Неочікувана інтрига з боку кандидата у президенти Сполучених Штатах Джона Маккейна, котра полягала у його можливій неучасті у теледебатах, внесла ще більше напруження у перебіг передвиборної кампанії в Америці. Однак нічого не сталося. Маккейн таки взяв участь у теледебатах, котрі відбулися в університеті штату Міссісіпі та транслювалися у прямому ефірі більшістю американських телеканалів, серед них CNN, ABC та NBC. Президентські дебати – це важлива частина передвиборної боротьби у Сполучених Штатах. Адже під час публічної дискусії кандидати в президенти висловлюють свою думку з актуальних питань національної та міжнародної політики.

Коротке представлення учасників теледебатів. Джон Маккейн і Барак Обама привіталися. Ведучий, журналіст Джим Лерер, запитує про економіку, відповідає Барак Обама. Одразу ж впадає в око, що виглядає він суворо, говорить дуже рівно і виважено. Видно, що готувався до цього і намагається «серфінгувати» на своїй політичній хвилі. Обама одразу висловлює наболіле. Про економічну кризу в Сполучених Штатах, про те що платники податків повинні отримати гроші назад. Що й казати, це – улюблена риторика Обами – все для народу, а не для ділків бізнесу.

 

У дискусію включається Джон Маккейн. Маккейн подякував усім і сказав, що йому не дуже добре на душі від того, що відбувається у Сполучених Штатах, але йому сьогодні полегшало, бо демократи і республіканці разом щось обговорюють. Сказав, що треба допомагати народу.

 

Далі запитання від ведучого Джима Лерера: як ви ставитесь до плану порятунку економіки? Ви його схвалюєте? Першим висловився Барак Обама, почавши з того, що він багато разів попереджав про наближення кризи, якщо не зменшиться повальне нав’язування всім підряд дорогої іпотеки. Потім вступив Маккейн, також почавши з того, що він теж попереджав про Федеральну національну іпотечну асоціацію. Джон Маккейн пообіцяв, що його адміністрації можна буде довіряти, бо президент має бути відповідальним. Утім, йому дуже нелегко абстрагуватися від своєї причетності до того, що нині діється в Америці. Адже з тих пір, як Республіканська партія отримала контроль над Білим домом у 2000 році, дуже багатьом американцям доводиться платити з власної кишені за свої видатки на охорону здоров’я та соціальні витрати більше, і це при тому, що США, як вважається, мають найпродуктивніших працівників у світі.

 

Незважаючи на те, що у Сполучених Штатах телебаталії прийнято називати дебатами, їх радше можна порівняти з почерговим інтерв’ю кандидатів у президенти. Адже не випадково в них бере участь ведучий, котрий ставить кандидатам питання. Завданням ведучого цього всеамериканського політичного шоу – забезпечити учасникам дискусії рівні можливості оприлюднити свою точку зору. Крім того, між теледебатами є ще й тематична різниця. Перші теледебати присвячені економіці США і зовнішній політиці, другі – внутрішнім справам США, а на третіх кандидати відповідають на запитання аудиторії.

 

Кандидат від Демократичної партії Барак Обама нападав, а кандидат від Республіканської партії Джон Маккейн захищався. Нинішня ситуація у США, підкреслив Обама – «це підсумок 8-річної економічної політики Джорджа Буша, за повної підтримки сенатора Маккейна. Ця політика не спрацювала, не спрацьовують і заходи щодо її порятунку, тому що в них не враховано інтереси середнього класу».

 

Намагаючись відбити закиди Обами, Маккейн відповів: «Усім відомо, що я ніколи не підтакував президентові, я був в опозиції по кредитуванню, впливу на клімат, знущанням із ув’язнених в Гуантанамо, по методах ведення війни в Іраку. Я підтримував президента в Сенаті тільки в розумних починаннях».

 

Як показали теледебати, очевидним мінусом позиції Джона Маккейна є те, що йому досить важко переконати електорат, що він, як представник Республіканської партії, здатен запропонувати щось радикально інакше, ніж продовження політики адміністрації Буша. Адже багато хто з виборців вважає, що бушівське президентство – це втрата 8 років, котрі принесли країні багато негативу. І тому продовжувати у часі попередню політику просто немає сенсу.

 

Другою (після економіки країни) нагальною проблемою для американського народу є, безперечно, війна в Іраку. Барак Обама знову закинув Маккейну: «Джоне, ти почав говорити про те, що це неправильна війна, в 2007 році, а війна почалася 2002 року. Тоді ти говорив, що вона буде швидкою і легкою. Ти говорив, що знаєш, де знаходиться зброя масового ураження, і ти не мав рації. Ти говорив, що нас зустрічатимуть як визволителів, і знову не мав рації».

 

Утім, здавалося, що Джон Маккейн був готовий до цього питання: «Це завдання наступного президента вирішувати: виходити з Іраку чи ні. Він повинен вирішити, чи ми йтимемо, або в якій якості залишимося в Іраку».

 

Після дебатів щодо Іраку дискусії перекинулася на тему Росії та її стосунків із сусідами, якій кандидати у президенти США приділили досить велику увагу. В цьому сенсі, критикуючи дії Росії у Південній Осетії, Джон Маккейн наголосив: «Я думаю, що росіяни повинні зрозуміти – Сполучені Штати підтримають природний процес вступу Грузії і України до НАТО». «Слідкуйте за Україною, – підкреслив Джон Маккейн. – Усе, що відбувалося, має пряме відношення до України, Криму, де в Севастополі розташований російський флот, і до політичної кризи в Україні, конфлікту між Тимошенко і Ющенком – усе це дуже серйозні проблеми. Таким чином, слідкуйте за Україною, і давайте зробимо все можливе, щоб українці розуміли – ми їхні союзники і друзі».

 

Під час теледебатів Джон Маккейн назвав керівництво Росії «урядом, у якому заправляють апаратники КДБ». Повторивши при цьому свої попередні слова про те, що теж дивився в очі Путіну і прочитав у них три літери: КДБ.

 

У подібному ключі висловився і Барак Обама: «Ми повинні наполягати, щоби Грузія і Україна, в разі якщо вони відповідають вимогам, долучалися до НАТО. Їм необхідно дати план дій щодо отримання членства, щоби вони мали змогу його реалізовувати негайно». Крім того, Барак Обама заявив, що «Росія піднімається і стає дуже агресивною», чим «становить загрозу для своїх сусідів».

 

На думку ж Джона Маккейна: «Росія сьогодні – це нація, накачана нафтодоларами, і її агресія пов’язана з нафтою. Але я не вірю, що ми повернемося до холодної війни». Також Джон Маккейн під час дебатів згадав Росію в контексті необхідності запровадження жорсткіших санкцій проти Ірану. Маккейн підкреслив, що російське керівництво послідовно взяло курс на блокування пропозицій щодо посилення санкцій проти Тегерана в Раді Безпеки ООН. У цьому ключі Джон Маккейн запропонував створити лігу демократій, котра, зокрема, могла би впливати й на Іран.

 

Як стверджував Джон Маккейн, «сенатор Обама заявляв, що він готовий сісти за один стіл із Ахмадінеджадом, Чавесом і Раулем Кастро, без жодних умов». На що Барак Обама швидко знайшовся з відповіддю: «Ахмадінеджад – не найсильніша особа в Ірані, можливо, він не та людина, з якою варто вести переговори. Але я вважаю, що президент Сполучених Штатів повинен знайти час і вибрати місце, де він зробить усе можливе для блага Америки».

 

Перші теледебати стали центральними для Джона Маккейна і Барака Обами, адже вони відкрилися під час дуже напруженої політичної гонки. Й кожен із кандидатів хотів закріпити своє лідерство в тих областях, де їхні переваги були очевидними. Спостерігаючи за теледебатами в Сполучених Штатах можна сказати, що вплив телебачення на американський електорат нестримно зростає, і телеекран поступово перетворюється на поле битви, результат якої у підсумку може означати для кандидата або вирішальну перемогу, або нищівну поразку.

 

Загалом же, здебільшого Барак Обама був більш переконливим і переконаним. Незважаючи на весь свій багаторічний досвід у Сенаті, Джон Маккейн виглядав ніби «загальмованим» чи стомленим. Обама ж, навпаки, показав свою здатність до швидкої реакції на поставлене питання і вміння давати гострі відповіді. Показав, що розуміє, які надскладні проблеми сьогодні стоять перед країною і що він може бути лідером нації. При цьому Барак Обама був поблажливим, дипломатичним, зібраним і вдумливим у своїх відповідях.

 

З іншого боку, Джон Маккейн, котрий раніше у своїх інтерв’ю на телебаченні виглядав майже бездоганно, цього разу помітно хвилювався і майже сердився, оскільки дебати тягнулися повільно. Втім, Маккейн у відповідях показав досвід і здатність прямо і ясно формулювати свої відповіді. Джон Маккейн здавався більш інформованим і підготовленим, але при цьому він виглядав самовпевненим. Утім, можна сказати, що обидва політики спромоглися досягти своїх стратегічних цілей. Обамі вдалося пов’язати Маккейна з непопулярною республіканською адміністрацією, а Маккейну – зобразити свого опонента як політичного легковаговика, котрий не розуміє проблем Ірану та Іраку.

 

Відвертий обмін думками між Бараком Обамою і Джоном Маккейном, котрий завершився серією запальних звинувачень, мав на меті переконати американців, що саме цей конкретний кандидат має кращий досвід, політичне вміння і власні розробки для того, щоби взяти на себе обов’язки найвищого національного керівника під час війни і фінансової кризи. Протягом 96 хвилин Маккейн та Обама брали участь у політичному спарингу, дискутуючи з проблем економіки та зовнішньої політики. Можна сказати, що Барак Обама виграв «раунди», котрі стосувалися економічних питань, вміло пов’язуючи Маккейна з непопулярною серед американців адміністрацією Буша. Проте Джон Маккейн мав явну перевагу в «раундах», присвячених питанням зовнішньої політики, засвідчивши, що на цьому важливому для США напрямку Обама відчуває брак досвіду і впевненості.

 

Однак якщо американські виборці шукали від кандидатів чіткого сигналу, котрий би показував, що вони готові впоратися з фінансовою кризою після здобуття президентської посади, то вони були явно розчаровані. Адже перші дебати стали завершенням ірреального тижня фінансової і політичної кризи. Традиційно перші дебати на телебаченні завжди є критичними, але усні удари кулаком мали ще й додаткову важливість, оскільки американці спостерігали сейсмічні зрушення в фінансовому секторі своєї країни і, зокрема, найбільший в американській історії крах провідного банку.

 

Дебати на американському телебаченні засвідчили, що Джон Маккейн і Барак Обама пропонують співвітчизникам два різні стилі лідерства. Маккейн – прихильник жорсткого «гарматного» стилю, і в разі перемоги він цілком здатен продемонструвати світові цю свою філософію. Половині американської нації імпонують подібні підходи Джона Маккейна. Барак Обама – прибічник побудови американської політики на засадах компромісів та узгоджених дій. Інша половина нації поділяє подібний тип лідерства. Очевидно, що та й інша позиції мають позитивні сторони та негативи. Тому прихильність американців до кандидатів у президенти ділиться порівну.

 

Примітно, що після перших теледебатів американські виборці розійшлися у своїх судженнях з приводу визначення переможця. Так, перемогу Бараку Обамі віддала жіноча аудиторія телеканалу CNN. У свою чергу, чоловіки проголосували за Маккейна й Обаму порівну. Водночас, американці віддали належне Бараку Обамі за його чіткі відповіді, що стосувалися економічної ситуації в Сполучених Штатах, а Джону Маккейну – за відповіді щодо тероризму й Іраку. Згідно ж із опитуванням телеканалу ABC, перемогу на теледебатах отримав Барак Обама.

 

Наступні теледебати між Джоном Маккейном і Бараком Обамою повинні відбутися 7-го і 14 жовтня. Крім того, кандидати у віце-президенти Сара Пейлін і Джо Байден зустрінуться 2 жовтня. Як виглядає, на американську телевізійну аудиторію чекають нові захопливі телевізійні політичні шоу.