Із липня 2022 року «Детектор медіа» на додачу до моніторингу спільного телемарафону «Єдині новини» почав моніторинг російськомовного марафону «FreeДом», який транслюється на каналі іномовлення UATV. Плануються щоденні огляди ефіру та щомісячні огляди тематики та гостей в ефірі, а також якісний аналіз мовлення.

Однією з топ-тем етеру стали нові погрози самопроголошеного президента Білорусі Лукашенка — тепер уже на адресу Польщі. Лукашенко обіцяє в разі, за його висловом, «провокації країн колективного Заходу» завдати по території Польщі ракетних ударів. Водночас загроза розширення його участі у війні Росії проти України теж нікуди не зникла. Про ймовірний розвиток подій говорили білоруський політолог Валерій Карбалевич і кандидат політичних наук Станіслав Желіховський. За словами Желіховського, Польща «історично дуже багато років перебувала під впливом російського імперіалізму, тому суспільство там майже одностайно готове захищатися зі зброєю, а це для агресора є стримуючим чинником». Валерій Карбалевич вважає малоймовірним і вторгнення білоруської армії в Україну: мовляв, білоруський народ, навіть ті, хто підтримує режим Лукашенка, проти війни. «Для них це чужа війна, вони не розуміють, навіщо їм гинути на чужій війні», — каже Карбалевич. Вдаючись до агресивної риторики, Лукашенко намагається виправдати вторгнення, зазначає експерт, але в Білорусі ця пропаганда спрацьовує далеко не так, як в Росії.

Сценарії військового конфлікту між Білоруссю і Росією з одного боку та Польщею і Литвою з іншого моделювали депутат Литовського Сейму Матас Малдейкіс і литовський журналіст Андрюс Сяурусявічюс. «Війна проти Польщі та Литви – це війна проти НАТО, — зауважив Андрюс Сяурусявічюс, — не існує “армії Литви” чи “армії Польщі”, це все – армія НАТО, і всім треба завжди мати це на увазі».

Про з’ясовані на той час обставини ракетного удару по місту Часів Яр на Донеччині, внаслідок якого загинуло багато мирних мешканців (вже відомо про 30 загиблих. — Ред.), та пошуки людей під завалами в етері повідомив радник міністра внутрішніх справ України Ростислав Смирнов. Про ситуацію в містах і районах, що потерпають від постійних обстрілів, розповіли зокрема голова Луганської ОВА Сергій Гайдай, радниця голови Харківської обласної військової адміністрації Наталя Попова, голова військової адміністрації Криворіжського району Євген Ситниченко.

Крім впливу санкцій на Росію (теми, без якої не обходиться жоден етер), цього дня обговорювали й інший, так би мовити, бік медалі — вплив санкцій проти Росії на економіку держав Європи. Журналістка-міжнародниця, колишня кореспондентка радіо «Эхо Москвы» в Німеччині Анна Розе пояснювала повернення Канадою Німеччині турбіни для «Північного потоку-1» тим, що під час перехідного періоду економіці Німеччині без російського газу доведеться дуже і дуже скрутно, а бідна Німеччина не потрібна ані самій Німеччині, ані Україні. Анна Розе також намагалася заперечити твердження ведучих щодо того, що покупці російського газу фінансують війну проти України, і переконати в тому, що Німеччина дуже добре ставиться до України, а турбіну просила повернути не від, як кажуть, хорошого життя. А от для Франції, за словами директора Енергетичних програм Центру Разумкова Володимира Омельченка, ембарго на російські нафту і газ майже нічого не означає: «Франція — найбільша держава за виробництвом атомної енергетики, а газ отримує здебільшого від Норвегії».

Поїздку президента США Джо Байдена на Близький Схід і значення цього візиту для України коментували політолог Андрій Піонтковський, а також заступники директора Центра близькосхідних досліджень Сергій Данилов і Ігор Семиволос. Директор Центру громадських досліджень «Український меридіан» Дмитро Левусь зі свого боку дійшов висновку, що події в Україні важливі для глобального розвитку міжнародних відносин у всьому світі. «Ми всі розуміємо, що система світової безпеки змінюватиметься саме за підсумками війни в Україні», — заявив Левусь.

«Справи Горінова» торкалися Тімур Олевський, Дмітрій Гудков і російський правозахисник і журналіст Алєксандр Чєркасов. Нагадаємо, депутат міської думи Москви Алєксєй Горінов отримав сім років колонії за те, що на нараді нагадав колегам про українських дітей, які гинуть через агресію Росії.