8 хвилин мовчання по Ґонґадзе
16 вересня на Майдані зібралися люди , аби вшанувати пам’ять Георгія Ґонґадзе, який зник 8 років тому, та його загиблих колег по перу.
Із наближенням річниці зникнення Георгія Ґонґадзе політики все частіше згадували його ім’я. «Я дуже добре знав Георгія», – ніби обмовився Нестор Шуфрич у студії Савіка Шустера. Такі заяви напередодні 16 вересня стають типовими для багатьох і провладних і опозиційних політиків. Із їхніх слів виходить, що вони були ледь не найліпшими друзями Георгію. От тільки на акцію вшанування пам’яті Георгія Ґонґадзе і шістдесяти трьох інших загиблих за часи незалежності журналістів не прийшов жоден політик, за винятком київського мера.
«Політиків запрошували, хоча жодних виступів у програмі не передбачено, – розповів «ТК» один з активістів акції Володимир Чемерис. – Утім, мені здається, що Леонід Черновецький піариться на згадках про Георгія, особливо з намаганням відкрити йому пам’ятник, проти якого виступає мати загиблого журналіста Леся Ґонґадзе».
Між іншим, Леся Ґонґадзе не підтримує й подібних акцій, адже вбивство її сина досі залишається не розкритим. Водночас активісти вважають, що в такий спосіб вони не дають чинній владі забути про обіцянки знайти замовників убивства журналіста. «На тлі того, що демонструють наші політики, ми маємо показати, що суспільство пам’ятає і про те, як усе починалося, і про те, що все не завершено і нам ще багато треба зробити. З кожним роком я, на жаль, стаю меншим оптимістом стосовно цієї справи. Зникають свідки, зникають документи. Але насамперед важливою є політична воля, якої якраз і бракує», – зазначає політолог Олексій Гарань, науковий директор школи політичної аналітики при НаУКМА.
Микола Мельниченко, екс-майор Державної служби охорони, який свого часу оприлюднив плівки із записами розмов потенційних замовників убивства Георгія Ґонґадзе, також упевнений, що політичної волі довести розслідування до кінця немає.
«На превеликий жаль, у вищого керівництва країни нині є тільки політична воля не притягувати замовників Кучму й Литвина до карної відповідальності, – вважає пан Мельниченко. – І такі акції ніяк не впливають на просування справи Ґонґадзе Зате вони допомагають людям не забути про обов’язок цієї влади зробити так, щоб подібні злочини не лишалися безкарними. А на розслідування впливає тільки громадська думка, яку формують засоби масової інформації. Вона може змусити політиків приймати відповідні рішення».
«Мипрацювали разом з Георгієм у 1999-му над проектом створення незалежного інформаційного центру під час виборчої кампанії. Гія завжди мав сучасні, нові ідеї. Він був дуже живою людиною, повною енергії. Любив жартувати, але завжди тримав у собі факти», – згадував Вільям (Василь) Павловський, співзасновник агенції інноваційних культурних програм DanaPro, колишній журналіст газети Kyiv Post.
З початку 90-х з Георгієм Ґонґадзе приятелював і Володимир Чемерис. «Прикро, що померло багато журналістів, у тому числі моїх знайомих. Я особисто дуже добре знав не лише Георгія, а й Мар’яну Чорну, Тараса Процюка...», – розповів він.
Письменник Сергій Пантюк не був знайомим із Георгієм Ґонґадзе. «Але його смерть стала символом, хоч як би це прикро не звучало, – розмірковує пан Пантюк. – З одного боку, ти приходиш сюди віддати данину пам’яті людині. З іншого боку, якщо сюди не приходити, влада буде думати, що нічого не відбувається, що нікому це не цікаво і швидко забудеться. Тут згадували ще багатьох загиблих. Я чудово знав Віктора Фреліха. У Чернівцях була епідемія алопеції, коли масово почали лисіти люди, і з’ясувалося, що це пролили ракетне паливо. Він як журналіст витягував це на світ Божий, і його отруїли. Ця справа досі не розкрита. Знав я Сашка Кривенка…».
На думку тих, хто зібрався, ситуація зі свободою слова в Україні не надто змінилася. «Якщо зараз не вбивають журналістів, то Президент дозволяє собі висловлюватися на їхню адресу такими словами, які я не можу повторити. І в нас звільняють журналістів з телеканалів за те, що вони роблять репортажі, не зовсім приємні для президентської сім’ї. Система не змінилися», – наголосив у розмові з «ТК» Володимир Чемерис. Водночас із гучномовців лунали тези, про те, що журналісти самі винні в тому, що з ними так чинять. «Журналісте, не продавайся!», – закликали активісти.
А тим часом, ніби не чуючи цих прохань і забуваючи про те, кого суспільство звинувачує в смерті Ґонґадзе, телеканал «Інтер» готується до святкового концерту, присвяченого ювілею Леоніда Кучми…
Фото Яни Новоселової
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Читайте також
Коментарі
4
5701 дн. тому
Нас використовують, коли канонізують світлий образ журналіста чи коли зусиллями журналістів роз*ятрюють суспільні проблеми? За 8 років вбито багато чудових, добрих людей (які до того ж не брали в борг у грузинської діаспори) і їх родичі б теж хотіли постійної уваги слідчих органів, відшкодувань і десяток повторних експертиз. Але їх смерть не така вигідна для політичних гравців, не сприяє популяризації мережевого проекту, і не дає заробити на джинсі. Але гарно лягає між джинсою - під назвою кримінальної хроніки
попереднім дописувачам
5701 дн. тому
А таки ж дістали всі!!..
... А ми не можемо, щоб не образити одне одного, не обплювати, не вимазати словесною багнюкою... втягуємося у цю гру і не розуміємо, що нас просто використовують...
А симпатиків вистачало і в тих, і в інших, але, якщо так триватиме й надалі, то в того, що "по пунктах" їх знову буде більше...
попередньому дописувачеві
5701 дн. тому
бачу, що ми вас і справді дістали "зі своїм гонгадзе". але ж, зізнайтеся, добре, що вас не дістав ваш - а тепер по пунктах - геть не продажний, дуууже освічений, не нахабний, а чемний і вихований і вже напевно, що немерзенний, а зусібіч цукровий український кучма. бо інакше лежали б ви, пустоголовий і чорноротий зрозумійко, з відрізаною головою в таращанському лісі.
Включи телевізор і зрозумій Кучму.
5702 дн. тому
"суспільство звинувачує в смерті Ґонґадзе" ... а може порівняємо кількість тих, хто прийшов на захід і тих, хто прийде до Кучми і перегляне концерт, щоб зрозуміти вибір суспільства. Обвішати місто запрошеннями, підготуватися і... 200 чоловік, включаючи марсіан Черновецького. Ситуація називається "ДІСТАЛИ ВИ ВСІХ зі СВОЇМ Ґонґадзе". Зробіть ще одну експертизу таращанського тіла, подайте в суд на Україну - і може хтось поспівчуває нашим продажним, неосвіченим, нахабним і мерзенним українським журналістам.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
