Журналіст, співзасновник pr-агенції «Красні комунікації»
16:10
Вівторок, 12 Червня 2018

Кейс Лінчевського: маніпуляції проти критичного мислення

За даними «Центру контент-аналізу», особливо активними в поширенні негативу про Олександра Лінчевського були видання, що вже «засвітилися» в інформатаці проти Уляни Супрун у січні 2017 року
Кейс Лінчевського: маніпуляції проти критичного мислення
Кейс Лінчевського: маніпуляції проти критичного мислення

За минулий тиждень історія невдалого вислову заступника міністра охорони здоров’я Олександра Лінчевського вирвалась у топ обговорень. Трансляція засідання дисциплінарної комісії, скликаної на виконання доручення Володимира Гройсмана, на сторінках онлайн-видань змагалась за увагу користувачів з включеннями з Верховної Ради, де приблизно в той самий час голосували за історичне рішення.

Вчора, 11 червня, дисциплінарна комісія проаналізувала висловлювання Лінчевського та прийняла рішення, що провадження варто закрити, оскільки дисциплінарного порушення немає. А рішення щодо морально-етичного аспекту ситуації порадили розглянути Кабінетові Міністрів.

Пропонуємо переглянути напружений серіал «Доктор Лінч» з початку, щоби простежити, як невдалі слова досвідченого лікаря і недосвідченого чиновника Лінчевського потрапили в епіцентр публічних обговорень і стали загрозою його кар’єрі в Міністерстві охорони здоров’я.

Із чого все почалося

1 червня, у п’ятницю, увечері в соцмережах з’явилися фрагменти стенограми виступу Лінчевського на засіданні Рахункової палати, яке відбулося 15 травня. З’явились вони в особистому блозі громадського активіста Юрія Андрєєва. У тексті блогу Андрєєв не наводить повної стенограми виступу, лише фрагменти зі словами: «Друзі, колеги, це рак. Вони всі помруть. Вони всі помруть без варіантів...». На думку Андрєєва, ці фрагменти доводять, що «Олександр Лінчевський, виступаючи перед Рахунковою палатою України, заявив, що лікувати онкохворих немає сенсу, бо вони все одно помруть...».

Посилання на повну стенограму виступу заступника міністра автор надає у своєму дописі на Facebook, з якого стає зрозумілим, що доступним для громадськості стенограму виступу Лінчевського зробила народний депутат України, голова парламентського комітету Ольга Богомолець. Треба окремо зазначити, що даний виступ був не публічним, адже відбувався на закритому непублічному засіданні Рахункової палати.

2 червня стенограма виступу Лінчевського з’являється, як новина, на Онкологічному порталі України, на який ЗМІ далі часто посилаються як на першоджерело інформації. Більшість публікацій цитують лише слова про те, що «всі помруть» і повторюють висновок Андрєєва, що так заступник міністра доносив свою думку про непотрібність лікувати онкохворих.

Його думку, що апелює до дуже делікатного питання долі важко хворих пацієнтів, підхоплюють користувачі соцмережі, серед яких, і народні депутати Ольга Богомолець, Валерій Дубель, представники Радикальної партії, Батьківщини, Опозиційного блоку. Їхня претензія до Лінчевського однакова – цинічно висловився, що не бачить сенсу витрачати кошти на людей, які все одно помруть.

Міністерство охорони здоров’я оперативно коментувало розвиток ситуації. 3 червня на сайті Міністерства з’явилася заява про те, що відомство стурбоване розповсюдженням вирваних із контексту слів Лінчевського та припущенням про високу смертність пацієнтів у рамках цієї програми. Із цією тезою та вибаченням за неприпустимо невдало використані слова зранку 4 червня виступив на брифінгу і сам заступник міністра.

Минулий пленарний тиждень почався з вимог голів парламентських фракцій Радикальної партії, Батьківщини, Опозиційного блоку щодо відставки всього керівництва Міністерства охорони здоров’я.

5 червня в гарячу тему включився і Валерій Пацкан, голова Рахункової палати України. Він підтвердив факт, який до цього ніхто й не спростовував: Лінчевський дійсно сказав ті самі слова. І замість того, щоб опублікувати повний аудіозапис усього засідання та надати громадськості доступ до першоджерела, Пацкан публікує на своєму Facebook короткий аудіофрагмент лише славнозвісних слів Лінчевського. Чим продиктований такий вчинок голови Рахункової палати, судити важко. Але в МОЗ у цьому вбачають перешкоджання в доступі до інформації, яка б могла сприяти затиханню скандалу. Адже, як повідомили у прес-службі міністерства, саме публікація повної стенограми засідання та аудіозапису, що 6 червня ввечері спочатку з’явились у журналістів «Української правди», а не в МОЗ у відповідь на два офіційні запити (від 15 травня та 5 червня), вплинули на те, що в ЗМІ та соцмережах почали з’являтись матеріали про «прозріння» активістів, експертів і журналістів: дійсно, Лінчевський захищав програму лікування за кордоном, хоча й використовував при цьому не найвлучніші формулювання. Захищав у відповідь на закиди аудитора Рахункової палати, який дозволив собі вираз «Не в коня корм», коментуючи неефективність витрачання грошей з бюджету на лікування за кордоном, оскільки 25% цих пацієнтів померли.

Отже, 6 червня контекст усього діалогу в Рахунковій палаті відкрився широкому загалу. 7 червня відбулося перше засідання дисциплінарної комісії, на якому було прийнято рішення, що висловлювання Лінчевського потребують наукових висновків експертів щодо того, чи порушив у своєму виступі чиновник загальноприйняті етичні норми.

Яких висновків дійшли експерти дисциплінарної комісії

Засідання дисциплінарної комісії 11 червня розпочалось із заслуховування наукових висновків від експертів з Національного університету «Києво-Могилянська академія», Школи біоетики Українського католицького університету, Національної академії державного управління, Київського національного інституту судових експертиз та ГО «Центр контент-аналізу».

Висновки університетських експертів фактично збігаються в тому, що слова Лінчевського були вирвані з контексту та не містять ознак порушень загальноприйнятих етичних норм, хоча й зауважують, що посадовцеві слід висловлюватись більш виважено і конкретно, уникаючи двозначних суджень.

Висновок Київського національного інституту судових експертиз має протилежний характер і констатує, що Лінчевський контролював свої слова й дії та усвідомлював їхній зміст, що цитований у медіа уривок його виступу не набуває нових відтінків і значення при вивченні повного виступу, а за умови винесення інформації на широкий загал слова посадовця ображають почуття онкохворих людей і можуть психологічно їх пригнічувати.

Останнім на засіданні комісії виступив Артем Захарченко, аналітик «Центру контент-аналізу», висновок якого полягає в тому, що розповсюдження інформації стосовно виступу Лінчевського на закритому засіданні Рахункової палати має ознаки спланованої інформаційної атаки.

За даними повного звіту Центру, який проаналізував висвітлення даної теми в медіа у період із 17 травня по 7 червня, в українських медіа з’явилося 1 211 медіа-повідомлень зі згадуваннями Олександра Лінчевського, у Facebook – 23 364 повідомлення. Поширення критики заступника міністра відбувалось «переважно через ЗМІ без репутації та агрегатори», стверджує Захарченко. Всього за вихідні 2-3 червня зафіксовано 9 хвиль поширення новини з дуже подібним заголовком від різних груп видань, які часто зустрічаються разом при поширенні замовного контенту. Сам факт того, що новина в 75% повідомлень поширювалася з дуже подібним заголовком, теж свідчить на користь версії про проплаченість поширення – адже, як правило, медіа намагаються сильніше урізноманітнювати заголовки з міркувань пошукової оптимізації. При поширенні зазначеної інформації особливо активними в поширенні негативу були видання, що вже «засвітилися» в інформатаці проти Уляни Супрун у січні 2017 року. При цьому чітко помітна особлива, надмірна увага певних ЗМІ до теми. Так, 25 публікацій від «Обозревателя» та 14 – від «Вестей» суттєво перевищують звичну увагу цих медіа до тем такої резонансності, як і 6 сюжетів на телеканалі «Інтер».

Відповідно до того ж звіту, 71% заголовків усіх матеріалів по темі мали маніпулятивний характер. Лідером серед типових маніпулятивних заголовків став «"Вони всі помруть". У МОЗ України вирішили, що лікувати онкохворих безглуздо».

Зрештою, дисциплінарна комісія вирішила, що провадження щодо Лінчевського варто закрити, оскільки дисциплінарного порушення немає. А рішення щодо морально-етичного аспекту ситуації порадили розглянути Кабінетові Міністрів.

Кейс Лінчевського як ознака маніпуляцій

Ставити крапку в цій історії доведеться уряду й особисто Володимиру Гройсману. Але, на думку консультантки з комунікацій Ярини Ключковської, в ситуації з вирваною з контексту цитатою Лінчевського, помилки допустили всі сторони: «Заступник міністра, попри всі свої добрі наміри, не врахував закон суду громадської думки: все, що ви скажете, може бути використано проти вас. Опоненти медреформи переступили через моральну червону лінію і не посоромилися використати у своїх цілях абсолютно невинну ситуацію, грубо маніпулюючи почуттями тих, хто зіткнувся з онкологічними захворюваннями. Медіа не потурбувалися перевірити факти, які публікують».

Експерт з фактчекінгу незалежної аналітичної платформи Vox Check, яка використовує науковий метод аналізу для незаангажованого вивчення найважливіших економічних і політичних процесів і рішень в Україні, Максим Скубенко переконаний, що розповсюдження слів Лінчевського, вирваних з контексту – маніпуляція, адже достатньо уважно прочитати весь текст. У дописі на своїй Facebook-сторінці експерт привернув увагу до того, що принципами перевірки контексту, фактів і джерел мають керуватися і медіа, й експерти, щоб не тиражувати «заказуху».

Лідія Смола, доктор політичних наук, професорка НТУУ «Київський політехнічний інститут», дослідниця психології впливу в масових комунікаціях, також упевнена, що кейс Лінчевського має ознаки маніпуляцій, адже очевидним є «накручування» емоційного фону події, використання сильних слів і таких, що вилучені з контексту виступу. На думку експертки, практика виривання інформації з контексту висловленого не є новою та може бути дуже небезпечною для фігурантів скандалів. Можна навести приклади з нещодавніх подій, коли російський прокремлівський ресурс Ukraina.ru у 2017 році опублікував матеріал з маніпулятивним заголовком і вирваними з контексту цитатами з інтерв’ю екс-командувача ВМС України Сергія Гайдука, де йому були приписані слова про зникнення військово-морського флоту України. Те ж видання опублікувало фейкове інтерв’ю із соціологом Іриною Бекешкіною, де були вирвані з контексту фрази соціолога, які в оригіналі звучали зовсім по-іншому. Після спростувань соціолога інтерв’ю було знято зі сайту, однак залишилося в кеші. До прикладу, ТРК «Звезда» опублікувала матеріал про те, що США та Канада відмовляються від військової співпраці з Україною, і посилалася на слова українського військового експерта Сергія Згурця. Хоча на прес-конференції експерт говорив лише про деякі компанії, які припинили співробітництво з Україною, а не про країни загалом. Щодо світової практики, то можна згадати приклади, коли певні висловлювання ставали причиною краху політичної кар’єри. У 2007 році міністр оборони Японії Фуміо Кюма у зв’язку із суспільним обуренням змушений був піти у відставку через слова про те, що не слід ображатися на США через атомні бомбардування в 1945 році. Хоча політик говорив про тогочасну геополітичну ситуацію і надавав іншого сенсу словам. Опоненти ліберально-демократичної партії використали цю ситуацію, а політик змушений був піти у відставку напередодні виборів. Лідера німецької правої партії «Альтернатива для Німеччини» Александра Гауланда звинуватили в применшенні злочинів нацизму та зневажанні жертв Голокосту після його висловлювань про Гітлера. І хоч політик доводив, що висловився про Гітлера та нацистів як про маленьку пляму («курячий послід») від пташки в більш, аніж тисячолітній успішній історії Німеччини. Громадська думка вже була сформована. Ця подія мала великий резонанс та негативні наслідки для політика.

Експерти зазначають, що в основі таких перекручувань і скандалів лежить інституційна (політичний дискурс, дискурс медіа) та неінституційна (побутовий дискурс) комунікація. І навіть якщо жертва таких кампаній і доведе свою правоту, змінити інформацію, що циркулює в суспільстві, змінити громадську думку доволі складно.

Згідно з теорією обмеженої раціональності мислення Герберта Саймона, сучасній людині не вистачає інформації та знань для розважливого вибору, тому вона діє ірраціонально. У людини є дві системи прийняття рішень: автоматична – без довгих роздумів, та рефлексивна – аналізуючи інформацію. На сьогодні, на жаль, слід констатувати наявність безлічі інструментів, які схиляють, «підштовхують» людину (за дослідженнями Д. Канемана, Р. Тейлора) до автоматичного варіанту прийняття рішень. За таких обставин людиною легко маніпулювати. Дослідження свідчать, що вплинути на формування думки значно легше, ніж її пізніше змінити. Людина не дуже легко змінює свою думку, стверджує Лідія Смола, оскільки розумова діяльність вимагає великих зусиль та енергетичних затрат. «Лінива» система аналізу інформаційних потоків діє як захисний механізм, і не так важливо, правильна відповідь чи ні, важливо те, що людина переконала себе в цьому. Тому більшість людей мислить «готовими штампами», які отримані здебільшого з медіа або близького оточення. Щоб подивитися на ситуацію по-новому, потрібно, перш за все, мати таку потребу. Потрібно докласти власних зусиль та уваги до деталей. Потрібно переглянути кілька джерел інформації, зробити самостійні висновки. Тобто необхідно мати потребу застосувати критичне мислення.

Отже, сезон серіалу ще не закінчено. Чекаємо останньої серії за участі прем’єр-міністра, в якій він має зробити вибір або на користь маніпуляцій, або на користь критичного мислення.

Фото: moz.gov.ua

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3378
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2018 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop