«Їх зібрав не “Інтер” - це зробила криза»
Спецвипуск програми «Свобода на Інтері» (відео), що вийшов в ефір 31 жовтня, являв собою першу в історії українського телебачення живу дискусію між абсолютно всім найвищим керівництвом держави. Президент, Прем'єр-міністр, Голова Верховної Ради, голови фракції ВР, голова Національного банку та інші політики зібрались, аби обговорити кризову ситуацію в економіці України. Програма мала високі рейтингові показники та спричинила великий резонанс у медіа. «Детектор медіа» звернулась до експертів – журналістів, політологів, просто «кваліфікованих телеглядачів», - із запитаннями:
1. Як ви оцінюєте роботу каналу? Ведучих, режисерів? Чи правильно була побудована програма, наскільки вдалим був її формат?
2. Чи повністю канал використав можливості, які давало перебування головних політичних лідерів у студії? Чого, на вашу думку, не вистачало програмі?
3. Які ваші враження від поведінки політиків у студії? Чи вдалося ведучим спровокувати їх на відвертість, конструктив?
4.Чи дають щось суспільству подібні дискусії за участю перших осіб держави?
Сергій Дацюк, консультант корпорації стратегічного консалтингу «Гардарика»:
1. На роботу ведучих нарікати немає чого – вони вдало «розводили клієнтів». Але те, що наприкінці програми вони солідаризувались із учасниками і сказали «ми вам віримо», виглядало достатньо маніпулятивно. Для того, щоб зробити такий висновок, потрібні були щонайменше коментарі та запитання з боку експертів, які показували б бодай приблизну неадекватність того, про що говорили наші політики. А так – як завжди буває в наших політичних програмах: експертам слова не дають, політикам – дають; політики брешуть, і їм знову надається слово. В умовах кризи недостатньо лише заяв політики – потрібна можливість почути експертну точку зору. Але такої можливості нам не дали. «Інтер» не зміг хоча б спробувати організувати дискусію між експертами і політиками, тому останні виглядали «білими і пухнастими». Для некомпетентного глядача видавалось, що вони говорять переконливо, і їхня неадекватність не була помітною. У форматі, коли слово завжди надається першим особам, незалежно від того, чи мають вони що сказати, не дає розуміння ситуації, нічого не прояснює і, що головне, не викликає довіри.
2. Добре, що їх усіх зібрали. Але це зробив не «Інтер» - це зробила криза. Якби її не було, «Інтер» би нізащо на це не спромігся. А щойно запахло смаженим, прибігли швиденько.
Канал зіграв роль передаткового механізму, а не організатора суспільної комуікації. Потрібні не підготовлені експерти, які озвучують «правильні» запитання для політиків, роблячи точку зору останніх лише більш «рельєфною», а такі, що готові ставити незручні запитання та добиватися відповіді на них. Саме такі й потрібні в умовах кризи. Адже кожне слово політиків – це поламані людські долі. І тому не зробити ситуацію конфліктною в умовах криз из боку каналу означає вдати, що все гаразд, і що цим політикам можна довіряти.
3. Я зрозумів, що наші лідери «брататися» не збираються, як і розуміти одне одного. Вони продемонстрували невміння чути іншу сторону. Отже, на єдність влади в умовах кризи сподіватись не випадає. Тож, панове, чекаймо на посилення політичної кризи.
4. Вони дають розуміння, що політикам довіряти не можна. Тож, якщо політики, яким люди не вірять, скажуть «несіть гроші у банк», ніхто цього точно не зробить. Адже політики не демонструють єдності, адекватного теоретичного розуміння кризи, готовності зустрітись із експертною думкою. Вони називають кризу фінансовою, що є абсолютно неадекватним сприйняттям сьогоднішньої ситуації.
Ігор Чабан, політичний консультант:
1. Конечно, отлично, бомба! Хотя сам формат мне не нравится, но я считаю, что менеджмент канала проявил управленческие и координационные чудеса. Все было направлено на то, чтобы показать народу, что власть в государстве все-таки существует. «Интер» оказался лучшим, а иначе и быть не могло.
2. Думаю, все возможности были использованы.
3. Политики очень плохо управляемы, и если бы у ведущих было хотя бы два-три таких эфира, им было бы проще. Политики были лучшими актерами, чем ведущие.
4. Общество само может рассмотреть своих героев, и телевидение в данном случае оказалось микроскопом для этого.
Вахтанг Кіпіані, журналіст:
1. Думаю, це унікальний і з політичної, і з телевізійної точки зору випадок, коли телеканал зміг домогтися присутності всіх перших осіб у студії. «Інтер» довів, що є телеканалом №1 в Україні, і ця програма зафіксувала його безумовне лідерство у впливі на громадську думку. Президент, фактично, рідко ходить на діалогічні програми, переважно на монологічні. Якщо він погодився, значить, почувався впевненим, отже, менеджери «Інтера» запевнили його, що все буде гаразд. Ми й бачили, що він виглядав «напівбогом» на тлі інших.
2. Не критикуватиму ведучих, бо дуже нелегко працювати з таким складом людей у студії. Питання в тому, що у «Інтера» не виявилось людей, які професійно працюють модераторами великих шоу. І Андрій Данилевич, і Юлія Литвиненко, за всієї симпатії до них, у цій студії опинились майже випадково. Вони не є ведучими політичних ток-шоу, особливо у ситуаціях, коли треба бути не тільки «розпасовщиками» (на кшталт «а тепер послухаємо начальника транспортного цеху»), а вчасно ставити запитання в залежності від відповідей тих, хто говорить.
3. І у «Свободі на Інтері», і в «Шустер live» ніхто нікого ні на що не провокує. Політики приходять сказати те, що вони хочуть сказати. Тому вимагати чогось від цього конкретного випадку просто смішно. Хіба що Сергій Рахманін колись на «Дуелі» намагався запитувати те, що йому цікаво, і, очевидно, цікаво суспільству. А всі решта є підставками під мікрофони, ставлять запитання, які політики легко ігнорують, виконуючи свою програму.
4. Вони, безперечно, корисні. Політики говорять не по написаному, вони змушені спілкуватися з опонентом, навіть якщо той їм не подобається. Ми знаємо, що Ющенко з Тимошенко не зустрічаються, то нехай хоча б в ефірі поговорять. Полеміка Президента з Іваном Кириленком насправді була полемікою з Тимошенко, хоча Ющенко жодного разу не назвав її прізвища. Думаю, багато хто робить із цього висновки.
Яніна Соколовська, головний редактор газети «Известия в Украине»:
1, 3. Сама ідея була чудовою, але головні герої виявились не дуже активними. Думаю, що місія ведучих була в тому, щоб їх трошечки розворушити. Бо коли я бачила Януковича й Тимошенко в програмі «Шустер live», то вони були більш заведені – казали одне одному про сублімацію, про страусів тощо. В цій програмі такого не було, тож для електорату вона була не дуже цікавою. Для політиків і політологів – так, а ось прості люди, яких я питала про їхні враження, казали, що програма була нудною, нецікавою, і вони перемкнули канал десь на середині.
2. Мені б хотілось більшого. Хотілося зрозуміти: чи будуть вибори цього року, наскільки реанімований парламент. Саме на ці запитання відповідей я не знайшла. Але стало очевидно, що ці люди не можуть домовитись, тож вибори потрібні.
4. По-перше, дотепер подібної дискусії ще не було. Я думаю, що такі дискусії мають бути, і, напевне, не тільки «Інтер» хотів би їх проводити. Але політики самі не готові до них. І після ефіру на «Інтері» їхні помічники мають підказати їм, що до таких програм слід готуватись, а не йти, як до Верховної Ради, й говорити, що на думку спаде, демонструючи свою непідготовленість.
Олександр Качура, журналіст:
1. Бажання «Інтера» запросити всіх ключових осіб української політики абсолютно позитивне, а ось до виконання є серйозні зауваження. Зокрема, у візуальному плані надання безумовної преференції Президенту, символічний трон із штандартом, надання йому можливості без перерви говорити по 7-10 хвилин, що псувало враження від програми загалом і, на мій погляд, зіграло злий жарт із самим главою держави. А також поведінка ведучих, які були аж надто лояльні до одних учасників програми, тоді як інших обривали на півслові.
2,3. На мою думку, у вадах змістового наповнення винні самі учасники, а не телеканал. Політики висловлювались дуже спеціалізовано, що, безумовно, не сприяло нормальній рецепції їхніх меседжів глядачем. У цьому сенсі зміст програми був важкодоступним. Ведучі намагались наштовхнути гостей на абсолютно прості речі: яким буде курс, коли скінчиться криза… Але ті «відморожувались».
4. Безперечно, це корисно хоча б із того погляду, що, за словами Петра І, «дурь каждого была видна». Це своєрідний мікроскоп, за допомогою якого той, хто хоче, може розгледіти і розчути, чого варто чекати від політичних лідерів.
Дмитро Лиховій, заступник головного редактора газети «Україна молода»:
1. Мені здається, формат був підібраний правильно. Ведучі були не дуже помітними. Це як у футболі – чим менше помітний арбітр на полі, тим він кращий. Напевно, й самі учасники, які були на голову вищими від гостей інших політичних програм, і глядачі втомились від того, що називають «собачими боями», від формату, який приніс на українське телебачення Савік Шустер. Хотілось почути дискусію з більш фахових економічних питань, і це, в принципі, вдалося.
Одним із недоліків програми вважаю те, що Президента посадили на так званий «трон» із двома прапорами. Не знаю, чия це булла ідея, але робити цього було не варто – все ж таки це президент демократичної держави, а не імператор чи диктатор.
2. Обговорювати можна було багато тем, але головною поміж них була економічна криза і вихід із неї. Тому, в принципі, на заявлені питання програма дала відповідь. Крім того, відбулися фактично дві міні-дискусії: Президента з Тимошенко та Тимошенко з Януковичем. Юлія Володимирівна зацікавлена у налагодженні стосунків із Ющенком, тому уникала критики на його адресу; натомість Ющенко поставив собі за мету нещадно критикувати Тимошенко саме як главу уряду. Тимошенко ж зосередилась на критиці Януковича як свого попередника. Останній виступив на боці Президента і критикував саме Тимошенко… Було цікаво, адже воювали не «всі проти всіх» - були очевидні напрямки полеміки, із яких можна було зробити висновки про поточні політичні інтереси та союзницькі симпатії учасників дискусії.
3. Ні, не вдалося. Але припускаю, що ведучі такої мети і не ставили, і, можливо, були трохи знічені калібром учасників програми, тому давали виговоритись самим диспутантам.
4. Без сумніву, дають. Бо вже точно нічого не дають ті дискусії, в яких беруть участь Богословська, Шуфрич, Чечетов. Це набір традиційних фраз, які сотні разів були вимовлені. А цього разу, особливо від Віктора Ющенка, можна було почути дуже фахову оцінку економічної ситуації. Було видно, що це саме його тема, його «коник». Мабуть, аудиторія, яка цього хотіла, відкрила для себе «старого доброго Ющенка» в його найкращому вигляді, який він мав до падіння рейтингу. Так само на тлі Ющенка можна було оцінити фаховий рівень Тимошенко, порівняти, хто більший популіст і хто більший прагматик.
Степан Бандера, журналіст:
1. Трохи дивно виглядало те, що, по-перше, основні політики сиділи спиною до публіки, а по-друге, Президент сидів дуже високо, вище за всіх. Було дивно, коли ведучий перебивав Віктора Ющенка для того, щоб оголосити рекламну паузу. Здавалося, це трохи… не хочу сказати «нахабно», але – некоректно. Крім того, мені цікаво, чому було обрано саме «Інтер», а не інший канал. Чому, наприклад, не Перший національний? Виступаючи на державному каналі, перші особи держави могли б підвищити його рейтинг та привернути до нього увагу. Якщо говорити з гумором, то, напевне, Юлія Володимирівна погодилась виступати саме на телеканалі Дмитра Фірташа в якості компенсації за те, що «РосУкрЕнерго» вже не буде у схемі газових поставок.
2. Ведучі, як на мене, досить професійно вели ефір. Хотілося б, аби такі програми були довшими, хоча зрозуміло, що політики втомлюються і просто не можуть витримати занадто довго. Але загалом було досить цікаво, і хотілося б сподіватись, що це спілкування все ж принесе якийсь результат, порозуміння між основними гравцями. Бо коли розмовляють між собою за закритими дверми – це одне, а тут – на очах в усіх.
Коли мені доводилось бувати на інших ефірах політичних ток-шоу, я бачив, що діється за лаштунками. Політики з протилежних таборів, які виступають в ефірі як запеклі вороги, в кулуарах цілуються, тиснуть одне одному руки, і складається враження, що вони справді живуть в одній реальності, а для публіки переселяються в якусь іншу. Але цього не можна було сказати про цей ефір: тут було чітко видно, де є межа у стосунках провідних політиків.
3. Думаю, була достатня відвертість. Юлія Тимошенко поводилась досить стримано і, як на мене, ведучі не встигли спровокувати її на реакцію. При тому, що її критикували і Янукович, і Ющенко. Складалося враження, що в певних моментах публіка – я не знаю, за якими критеріями її добирали, - була апріорі налаштована проти Тимошенко.
4. Думаю, що такі програми корисні, особливо у пікантних ситуаціях. Дуже показово, що в цьому ефірі не йшлося ні про мову, ні про визнання ОУН-УПа і Другу світову війну, а саме про економіку. З іншого боку, не впевнений, чи треба робити таке щотижня. Бо тоді може статись, як пише Борис Бахтєєв – усі політики переселяться в телевізор, а хто ж буде керувати державою, якщо всі постійно готуються до ефірів.
Василь Самохвалов, медіаконсультант:
1. Цю програму я вважаю епітафією спробам зробити «Свободу на Інтері» з політиками, оскільки від самого початку було зрозуміло, що це мертвонароджений формат. Тому повернення до більш зрозумілого формату я тільки вітаю. (За інформацією каналу «Інтер», уже наступний випуск програми пройде у звичному форматі «без ведучого-журналіста», - «ТК»).
Те, що «Інтер» зібрав в одній студії всіх головних ньюзмейкерів країни, вважаю великим професійним досягненням. Такі дискусії потрібно було б робити й далі. Зазвичай це проблема не каналів, а політиків, які вирішують щось пояснити країні лише тоді, коли їх смажений півень клюне в одне місце.
Щодо розташування гостей не все було продумано, тому що люди подекуди не розуміли, хто кому має опонувати. Президент не бачив свого головного опонента – Тимошенко, а вона не бачила Президента і Януковича. Результат – риторичні звертання до зали.
За режисурою ця програма виглядала краще, ніж ті, які робилися з політиками-ведучими. Було кілька знахідок, але є й над чим попрацювати. На початку програми було помітне завдання оператора ловити емоції спікерів та аудиторії, але дещо згодом режисер і оператор, напевне, дещо стомилися, і зійшли на звичайний показ програми.
2. Змістовно цей ефір провальний, тому що я не побачив ні консенсусу, ні якогось рішення. Відповідаючи на запитання, яке стало підсумком цієї програми, можна сказати: порожнеча. Прийшли люди, поговорили, ознайомили зі своєю точкою зору, звинуватили одне одного. Свого завдання – єднання політиків навколо реальної економічної загрози – програма не виконала. Я не побачив, щоб хтось у студії намагався взяти на себе відповідальність, сказати «я зроблю», сказати правду або хоча б напівправду.
3. Думаю, це був один із найгірших ефірів Тимошенко. Вона виглядала дуже слабко. Натомість чомусь дуже переконливо виглядав Ющенко, що стало для мене головною несподіванкою. Особливо сподобався його останній 7-хвилинний спіч, де він намагався розставити всі крапки над і.
Єгор Соболєв, керівник бюро журналістських розслідувань «Свідомо»:
1. Мені здається, це була не просто програма, а акція, і дуже успішна. Вражає робота людей, які запрошували таких гостей. Зібрати їх в одному місці – величезний успіх для будь-якого каналу, навіть для найбільшого в країні. З чим я «Інтер» і вітаю.
Скажу чесно, що вперше за два-три роки додивився до кінця політичну програму. Дивитись було цікаво через справді високий рівень учасників. А головне – хочу подякувати ведучим, Юлії та Андрію, які зробили абсолютно незвичну для наших політичних програм справу: не намагались провокувати бійки між політиками, а навпаки – обмежувати ці бійки, концентрувати політиків на тому, що вони зроблять для нас, себто на змісті програми. Мені здається, зараз на телебаченні забагато форми і замало змісту, і це шоу було приємним винятком. Я, як глядач, був за це дуже вдячний, і навіть написав листа кільком друзям, висловивши свій захват.
Звичайно, політики не дуже вміють говорити в такому форматі: їм легше сваритися. Але вимоги ведучих цьому сприяли. Я до останнього моменту співпереживав, думав, отримував інформацію – це рідкість!
2,3. Думаю, головне в підготовці політичних програм – глибина розробки конкретних тем, наявність експертів, які могли б указувати на слабкі місця в ідеях політиків та говорити про найбільші виклики. Усе ж керівники комерційних банків не є адекватними експертами: вони знають значно більше, ніж можуть сказати.
4. Тільки такі дискусії можуть дати щось корисне. Коли люди розумітимуть, у чому проблема, як її можна вирішити, хто з політиків за яке рішення виступає. Якби більшість політичних програм була в нас у такому форматі, впевнений, це сприяло б кращим, більш усвідомленим результатам виборів, оновленню політиків, їх зміні в бік конструктивності.
Це значною мірою провина телеведучих, я й за собою її визнаю: під тиском так званих рейтингів ми весь час намагалися нацькувати політиків один на одного, посварити їх між собою і отримати на цьому якісь дешеві емоції, які нібито можуть привернути увагу глядачів. Але що більше я працюю, то більше розумію: це неправильно. Не треба розважати людей. Політики взагалі погано для цього підходять. У політичній програмі треба шукати виходи або показувати, що заважає ці виходи знайти. Тоді люди розумітимуть, хто несе відповідальність і за кого варто голосувати.
Олена Ященко, політтехнолог, консультант з політичного позиціоннування і психотехнологій:
1. Когда слишком много общих планов, снижается значимость ораторов. Кроме того, наполнение в студии очень невыгодное для телевизионной картинки. Когда в студии большая разреженность кресел, много видно самого пола, значение информации, которая в этот момент исходит с экрана, снижается. Нужно заполнять студию, камера не должна скользить по пустому пространству, вместо того чтобы концентрироваться на лице оратора.
Очень много задних планов ведущих, со спины. Особенно это касается ведущей. У нее были очень некорректные позы во время ведения программы, она не стояла ровно. Кроме того, ее одежда была очень невыгодной, имело смысл одеть ее в более светлые тона.
И в целом визуальная картинка «Интера» была очень скучной. Операторы не угадывали моменты, когда можно было посмотреть на внешность участника программы, которая бы несла в себе какую-то значимость, какой-то интерес. Вместо этого – скучающие лица Хорошковского, Литвина, ничего не выражающее лицо Тимошенко. Постоянно в эфире была нединамичная картина.
Нужно было полностью развернуть внутреннюю сцену, для того чтобы президент сидел лицом к зрителям, а не спиной. Он должен сидеть лицом к своей нации, а не спиной.
2. Эта программа, еще до своего начала, была выгодна Президенту с имиджевой, репутационной точки зрения. И он полностью этим воспользовался.
Та часть аудитории, которая чувствует себя разочарованной, получила стимул думать, что не все потеряно, что в дальнейшем возможно возвращение на линию развития. Те же, кто негативно воспринимает Президента, сохранили это состояние. Если провести опрос по результатам программы, можно в этом убедиться. Их раздражало все – и постамент, на который посадили Президента, и его жесты, весь набор негативных визуальных символов был ими воспринят.
Люди, рассуждающие более здраво, – бизнесмены, те, у кого есть определенные вложения, – оценивали программу более рационально, их интересовали ответы на конкретные вопросы. Ответы были получены от Президента. Он выглядел более профессионально и по сравнению с банкирами, и по сравнению с Пензеником, и по сравнению с Азаровым, который единственный пытался в этой аудитории хоть каким-то образом спорить, противопоставлять. Также Акимова оказалась на достаточно хорошем профессиональном уровне и была созвучна президенту. Я думаю, что она набирает хорошие балы как профессионал. Тимошенко в этом процессе выглядела крайне непрофессиональной и неубедительной. Еще год назад я говорила, что она больше не будет набирать имиджевый ресурс. Вся ее позиция, которая основана на эмоциональных стимулах, давно не проникает в сознание общества.
3. К сожалению, наши телеканалы не готовят ведущих. Если их и готовят, то с позиций журналистских. Но с точки зрения воздействия на аудиторию, ведущие должны готовиться совершенно по-другому.
Безусловно, более выгодно смотрелся ведущий. Ведущая вообще себя плохо чувствовала. Она была неуверенной и слишком привязанной к сценарию, не выдерживала долгого стояния. И ее одежда не подходит для такого уровня программы.
4. Они не дают ничего полезного в плане содержания, разве что в плане удовольствия. Это просто театр, который провоцирует наше телевидение, но он не дает ответ на настоящие, злободневные вопросы, которые есть у населения. Потому что наше телевидение не имеет рейтинга влияния, не имеет авторитета. Плановые программы, в том числе на 5-м канале 2 ноября при участии Тимошенко, сконструированы в виде развлекательного шоу, а не с точки зрения несения какого-то смысла. Это всего лишь развлечение.
Олександр Мартиненко, генеральний директор ІА «Інтерфакс-Україна»
1. Головне, що зробив канал, – зібрав усе керівництво країни в одній студії. Я розумію, що їм важко було це зробити, але це їм вдалося, і за це їм велика подяка. А от що відбувалось у студії, я так і не зрозумів. Чи виробнича нарада перед камерами, чи це були виступи політичних діячів перед електоратом? Наскільки я зрозумів: це було щось середнє з цих двох варіантів. Як на мене, це не дуже виправданий формат. Виробничій нараді заважали телекамери, а спілкуванню з електоратом – інші учасники програми.
Щодо студії скажу лише, що у кожного свій смак. Думаю, не дуже важливо, хто де сидів і хто сидів вище. Єдине – наявність прапору поруч із Президентом мене дещо здивувала, оскільки це був все-таки не виступ Президента, а розмова у телестудії, яка має свої закони. Стандарти прапору, на мою думку, у ці закони не вписувалися. У роботі операторів були певні технологічні моменти, коли було помітне бажання показати одного краще, а іншого гірше. Але це траплялося нечасто.
Ще у мене таке враження, що на ведучих посипався шквал інформації, з одного боку, зі студії, а з іншого боку – в навушники. І вони не завжди могли цю всю інформацію проаналізувати, можливо, їм було краще зосередитись на чомусь одному: чи на навушниках, чи на гостях у студії.
2. Наявність усіх лідерів в одній студії викликає запитання – навіщо це все робилося? І який результат, крім рейтингу, мав тут бути? Бо таке своєрідне поєднання РНБО, засідання Кабміну і виробничої наради в одному форматі перед очима глядачів просто «ніякого результату» нести не могло. Це перетин різних жанрів: є поточна робота керівництва держави і є шоу. Як шоу не може стати поточною роботою, так як і робота не може стати шоу. Хоча, на жаль, останнім часом все так і відбувається.
3. Я думаю, що всі наші політики можуть бути відвертими лише самі з собою чи з єдиним співрозмовником у себе в кабінеті, а сподіватися на відвертість у прямому ефірі дуже наївно. Адже є певний перелік тез, який було викладено електорату. В тому, що в цей час всі глядачі для політиків були електоратом, думаю, не варто сумніватися. Тому ведучий може робити все що завгодно, але політичні шоу є настільки технологічними, що роль ведучого знижується до мінімуму. Якби ведучі не були перевантажені необхідністю слухати якісь підказки (вони дуже напружено вслухалися), то поводилися би розкутіше. Але з іншого боку, я розумію, як важко було працювати з трьома політичними лідерами.
4. Для суспільства корисними можуть бути тільки дії влади: президента, і законодавчої, і виконавчої, а телевізійним шоу мають займатися люди, що роблять це професійно.
Олег Медвєдєв, політтехнолог, депутат Київської міської ради:
1. Як на мене, то в ідеї телеканалу чи тих, хто йому підказав провести цю програму, була певна рація. Можливо, це була спроба чи не вперше в такому серйозному українському ефірі провести не бої в багнюці, а змістовну економічну дискусію. Тому задум, думаю, був непоганий, якщо вважати, що головним завданням не було створити піарні і позиційні переваги для Віктора Ющенка. Бо те, як воно було реалізовано на практиці, виглядало як театр одного актора, а всі інші працювали кордебалетом у Ющенка. Очевидно, що це впливало і на роботу ведучих – скажімо, вони демонстрували різні ступені сміливості залежно від того, хто говорив. Коли говорив Президент, то ведучі були несміливими за змістом і тільки сміливо переривали Президента на рекламну паузу. Що стосується змісту дискусії, то ведучі явно грали на боці Президента.
2. Я думаю, що програмою мають бути задоволені як реальні власники телеканалу, які, напевне, планували цю програму для Президента, так і топ-менеджмент, тому що канал вирішив головне: програма зібрала шалений рейтинг, а рейтинг, як відомо, є головним мірилом роботи телеканалу з економічної точки зору. З формальної політичної точки зору завдання підіграти Президенту вдалося. А от щодо змісту цього не скажеш, але думаю, що це вже не вина ані власників каналу, ані менеджменту каналу, ані ведучих, що Президент не виявився на висоті. Тобто Президенту були надані колосальні можливості виграти цей ефір, тому що канал із ним грав, очевидно, у піддавки, але Президент не зміг цим скористатися. Очевидно, логіка полягала в тому, щоби показати Президента банкіром і економістом, але Президент був головним ініціатором переходу на політику, він був головним ініціатором персональних випадів, і деякі його обмовки (цілком за Фрейдом), на жаль, продемонстрували, що Президент пас власників каналу «Інтер» використати не зміг. Крім того, він принизився сам і принизив аудиторію до дуже грубих і дуже неетичних оцінок щодо деяких учасників програми.
3. Я думаю, що говорячи про Президента, я чітко відповів на це запитання. Щодо глядацької аудиторії – я ознайомився з результатами певних фокус-груп. Глядачі виявилися в цілому ефіром незадоволені; їм не сподобалося насамперед те, що навіть у такій складній ситуації політики зводили між собою порахунки в ефірі, і головним ініціатором зведення порахунків виступав Президент. А недолік інших політиків, можливо, полягає в тому, що вони не змогли до кінця встояти проти такого сценарію Президента, і місцями йому підігравали. У мене складалося враження, що Янукович був союзником Президента, і два Віктори атакували Юлію Тимошенко, яка, очевидно, обрала стратегію ненагнітання конфронтації в ефірі. Місцями в дискусії з Януковичем вона також не стрималась, і її тут можна зрозуміти.
4. Безумовно, такі дискусії корисні для суспільства. Але на прикладі фокус-груп можна сказати, що суспільство, яке протягом кількох років звикло до дуже гострих політичних дискусій в ефірі (які часто переходять за грань права, моралі і етики, є дуже гарячими і палкими, на межі неприпустимого) виявляється не готовим до змістовної фахової економічної дискусії. Дуже низький рівень її розуміння.
Попри те, що в ефірі не вдалося уникнути тих недоліків, про які я говорив, серйозна змістовна дискусія все-таки мала місце. І можливо, вона демонструє дуже низький рівень економічної грамотності людей, розуміння ними природи економічних процесів. Тобто люди на питання економіки дивляться з політичної точки зору, через призму свого ставлення до політиків і т. д., але не розуміють багатьох елементарних, здавалося б, економічних матерій. Ну навіть такої простої: люди не розуміють, як порятунок банківської системи, скажімо, спрямований на порятунок виробництва. Люди не знають елементарної істини, що банківська система є кровоносною системою економіки, і коли кров не рухається, то вмирає економіка. Аудиторія сприймала всю цю дискусію навколо кредиту МВФ для стабілізації банківської системи як щось таке, що має привести до поживи для банкірів, і не розуміли, як це впливає на економіку. Так і по багатьох інших питаннях. Тому, в принципі, політики мали б об’єднатися ще для економічного просвітництва – виявляється, суспільство в основній своїй масі не поінформоване про елементарні ази ринкової економіки.
Тарас Березовець, політолог:
1. Ця програма була безпрецедентною для представництва українських політиків, які до цього ніколи не збиралися в одному приміщенні в один час: і голова держави, і голова уряду, і спікер парламенту, і лідери провідних парламентських фракцій. Тому, безперечно, відповідальність на каналі була надзвичайна. З точки зору побудови політичних технологій під Віктора Ющенка програма була виписана майже ідеально. Оскільки Президент сидів окремо, складалося враження, що він був у ролі Зевса-громовержця. Він сидів на подіумі в оточенні двох прапорів, а на задньому плані, коли показували Президента, було зображення якихось хмаринок, які рухалися повз. І режисура програми, і дії журналістів були максимально спрямовані на те, щоби зробити центральним персонажем саме Президента. Стосовно інших політиків завдання полягало в тому, щоби протиставити їх одне одному, показати дрібними фігурами. А Президент на цьому тлі мусив би вирувати як арбітр нації, адже він наче парив над битвою в цей момент. Таким чином, програма була пов’язана із політичними технологіями, але не мала жодного стосунку до журналістики і свободи слова.
2. З точки зору свободи слова був один дуже неприємний момент. Не було допущено до ефіру, незважаючи на попереднє запрошення, лідера комуністів Петра Симоненка. Особисто я не поділяю комуністичних ідей, як і більшість громадян України, тому що за комуністів стабільно голосує близько 5% населення. Але якщо діяв принцип, за яким мали бути присутніми представники всіх провідних політичних сил, то навмисне скасування запрошення Симоненка має бути тривожним дзвіночком для журналістів в умовах корпоратизації ЗМІ. Відсутність заяв провідних спілок про порушення принципів свободи слова і представництва всіх точок зору є великим негативом. Також до негативу слід віднести те, що питання до частини гостей ставилися навмисно маніпулятивні. Тобто все підганялося під те, як сказала прем’єр-міністр, аби в усіх склалося враження: винним у всіх проблемах, включаючи проблеми з падінням валюти і проблеми у світовій економіці, є уряд. Але, очевидно, таким і було завдання, поставлене перед журналістами.
3. Програма анонсувалася як «Свобода на “Інтері”: вся правда про економічну кризу». Однак насправді політики так і не дали відповідей, а комусь не дали можливості це зробити. Все-таки глядач не зрозумів головного: чи є в Україні тверда влада і хто насправді керує економічними процесами. За логікою головну відповідальність мають нести Президент, уряд, Національний банк і Верховна Рада. Не відбулося навіть найменшої спроби консолідації еліт. Хоча таку спробу зробила прем’єр-міністр, проте її простягнута рука так і зависла в повітрі.
Були й позитивні моменти в програмі. Дуже вдалими і переконливими були виступи Хорошковського, Буряка, банкірів (наприклад, Тімонькіна). Також досить непогано трималися прем’єр-міністр і лідер опозиції Віктор Янукович. Янукович виграв за рахунок того, що він тримався іронічно й намагався не реагувати на критику, яка лунала. І навпаки – невдалими були виступи Пинзеника й Азарова, тому що вони повели вбік замість того, щоби дати професійні реальні пояснення і запевнити людей, що все буде гаразд. Прем’єр-міністр у першій частині програми, доки її не спровокували на пікіровку з Януковичем, досить вдало апелювала до людей, які справді хотіли почути, що всі політичні сили забудуть про суперечки. Вона почала говорити про консолідацію, – про що, до речі, не говорив Президент, хоча це його завдання як гаранта Конституції. А от пізніше, коли почалася пікіровка прем’єр-міністра з Януковичем, було вже не до економічних стратегій.
4. Україні бракує такого спілкування, теледебатів, як це відбувається у Сполучених Штатах, де була серія таких дискусій між Маккейном і Обамою, кожну з яких вони присвячували окремо внутрішній економічній ситуації, зовнішній політиці, оборонній політиці і соціальним питанням. Тому мені здається, що такі ефіри потрібні. Але думаю, після відверто маніпулятивного підходу з боку каналу «Інтер» у багатьох політиків, які взяли участь у цій програмі, бажання просто зникне, або вони будуть ставитися до таких дискусій скептично.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Читайте також
Коментарі
17
ВВ
5890 дн. тому
Марко Фролів-Вовчок
Мене завжди веселить, коли жінці нема чого сказати, вона каже "З цими мужиками..."
*
5890 дн. тому
І це коментарі ?!!! Такі ж нудні і непрофесійні як і учасники "свободи" Ще одна "еліта" - політехнологічна! Гріш-ціна! Потоки словоблуддя ... і тільки
5891 дн. тому
Маркуша, сама ви нудна і пісна, та й під псевдоніком сховалися від тих самих ненависних вам мужиків-а от і зібрали перших, а от і побачили вони себе.І як жінку вас розумію- політологи- це не сантехніки- немає тої простоти як у Яценюка-блін- соррі-довго шукали у власній уяві простого пацана.
!
5891 дн. тому
Маркуша - браво!
Марко Фролів-Вовчок
5891 дн. тому
Не знаю, не знаю... Всі мої друзі із журналістської та політологічної братії, хто здибився дивитися це видовище, потім довго знизали плечима: а шо то, мовляв, було? Для чого, взагалі, потрібна була ця програма? Тільки заради того, щоб зібрати усіх в одній студії і таким чином зібрати собі рейтинги? Нудно до крику. Я не знаю, як можна було це додивитися до кінця. Я не додивилася. Тому не бачила останнього спічу Ющенка, який справді виглядав тут, як пан Бог. Ще й сидів зверху. Ведучі... Ну, я би не була до них такою критичною. Це не є їхнім е-е-е, профобразом, тому "взятки гладки". А от політики - звичайні маски: бундючний Янукович, простий пацан Яценюк, занудний і дотошний Ющенко. тільки Юля якась була не теє-то. туманна загадкова напівпосмішка, стомлений погляд. Втім, як жінка жінку я її розумію. З цими мужиками, неважно хто ти - президент чи сантехнік - одні і ті ж проблеми.
Cheroles
5891 дн. тому
1. Чого не зробиш заради рейтингу. Формат як формат;
2. Людяності;
3. Передвиборчий мітинг;
4. Асолютно нічого, окрім нервів :(
А я би оголосив бойкот політикам, а то ходять на ТВ частіше ніж на роботу. І тільки влаштовують ШОУ. А так як актори вони х..і, то і шоу таке саме..... ПОшарпали одне одного за комірці, і всі телеканали першою новиною: депутати побилися. Та вони так бережуть свої мармизи (для ТВ), що ніколи .... Як кажуть ворон ворону..... Накрайняк модно дать по яйцях. ( Їх по ТВ не показують). А так би взяти і сказати: за сьогодні верховна рада нічого не зробила. А мала би розглянути те то й те. З таким завзяттям, як для організації ШЬОУ, можна знайти тисячі героїв (для сюжетів), чиє життя, добробут, майбутнє і так далі, залежить від неухвалених сьогодні законів... І так усі канали... Але це ж не рейтингово :(
P..S А народ терпляче слухав цю безкінечну лабуду, і сподівався почути, як він буде жити завтра, почім буде хліб насущний.... метр квадратний..... літр бензини.... освіта для дитини.... Просто як він житиме далі.......... А на ці питання у наших політиків схоже відповіді по СУТІ немає....... Надто вони далекі стали від народу. По ту сторону екрана.... А "комункація" тут працює лише в один бік....
ЦІкаво
5891 дн. тому
А крім 2 політологів, які працюють з БЮТ, в країні політологів більше немає? Ні в кого й коменту узяти?
Сергій Зінченко
5891 дн. тому
Щр дала ця "Свобода"? Продемонструвала, що найбільш пристосовницький із всеукраїнського телебачення канал показав себе "во всей красе". Там не було журналістів, а були зазделегідь запрограмовані "запитаннєвикидувачі". Там не було чесних і зацікавлених у вмотивованій реакції українського народу політиків, а сиділи чинуші, які будують своє життя не по любові, а за розрахунком. Та й сама тема не була ключовою для політичного моменту. Бо треба було говорити про економічну ситуацію в країні саме на базі національних пріоритетів (з конкретними прикладами не тільки на всеукраїнському рівні, а й по регіонах), а не з прив'язкою до банків. ГОЛОВНЕ, КОЛИ В КРАЇНІ КРИЗА, - СПЕРТИСЯ НА ПРОФЕСІОНАЛІВ І ПАТРІОТІВ (КОЖЕН, НА КОГО МАЮТЬ СПЕРТИСЯ,ПОВИНЕН МАТИ ЦІ ЯКОСТІ). Натомість, наприклад, я бачу на рівні Дніпропетровщини й Кривого Рогу команди байдужих до життя народу менеджерів-брехунів, які творять показуху. А ПІСЛЯ ЦІЄЇ ПЕРЕДАЧІ Я ОСТАТОЧНО ВПЕВНИВСЯ В ТОМУ, ЩО НАШЕ КЕРІВНИЦТВО ЖИВЕ У СВІТІ ІЛЮЗІЙ та не бачило, так би мовити, смаленого вовка. Коли ж хто й бачив, то допомога інших відбилася на ньому тим, що він став слугою гордині. Сумно стало після цієї передачі, але я додивився її до кінця, хоча й знав, що за кілька годин треба вставати й шукати, де ж підробити, бо вже кілька років змушений бути безробітним. Це для мене - не ілюзія, а проза життя. І я побачив, що у нас немає реальних правителів Української держави, про яких так мріялось, так сподівалось! Особливо - після МАЙДАНУ.
5891 дн. тому
Не зовсім добре виглядала на Свободі на Інтері політтехнологиня Олена Ященко, вона пускала бісики Яценюкові, заздрісно ковзала очима по одягові модніших панянок, обсмикувала куцу спідничку- ведуча губилася від такої неповаги до авдиторіі; і справляла жалюгідне враження .Хто її пустив до зали, ганьба оператору, що наважився зняти її замислене чоло великим планом.
otar
5891 дн. тому
катя, а чого треба досягти, на вашу думку, щоб дозволяти собі давати коментарі? :)) Можливо, треба просто бути розумним і розбиратися у своїй сфері?
катя
5891 дн. тому
Цікаво, а чого досягла олена ященко у своєму житті??? Що зробила такого, щоб мати совість давати такі коментарі??? Ми можемо скільки завгодно критикувати шоу, мовляв багато видно підлоги та спинних планів ведучих --- але факт залишається фактом і те, що після виходу програми цей ефір не дає спокою багатьом, так званим псевдоколегам, багато про що говорить.... Просто так було завжди: хтось через власну жабу та лузерство знаходить до чого прискіпитися в чужій роботі, а хтось просто працює на найкращому каналі країни, і мовчки робить найкраще політичне шоу... і, між іншим, чхати хотів на всі обговорення заздрісних невдах....
5891 дн. тому
Не було ніякого обєднання для подолання економічної кризи, а була публічна порка Юлії Володимирівни,і мені дуже жаль.Тому, що вона едина та її уряд в цій країні щось робить,а призедент лише критикує і цим заважає її працювати.
qwerty
5891 дн. тому
Чабан явно деградирует, и по свей видимости даже не смотрел передачи!!!
Слава богу, не ваш коллега!
5892 дн. тому
Очень много слов, и мало смысла. Лучше об этом маразме говорить кратко http://ebitda.com.ua/content/view/497/1/ Каждый патентованный "независимый" эксперт невольно задком виляет. Вдруг, от кого-то из присутствующих VIPов да в будущем будет зависеть наполнение вкусным кормом собачьей миски. А Медведеву даже не в будущем, а в настоящем. Хоть бы один плюнул в зловонный "колодец".
5892 дн. тому
Дополнение- невежда и невежа - эта ваша Елена Ященко.
5892 дн. тому
Кипиани и Соболев- это"О...О....О".Хитрят, левым глазом через нос на такие проекты косятся- не зовут.А Акимова, настолько "выгодна"- что позволила усомниться в собственной экономической подготовки.Олена Ященко- "озабочена" и сама лжекорректна.
знаТТок
5892 дн. тому
Егорка Соболеф - полизал, по привычке, очечко у АБ
Ржунимагу!
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
