Цифровому телебаченню потрібна фінансова підтримка і пропаганда
28 Березня 2008
Цифровому телебаченню потрібна фінансова підтримка і пропаганда
Про це йшлося на конференції «Національні програми розвитку цифрового наземного мовлення в країнах Європи та СНД».
У рамках комплексної програми «2012: Говорить і показує Україна», яка стартувала в лютому цього року, 26 березня 2008 року відбулася Міжнародна практична конференція «Національні програми розвитку цифрового наземного мовлення в країнах Європи та СНД».
До участі в заході запросили представників державних та регуляторних органів, які мають пряме відношення до впровадження цифрового мовлення в Україні, вітчизняних науковців, представників іноземних компаній, громадських організацій, підприємців та журналістів.
Перша сесія конференції була присвячена стратегічним аспектам запровадження в Україні цифрового ефірного мовлення.
Перший заступник голови Держтелерадіо Олександр Курдінович окреслив присутнім, що саме вже зроблено державою і які перспективи запровадження цифри в Україні: «За нашими прогнозами ми очікуємо прийняття урядом державної програми запровадження цифрового мовлення протягом одного-двох місяців. Головне завдання – забезпечити покриття сигналом у форматі DVB-T не менше 95% території України. Прийом сигналу приблизно 25 телеканалів здійснюватиметься на безкоштовній основі. У цьому ми значно відрізняємося від інших країн, де кількість безкоштовних каналів значно менша». Він також зазначив, що проектом державної програми зі впровадження цифрового мовлення до 2015 року передбачено відшкодувати витрати населення на придбання приймальних пристроїв (сет-топ-боксів). Нагадаємо, що за попередніми підрахунками вартість програм складе приблизно 6 млрд грн. «За стабільного бюджетного фінансування і злагоджених дій всіх виконавців ця програма може бути реалізована 2013 року. У нас буде два резервних роки для виправлення всіх недоліків», – резюмував перший заступник голови Держтелерадіо.
Проект державної програми передбачає, що кошти підуть на добудову мереж КРРТ та надання малозабезпеченим громадянам приймальних пристроїв. За словами Олександра Курдіновича, відключення аналогового сигналу відбудеться тільки тоді, коли 80% населення в кожній із зон мовлення буде забезпечене сет-топ-боксами.
Голова державного департаменту з питань зв’язку та інформатизації Олександр Баранов переконливо заявив, що перехід на цифру в Україні може відбутися й раніше 2013 року. Він зупинився на економічній складовій процесу побудови систем цифрового мовлення, зазначивши весь комплекс технічних, організаційних, фінансових та кадрових завдань зі запровадження цифрового мовлення в Україні. На його думку, для ефективності цього процесу треба створити координаційну комісію, яка б узгоджувала роботу різних відомств та структур (Нацрада, Держтелерадіо, Міністерства транспорту і зв’язку, культури, освіти та науки, промислової політики), які мають відношення до процесу. Олександр Баранов упевнений, що запровадження цифрового мовлення повинно відбуватися в стандарті MPEG-4. «Через 3-4 года стоимость устройств для приема телесигнала в MPEG-4 снизится до их нынешней стоимости в MPEG-2 – не более $30-40. То, что Нацсовет настаивает на двух стандартах, MPEG-2 и MPEG-4, есть концептуальной ошибкой». Він також зазначив, що після розгляду цього питання на останньому засіданні РНБО має бути виданий Указ Президента, який прискорить упровадження цифри. Якщо при корегуванні бюджету-2008 буде передбачено кошти, то можна буде робити план-графік переходу на цифрове мовлення.
Перший заступник начальника Українського державного центру радіочастот «Укрчастотнагляд» Євген Хаїров зазначив, що після «Женеви-2006» в Україні порівняно з сусідами досить вигідна ситуація із покриттям. Він висловив занепокоєння низькими темпами, невизначеністю стратегії запровадження цифрового мовлення в Україні і відсутністю детально відпрацьованої схеми. Щодо завдань і проблем частотно-територіального планування в період переходу з аналогового на цифрове мовлення, він зауважив: «Благодаря стремительному развитию телевидения в Украине создана высокая плотность присвоения частот для аналогового телевещания, и в таких обстоятельствах необходимо планировать расчеты новых присвоений для цифрового вещания. В связи с тем, что одновременно невозможно отключить аналоговые и включить цифровые передатчики, будет разработан переходный (по отношению к окончательно согласованному пакету в плане «Женева-2006») пакет частот. Рекомендовано использовать вертикальную поляризацию излучения(а в Україні використовується переважно горизонтальна. – «ТК»), которая является самой эффективной, в частности, для мобильного телевещания. Следует в самые ближайшие сроки определиться с программой внедрения цифрового вещания, критериями строительства сетей фиксированного, мобильного, портативного приема». Євген Хаїров зазначив, що опорними точками, на яких потрібно розбудовувати нові мережі, є щогли і вежі Концерну РРТ, однак їх кількість недостатня, бо вони були побудовані для потреб аналогового мовлення.
«Укрчастотнагляд» уже розрахував параметри покриття для кожної з 81 зони прийому, і тепер триває узгодження й координування частотних планів для цифрового мовлення із сусідніми країнами. «Существует еще и временной фактор, связанный со сроками международной координации и согласований, – розповів Євген Хаїров. – Ошибки в планировании могут привести к неэффективному использованию частотного ресурса и невозможности дальнейшего обеспечения нужного качества приема сигнала. Государство должно определиться, какой прием выгодней: мобильный, фиксирующий или портативный. Собственно, мы выступаем за мобильный».
Присутні могли порівняти стан запровадження цифрового мовлення в Україні та Росії, послухавши доповідь віце-президента Національної асоціації телемовників Росії Світлани Устинової про основні тенденції розвитку цифрового телерадіомовлення в Росії. «На нынешней стадии развития цифры региональные телеканалы обеспокоены тем, что будет с их лицензиями после полного перехода на цифровое вещание, – розповіла Устинова. – Однако уже сейчас нашей страной пройдены глобальные этапы этого пути: стандарт сжатия MPEG-4 определен законодательно, сформирована политика раздачи конечных устройств социально незащищенным слоям населения, установлено обязательное наличие одного регионального канала в общедоступном, бесплатном пакете телеканалов». Також Світлана Устинова зазначила, що на сьогодні в Росії залишається 1,5 млн жителів 10 тисяч населених пунктів, які не мають доступу до телебачення. Крім того, у країні вже декілька років запроваджується експериментальне цифрове мовлення (в Мордовії, Казані, Ханти-Мансійську). В Росії за надання малозабезпеченому населенню сет-топ-боксів відповідатиме місцева влада. Приміром, у Ханти-Мансійському окрузі місцева влада вирішила забезпечувати сет-топ-боксами не тільки малозабезпечених, але й усе населення.
Світлана Устинова, віце-президент Національної Асоціації телемовників Росії
На другій сесії конференції виступили представники компаній, які презентують на світовому ринку найкращі варіанти пристроїв для побудови цифрового мовлення. Директор із розвитку бізнесу компанії Conax Йорген Нільсон, директор із продажів СНД і Східної Європи компанії Irdeto Джон Іллінгуорт, генеральний директор ТОВ «Інжинірінгова компанія «Сатпроф» Сергій Козирєв представили учасникам конференції різноманітність систем умовного доступу (CAS) і приклади успішної роботи в європейських країнах. Директор представництва компанії Scopus Video Networks у Росії і країнах СНД Вадим Морозов розповів про розробки, проектування, інсталяції та обслуговування систем цифрового телерадіомовлення форматів MPEG-2, MPEG-4, DVB SD/HD. Дієго Гарсія де Паредес, менеджер із продажів у країнах Європи іспанської компанії SIDSA, поділився досвідом системної інтеграції, що лежить в основі успішного розвитку мереж цифрового наземного мовлення.
Дієго Гарсія де Паредес, менеджер з продажів в країнах Європи, компанія SIDSA, Іспанія
Інженер із підтримки продажів компанії Rohde&Schwarz Сергій Педоренко зупинився на питаннях метрології цифрового телерадіомовного обладнання: «На сегодня ни один специализированный орган в Украине не имеет собственной измерительной базы для легитимной сертификации цифрового оборудования, а специалисты органов сертификации, за редким исключением, не имеют необходимых базовых знаний в области цифровых технологий вещания (MPEG, OFDM). Как правило, сертификация оборудования производится на базе компании-производителя либо с использованием предоставленного ею измерительного оборудования». Він також зазначив, що на сьогодні відсутня єдина методика державних сертифікаційних досліджень цифрового телемовного обладнання, в роботі використовуються методики і підходи з царини аналогового ТБ. Внаслідок цього нині жоден DVB-T/H передавач в Україні не може бути сертифікований. Що стосується проектування мереж DVB-T/H, спеціалісти ґрунтуються на відомому досвіді побудови мереж аналогового телемовлення, ігноруючи при цьому особливості роботи передавачів у синхронних мережах.
Протягом завершальної сесії конференції було представлено практичний досвід українських компаній у розвитку цифрового ефірного мовлення DVB-T.
Заступник генерального директора Концерну РРТ Олександр Півнюк презентував присутнім результати пілотного проекту побудови синхронних мереж цифрового мовлення в Житомирській області та в Києві. Роботи тривали на об’єктах КРРТ, на яких відпрацьовано важливі технічні питання розгортання мереж цифрового мовлення: принципи побудови центральних і регіональних станцій мультиплексування, синхронізація в зоні одночастотних передавачів за допомогою сигналів GPS, використання репітерів, дистрибуція мультиплексованих сигналів до передавачів за допомогою оптоволоконних ліній зв’язку, радіорелейних ліній та ефірного пере приймання. Олександр Півнюк зазначив: «Побудована нами в 17-й та 18-й зонах мережа слугуватиме в подальшому майданчиком для досліджень технічних інновацій у цифровому мовленні. Сегменти синхронного мовлення побудовані – чекаємо від держави визначення замовників на використання цієї мережі».
Олександр Півнюк, заступник генерального директора Концерна РРТ
Заступник генерального директора НПП «Квант-Ефір» Олексій Летинський у своїй доповіді висвітлив практичні дослідження приймання сигналу в синхронній цифровій мережі на різні типи портативних антен і в транспорті. До речі, «Квант-Ефір» – саме те підприємство, яке виграло тендер на проведення пілотного проекту, про який розповідав Олександр Півнюк. «Мы рады сообщить, что наши теоретические выкладки полностью совпадают с результатами проведенных экспериментов», – зазначив Олексій Летинський.
Ще один практик упровадження цифрового мовлення в Україні, директор ТОВ «УЦТМ» Наталія Чобітько, презентувала присутнім проект цифрової загальнонаціональної багатоканальної телемережі (МХ-4), на спорудження якої отримано ліцензію Нацради, що дійсна до 2016 року. Планом цієї компанії передбачено поетапний розвиток і збільшення зон мовлення аж до повної заміни аналогового сигналу на цифровий випереджальними темпами – в 2010 році.
Наталія Чобітько, директор ТОВ «УЦТМ»
Доповідачі неодноразово говорили про важливість державної політики у впровадженні DVB-T, особливості теоретичної підготовки спеціалістів та фінансування наукових досліджень стандартів, а також пропаганду та рекламу цифрового мовлення. Про це, зокрема, говорив директор Інституту радіо, телебачення, електроніки Одеської національної академії зв’язку Сергій Михайлов. «В Одессе реклама цифрового телевидения преподносится с медицинской точки зрения: тот, кто смотрит цифровое телевидение, у того глаза не устают. Это неэффективная реклама. Нужно рассказывать о преимуществах и дополнительных услугах, предоставляемых цифрой, таких так “электронный гид”, “смещение просмотра”, телетекст, “программа передач”, интерактивный видемагазин. Например, зритель, включив телеканал “Евроньюс”, сможет выбрать и язык, на котором ему его смотреть». На думку Сергія Михайлова, цифрове телебачення високої якості є психологічною релаксацією для глядачів.
Олег Гофайзен, професор, завкафедрою телебачення і радіомовлення Одеської національної академії зв’язку
Організатори комплексної програми «2012: Говорить і показує Україна» – Асоціація «ІКТ-маркетинг», міжнародна громадська організація «Інтерньюз-Україна», Концерн радіомовлення, радіозв’язку і телебачення (КРРТ) – цього року планують провести ще низку заходів, присвячених мобільному та супутниковому телебаченню.
«Детектор медіа»
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
6
царь Дадонъ
5870 дн. тому
эксперт-ламер, ты ещё и {CENSORED} в придачу! (отвечаю тебе твоей "аналитикой")
lamer
5870 дн. тому
Цитата:"Глупцу отвечай глупо дабы он не выглядел умным в своих глазах".
Дагон - ты глуп. Кроме желчи в твоих коментариях нет ни полезной информации, ни аналитического ума.
царь Дадонъ
5871 дн. тому
Г-н "эксперт", региональных телекомпаний на Украине БОЛЕЕ ПОЛУТОРЫ ТЫСЯЧ. И все они имеют лицензии Нацсовета по ТВ и РВ, собственные ДМВ-передатчики, разрешения на эксплуатацию ДМВ и МВ каналов, мощности излучения, антенны, фидеры, линии связи и всё остальное. Насколько это важно для украинского социума я писал ниже. А вот то что вы НИКУДЫШНИЙ эксперт, не слышавший ни о синхронных зонах DVB-T, ни о Женевском плане частот, ни о законе о ТВ, лицензировании, это не вызывает сомнения. Как 1500 телеканалов могут попасть в "общегосударственный мультиплекс", когда в сутках только 24 часа, а прайм-тайма ещё меньше, существует ночное время на планете Земля, и тот же самый государственный канал УТ-1, а может дальше будет и УТ-2,3... "громадьское тэлэебачэння" может упасть из Серктерариата президента.... Вы хоть понимаете о чём вы мелете чушь? Более того, как региональный канал, имеющий сегодня региональную лицензию может претендовать на общенациональный эфир (мультиплекс)? Да и кому оно нужно на общенациональном уровне, смотреть региональные телеобъявления, поздравления и пр... ВЫ ПРОСТО НЕКОМПЕТЕНТНЫ, коллега, как и украинская Нацрада, которая вообще является политическим тормозом развития медиа на Украине.
expert
5871 дн. тому
Батюшка Царь. Региональных телеканалов в Украине окола 100 (!). А во-вторых они также могут войти в мультиплекс для гос. телерадиокомпаний, правда может измениться територия вещания и цена трансляции.
убийца эфира
5873 дн. тому
очень интересно построил вопрос Царь... я об этом не думал и думаю что остальные тоже....
царь Дадонъ
5873 дн. тому
Ещё раз: ПОЧЕМУ НИ ОДНА ПАДЛА НЕ ГОВОРИТ ПРАВДЫ О ТОМ, ЧТО С ВВЕДЕНИЕМ DVB-T НА УКРАИНЕ, ВСЕ 1,5 ТЫС. РЕГИОНАЛЬНЫХ ТЕЛЕКАНАЛОВ ИСЧЕЗНУТ ИЗ ЭФИРА, НАВСЕГДА!
Куда идти рабоатющим на них людям, на какую барахолку устраиваться "реализаторами"? Куда засовывать свои дипломы тележурналистов, телеоператоров, телережиссёров десяткам тысяч молодых людей, которые сегодня за оплату получают образование в соответствующих ВУЗах Украины? Что делать региональным органам власти и самоуправления, общественным организациям и сообществам всех этих городов и весей, которые сегодня ТЕСНЕЙШЕ связаны с местными телеканалами, высвечиваются ими!
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
