У Києві триває 52-й міжнародний кінофестиваль «Молодість». Цьогоріч фестиваль уперше від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну проходить у довоєнному форматі: міжнародний, національний і документальний конкурси, дитячий Molodist Teen Screen і насичена позаконкурсна програма. Основним фестивальним майданчиком є кінотеатр «Жовтень». Повний перелік українських фільмів, які беруть участь у цьогорічних програмах, читайте тут. Повну позаконкурсну програму — тут. Перелік українських фільмів, які представлені в рамках цьогорічних конкурсних і позаконкурсних програм, можна побачити тут, а перелік фільмів-учасників повнометражного міжнародного конкурсу — тут. Про попередній день фестивалю ми писали тут.

Серед майже двох десятків повнометражних фільмів, показаних на фестивалі «Молодість» у середу, хочеться виділити чотири роботи.

Україну в повнометражному конкурсі «Молодості» представляв дебют Єви Стрельнікової «Лишайся онлайн». Продюсери рекламували цей проєкт як перший національний фільм у форматі скринлайф — коли вся історія від початку до кінця розгортається на моніторі комп’ютера. За сюжетом, юна киянка допомагає хлопчикові знайти зниклих безвісти батьків винятково завдяки онлайн-інструментам. Те, що показали в кінотеатрі, кардинально відрізняється від обіцяного. Дія постійно виходить за рамки монітора: нам показують героїню за ноутбуком. Накладена музика — ще одне порушення законів жанру. На жаль, драматургія фільму теж лишає бажати кращого. Тож спроба цікава, але невдала.

У повнометражному конкурсі намітився інший фаворит — «Мені сняться електричні сни» (режисерка Валентина Маурель, Коста-Рика). Фільм уже має приз за найкращу режисуру на кінофестивалі в Локарно. Головна героїня — 16-річна Ева — має бунтівний характер, живе з матір’ю і молодшою сестрою, але хоче переїхати до батька, котрий є насправді психопатом і аб’юзером. У фільмі вистачає жорстких сцен, однак не менше гумору і справжньої поезії.

«Мені сняться електричні сни»

Певну симетрію «Електричним снам» склав британський «Скарб» (Луна Кармун). У двогодинній стрічці йдеться про неврівноважену матір-маргіналку, котра виховує дочку, влаштовуючи постійний спектакль; перспективний задум, однак, зіпсований мелодраматизмом режисури та театральщиною в грі акторів.

«Скарб» 

А найкращим документальним фільмом дня варто назвати «Проєкт “Клезмер”» (Аргентина). Головний герой Леандро — розчарований весільний оператор. Але коли він закохується в кларнетистку Палому, яка грає в клезмерському ансамблі, то, щоби проводити з нею час, вигадує документальний проєкт про клезмер. Вони вирушають у складну експедицію з Буенос-Айреса. Фільм веде пару через усю Східну Європу в пошуках містечкових мелодій, збережених ромами, закарпатськими українцями, молдаванами, які жили разом із євреями до Другої світової війни.

«Проєкт “Клезмер”»

По суті, Леандро Кох і його співавтор Палома Шахманн, граючи головні ролі, створюють на наших очах багатошаровий гібрид роуд-муві, лав-сторі, неігрового мюзиклу та історичного фільму, приправлений як влучним гумором, так і непідробним драматизмом.

Головне фото: Кадр фільму «Лишайся онлайн»