Про що говорили в етері марафону «FreeДом» 16 березня 2024 року
«Детектор медіа» щодня відстежує головні теми, гостей та тенденції в етері марафонів «Єдині новини #UAРазом» та «FreeДом», а також окремо аналізує якість мовлення.
Телеканали: ICTV/СТБ, «1+1», «FreeДом»
У блоці ICTV/СТБ голова Європейської партії Вірменії Тигран Хзмалян зазначив, що нинішня політика держави на зближення з Євросоюзом — це ляпас росіянам, відповідь на договір 103-річної давнини, коли Росія поділила Вірменію з Туреччиною.
Політичний консультант Дмитро Васильєв висловив думку, що Дональд Трамп своїми іноді антиукраїнськими діями стимулює європейських лідерів ухвалювати самостійні рішення.
Голова правління Асоціації «Нафта й Газ України» Андрій Закревський пояснив, що кожен НПЗ має унікальне обладнання для певного сорту нафти, тому їхнє знищення завдає окупантам великої шкоди, а відновлювати все дуже важко через необхідність шукати відповідну документацію.
Заступник представника президента в Криму Денис Чистіков розповідав про рух спротиву на півострові, який діяв постійно у різних формах, а після повномасштабного вторгнення лише посилився.
У блоці «1+1» економіст Іван Ус відзначив, що російський бюджет на 2024 рік передбачав нереалістичні доходи, тому розмови про підвищення податків були лише питанням часу. Також, на думку гостя, в Росії доведеться відпускати курс, щоб збільшити валютні надходження.
Нардеп від «Слуги народу» Олександр Мережко назвав вибори на окупованих українських територіях злочином проти міжнародного права і свідченням нелегітимності путінського режиму.
На думку експерта-міжнародника Станіслава Желіховського, те, що республіканці запропонували альтернативні документи щодо допомоги України, є радше позитивним моментом: нехай інша сума і на інших умовах, головне, щоб швидше.
Очільник центру «Український меридіан» Дмитро Левусь звернув увагу на здатність Путіна «всіх діставати» настільки, що Фінляндія і Швеція, які десятиліттями вагалися, вступили в НАТО, а «голуб миру» Макрон перетворився на «яструба війни».
Політичний коментатор Володимир Фесенко окреслив мотивацію путінського режиму: Путін замислювався про наступника, але це викликало гризню, до того ж він побачив, як колишній президент Казахстану Назарбаєв усе втратив, коли у нинішнього очільника держави Токаєва виявилася власна воля. Тому Путін вирішив залишатися при владі і фінансових потоках якомога довше.
У блоці каналу «FreeДом» російський політолог Аббас Галлямов назвав організацію виборів у Росії провальною. Проте це жодним чином не вплине на результат, який забезпечать повністю підконтрольні Кремлю інституції.
Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров пригадав події 10-річної давнини: той «референдум» у Криму був беззаконням, яке не змогли зупинити ані власна держава, ані міжнародна спільнота. Окупація виправдала і навіть перевершила усі найгірші прогнози, які лунали тоді від представників кримськотатарської та української спільнот.
На думку політичного представника легіону «Свобода Росії» Іллі Пономарьова, сам Путін високо оцінив рейд російських добробатів у Бєлгородській та Курській областях. За словами Пономарьова, Путін реально вважав, що легіон «Свобода Росії» може зірвати вибори і захопити настільки велику територію, щоб вона могла бути предметом розміну у потенційних мирних перемовинах.