Цього дня в етері працювали лише ведучі каналу іномовлення.

У ранковому етері політолог-американіст, аналітик організації «Інтерньюз-Україна» Владислав Фарапонов говорив про допомогу Сполучених Штатів Україні. Америка, за словами експерта, «підштовхнула інші держави бути більш активними».

Історик Владислав Гриневич розповідав про День соборності та значення його святкування в умовах війни.

Російська правозахисниця, засновниця і керівниця Центру сприяння міжнародному захисту Карінна Москаленко говорила про нову хвилю мобілізації в Росії, а також про воєнні злочини росіян — обурюючись, як можна чинити подібне із «братнім» народом. Ведучий зауважив, що «росіяни і українці — не братні народи, брати так не чинять». На що гостя розлого пояснила, які саме особисті обставини дають їй, вірменці з українським прізвищем і російським паспортом, підстави вважати українців братнім народом.

Представник Головного управління розвідки Міноборони України Андрій Юсов коментував перспективи визнання приватної військової компанії «Вагнер» транснаціональною злочинною організацією.

Кореспондентка каналу Альона Грамова виходила на зв'язок зі студією з Бахмута, а журналістка Наталя Гусак розповіла, як відзначають День соборності в Дніпрі.

Була також документальна стрічка «Казахстан. Російський виклик».

Письменник Альфред Кох змальовував сценарії майбутнього Росії. Їх, за словами Коха,  декілька, і кожен має «розгалуження» в залежності від того, в який бік розвиватимуться події.

Директор Фонду «Вільна Росія» на Південному Кавказі Єгор Куроптєв говорив про європейські перспективи Грузії загалом і справу Михайла Саакашвілі. До слова, Куроптєв не вважає справу Саакашвілі суто політичною, на його думку, там «є що розслідувати».

Науковий керівник «Левада-центру» Лев Гудков розповідав про настрої російського суспільства і те, як вони змінилися з початком «часткової мобілізації». 

На думку російського опозиційного політика Дмитра Гудкова, якщо Путіна відсторонять від влади, виникне запит на політика, який зможе зупинити війну і почати перемовини із Заходом. І це явно буде не Євгеній Пригожин. Однак «після Путіна» може і не настати, якщо Європа не консолідується в підтримці України. А навіть останній за часом «Рамштайн» показав, що є розходження, наголосив Гудков. Утім, склалося враження, що ведучі не звернули уваги на ці слова. Принаймні, ведучий підсумував розмову словами: «...Європі вже зараз слід думати, як буде після Путіна».

Народний депутат України Федір Веніславський розмірковував зокрема, коли Україна отримає необхідні нам танки. 

Експерт з комунікацій Міжнародного центру протидії російській пропаганді Дмитро Громаков коментував заяви російської верхівки, які свідчать про відновлення ядерного шантажу.

Про ядерний шантаж росіян говорив і шефредактор, ведучий каналу Ходорковський.Live Дмитро Єловський. Він також коментував статтю Ходорковського і Каспарова для Foreign Policy під назвою «Не бійтеся смерті Путіна».

Голова білоруського руху «За свободу» Юрій Губаревич говорив про репресії режиму Лукашенка щодо опозиціонерів та «витискання» їх із країни: «Влада розуміє, що місць у тюрмах на всіх не вистачить».

Авторка проєкту «Землячки. Український фронт», співзасновниця ГО «Землячки» Ксенія Драганюк розповідала про жінок на війні, а також про допомогу, яку «Землячки» надають нашим захисницям.