Юлія Тимошенко у спецпроекті програми «Дуель» на каналі «Україна»

30 Травня 2008
28447
30 Травня 2008
10:06

Юлія Тимошенко у спецпроекті програми «Дуель» на каналі «Україна»

28447
Юлія Тимошенко у спецпроекті програми «Дуель» на каналі «Україна»

Голос за кадром: Добрий вечір. У прямому ефірі спеціальний випуск конфлікт-шоу «Дуель» с Сергієм Рахманіним.

ВЕДУЧИЙ: Добрий усім вечір. В ефірі телекомпанія «Україна» спеціальний проект програми «Дуель». Зараз біля цього бар'єру з'явиться дуже досвічений політик, який давно вже довів своє вміння битися одразу з кількома суперниками. Проте сьогодні цей політик веде двобій переважно з самим собою. Напевно, і тому другий бар’єр, точніше місця біля нього, буде вільним. Ця людина, яка завжди сприймалася як взірець впевненості у власних силах, старанно намагається подолати внутрішній бар’єр.
Голос за кадром: На майданчик запрошується Прем'єр-міністр України Юлія Тимошенко.
ВЕДУЧИЙ: Пані Юлія, доброго вечора.
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Добрий вечір.
ВЕДУЧИЙ: Як я вже сказав, місце за цим бар'єром буде вільним. Хоча насправді я не знаю не так багато політиків, які б насмілилися кинути Вам виклик просто в очі. У Вас буде сьогодні назвичайна роль, у мене буде надзвичайна роль. Я, звичайно, не буду Вам дуелянтом, і тим більше не буду Вам арбітром. Я радше буду секундантом, Вашим секундантом перед телеглядачами, і секундантом телеглядачів. Також у нашій розмові братимуть участь експерти політичні та економічні, а також студенти київських вузів. Але перше питання поставлю Вам особисто. Отже, пані Юлія, нещодавне рішення Конституційного Суду фактично позбавило Кабінет Міністрів значної частини повноважень, що стосуються формування бюджету. Кабмін фактично не впливає на приватизацію, не має можливості проводити земельні конкурси. Чи є сенс залишатися на чолі уряду, від якого там мало залежить?
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Я, власне кажучи, за останні, як мінімум, 10 років не пам'ятаю, щоб ми брались коли-небудь за легкі завдання. І те, що сьогодні так складно, це говорить лише про те, що ми проходимо дуже складний шлях, але шлях, який дає можливість нам народити нову якість. І я не пам’ятаю, щоб коли-небудь я відійшла від бар’єра, і не змогла взяти ту висоту, яку виставляли обставини, час, життя. І тому, коли лунають такі сміливі зауваження, що зараз Тимошенко шукає тільки хвилину таку підходящу, щоб хлопнути дверима, і піти, знайти собі виправдання. Я хочу просто тим людям, які таке говорять, сказати, що це їх бажання. Я ніколи в житті собі цього не дозволю. І відповідальність, яку зараз має уряд і я особисто, ми будемо з честю нести. Ми при владі всього декілька місяців. І я думаю, що далі крок за кроком ми будемо демонструвати високу якість нашої роботи.
ВЕДУЧИЙ: Я Вас переб'ю. Я нагаю Вам Ваші власні слова, які Ви говорили на початку цього року. Ви говорили про те, коли Вам поставили абсолютно пряме питання про Вашу можливу участь у президентських виборах, зокрема дочасних. Ви сказали, що Вас цілком влаштовує посада Прем’єра. Ви – трудоголік, Ви любите працювати. Але якщо уряду не нададуть можливості нормально працювати, якщо у вас не буде нормальних затишних, комфортних умов для роботи, тоді питання. З того часу відбулося багато подій, які, фактично, звузили повноваження Кабміну. Може, все-таки варто поставити питання – чи є сенс у роботі, яка не приносить практичної користі?
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Практичної користі кому? Урядовцям? Сьогодні не приносить робота практичної користі. Але кожен день ми робимо крок за кроком до наведення порядку в державі. І те, що сьогодні не помітно за декілька місяців, я переконана, що вже з пливом хоча б одного року, я думаю, ми зможемо дати результат по багатьом галузям. І навіть сьогодні ми маємо тільки за перший квартал цього року рекордну за всі 17 років обсяг інвестицій в Україну. В чотири рази за перши квартал цього року більше інвестицій в українську економіку, ніж за попередній такий самий період. Ми сьогодні дійсно створюємо всі умови для потужного розвитку економіки. Чим я можу пишатися? Що сьогодні ми вже не сировиною торгуємо. А сьогодні на 33% збільшено виробництво саме продукції машинобудування. А ви знаєте, це кінцевий продукт, це практично продукт всіх галузей економіки, які приймають участь в кооперації по машинобудуванню. Це величезне досягнення. І я думаю, що не кожна країна може продемонструвати такі колосальні темпи зростання саме тієї продукції, яка вважається достатньо високоінтелектуальною і кінцевою.
ВЕДУЧИЙ: Пані Юлія, я все розумію. Але і Ви самі про це говорили, що уряд, фактично, залежить від Парламенту. У нас формально існує більшість. У нас формально існує коаліція. Але ефективність Верховної Ради з точки зору підтримки кабмінівських ініціатив, ну, є близькою до нуля. Ну, принаймні не є дуже ефективною. Навіть якщо припустити, що справді ініціативи уряду є якісними, професійними і спрямованими на підвищення добробуту, який сенс продовжувати гру, якої фактично нема? Тому що Верховна Рада більшістю голосів не підтримує ваші ініціативи? В який спосіб, як ви збираєтеся підвищувати цей добробут? Як ви збираєтесь долати інфляцію, яку, як Ви самі зауважили, не Ви підвищили? Як, який спосіб є розв'язати питання нефективності коаліції, якої де-факто вже не існує? Ви самі це визнавали.
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Слухайте, звідки у Вас стільки песимізму? Я хотіла би, щоб трошечки Ви якось, от…
ВЕДУЧИЙ: Це реалізм тверезий, Юлія Володимирівна.
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Якось, от, три хвилини говорили, і все про погане. Я можу Вам сказати наступне. Да, уряду працювати важко, і Прем'єру працювати важко. Тому що наш уряд не є дуже бажаним, і Ви це знаєте, коаліція складалася три місяці. І намагалися інший уряд сформувати. Нам важко, тому що намагаються знизити і ефективність нашої роботи, і все це правильно Ви замітили. Це по-перше, конкуренція на наступні президентські вибори. А я хотіла би, щоб політики думали не про наступні вибори, а про сьогодення, і як принести хоч якусь користь своїй державі за один день роботи. Я не думаю сьогодні про майбутні президентські вибори. Тому що я думаю про те, Ви правильно сказали, як сьогодні виконати свої зобов’язання, зап’ять-шість місяці роботи припинити інфляцію.
ВЕДУЧИЙ: Я не можу собі уявити, як виз можете виконати ці зобов'язання, коли спільної мови Вам з Президентом Вам знаходити не вдається. До речі, Ви сьогодні з ним зустрічалися. Навіть анекдот з’явився, що Тимошенко їхала в одній автівці з Президентом, після чого Ющенко ніхто вже більше не бачив, і дочасні вибори призначені на вересень. Анекдот вже з’явився. Але досі не з’явилося інформації, про що ви, власне, домовлялися, і чи домовилися.
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Ну, послухайте, я не знаю жодних політиків, які про щось домовлялися в машині на ходу.
ВЕДУЧИЙ: Я знаю купу таких політиків, я Вам списокм…
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Ми говорили про бюджет. І Ви правильно помітили, що не знаючи, які зупинити роботу уряду, і як зробити так, щоб уряду жилося гірше, Конституційний Суд зробив унікальне рішення, яким скасував доходну частину бюджету, видаткову частину бюджету, а враховуючи, що Конституційний Суд у нас представляє політичні сили, повністю політизований, то ми точно знаємо, які політичні сили об'єднались для того, щоб практично знищити бюджет України. Це робиться для того, щоб якомога швидше прибрати нашу команду від влади. А кому ми сподобаємося насправді? По-перше, для одних, як Ви кажете, ми конкуренти на 2010-й рік на вибори. Ви це знаєте, президентські, да. Для інших – ми загроза тому, що вони здобували 17 років. Це абсолютно нечесно і незаконно нажите, нажиті капітали. І кому ми сподобаємося, якщо ми тільки за декілька місяців доторкнулися до аналізу ситуації на десятки мільярдів гривень? В прокуратуру передані документи. Ви знаєте, що ми з’ясували, що у України забрали навіть Чорне море, ви знаєте, шельф Чорного моря забрали. Де видобуватися може в Україні півтора трілліона кубічних метрів газу, на 50 років у України там запаси. Це той шельф, який дає можливість Україні отримати нарешті повну енергетичну незалежність. За декілька місяців…
ВЕДУЧИЙ: Ну, і після цього Ви кажете…
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Можна, я завершу?
ВЕДУЧИЙ: Так. Прошу. Вибачте.
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: За декілька місяців до приходу нашого уряду колегіально, «помаранчева» влада, «непомаранчева» влада, до нашого приходу в уряд просто Чорне море віддали компанії, яка невідомо, де зареєстрована, і невідомо, на кого зареєстрована, 13 тисяч квадратних метрів Чорного моря. І України…
ВЕДУЧИЙ: А хіба не є її власником Ренат Ахметов? Ні?
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: І у України сьогодні, по великому рахунку, якщо б не наш уряд, вже шельфу Чорного моря немає, стратегічного запасу природнього газу. І коли ми підняли всі документи по цьому шельфу, то з'ясувалося, що, по-перше, компанія, на яку віддали вартість цього всього масиву – 450 мільярдів доларів. Компанія ця має статутний капітал всього 12 тисяч доларів. Уявіть собі, це навіть робочим місця на базарі не побудуєш за 12 тисяч доларів. Компанія зареєстрована в якихось Віргінських островах. І коли ми розібралися, а хто ж засновник цього, то ми знайшли не чотири, п’ять київських дівчат віком народження від 85-го року до 75-го.
ВЕДУЧИЙ: Гарні наречені.
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Соловйова, Міхєєва, Чекол, Федорчук і Маленькая. Я хочу вам сказати, що я хочу подивитися на цих заможних невіст, які, можливо, найзаможніші в світі, тому що шельфи Чорного моря і шельфи морів ще ніколи так не роздавалися. Що зробив уряд? Уряд взяв і повернув, скасувавши всі рішення, шельфи Чорного моря Україні, да.
ВЕДУЧИЙ: А що відбулося далі?
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: І здавалось би, що, ну, власне, хоча б подякувати уряд мусять. Да, нас подякували. Викликали в Раду національної ради безпеки і оборони, запросил всіх, хто до цього причетний був тоді, і оголосили, що будуть порушувати кримінальні справи проти міністра і проти Прем'єра, які скасували всі ці дозволи і повернули шельфи Чорного моря Україні. І до сьогодення ми тримаємо позицію незалежно від того, що проти нас рідна наша «помаранчева» влада, дожились, називається, рідний Президент, якого ми на руках донесли на цю посаду, і дійсно хотіли, щоб він дав країні і можливість бути щасливою і заможною. Зараз проти нас порушують кримінальні справи. За що? За те, що ми повертаємо такі речі країні. А крім того…
ВЕДУЧИЙ: Так і сенс тоді у цій владі, Юлія Володимирівна? Я не розумію тоді…
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Коли мова пішла… От, можна я скажу, да?
ВЕДУЧИЙ: От, вибачте мені просто. Я повернуся, я все-таки…
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Можна я завершу?
ВЕДУЧИЙ: Прошу.
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Коли дійсно дійшла справа вже до конкретного підняття всіх цих матеріалів і скасування ліцензій, і повернення всього державі, то з-за спин цих дівчат виплили такі кити, які абсолютно відомі сьогодні Україні. І вони всі «помаранчево-блакитні», вони не чужі, розумієте. Там спільна, абсолютно нормальна коаліційна робота. Але без уряду. І я можу таких прикладів наводити безліч. Суд при нашоу урядуванні повернув Україні «Дніпроенерго». Це те, що є 25% генерації електроенергії країни. Забрали так само за фуг, без грошей. Я просто у вас хочу запитати. Хто після цього буде любити мене, як Прем'єра, і наш уряд? А якщо ще згадати 980 тисяч гектарів лісів і землі, які, ми з’ясували, що були видані незаконно. І коли уряд колишній видавав сьогоднішній «помаранчевій» владі по 300-400 гектарів лісу? Так скажіть, будь ласка, де коаліція?
ВЕДУЧИЙ: Так оце ж і нагадує, Юлія Володимирівна… Ви, так правильно, от, і у мене питання – де коаліція?
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Де коаліція? Вона не з урядом на сьогоднішній день, на жаль.
ВЕДУЧИЙ: Так сенс тоді? Що Виз можете? Це, знаєте, намагання стріляти з лука по танках? У мене таке враження. Якщо припустимо, що все, що Ви сказали, це правда.
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: А Ви знаєте, що це правда?
ВЕДУЧИЙ: Прокуратура не на Вашому боці, Президент не на Вашому боці, Секретаріат Президента робить заяви, що БЮТ загрозує національній безпеці, Кабінет Міністрів загрозує національній безпеці. З огляду на заяви БЮТ, Президент є головною загрозою національної безпеки. Ви з Віктором Андрійовичом наговорили одне на одного стільки, що, власне, мені дивно, що ви навіть в одній машині, там, бодай п'ятнадцять хвилин чи годниу проїхали. Сенс…
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Дуже комфортно проїхали. І скажу Вам, у мене є тепер сподівання, що все ж таки в цю коротку дискусію на шляху ми знайшли порозуміння. І бюджет, який так знищений практично Конституційним Судом на політичних засадах, буде у вівторок проголосований, і доходна частина буде повернена все ж таки державі.
ВЕДУЧИЙ: А за це, наскільки я розумію, БЮТ підтримає ініціативу Президенту про приведення суддів до присяги. Так чи ні?
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Приведення суддів до присяги – це є закон, абсолютна процедура Верховної Ради. Но Ви праві в тому, що уряду доводиться дуже важко здобувати кожний, навіть маленький результат. Ви праві, що нелегко. Але з іншого боку колись потрібно цей шлях проходити. Ви думаєте, що якщо…
ВЕДУЧИЙ: Тобто, ви погодились на це? Я правильно розумію?
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Ні-ні. Можна, я скажу, да?
ВЕДУЧИЙ: Прошу.
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Незважаючи на те, що нам важко, ми сьогодні даємо результат країні. Ми, до речі, так, як і домовлялися, практично повернули країні всю газотранспортну систему, яка ще пару місяців, і вже була б неукраїнскьою. І багато інших речей, які стосуються національних інтересів України, макроекономічного життя, масштабної власності України. Тому що люди, які сьогодні нас дивляться, які живуть в країні, які навіть в студії тут сидять, вони далекі від цих кабінетів, вони не бачуть взагалі, що там відбувається. Вони відчувають тільки наслідки потім, коли країна не має нічого, абсолютно. Наша команда, вона і бачить, що там відбувається, ми практично є очами, вухами, серцем тих людей в уряді, у владі, в Парламенті, які довірили владу нашій команді. І ми не здаємо їх інтереси, як би нам не було важко. А те, що Ви говорите про те, що нам не дають працювати, нам чинять колосальні перешкоди, що з 109 законопроектів, які ми подали до Парламенту, розглянуто всього десяток, все інше заблоковано начисто. Я навіть не скаржуся вам в тому, що антиінфляційні закони, які проголосували, вдумайтеся тільки, після того, як уряд, діюча влада разом зі своєю правлячою коаліцією заблокували трибуну Верховної Ради. У нас два місяці антиінфляційні закони не ставили. Зараз ми їх проголосували, їх не підписують. Я поясню, чому це. Тому що, на жаль, в політиці так знищують конкурентів, і хочуть продемонструвати, так, ми пустили, як в минулий раз, цей уряд на п'ять-шість місяців, і ми зробимо все, щоб цей уряд втратив довіру, надію, сподівання.
ВЕДУЧИЙ: А Вам не здається, що це самогубство – чекати, коли тебе знищать?
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Ні, не здається. І я Вам скажу, чому не здається. Як мінімум, все, що я сказала, це повернуто державі. І наша команда, де б ми не були – у владі чи в опозиції – і Ви правильно сказали, що одна з компаній, яка стоїть за шельфом Чорного моря – це компанія Рената Леонідовича Ахметова. Я думаю так. Інша компанія – це Дмитра Фірташа. Це той, який «РосУкрЕнерго» втілив в Україну. Ще одна компанія, яка на 25%, - це неопізнані чиновники України на вищих ешелонах влади. Там взагалі неможливо знати, хто там засновник. Там назви такі, що ні в яких анналах не рахуються. Але ми точно знаємо, що якщо підписані такі документи по шельфу в Україні, це значить, що всі там, і всі, як кажуть, в долях. Але мова іде про те, що те, що ми…
ВЕДУЧИЙ: Я перпрошую. У нас час, на превеликий жаль…
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Да, одна хвилина.
ВЕДУЧИЙ: Будь ласка.
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Я можу Вам сказати, що те, що наша команда сьогодні є в уряді, це є запорука того, що ми більше жодної такої оборотки в країні не допустимо. І це запорука того, що всі випробування, які є, в тому числі і які наші партнери для нас створюють, ми все одно пройдемо достойно, важко, але достойно. І як Ви кажете, що а не краще було би піти, розслабитися, опустити руки, да.
ВЕДУЧИЙ: Я не казав розслабитись, я сказав – боротися. Бо я не бачу, як ви зможете боротися, знаходячись в умовах кімнати, де нема вікон і дверей.
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: То я вам хочу сказати… Так я якраз хочу Вам сказати, що наша команда тим і відрізняється, що ми можемо боротися в кімнаті, яка не має вікон і дверей, і, до речі, яка має абсолютно чіткий вихід до світла. І тому я ще раз говорю, я нікому не дам права рахувати, що Прем'єр може хлопнути дверима і з чимось не справитися. А з іншого боку будемо шукати діалог з Президентом, з демократичною коаліцією, і повертати все на свої кола. Не може президентська кампанія майбутня руйнувати Україну.
ВЕДУЧИЙ: Дякую. нагадаю, що ви дивитесь спеціальний проект програми «Дуель» за участі Прем'єр-міністра України Юлії Тимошенко. Не перемикайтеся. Ви незабаром, за кілька хвилин почуєте другу частину нашої розмови, в якій до нашої бесіди долучаться експерти. А зараз реклама на «ТРК Україна» (реклама). Дякую, що залишились з нами. Нагадаю, що це спеціальний проект програми «Дуель». Наш сьогоднішній гість – Прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко. Отже, ми продовжуємо. Пані Юлія, я хотів уточнити питання, яке ставив у першій частині нашої бесіди. Чи є домовленість про те, що Блок Юлії Тимошенко, фракція Блоку Юлії Тимошенко не буде заважади приведенню до присягу суддів Конституційного Суду? І одразу друге питання, бо воно безпосередньо пов’язано з цим. Де межа компромісу, на який Ви особисто і Ваша політична сила готові піти? Ну, наприклад, чи готові Ви відмовития від своєї ідеї змінити Конституцію і встановити в Україні парламентаризм?
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Ну, по-перше, ми абсолютно не маємо ніяких проблем з прийняття присяги суддів Конституційного Суду.
ВЕДУЧИЙ: Але ж Президент мав проблем з промовою своєю до Верховної Ради? Це правда?
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Да, мав. Тому що, по-перше, не голосували антиінфляційні закони два місяці, і при цьому кожен день по всім каналам телебачення розповідали, який уряд поганий. По-друге, не підписані до сьогодення антиінфляційні закони, які навіть прийняті Парламентом, і саме тому у нас було просто безвихідна ситуація. Ми зобов'язані дати країні результат. І якщо нас блокують, то ми теж робимо адекватні кроки для того, щоб дати результат. Це екстраординарна дія, тому що Ви правильно сказали, нас просто спутали по рукам і ногам. Але ми змогли розірвати ці пути, і зараз очікуємо, що Президент підпише ті закони, які ми проголосували антиінфляційні. До речі, я просто зупинюся, тому що я думаю, що це буде цікаво і глядачам, і тим, хто в студії.
ВЕДУЧИЙ: Прошу.
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Справа в тому, що наша країна унікальна країна, у нас виробникам продукції, сільгосп-продукції, будь-якої продукції платять копійки, а націнки в роздрібній мережі, в супермаркеті, коли ми перевірили весь ланчюжок, - 50-70% ці націнки. І, до речі, всі абсолютно країни, які знають це питання, вони приймали спеціальні закони, де на певну групу харчових продукців є закон, який встановлює націнку не більше 10-15%. Ми добилися прийняття такого закону в Парламенті. Але він вже практично тиждень лежить на підписі у Президента. Ми не можемо отримати його.
ВЕДУЧИЙ: Закон «Про Кабмін» він підписав доволі швидко.
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: А Закон «Про Кабмін», там, де ми, і мені соромно за це, чесно вам кажу, що ми в обмін на антиінфляційні закони, які потрібні Україні конче…
ВЕДУЧИЙ: Підписали закон, який порушує Конституцію.
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Ми проголосували за Закон «Про Кабінет Міністрів», на якому наполягав Президент, де частина повноважень від уряду передавалася Президенту. І соромно, тому що такі обміни ненормальні для політиків. Їх не мусить бути. Ну, чому мені антиінфляційні заходи, як Прем'жр-міністру, потрібні більше, ніж тим, хто практично обмінює це на Закон «Про Кабінет Міністрів», практично на функції, повноваження, права, і так далі.
ВЕДУЧИЙ: Тобто, ніж Президенту.
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Тому є дуже серйозні проблеми. Але в той же час я не хочу, щоб ви думали, що ми якісь компроміси, отам, Конституцію уступаємо, а ви нам в обмін ще щось дайте. Я прошу одного – не заважайте. Просто дайте уряду спокійно, нормально, планово працювати. Не руйнуйте бюджет, прийміть закони, дайте можливість провести чесну приватизацію. У нас 175 тисяч об'єктів по країні приватизовано. Країна не отримала нічого, ноль в бюджет. Люди з підприємств розігнані, абсолютно не виконуються умови приватизаційних угод, ніяких інвестицій не несуть в більшості.
ВЕДУЧИЙ: Тобто, все-таки конституційна реформа буде, правда?
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Але мова іде про те, що нам навіть Фонд держмайна не дають змінити, тому що Фонд держмайна і керівник, знаєте, як цепний пес, сьогодні сидить на всіх порушеннях минулого, і не дає нам навіть доторкнутися до того, щоб проаналізувати, що з підприємствами відбувається. Але я ще раз вам хочу сказати, що ми не ставимо ніяких умов, не вимагаємо ніяких особливих кроків для уряду, ми просимо – тільки дайте нам працювати, все, крапка, більше нічого.
ВЕДУЧИЙ: Ви кілька разів говорили про те, що як я після цього можу комусь сподобатись. Мені чомусь згадалися слова одного з Ваших попередників Анатолія Кінаха, який говорив: «Політик – не жінка, він не має подобатись». Ну, легше чи гірше, не знаю, коли політик – жінка, і вона змушена подобатись. Чи подобається вона нашим експертам. Я пропоную звернутися до них. Отже, Олександр Мартиненко, директор агенції «Інтерфакс-Україна». Прошу.
Олександр Мартиненко, директор агенції «Інтерфакс-Україна»:Добрий вечір, Юлія Володимирівна. Ви знаєте, у мене запитання, яке я не можу не задати. Тому що кілька днів тому, як Ви знаєте, в Києві закінчились вибори. І у зв’язку з ними у мене такий комплекс питань. Ну, по-перше, чи були підсумки цих виборів для Вас несподіваними? Чи задоволені Ви роботою своєї команди? І не тільки Турчинова, а команди в цілому БЮТ. Чому взагалі, з Вашої точки зору, сталися такі підсумки виборів? І кілька слів про майбутнє. Добре, от вони пройшли, є Київрада в такому вигляді, яка вона буде, як буде працювати в цій Київраді фракція БЮТ? Чи буде намагатися вона створювати там більшість? Хоча вона не передбачена законодавством, але все одно можливо. Чи буде намагатися обирати секретаріат Київради? І чи буде співробітнічати з мером Черновецьким? Дякую.
ВЕДУЧИЙ: Дякую.
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Ну, по-перше, ми обіцяли, насправді обіцяли киянам, що після виборів до Верховної Ради ми дамо можливість провести дострокові вибори мера. Ми виконали своє зобов'язання. Ми дали шанс, ми виставили на цю виборчу кампанію краще, що є в нашій команді. Це людина, яка має організаційний досвід, яка бездоганно чесна до державних фінансів і державних можливостей, в тому числі і до київських, і людина, яка здатна давати результат. Все, що від нашої команди треба було, ми зробили.
ВЕДУЧИЙ: А погодити кандидатуру єдину, Юлія Володимирівна?
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Ми довели, послухайте. Турчинов – єдина кандидатура від демократичних сил. Тому що жодна партія більше і демократичних парламентських партій не висунула кандидатом.
ВЕДУЧИЙ: Кличка Ви не вважаєте демократичним?
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Кличко – самовисуванець, він пішов сам, не від демократичної команди. Катеринчук, який взяв 3-4%, він також самовисуванням пішов. Від партій демократичних це був Турчинов. Більше ми для киян в цю хвилину просто нічого зробити не могли. Ми виставили члена своєї команди.
ВЕДУЧИЙ: Пані Юлія, але ж було зрозуміло, що якщо кандидатів буде багато, то Черновецький неодмінно переможе. І пан Олександр абсолютно слушно запитав – наскільки неочікуваними вони були? Невже Ви вірили в те, що за такої кількості нехай самовисуванців, але різних кандидатів від тих сил, які прийнято називати демократичними, Черновецький неодмінно переможе за умови однотурового голосування? Невже не можна було, ну, не знаю, трошки пригасити власні амбіції, і домовитися, бодай останньої ночі? Ризик величезний.
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Безумовно, безумовно. Но ви знаєте, коли політична партія підтримує того чи іншого кандидата, вона бере на себе всю відповідальність за цього кандидата – від А до Я. І в демократичному секторі Ви перерахували – Кличко і Катеринчук. Люди жодного дня не працювали на керівних організаційних посадах, вони жодного дня не управляли об'єктом більше, ніж своя родина. Скажіть, будь ласка, можна довірити людям, які, можливо, мають…
ВЕДУЧИЙ: Краще нехай буде Черновецький? Так?
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Я ще раз говорю, які мають славні спортивні імена, які дійсно на боксерських аренах досягали прекрасних результатів, і ми їми пишаємося. Але віддати практично міні-країну – столицю – в руки людині, яка не знає, що таке оргробота і що таке господарська робота, а потім взяти відповідальність, це неможливо.
ВЕДУЧИЙ: А Черновецький знає.
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Що стосується Черновецького, з 2,5, ну, 2200 мільйонів киян, які мають працо голосовувати, за Черновецького проголосувало 350 тисяч. Це невелика кількість людей. Але з іншого боку у киян було право. Ми довели до киян всю інформацію. І зараз я можу тільки одне сказати, що ми будемо працювати в Київраді на благо Києва. Ми будемо голосувати за всі рішення, які ідуть на благо Києва, і не будемо голосувати за ті рішення, які руйнують ресурси, можливості киян і столиці нашої країни. Мені соромно, що саме такий мер став в столиці нашої країни. Но в той же час ми всі прекрасно знаємо, що всі силові структури сьогодні стоять на боці мафії практично. І мова іде про те, що підкуп, який був, і коли роздавали талончики, а потім ці талончики йшли і міняли на гроші, і практично за нашою допомогою силові структури мали можливість прямо брати цих людей, і з'ясовувати, чому вони роздають гроші, жодної кримінальної справи не було порушено. І я вам ще раз кажу, такого…
ВЕДУЧИЙ: Пані Юлія, оце є той самий бар'єр, знаєте, поганий боксер, але краще мафія. Ну, логіка.
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Можна, я розкажу вам… Так, так от якраз я хочу вам дати один приклад. Що біля кожної дільниці стояв такий зелененький флажочек, прапорець, і біля нього стояла людина. До цієї людини підходили з зеленим талончиком, брали талончик, давали адресу, де отримати. І наші керівники дільниці просто відсунули ту людину і віддали міліції, і стали біля цього зеленого прапорця. І почали іти до нашої людини потом люди з зеленими талончиками. Біля нас стоїть канал «Інтер». Зняв все від А до Я. Як давали ці талончики, як казали, як важко вас було знайти, де нам отримати наші гроші. І всі ці записи, плюс акти, плюс люди, які прямо були міліції передані біля дільниць – ноль на виході. Це значить, що Київ сьогодні, на жаль, стає переламним абсолютно в системі чесних виборів. І ми знову…
ВЕДУЧИЙ: Тобто, кримінальних справ порушено не буде, я так розумію, Ви прогнозуєте?
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Жодної, і не буде порушено. Тому що, ну, так у нас, як було до 2004-го року, так і залишається.
ВЕДУЧИЙ: Добре. Я перепрошую. Я Вам нагадаю просто, ще одне питання питання у Олександра було.
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Уряд не призначає силові структури.
ВЕДУЧИЙ: Чи задоволені Ви роботою Вашої команди на цих виборах?
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: На виборах?
ВЕДУЧИЙ: Так.
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Я думаю, що ми зробили все, що могли зробити. І я не вірю в те, що вибори – це технологія. Я вірю в те, що вибори – це оцінка людьми того, що зроблено командою до сьогодення. І дійсно у нас складна ситуація. Складна ситуація тому, що всі канали телебачення як були, так і залишаються у наших кланових структур. І по уряду ходять зранку довечора на цих каналах. І, як завжди, цей уряд роблять відповідальним за все. От, візьміть, будь ласка, приклад. За день до виборів обрушили практично гривню, да. А тепер питання. Чому всі канали телебачення звинуватили в цьому уряд в той час, коли у нас за Конституцією України…
ВЕДУЧИЙ: Відповідальним є Національний банк.
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Ні. За Констуцією України уряд відмежований від Національного банку. Уряду прямо заборонено втручатися в діяльність Національного банку. А 99-а стаття визначає, що «забезпечення стабільності грошової одиниці є основною функцією центрального банку держави – Національного банку України». Скажіть, будь ласка, чи можна так нечесно працювати? За день обрушити гривню, а потім покласти відповідальність на уряд. Я просто думаю, що наш уряд дійсно зробить і неможливе. Те, що від нас залежить, ми зробимо неможливе. Але сьогодні у нас демократія. Демократія в якому сенсі? Що люди можуть подивитись на всіх кандидатів і обрати. І так само, як політики відповідальні за свої дії, так само і людина, яка кидає бюлетень, вона мусить точно знати, що вона обере ту команду, яка справиться з цим завданням. Що вона обере ту команду, яка, вона впевнена, не підведе її, не забере державні ресурси, і дасть людині результат. Так скажіть, будь ласка, от, у мене питання.
ВЕДУЧИЙ: Ви знаєте, да.
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Чому, як і чому можна було віддати бюлетень тому, хто просто все життя був добрий спортсменом, но не знає, як керувати столицею? Це теж відповідальність людей.
ВЕДУЧИЙ: Я Вам скажу так, от, відповідальність людей. От, Ви знаєте, невеличкий коментар перед тим, як перейти до нашого наступного експерта. От, мене, наприклад, ці вибори злякали, київські вибори. Знаєте, чим злякали? Коли я подивився на підсумки цих виборів, мені стало страшно – не дай Боже, дочасні президентські вибори, ми можемо обрати абсолютно випадкову Людину. Ці вибори довели переконливо, що достатньо гарної технології і певної суми грошей, аби обрати будь-кого.
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Так, правильно. Правда.
ВЕДУЧИЙ: І, в принципі, це ще пояснюється і тим, що люди втомилися від сварок політиків і від політиків, які надають дуже багато обіцянок, як не в змозі виконати. І це також є певний вирок усім політичним силам, усім провідним політичним силам, незалежно, і тим, які пройшли, і які не пройшли. І над цим варто замислитися.
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: А давайрте повернемося, давайте зараз повернемося до сварок, да. От, а можна, просто Ви підняли це питання. Це важливе питання.
ВЕДУЧИЙ: Добре.
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Тому що питання це в дуже простих речах. Уряд бачить серйозні порушення, да. Уряд практично заганяють у глухий кут. Чотири місяці я жодного слова не говорила. Ми героїчно мовчки боролися з тим, що робиться протии уряду. Скажіть, будь ласка, я мушу мовчати, коли ті факти, які і Вам зараз навела, стають реальністю? Я мушу тримати все це під столом..?
ВЕДУЧИЙ: Правильно. Але я не розумію тоді, в чому різниця тоді між владою і опозицією. Якби Ви, Вам не переливки, Ви не можете цього, вам не дають працювати, і ви не можете заплющувати очі на ті речі, які не є моральними, не є законними. Абсолютно чесно піти, і сказати це в очі?
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: І тому це не складно.
ВЕДУЧИЙ: Я з точки зору пересічного виборця не дуже розумію, як людина, яка співпрацює з іншим політиком, критикує його, і водночас працює. Я думаю, що багато в чому, це моє припущення, дуже суб'єктивне, але багато в чому доволі низький показник на виборах, київських міських виборах БЮТу пов'язаний був саме з цим. З тим, що до певної міри це є безповідальним – співпрацювати, і в такий спосіб є, ну, якщо хочете, бути співучасником. Я перепрошую.
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Мені здається, що це дуже слабка позиція – кинути і піти.
ВЕДУЧИЙ: Маємо, пані Юлія…
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Дуже слабка позиція. А тим паче я прекрасно…
ВЕДУЧИЙ: Вона чесна, Юлія Володимирівна. Вона чесна.
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Ні, вона якраз не чесна. Я Вам скажу, вона не чесна. Тому що я твердо знаю, що перекласти комусь це в руки і мати надію, що там буде це зроблено якісно, немає. І якщо Ви подивитесь на всіх політиків, і Ви їх краще знаєте, ніж будь-яка людина, яка просто далека від політики, і передати це, і піти від відповідальності, оце нечесно. І знаючи, що буде продовжуватися таке саме ставлення до країни, що буде продовжуватися така сама руйнація, із-за слабкості, і для того, щоб зберегти свій рейтинг… Знаєте, оці рейтинги, у кого, там, що воно, там, росте, потім зникає. Я можу вам сказати, що ці підйоми і падіння рейтингу мене не хвилюють. Мене хвилює тільки те, що робить уряд сьогодні, і який він результат готовий сьогодні. А піти, просто кинути справу, і ті люди, які віддавали голоси, просто подивляться – ну, добре, а навіщо це було зроблено? Оце якраз нечесно, це слабкість, і це абсолютна безперспективність політика. Ви знаєте, що іноді політики роблять непопулярні речі, можливо, вони і не здобувають на цьому якихось додаткових від народу відсотків, але вони роблять просто свою справу.
ВЕДУЧИЙ: Я зараз зроблю непопулярну річ – я Вас переб'ю, бо мені болить, що наш наступний експерт вже втомився. Отже, Михайло Погребінський, політичний експерт. Будь ласка.
Михайло Погребінський, політичний експерт: Юлия Владимировна, такое впечатление, что ведущий хочет Вас уговорить, чтоб Вы ушли. Мне кажется, что это как раз то, чего добивается команда Президента и Секретариата. Чтоб Вы «грюкнули дверима». Ну, для всех, кто анализирует ситуацию, совершенно очевидно, что любое ваше действие, которое может иметь позитивный общественный резонанс, будет заблокировано Президентом. Один, второй, третий, столько, сколько нужно, чтобы не дать вам работать. Это совершенно ясно, и все это понимают. Возникает тогда вопрос. Совсем недавно Ваша фракция проголосовала за уопмянутый уже сегодня Закон «О Кабинете Министров», который многократно нарушает Конституцию в пользу увеличения полномочий Президента. Я бы сказал, так он делает этот закон, делает бессмысленным парламентские выборы. Потому что по этому закону есть не одно правительство, а три правительства – и Секретариат, и РНБО может давать поручения правительству, и так далее. Если до сих пор Президент и Секретариат делали все возможное, чтобы в нарушение Конституции и законов, значит, управлять, ни за что не отвечая, то теперь вы далим им этот инструмент. Вы своим голосованием в Парламенте дали, совершенно не понятно, зачем, тут есть целая дискуссия средия экспертов, что же это значит. Может быть, Вы внесете некоторую ясность, что означает ваше голосование. Только не говорите, что у меня есть обязательство перед коалицией. Я считаю, что при такой коалиции уже невозможно выполнять обязательства. Вопрос в том, вот, может быть, для меня очеь важно, может быть, Вы просто уже считаете, что, ну, нет смысла бороться за парламентско-президентскую систему, или тем более попытаться, значит, договориться с Партией Регионов, которая не понятно вообще, какую игру играет. А вообще идти и готовиться к президентским выборам. И тогда этот Закон «О Кабинете Министров» будет очень кстати. У Вас есть хорошие шансы, и тогда Вы всех построите, и всем мало не покажется. Вот пожалуйста.
ВЕДУЧИЙ: Дякую. дякую пану Михайлу і за те, що Ви, фактично, підхопили моє питання, яке я ставив, і на яке я не почув відповіді від Юлії Володимирівни. А я так розумію, справді так сприймається, що Блок Юлії Тимошенко голосував за Закон «Про Кабінет Міністрів», який передає левову частку повноважень уряду Президента саме тому, що чинний Прем’єр Юлія Тимошенко сподівається, що незабаром вона стане чинним Президентом України, і всі ці повноваження дістануться їй. Це так чи ні?
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Мушу вас розчарувати.
ВЕДУЧИЙ: Ви не будете брати участь?
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Тому що вибори президента, ну, майже через два роки, ну, трошки менше.
ВЕДУЧИЙ: А хто його знає.
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: А скажіть, будь ласка…
ВЕДУЧИЙ: А хто його знає, Юлія Володимирівна. Я не ворожка.
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Я теж не ворожка, да. Але все набагато простіше. Вибачте, будь ласка. Я знаю, політологи, політики, журналісти завжди мусять побачити за дією якийсь подвійний, потрійний зміст.
ВЕДУЧИЙ: Ні, я просто програв ящик пива на тому, що дочасних парламентських виборів не буде, а вони відбулися, тому.
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: А можна я, можна я просто поясню, в чому справа?
ВЕДУЧИЙ: Прошу.
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Справа в тому, що була жорстка вимога Президента – поки не буде проголосований цей Закон «Про Кабінет Міністрів», не голосуються 109 законопроектів, які подані урядом. Ось в чому дуже просте питання. І коли я поставила на терези, що більш небезпечно для країни сьогодні – або впертися, і не голосувати за цей Закон «Про Кабінет Міністрів», або, і не голосувати потім за важливі, дуже важливі речі, або проголосувати для того, щоб просто розблокувати роботу Парламенту. Я можу вам сказати, що наполягаючи на Законі «Про Кабінет Міністрів», знову ж оті, хто це робив, була чітка мета – не дати працювати Парламенту. От, або Закон «Про Кабмін», або робота Парламенту. І ми вимушені були зняти цю ультимативну вимогу, проголосувати, і ми почали рухатися. Ще раз говорю, ми проголосували головні закони, ми зараз перейшли до концептуальних, серйозних стратегічних законів.
ВЕДУЧИЙ: А Закон «Про Кабмін» завжди можна скасувати. Правильно?
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Ні. Я не думаю, що наша команда коли-небудь вела подвійну гру. Ми проголосували, значить, ми зробили цей крок. І далі ми працюємо в тих умовах, які є. Правильно, вони стали важкішими. Тому що над нами сьогодні з'явилося ще два уряди. Один уряд – це Рада національної безпеки і оборони, яка викликає на килим міністрів, і задає їм запитання. Другий Кабінет Міністрів – це Секретаріат Президента, де сидить колосальна кількість людей, які кожну буквально дію уряду звіряють, і, до речі, зупиняють постанови уряду. І на сьогоднішній день зупинено вже більше 40 постанов уряду, які носять антикорупційний характер. Я можу вам сказати, що всі ці дії, вони неприємні. Але все одно ми просуваємося вперед. І я вам скажу, от, які, наприклад, перед нами сьогодні стоять завдання. І я спробую пояснити, я знаю, що тут економісти також присутні.
ВЕДУЧИЙ: Але не багато, зауважую.
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Да. Я думаю, що людям це цікаво буде знати. Тому що за останні десять років, а особливо останні два-три роки, країна все споживає по світовим цінам. Ми – єдина світова площадка. Я підібрала для того, просто щоб, ну, довести. Роздрібні ціни на м'ясо, масло, хліб, борошно, олію соняшника, і так далі. Україна сьогодні стоїть абсолютно в одному рядку по цінам з такими країнами, як Німеччина, Угорщина, Польща, Франція.
ВЕДУЧИЙ: Юлія Володимирівна, я Вас змушений перебити. Я змушений теж робити непопулярні речі.
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Так можна я…
ВЕДУЧИЙ: Пояснюю, чому.
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Можна, я завершу фразу, да? Так я хочу сказати, що при цьому, при тому, що вже давно Україна все споживає по світовим цінам, у мене така діаграмка, а яка ж заробітна плата середня в Україні.
ВЕДУЧИЙ: Сумна в нас заробітна плата.
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: І у нас заробітна плата не просто сумна, у нас 196 євро – середня заробітна плата. А в тій же Франції, Німеччині, де купують все по таким самим цінам, як у нас, - 3532 в Німеччині, в 2543 – середня во Франції. Навіть в Росії майже вдвічі більше, ніж у нас.
ВЕДУЧИЙ: Зате у нас дівчата шельфи купують.
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Ні.
ВЕДУЧИЙ: Пані Юлія, я перепрошую. Я справді Вам зауважував, що тут небагато економістів. І тому…
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Я можу Вам сказати, що в цьому є головна проблема.
ВЕДУЧИЙ: Головна проблема в чому?
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Головна проблема в тому, що за останні роки, багато років дисбаланс між вартістю життя і заробітною платою доведений практично до грані чрезвичайної ситуації.
ВЕДУЧИЙ: У нас цей дисбаланс насправді спостерігається останні 17 років. Власне, стільки, скільки існує Україна.
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Ні, останні п'ять років такий дисбаланс ярко проявлений.
ВЕДУЧИЙ: І я не бачу, в який спосіб можна його уникнути. Можливо, знає наш наступний експерт. Отже, Ігор Бураковський, економічний експерт. Прошу.
Ігор Бураковський, економічний експерт:Добрий вечір. Юлія Володимирівна, я уважно послухав те, що Ви говорили, і багато питань у мене знялося. Але є три питання. Перше питання, я б сказав, таке, воно багато в чому стратегічне. Ви говорили про пакет антиінфляційних законів. Я знаю про ці закони. Але з моєї точки зору, їх, м'яко кажучи, замало для того, щоб загальмувати інфляцію. І враховуючи ось останнє рішення Конституційного Суду, які Ви плануєте зміни зробити в системі соціальних пільг, які на сьогоднішній день руйнують українську економіку? Питання друге. Я також читав Конституцію, і знаю, що за валютний курс відповідає Національний банк. Але я чув, що сьогодні, здається, пан Кінах висловився стосовно необхідності звіту уряду щодо валютного курсу. От, якщо Вас Кінах викличе в Парламент, що Ви скажете, Ваше ставлення до тих змін валютного курсу. І третє питання просто таке, ну, можливо, як до домогосподарки. Скажіть мені, будь ласка, чим краще батон за 2,53, який я купував в Бердичеві, від батона за 1,40, який я купую в Києві? Дякую.
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Це правильні абсолютно питання. І, можливо, я перед тим, як перейти до відповіді, да, я хотіла би Вам задати питання. Скажіть, будь ласка, Ви дійсно є визнаний економічний експерт. Скажіть, будь ласка, сьогодні інфляція в Україні – це внутрішнє українське питання? Просто дайте відповідь.
Ігор Бураковський, економічний експерт:Внутрішнє і зовнішнє. Але багато у нас, на жаль, є чинників саме внутрішнього плану.
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Ви знаєте, я для Вас, власне кажучи, і для всіх, хто зараз буде нас слухати, взяла заяву, яку, оціночну заяву, яку зробила Організація Об'єднаний Націй. І я вам тоді зацитую це, тому що це документ: «Впродовж першого кварталу поточного року номінальні світові ціни на більшість продовольчих товарів досягли найвищого за 50 років, а реальні світові ціни – найвищого за останні 30 років рівня. І причина в тому, що: перше – зростають стрімко світові ціни на пальне, друге – розвиток галузі біопалива, яка підтягнула всю харчову групу, і третє – це вплив криз, фінансових криз на світові фінансові ринки». Скажіть, Вам це відомо? Вам це відомо, я переконана. І крім того, я Вам скажу тільки одну маленьку цитату, яка стосується уряду України, і ця цитата виголошено Єврокомісією. Єврокомісієя, Ви розумієте авторитет цієї команди, «Європейська комісія високо оцінює дії українського уряду, спрямовані на забезпечення зростання ВВП і вирішення проблеми світової інфляції». Скажіть, будь ласка, невже просто не можна зрозуміти, що сьогодні всі гілки влади, всі – опозиція, влада, уряд, Президент, Конституційний Суд, Національний банк – мусять об’єднатися, коли в світі такий виклик, і коли вдвічі перевищують темпи зростання інфляції навіть в європейських країнах. І Ви знаєте, а я переконана, що Ви мусите це знати, що навіть Нобелівська премія присуджена людині, яка довела, що інфляція на 90% носить рефлективний характер. Це значить коли оголошують – інфляція, голосно, гучно, істерично, то люди роблять все, щоб скупити продукти і іти, запасатися на певний період. І крім того, всі ринки рефлективно реагують на це.
ВЕДУЧИЙ: Це Ви про Президента, який сказав, що інфляція буде 30%?
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: І тому… Я не про Президента, а я про те, що в той час, коли потрібно всім об'єднатися, і коли потрібно дати чітку, зрозумілу програму, і коли потрібно для інфляції зробити тишу, щоб не народжувати панічних настроїв, якраз проти уряду було зроблено все. Президент, опозиція, всі гілки влади, всі, хто тільки можливо депутати зранку довечора просто волали – інфляція. Але в той же час я, як Прем’єр-міністр, коли заступала на посаду, я знала, що нам досталась інфляція 17% попередня, і що ми отримуємо колосальний поштовх світової інфляції. Я взяза зобов’язання, що за п’ять-шість місяців ми зупинемо зростання цін. Зараз закінчується п’ятий місяць. Ми маємо сьогодні стабілізацію. Тобто, це не значить, що впали ціни, і вже все ідеально у нас. Тому що, на жаль, ми живемо в світовому ринковому просторі. Але з іншого боку ми зупинили зараз ці процеси. А в інших країнах ці процеси продовжуються. Продовжуються і в Російській Федерації, де у них ціни практично на все вище, ніж у нас. І коли Путін став Прем’єр-міністом, це його цитата, він сказав наступне: «Инфляция – это проблема не правительства, а Центробанка». І це, до речі, загальна світова практика. І навіть є такий термін – «інфляційне торгетування». Це термін виключно центральних банків країн, коли ставиться мета, якою мусить інфляція, а під це будується вся політика національного банку монетарна. Тому я можу запевнити вас в тому, що в цьому місяці ми отримаємо повну зупинку зростання.
ВЕДУЧИЙ: Зразу коротке питання на уточнення.
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: А далі ми підемо потрошечку наводити порядок в тих чи інших сферах продуктів.
ВЕДУЧИЙ: Дії центрального банку – це була власна ініціатива керівництва центрального банку чи вона булла скерована Президентом, з Вашої точки зору?
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Ви знаєте, тут, можливо, хтось може розслідувати це на рівні СБУ або інших силових структур. Я можу сказати, що згідно закону, уряду заборонено втручатися в діяльність Національного банку. І те, що так робиться це, я можут тільки, дійсно, вболівати за ці процеси, і можу радити, але в той же час я абсолютно не можу інструментами урядовими впливати на такі речі. Ми практично є заручниками такої ситуації. І ще одне питання до наших експертів-економістів. Можна трошечки, щоб я бачила їх очі. Скажіть, будь ласка, ви в курсі справи, що існує проблема, світова проблема падіння вартості долара?
Ігор Бураковський, економічний експерт:Так, звичайно. Да-да.
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Ви в курсі справи. Ви можете зараз просто чітко сказати, що в усьому світі падає вартість долара, і зростає цінність національних валют?
Ігор Бураковський, економічний експерт:Ну, це все залежить від країн. Таких, на жаль, країнах, як Америка, дійсно, да, впадає, є країни, де також відбуваються інші процеси.
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: То я можу Вам сказати, що сьогодні по оцінкам всіх експертів, в тому числі і Світового банку, 12% інфляції затягнуто через падіння саме вартості долара не в Україні. Це сьогодні світова фінансова криза, і Ви це теж знаєте.
ВЕДУЧИЙ: Приємно відчувати себе частиною світу, частиною світової економіки, і розуміти, що від світових процесів залежить ціна батона у Бердичеві.
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Ви знаєте, да, ми нікуди від цього не подінемось. А це вже зовсім інша тема. Сьогодні Держререзв, який ми з вами маємо в країні, і який, до речі, ми наповнили борошном, сьогодні готовий кожній області відпустити борошна по стабілізованим цінам, і ті області, які беруть це борошно, вони мають нормальну вартість хліба. Ті, хто не бере, а не бере, тому що знову ж чим гірше, тим краще. І ми зараз подивимось, до речі, по підсумкам цього місяця, як по таким группам товарів спрацювали губернатори. І ми подивимося, що стало з ключовими продуктами в їх областях.
ВЕДУЧИЙ: Пані Юлія, отут був закид з боку одного з моїх колег, який казав про те, що я Вас все спонукаю до виходу з Кабміну. Насправді не про те ідеться. Ідеться про певні рішучі дії.
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Ну, наприклад? Наприклад?
ВЕДУЧИЙ: Ви, на щасть чи на жаль, зараз, один з небагатьох політиків на наших теренах, який справді здатний на якісь рішучі дії. І Ви все перераховуєте біди, напевно, значна частина, я готовий повірити в це, хоча я не є економістом, але готовий повірити, що значна частина цих бід справді є об'єктивною, і вам не дають працювати. Мені цікаво, де та сама біда, яка буде останньою? Чому? Я пригадую Ваше дуже давнє інтерв’ю, коли Ви говорили, що Ющенко не поп-зірка, а я не його фан, я терпляча, але я не янгол. Є певна межа, за якою починаються рішучі дії. Так у мене питання: де знаходиться та межа, за якою Прем’єр-міністр Тимошенко зважується на рішучі дії? Не принципово, про що ідеться. Про конституційну реформу, про яку я так і не почув, буде вона чи не буде, про дострокові вибори, про вихід з уряду. Є та межа чи її нема, чи Ви готові заради примарних, інколи химерних цілей насправді, за тих умов, які є..?
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Можна, одну хвилиночку.
ВЕДУЧИЙ: Прошу.
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Примарні, химерні цілі – можна просто їх окреслити якось? Що це за примарні, химерні цілі?
ВЕДУЧИЙ: Коли Ви говорите про необхідність зробити те і те, і тут же самі собі суперечите, говорите про те, що Національний банк веде свою гру, Генеральна прокуратура не порушує кримінальні справи, Парламент не ухвалює частину законів, Президент, фактично… Як можна добитися цілі, коли проти тебе весь світ?
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: І при цьому…
ВЕДУЧИЙ: Так от у мене питання: де та межа, коли Юлія Володимирівна Тимошенко зрозуміє, що не зможе, навіть вона – тверда, вперта, затята, цілеспрямована – не зможе? От, де та межа, де та межа, за якою вже немає компромісів? Коли Ви зрозумієте, що Ви справді не представник фан-клубу однієї персони?
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Справа в тому, що я не представник фан-клубу. Я просто людина, яка відповідає сьогодні за дуже важкий, важку ділянку роботи. І якщо б я робила так, як робила 17 років, якщо б я просто увійшла в нормальну змову, покрила все, що ми бачимо, почала з ними ділити гроші, почала б видавати за хабарі їм бізнес – повірте, я була б найкращим Прем'єр-міністром. Але я пам’ятаю, що в 2004-му році люди хотіли змін, і вони хотіли щось міняти. А для того, щоб міняти устатковані, не дуже красиві, не дуже чисті і абсолютно неправильні речі, потрібно докладати зусиль. І я знаю, що якщо у мене не вийде змінити зараз те, що зробили за 17 років, коли чотири клана управляє країною, Генеральною прокуратурою, має більшість в Парламенті, прикуповує великих керівників держави.
ВЕДУЧИЙ: А зараз один.
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: І потім, користуючись цим, практично прибільшує на мільярди кожен рік свій бізнес, от, якщо б я з такими умовами погодилась, тоді я вам не потрібна. Тоді я поклала б свою заяву, і пішла. А в той же час я знаю, що змінити цю ситуацію, і не думайте, що я хочу собі комплімент сказати, крім мене просто сьогодні нема, кому. І якщо ті зусилля, які сьогодні докладаю я і та міні-команда, не зможуть вивести Україну з цієї кланової системи, повірте мені, я не знаю більше в політиці людину, яка буде так боротися за те, щоб країна стала країною, а не поділена на квадрати і на території, практично мафіозна вотчина. От що я хочу. Да, мені важко. Я далеко не все можу пояснити людям. Тому що пояснити – це треба знати деталі. На таких ток-шоу деталі не поясниш. Не поясниш такі речі, коли приймаєш постанову про припинення корупції з землею, а тобі її через дві години скасовують. Але я знаю, що тільки у мене є сили все ж таки довести це до кінцевого завершення, і показати, що країна може бути іншою. І саме тому, як Ви кажете, цієї межі, коли я втомлюся, щось відкладу, опущу руки, припиню робити спроби це міняти, просто такої межі не буде. Але це не межа того, фан я Президента чи не фан. Я не фан, чесно вам скажу. Не фан, тому що я набагато більше бачу, ніж ви. Але в той же час…
ВЕДУЧИЙ: Добре. Конкретизую питання. Виходить, Віктор Ющенко і пропонує створити широку коаліцію з Партією Регіонів. Для Вас це межа чи ні?
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: А в той же час… Ну, безумовно, якщо Віктор Андрійович створить коаліцію з Партією Регіонів…
ВЕДУЧИЙ: Про це я хотів запитати.
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: …безумовно, я не зможу бути в цій коаліції. Не тому, що мені не подобаються особистості. Ви знаєте, у нас якось так прийнято, що сприймають так – боротьба особистостей. А тому що вже в тому угрупуванні, яке насправді сьогодні де-факто і є більшістю. Ви з розумієте, що частина демократичної коаліції голосує не з нами, а голосує з іншою частиною Парламенту.
ВЕДУЧИЙ: Що тоді зробить Юлія Тимошенко?
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: І я можу вам сказати, що коли буде таке об'єднання, то тоді якраз я там абсолютно не потрібна. Тому що вже в такому конгломераті я навіть на півкроку не можу нічого міняти. А сьогодні у мене є надія, є надія на те, що все ж таки нам вдасться змінити Генеральну прокуратуру, що я переконую Президента, що я доведу, що це потрібно робити. Тому що для цього потрібно 228 голосів і подання Президента. Я переконана, що мені вдасться, наприклад, переконати Президента, що не потрібно цей шельф Чорного моря повертати назад тому, кому віддали, а потрібно залишити країні, і видобувати газ власними державними силами. Я вірю в те, що я зможу переконати більшість наших народних депутатів в тому, щоб проголосувати стратегічно важливі закони. І ця віра, вона підкріплюється щоденною роботою. А результати, поверте мені, я зараз крок за кроком зустрічаючись з кожними профспілками в країні, я намагаюся змінити, крім економічного зростання, крім серйозного рівня валового внутрішнього продукту, крім залучення інвестицій, на базі стрімкого зростання економіки я намагаюся виправити те, чого не змогли, а, власне, не захотіли зробити попередня влада. Власне, дати людям той рівень заробітної плати і пенсії, які є хоча б в наших країнах-сусідах, хоча б в Росії, в Білорусії, в Польщі, не кажучи вже про Францію і Німеччину. І коли у нас металургійні комбінати, шахти, хімічні комбінати, вже торгують аграрний сектор, вже торгують продукцію по світовим цінам, а людям плалять заробітну плату ще, перепрошую, десятилітньої давності, от тут крім мене ніхто не впорається.
ВЕДУЧИЙ: Ви знаєте, ще трошки…
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: А знаєте, чому не впорається? Тому що Парламент приймає рішення про мінімальну заробітну плату. А в Парламенті дві третини сидить людей, які представляють власників підприємств. От і все.
ВЕДУЧИЙ: Ви знову собі суперечите. Ви знаєте, от, слухаючи Вас, я себе ловлю на думці, що ще трошки, і я почну справді вірити, що Ви така ідеалістка, як Ви говорите.
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Так. Я цього не соромлюсь. Я ідеалістка.
ВЕДУЧИЙ: Я не вірю, що Ви така ідеалістка, Юлія Володимирівна.
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: І якщо я не буду такою ідеалісткою…
ВЕДУЧИЙ: І не вірю, що Ви самі думаєте, що Ви зможете когось в чомусь переконати.
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Так. Можна я буду відповідати, чи це…
ВЕДУЧИЙ: Але, я перепрошую, ми хотіли поставити… Ні, я просто хотів поставити питання людині, яка насправді має бути в цій аудиторії найбільшим ідеалістом, тобто, представнику нової генерації, заради якого ми, власне, і працюємо. Георгій Тихий, будь ласка.
Георгій Тихий, студент Національного університету Києво-Могилянська Академія:Мене звуть Георгій Тихий, я студент Національного університету Києво-Могилянська Академія. І, власне, я хотів би Вам задати такі, найбільш наболілі, такі народні питання. По-перше, ми сьогодні багато чули – долар, долар, долар. І люди це бачать, да, і теж переживають. А, от, конкретно спрогнозувати, що буде з доларом. Можливо, це, звичайно, питання не зовсім до Вас. Але все ж таки, от, спрогнозувати, сказати людям, що, власне, відбуватиметься з доларом. Це перше питання. І друге я хотів би поставити. От, ми зачепили тему референдуму стосовно форми правління. І, от, мені просто реально цікаво, Людина, яка побачить в бюлетні – яку ви хочете форму правління: президентсько-парламентську чи парламентсько-президентську, - власне, що вона подумає в той момент, і, якби, чи вона взагалі відрізняє ці поняття? Тому що мене бере, якщо чесно, сумнів, що більшіст пересічних громадян наших відрізняють ці поняття. І я хотів би Вас запитати, чи Ви усвідомлюєте, що якщо, ну, якщо такий референдум буде втілений, то ми матимемо, ну, максимально неточні результати, тому що люди просто не знають, і їм ніхто не пояснював, і вони не знаю, що є що. Дякую.
ВЕДУЧИЙ: Я думаю, дякую. Я думаю, що він не буде втілений.
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Ну, що стосується вартості долара, і взагалі курсових різниць. Я, безумовно, я Центробанк, да, но я можу Вам твердо сказати, що світова криза має фінансово-цикличний характер, і я думаю, що все відновиться, і стане на свої місця. Зараз це, на мій погляд, він, можливо, є суб'єктивним, і, можливо, він не є аж таким бездоганним. Але я вважаю, що зараз з закінченням цих всіх фінансових негараздів в світі долар буде займати свою вартість, до якої ми звикли, і буде і в бюджетах родин все добре. Але долар і гривня, як і інші валюти, вони рухаються в залежності від світової кон’юнктури, вони не стоять на місці, і це не є ізольований, суто український процес. Це є перше. Друге – те, що стосується парламентської або президентської форми правління. Насправді висококласна сбалансовано побудована президентська форма правління, і висококласна професійно побудована парламентська форма правління мають обидві право на життя.
ВЕДУЧИЙ: А Вам яка більше до вподоби?
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Я можу вам сказати, що президентська форма правління, вона значно сильніша по адміністративним повноваженням. Але в той же час вона слабка тим, що виникають такі періоди правління президента, коли він не спирається на більшість в Парламенті. А коли президент, маючи виконавчу владу, не спирається на більшість в Парламенті, виникають провали в нормальному розвитку стратегічно у країни. Так, до речі, в деяких країнах сьогодні з президентською формою правління і єю парламентська форма правління, вона більш колегіальна, але в той же час вона сильна тим, що коли канцлер або Прем'єр-міністр, як у Великобританії, практично є керівником країни, по суті…
ВЕДУЧИЙ: Я читав, я знаю, Юлія Володимирівна.
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: …він спирається ще постійно на більшість в Парламенті. Що дає можливість більш якісно проводити політику. Для мене різниця в цьому. І тому мені здається, що влада Прем'єр-міністра, наприклад, в Німеччині канцлера, вона не менша, ніж влада президента в нашій країні, я б сказала, значно більша. Але вона дає можливість спиратися на більшість в бундестазі, наприклад, і нормально працювати.
ВЕДУЧИЙ: Тобто, будемо будувати парламентаризм все ж таки?
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Я вважаю, що нам потрібно завершити парламентсько-президентську форму правління.
ВЕДУЧИЙ: Коли – коротке питання?
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Коли?
ВЕДУЧИЙ: Коли з'явиться конституційні комісія бодай у Верховній Раді? Що Ви, до речі, анонсували певну кількість тижнів тому.
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Коли? Ну, я, чесно кажучи, не думаю, що для людей, коли вони спостерігають за політикою, їм цікаво абревіатури або дефініци.
ВЕДУЧИЙ: Абревіатури не цікаві, але процес, процес цікавий.
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Так. Можна я, да, завершу?
ВЕДУЧИЙ: Так.
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Ви так якось перебиваєте, я вибачаюсь, що я, може, більш подробніше говорю, ніж потрібно.
ВЕДУЧИЙ: Вибачте.
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Але зміни Конституції – це не тільки парламентська або президентська форма правління. Це ще і правильно побудована судова система. У нас, на жаль, сьогодні людині сходити в суд – ну, я не буду коментувати. А отримати правосудне рішення, а особливо коли людина спорить з державою, практично неможливо. По-друге, наприклад, влада, яка сьогодні робить 90% злочинів фінансових, вона непідконтрольна сьогодні абсолютно. І Конституція – це контроль. У нас що, сьогодні є місцеве самоврядування? Ноль. Так от зміна до Конституції – це посилення місцевого самоврядування. І ще силові структури.
ВЕДУЧИЙ: Це дуже довго, Юлія Володимирівна. Коли? Коли? От в чому питання було.
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: І ще силові структури, які сьогодні монополізовані на одну Генеральну прокуратуру. Знаєте, всі силові структури пашуть, збирають цей матеріал, відкривають кримінальні справи, а прокуратура сидить на прикупі. І вона, знаєте, як, санпропускник – пускає або не пускає в суд ці матеріали. Тому Конституцію потрібно міняти. От і все. А для того, щоб її міняти, потрібно 300 голосів в Парламенті. Сьогодні ні опозиція, ні влада сама по собі не має 300 голосів. І якщо ми знайдемо консенсус, і після хаосу конституційного, який відбувся в 2004-му році, струнку, нормальну Конституцію змінемо і зробимо, - це буде велике досягнення країни.
ВЕДУЧИЙ: Дякую. Я так і не почув відповідь на своє питання. Можливо, Ігорю Жданову, політичному експерту, пощастить більше.
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Коли? Коли зміни до Конституції?
ВЕДУЧИЙ: Так.
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Ну, я сподівалась, що це можна зробити зараз. Але, на жаль, політичні інтриги все це зруйнували.
ВЕДУЧИЙ: Довга пісня. Зрозуміло. Прошу, Ігор Жданов, політичний експерт.
Ігор Жданов, політичний експерт:Шановна Юлія Володимирівна, хотів би задати таке питання. Нещодавно Ви заявили, що в країні практично створена широка коаліція, і навіть запропонували Президентові реалізувати її юридично, створивши союз Партією Регіонів. З'явилася інформація, що завтра – 30 травня – на РНБО буде розглядатися питання про роботу уряду. Відомо, що Секретарем РНБО є Раїса Богатирьова, яка представляє Партію Регіонів. Також відома інформація, що нібито готується проект постанови про відставку вашого уряду вже в Парламенті. Скажіть, будь ласка, Ваш прогноз – чи буде створена широка коаліція, скільки буде існувати, робити ваш уряд, і чи розвалиться демократична коаліція? Дякую.
ВЕДУЧИЙ: Дякую.
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Я не буду скривати, що демократична коаліція живе дуже важким життям. Саме тому, що вона неоднорідна. Саме тому, що насправді між Президентом і Партією Регіонів, дійсно, є співпраці. І Раїса Богатирьова, як Секретар Ради національної безпеки, уособлює це. І зараз по тому Закону «Про Кабінет Міністрів», вона може навіть викликати на килим міністрів і питати, як там справи. Но це та дань, яку ми мусили заплатити за те, щоб почав працювати Парламент. Але з іншого боку я все ж таки вірю в те, що демократична коаліція знайде можливість працювати. Якщо вона не знайде можливість працювати, всі інші конфігурації, вони практично залишать все так, як було до 2004-го року. Ось і все.
ВЕДУЧИЙ: Дякую.
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Тобто, хтось непогано бере, а потім кидають десь там кістки со стола.
ВЕДУЧИЙ: Тобто, скепсис є щодо створення широкої коаліції. Тарас Березовець, політичний експерт.
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Я думаю, уряд буде працювати, я думаю, демократична коаліція буде працювати. І коли зроблять десь так п'ять-десять спроб зламати уряд, і практично дискридитувати Прем’єр-міністра, переконаються, що це не дуже вдається, і будуть нормально працювати.
Тарас Березовець, політичний експерт: Юлія Володимирівна, добрий вечір. У мене два питання, які так чи інакше стосуються майбутнього коаліції. Перше з них стосується, власне, компанії «Венко». Така, псевдоамериканська компанія. Чому, власне, питання полягає в тому, чому Ви піднімали це питання, коли, по суті, антикорупційна складова компанії «Венко» не викликає сумнівів навіть у закордонних експертів. Показовим є факт того, що заступник голови президентського Секретаріату Ігор Пукшин взагалі озвучив цифру в 200 мільярдів доларів, яку компанія «Венко» нібито може виставити уряду України відшкодування збитків. Тобто, можна уявити суму реальну зиску, який може отримати уряд і, по суті, держава від видобування газу. Друге питання не стосується безпосередньо цього. Але так само має стосунок до коаліції. Київські вибори завершені. У всіх, всі чули фразу Юрія Луценка про те, що Київ мусив стати Сталінградом для Юлії Тимошенко, для Блоку Юлії Тимошенко. Той результат, який отримав блок «НУ-НС» на цих виборах, по суті, означає, що Сталінград стався натомість для Президента Ющенка. Як Ви гадаєте, має це якийсь стосунок до того способу, який зараз Секретаріат Президента намагається зробити з іміджа Президента Ющенка? Спроби тиску на пана Жванію, спроби тиску на міністра внутрішніх справ Луценка, і небезпечні аналогії, які лунають зараз з боку Секретаріату стосовно того, що справа Жванії може мати аналогію з справою Ходорковського в Росії. Яким чином Ви вбачаєте зв'язок розвитку коаліції, і взагалі партнерства з «НУ-НСом», коли майбутнє цієї політичної сили, фактично, є під великим знаком питання?
ВЕДУЧИЙ: Дякую. Я б загострив. Буквально, чи є відчуття, що починаються репресії?
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Не відчуття, а вони починаються. Я сьогодні також півдня в прокуратурі провела.
ВЕДУЧИЙ: Тобто, вони почалися?
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Да. Я можу вам сказати, що вони ідуть повним ходом, ці репресії. Міністр, уявіть собі країну, де міністр внутрішніх справ, який насправді почав порушувати серйозні кримінальні справи, насправді піднімати пласти злочинності, замовні вбивства, сьогодні проти нього порушила Генеральна прокуратура справу за те, що він там якось не так доторкнувся до Черновецького. І сьогодні його таскають на допити, його сьогодні примушують сидіти там по чотири-п'ять годин. Скажіть, будь ласка, це що, не репресії? І при цьому йому пояснюють, де його місце.
ВЕДУЧИЙ: І при цьому Ви намагаєтесь домовлятися з тими, хто ці репресії розпочав? Я все логіку намагаюся відшукати.
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Ні. Я думаю, що Ви правильно все дали відповідь на це питання. Один шляї – це здатися. І, як Ви кажете, спокійно піти у відставку. А другий шлях – це спробувати все ж таки довести, що це хамство не буде правити в країні вічно. Воно важко, але воно є можливим. Так Ви мені скажіть, Ви, як громадянин України, Ви хочете, щоб я особисто який вибір зробила? Ви хочете, щоб я просто пішла, і займалася своїми справами, тому що я, як людина, вже теж можу втомитися, це очевидно.
ВЕДУЧИЙ: Я хочу, щоб Ви називали, як громадянин України, речі своїми іменами. І, напевно, Ви один справді з небагатьох політиків, які в змозі це зробити. Але Ви цього не робите. Чи я не правий?
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Я так не думаю. Ну, шельф Чорного моря повернули країни?
ВЕДУЧИЙ: Ну, було питання про «Венко».
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: «Дніпроенерго» повернули країні?
ВЕДУЧИЙ: Було питання про «Венко». Наскільки, з Вашої…
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Можна, я завершу?
ВЕДУЧИЙ: Прошу.
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: «Дніпроенерго»… Ми чотири місяці, по суті, при владі більш-менш нормальній. Повернули шельф, повністю Чорне море країні повернули, «Дніпроенерго» повернули, газотранспортну систему для України зберегли. Слава Богу, Володимир Володимирович Путін з'явив заяву в Мінську, що ми розрахувалися по всім минулим боргам до жодної копійки.
ВЕДУЧИЙ: Да, зараз.
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Це результат? Результат. Скажіть, будь ласка, те, що сьогодні жоден клаптик землі в Україні не продається і не здається в оренду без аукціону?
ВЕДУЧИЙ: Пані Юлія, але ж результатом є порушення кримінальної справи. Я маю на увазі проти Портнова, проти Луценка.
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Послухайте, я ще раз Вам говорю. Якщо ви думаєте, і якщо вам здається, що коли політики виходять на високу трибуну, і говорять, що вони ідуть боротися з корупцією. Ви що думаєте, що це в ста відсотках випадків правда? Да я вам можу сказати, що це не просто неправда, а це те, що є цинічним і абсолютно, ну, я би сказала, неправдивим.
ВЕДУЧИЙ: Ну, Ви ж сьогодні теж говорили про боротьбу з корупцією.
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: І тому, і тому коли починаєш реально боротися з корупцією, то потрібно, перепрошую, перевертати все з ніг на голову, а потім навпаки.
ВЕДУЧИЙ: Як пересічному громадянинові зрозуміти, хто реально бореться, а хто – нереально? Все те, що Ви говорили, напевно, правда.
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Тільки по результатам. Тільки по результатам.
ВЕДУЧИЙ: Але ж я кажу, і правда є кримінальні справи, які порушені щодо членів вашого уряду. Я б це сприймав як особисту образу.
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Ну, можна хвилиночку, да?
ВЕДУЧИЙ: Прошу.
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Ну, слухайте, но я не відношу себе до ображених постійною. Я розумію розклади в країні. І є, якщо сьогодні, наприклад, ми від програми «Контрабанда – стоп», отримали вдвічі більше доходів бюджету, ніж це було в попередньому році. Скажіть, будь ласка, ці сотні тисяч людей, які через кордон везли контрабанду, «кришували» контрабанду, тримали на цьому свої родинні статки. Скажіть, будь ласка, це легко піде? Це нелегко іде. І це не просто нелегко іде, а супротив такий, що ви собі не можете уявити. І крім того, коли ми це зробили, а це подвійні доходи в бюджет, ми з 1 вересня вже маємо право всім бюджетникам – вчителям, лікарям, наука, культура – підняти на 30% заробітну плату. Скажіть, це що, Марна справа? А скажіть, те, що ми сьогодні майже на 70% більше отримали від податку на прибуток? Ми відкрили всю тінь. Ми зарахували ці гроші в бюджет. І з 1 жовтня ми ще раз підвищуємо коефіцієнт нарахування пенсій, і пенсія буде підвищена. Це марна справа? Такого в Україні не було. А ми це робимо. Так, нам не пощастило. Нам не пощастило тому, що коли ми почали працювати, ми, по-перше, успадкували інфляцію, а, по-друге, ми накриті другою хвилею світової фінансової кризи. Нам не пощастило. Але ті результати, про які сьогодні говорю, вони статистично обліковуються, вони додали до бюджету десятки мільярдів гривень. І вони повернули державну власність. Так скажіть, за чотири місяці це мало? Ні. Це не мало, але ми можемо зробити в сотні разів більше, якщо ми не будемо, знаєте, як той велікан, зв'язаний мотузками, і не може просто розігнутися.
ВЕДУЧИЙ: Якщо дадуть.
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Ми зробимо в сотні разів більше. І тому мені є, за що боротися.
ВЕДУЧИЙ: Так. На превеликий жаль, час у нас вже вичерпано. Вірю.
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Мені є, за що боротися. І я хотіла би, щоб у Вас було поменше песимізму, і щоб Ви його не випромінювали зараз всім нашим глядачам.
ВЕДУЧИЙ: Я просто реаліст, знаєте, який в складних ситуаціях вивчає автомат Калишникова. Так от…
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: Ви це мені радите? Ви це мені не радьте. Бо іноді у мене приходять такі думки. Но я просто утримуюся від чого.
ВЕДУЧИЙ: От, нарешті я почув насамкінець нашої програми те, що хотів почути. Отже, з вами був спецпроект програми «Дуель», в якій люб’язно погодилась взяти участь Прем'єр-міністр України Юлія Тимошенко. Людина, яка насправді є бійцем. Я страшенно шкодував, що місце за цим бар’єром порожнє. Людина, яка знаходиться в постійному двобої з самим собою і з оточуючим. Ну, власне, як кожен із нас. Кожен із нас виходить до цього бар’єра умовного, уявного трохи не щодня. Життя продовжується, дуель триває. До наступного четверга.
Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України: До побачення.
 
Стенограма підготовлена компанією Sourcer
 
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
28447
Коментарі
4
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
VaGer
5823 дн. тому
Голосовал против Ю.В.,и жаль,что в Украине нет политика,который хотя бы номинально мог с ней сравниться.Уважаю,но категорически против неё и её власти.
Фёдорович
5825 дн. тому
Юля, не сдавайся. Этому уроду нужно организовать красную картку за все то, что он натворил - Народная Самооборона пусть начинает отрабатывать свой должок.
SD-6789
5825 дн. тому
Юля молодець
Жекка
5826 дн. тому
За Юльку не голосовал, но мужеством восхищен.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду