За гарною українською традицією, напередодні чергових виборів Верховна Рада оперативно приймає поправки до відповідного закону. А на запитання про Виборчий кодекс депутати традиційно кажуть: «Не встигли».

Постійна зміна правил висвітлення виборчого процесу призводить до того, що деякі медіа вирішують сховати голову в пісок, тобто взагалі відмовляються на час виборів від політичної агітації й інформування про перебіг виборів. Як розповіла керівник Центру законодавчих ініціатив НАМ Ольга Большакова під час науково-практичної конференції «Перспективи реформування законодавства, що регулює діяльність ЗМІ під час виборів», на попередніх виборах близько десяти телерадіокомпаній вирішили відмовитися від політичної реклами, мотивуючи тим, що їм набридли тиск і постійні розбірки. А деякі редактори місцевих друкованих видань уже нині заявили, що відмовляються від рубрики «Листи читачів», бо, за їхніми словами, під час виборів до цієї рубрики пишуть тільки представники виборчих штабів.

Але не всі так скептично ставляться до перегонів - дехто планує непогано на них заробити. Як казав один із грандів вітчизняної журналістики, вибори для ЗМІ - це період медозбору. Але щоб заробити на виборах і не втрапити в халепу, треба якраз не ризикувати, а уважно вивчити закон.

Наприклад, в оновленому законі «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» є хороша новина - тепер територіальні виборчі комісії діятимуть на постійній основі, тобто і після оголошення результатів виборів. І якщо в якогось ЗМІ, що розміщуватиме матеріали ТВК, будуть фінансові претензії до комісії щодо невиконаних зобов'язань, можна буде позиватися до цієї юридичної особи. Не секрет, що раніше ТВК часто боргували кошти, а потім зникали, і ЗМІ не мали з кого їх витребувати, ще й перед КРУ виправдовувалися, мовляв, «не винуваті ми...».

Згідно з законом, журналісти не є суб'єктами виборчого процесу, та все ж, зважаючи на соціальну важливість питання, ЗМІ присвячено декілька окремих статей закону України «Про вибори...». Зокрема, передбачено, що всі ЗМІ, незалежно від форми власності, зобов'язані справедливо, збалансовано та неупереджено висвітлювати підготовку й проведення місцевих виборів у новинах, інформаційних випусках, ток-шоу, дискусійних та інших програмах (п. 4 ст. 13). Якщо поняття «збалансовано та неупереджено» юристи ще пояснити можуть, то що мав на увазі законодавець під словом «справедливо» - залишається таємницею. Як відомо, в кожного своя справедливість. А ст. 50 «Загальний порядок використання засобів масової інформації» наказує ЗМІ висвітлювати виборчий процес на засадах об'єктивності, неупередженості та збалансованості.

Якщо журналіст захоче взяти участь у засіданні, приміром, ТВК, йому варто мати при собі посвідчення або членську картку НСЖУ, НМПУ КНМП тощо. Медіаюристи просять керівників ЗМІ і голів спілок не видавати такі посвідчення особам, які не мають на меті збирати інформацію для оприлюднення. Бо зазвичай буває, що під виглядом журналістів на ДВК чи ТВК потрапляють спостерігачі чи просто партійні шпигуни. Комісія з журналістської етики також засудила масову видачу журналістських посвідчень спостерігачам.

Акредитації на засідання комісій не передбачено. Узгоджувати своє перебування на виборчій комісії треба з головою, заступником, секретарем або іншим членом, на якого покладено відповідні обов'язки. Закон зобов'язує виборчі комісії, органи державної та місцевої влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб цих органів у межах своїх повноважень і компетенції надавати журналістам інформацію щодо підготовки і проведення місцевих виборів.

Нагадаємо, що, згідно зі ст. 27, на засіданнях виборчих комісій, у приміщенні виборчої дільниці, де проводиться голосування, мають право бути присутніми не більше двох осіб від одного ЗМІ, і якщо журналіст потрапив до кімнати, де йтиме підрахунок голосів, він не вийде з неї до завершення підрахунку. За словами медіаюриста Тетяни Котюжинської, є ще одна неприємна річ: якщо журналісту невмотивовано не дозволяють бути присутнім на виборчій дільниці, оскаржити це практично неможливо.

Ще однією особливістю нинішніх місцевих виборів є те, що спеціальні дільниці не створюються ані в тюрмах, ані у військових частинах, а тільки в лікарнях, і журналісти мають повне право бути там присутніми в день голосування.

В оновленому законі про місцеві вибори чітко розмежовано поняття «інформування» та «політична агітація». Зокрема, політична агітація розпочинається з наступного дня після прийняття територіальною виборчою комісією рішення про реєстрацію кандидатів (максимум - за 34, мінімум - за 26 днів до дня виборів), а закінчується - о 24-й годині останньої п'ятниці перед днем виборів. Згідно з законом, вести передвиборну агітацію мають право місцеві організації партій, кандидати в депутати та на посаду голови (села, селища, міста), а оплачувати цю агітацію вони мають тільки з виборчого фонду. Відповідно, забороняється агітувати громадянам, партіям, іноземцям, особам, які мають подвійне громадянство, та особам без громадянства. Щодо «осіб, які мають подвійне громадянство» (його, як відомо, в Україні взагалі заборонено) юристи кажуть «переборщили», достатньо було просто заборонити агітувати іноземцям. Пам'ятка для ЗМІ: не можна розміщувати політичну агітацію за кандидата чи партійний осередок, поки їх не зареєстрував ТВК і немає офіційної інформації про їхні виборчі фонди.

Те, що передвиборна рекламна кампанія в Україні розпочалася фактично вже з 1 вересня, було добре помітно всім, хто мандрував країною і бачив зовнішню рекламу вздовж доріг. Але для політичних партій це просто комерційна реклама. Вони зможуть спокійно розміщувати її навіть тоді, коли офіційно триватиме політична агітація, бо політичні партії не є суб'єктами виборчого процесу. Тобто вони зможуть рекламуватися на користь своїх місцевих осередків, не витрачаючи на це ані гривні з їхніх виборчих фондів. Єдине, про що повинні пам'ятати ЗМІ, коли розміщуватимуть таку рекламу в себе: в ній не повинно бути згадок про місцеві осередки або кандидата від цієї партії. Інакше платити мають останні, і тільки з виборчого фонду.

ЗМІ повинні обов'язково укладати угоди про передвиборну агітацію тільки з суб'єктами виборчого процесу. Підписуючи договори про надання ефірного часу чи друкованої площі для розміщення матеріалів передвиборчної агітації, ЗМІ домовляються, за скільки днів вони мають отримати матеріали. ТРО чи друкований ЗМІ може відмовитися від розміщення агітації, яка, на їхню думку, містить недостовірну інформацію, заклики до ліквідації незалежності, пропаганду війни тощо (п.п. 3;5 ст. 53). Або якщо невчасно отримає матеріали з агітацією чи в разі ненадходження коштів. Крім того, ЗМІ можуть укладати додаткові угоди, в яких домовляються, що агітаційні матеріали надаються заздалегідь і окремим додатком із підписом посадової особи (це може бути не тільки представник органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади, а й керівник підприємства або громадської організації). Цим ЗМІ убезпечить себе від зайвих хвилювань за контент агітації.

Зауважмо, що принцип рівності щодо розміщення передвиборної агітації не стосується (п. 10 ст. 50) ЗМІ, засновниками (власниками) яких є суб'єкти місцевих виборів (кандидати в депутати, на посаду голови і партійні газети).

Щодо інформування про виборчі перегони, то медіаюристи радять редакційним колективам заздалегідь (бажано письмово) визначити принципи, якими вони керуватимуться при висвітленні виборчої кампанії. «Приміром, принцип збалансованості закладається на основі соціології: якщо перша партія має підтримку в регіоні 50%, друга 30, а третя 20%, то так само і розподіляємо ефірний час чи площу», - каже голова Асоціації медіаюристів Тетяна Котюжинська, яка проводить у НСЖУ низку тренінгів із підготовки до виборів. Або увага ЗМІ до події відповідатиме кількості учасників цієї події.

На її думку, найважче ЗМІ дотримуватися принципів рівності та пропорційності в новинах. Деякі ТРО вираховують синхрони посекундно. На думку юристів, суб'єкти виборчого процесу мають потрапляти в новини у виняткових випадках, головне для новин - це хороший інформпривід. Але для кандитатів не стільки важлива рівна кількість ефірного часу, скільки порядок, у якому вибудовано сюжети чи випуски новин, стиль і тон повідомлень. Якщо глядачам здасться, що теленовини упереджені до якогось із кандидатів, то телерадіокомпанія може втратити найдорожче - і це не ліцензія, а довіра аудиторії.

У законі є ще такі нововведення: дозволено вести агітацію в робочий час посадовій чи службовій особі, яка є кандидатом у депутати чи на посаду сільського, селищного чи міського голови. Крім того, узаконено продовольчі набори, які так жваво роздавалися киянам кандидатом в мери Черновецьким під час виборів. Правда, їхня вартість не повинна перевищувати 5% мінімального розміру заробітної плати, на сьогодні це приблизно 44 гривні (п. 4 ст. 53).

Скоротився з 15-ти до семи днів до виборів термін поширення інформації про результати опитувань громадської думки щодо суб'єктів виборчого процесу. За сім днів до виборів ЗМІ також забороняється коментувати рейтинги кандидатів, місцевих організацій партій. А взагалі, якщо ЗМІ полюбляє поширювати соціологічні опитування, то йому слід пам'ятати про шість обов'язкових умов: вони повинні зазначити організацію, що проводила опитування, час його проведення, кількість опитаних, метод збору інформації, точне формулювання питання, статистичну оцінку можливої похибки (п. 6 ст. 50).

20 вересня сплив термін установлення ЗМІ розцінок вартості одиниці друкованої площі та одиниці ефірного часу для проведення передвиборної агітації ЗМІ (не пізніше як за 40 днів до дня виборів, згідно з п. 4 ст. 50).

Розцінки встановлюються в розмірі, який не може перевищувати середньоарифметичного значення ціни за комерційну рекламу за перші три квартали року, що передує року проведення чергових місцевих виборів. В оновленому законі термін «середньоарифметичний» замінив термін «середньозважений». А в принципі ніякої різниці, кажуть медіаюристи.

Ще такий нюанс. Якщо до керівника ТРО прийде розлючений кандидат у депутати з вимогою надати йому інформацію про виділення ефірного часу для проведення передвиборної агітації, то, згідно з п. 8 ст. 52, телерадіоорганізації всіх форм власності повинні надавати таку інформацію тільки: за письмовими запитами Нацради (але не окремого члена Нацради), ЦВК, територіальних виборчих комісій чи суду. А в разі необхідності - копії відповідних угод, платіжних документів і програм у запису на плівці або інших носіях інформації. Друкованим ЗМІ пощастило більше, вони зобов'язані надавати таку інформацію тільки за письмовим запитом ТВК (п. 3 ст. 51).

І останнє. Як краще захистися від судових позовів про розміщення завідомо недостовірної інформації (п. 5 ст. 53). Якщо редактор відчуває, що відомості в передвиборній агітації сумнівні, він може відмовити в їхньому розміщенні. Краще це зробити письмово. Тоді суб'єкт виборчого процесу звертається зі скаргою або в ТВК, або в суд, які можуть змусити вас розмістити цю інформацію. Але це вже буде відповідальність суду, а не ваша.

Якщо ж ви відразу оприлюдните негативну інформацію про суб'єкта виборчого процесу, то він має право на відповідь. Тоді ЗМІ не пізніш як через два дні з дня звернення, але не пізніше останнього дня перед днем виборів (тобто в суботу перед виборами) зобов'язаний надати можливість оприлюднити відповідь: надати такий самий ефірний час на ТРО або опублікувати в друкованому ЗМІ матеріал тим самим шрифтом і на тому самому місці шпальти в обсязі не меншому, ніж обсяг інформації, що спростовується, під рубрикою «Відповідь».

І від рубрики «Листи» можна не відмовлятися, просто викиньте з них усю агітацію, і друкуйте на здоров'я.

Фото - sumy-med.at.ua