Програма В’ячеслава Піховшека «Епіцентр», «1+1», 18 березня 2008 року

19 Березня 2008
36190
19 Березня 2008
17:13

Програма В’ячеслава Піховшека «Епіцентр», «1+1», 18 березня 2008 року

36190
Програма В’ячеслава Піховшека «Епіцентр», «1+1», 18 березня 2008 року

В’ячеслав Піховшек: Добрий вечір. В ефірі «Епіцентр» на каналі «1+1». Про події сьогоднішнього дня коротко від більшого до меншого. Проголосовано Закон «Про Кабмін», який суттєво обмежує можливості Прем’єра. З того, що повідомили всі телеканали, акцентую вашу увагу на тому, що це було перше читання. Далі два варіанти: або Тимошенко домовляється з Регіонами, і провалює друге читання, або дає команду своїй фракції голосувати за закон тоді, коли вже вирішує іти на Президента, і хоче сильні повноваження собі. Друга і третя подія знакові для мерів міст, оголошення виборів у Києві постановою Верховної Ради за 246 депутатів. Так що зараз є, як прийнято говорити останні роки, політичне рішення про перевибори в столиці. Перевибори у Києві і Харкові мали іти одним пакетом, чого не сталося. «Бютівець» Олег Ляшко запропонував постанову по Харкову, йому опонували голова парламентського комітету з державного будівництва місцевого самоврядування «нашоукраїнець» Олександр Омельченко та Спікер парламенту, безпартійний «нашоукраїнець» Арсеній Яценюк. Омельченко заявив, що вибори у Харкові не розглядалися в його комітеті, ну, і, власне, ця заява стала підставою для зняття її Спікером із розгляду. Одночасно, як повідомили новини, у Харківській міській раді розгорнулися інші події, які мають відношення вже до правоохоронної системи. Як можна зрозуміти, підрозділи служби безпеки провели виїмку документації, працював начальник слідчого відділу Харківського управління СБУ Євген Файницький. Моє джерело, яке знаходилося пару годин тому безпосередньо у приміщенні міськради, оцінює виїмку як певною мірою безсистемно. В мішки звалювалися всі документи без розбору. Тепер про контекст подій, які, безумовно, виходять за межі і рамки і повноважень правоохоронної системи. Давайте подивимося, що відбувається в реальності. Всі ці шоу, парламентські ігри, штучні суперечки політиків і штучні інформаційні приводи. Все це штучне моделювання дійсності, яке має дуже мало спільного із життям, яким живе більшість із нас. В принципі, назвемо речі своїми іменами. Відбувається банальна боротьба за владу, де нам з вами відведена роль статистів. В шоу і політичному бестіарії якось залишається непомітним, що ідуть роки нашого життя, що країна втрачає час, що її політична еліта не покращує, а погіршує становище. А інфраструктура країни зношується, старіє, а катастрофічно часті зміни керівництва не дозволяють жодному державному службовцеві планувати свої дії більше, ніж на один рік. А за такий короткий час, природно, ніхто нічого зробити не може. І, відповідно, і не робить. Важко не погодитися з такою оцінкою ситуації.

Наталя Лігачова, «Детектор медіа», 27 листопада 2007 року: «Тим часом, ми бачимо, як незворотно і майже в геометричній прогресії втрачає придатність уся інфраструктура країни, створена ще за радянської доби. І з того часу не модернізована. До того ж іще і розкрадена. Численні аварії, техногенні катастрофи, ступор на дорогах великих міст, занедбана екологія. Уже саме довкілля кричить тим, хто і досі живе за філософією: «після нас хоч потом», що усе, приїхали, потом таки справді може статися іще за нашого життя, не кажучи уже про життя наших дітей та онуків».

В’ячеслав Піховшек: «Дзеркало тижня» колись написало, що міські голови – це мало не єдина влада в країні, де ростуть нові лідери. Я додам, що це ще і та влада, на яку лягає основне навантаження сьогоднішніх проблем, яких і було багато, і більшає. Ціни ростуть, а те, за що ми платимо більше, якіснішим не стає. Звістки про подорожчання всіх можливих і неможливих тарифів все частіше нагадують повідомлення із театру бойових дій. Я подивився на інформацію, почалося все ще з минулого жовтня.

УНІАН, 16 жовтня 2007 року: «У Севастополі більш, ніж у двічі підвищено тарифи на водопостачання для населення, сесія Севастопольської міськради, розглянувши пропозиції міської державної адміністрації, підняла тариф на постачання одного кубометру холодної води для тих абонентів, які використовують лічильники води, з 1,32 грн. до 3 гривень. Абонент без лічильника спожитої води відтепер має платити за один кубометр води 4 гривні».

«Главред», 6 березня 2008 року: «У Тернополі зросли тарифи на опалення і гарячу воду. Відповідне рішення ухвалив міськвиконком. Тернопільчани платитимуть 2,85 грн. під час опалювального сезону. Було 2,73. І 1,02 грн. – за годину, коли квартири не будуть опалювати, було 70 копійок. За гарячу воду жителі Тернополя, які мають у помешканнях лічильники, платитимуть за кубометр 9,24 грн., до цього було 8,27 грн. Ті ж, у кого немає лічильника, платитимуть 27,58 грн. за кожну прописану людину, було 23,31 грн.».

«Главред», 12 березня 2008 року: «Основний постачальник тепла і гарячої води в Черкасах «Черкаська ТЕЦ» вирішила підвищити для населення тариф на опалення на 15,9% або 32 копійки, до 2,33 грн. за квадратний метр площі, що опалюється, і на гарячу воду на 18,3% або 1,24 грн. до 8,03 грн. за кубометр».

В’ячеслав Піховшек: Міністерство житлово-комунального господарства заявило, що має намір жорстко контролювати ціноутворення тарифів у комунальній галузі.

Олексій Кучеренко, міністр з питань житлово-комунального господарства, УНІАН, 12 січня 2008 року: «Міністерство відновлює дуже суворі механізми впливу на цінову тарифну політику. Ми готуємо відповідні документи, щоб одержати важелі впливу на ситуацію, щоб могли перевірити будь-який тариф як у сфері природних монополій, так і в галузі конкурентного ринку, і сказати, чи це об’єктивний тариф або ж це необ’єктивний тариф. І не тільки ціни, ще й якість послуг, ще й умови надання цих послуг».

В’ячеслав Піховшек: Я добре знаю Олексія Кучеренка, але за всієї моєї поваги до його міністерства і до нього особисто, скажу, що тарифи міністерство може контролювати, але воно за них не відповідає. На сайті міністерства Кучеренка я знайшов цікаву таблицю, цікаву тим, що можна порівняти, скільки ми платили і скільки зараз платимо ми, які живемо в різних регіонах країни, за основні послуги житлово-комунального господарства. Для прикладу наведу цифри із життя Донецька, Житомира, Запоріжжя, Івано-Франківська, Києва, Харкова, Черкас і Севастополя. Найвищі тарифи за теплопостачання – у Луганську, Чернівцях та Донецьку, Дніпропетровську. Найвищі тарифи за водопостачання – в Чернівцях та Ужгороді. Причому у Севастополі та у Чернівцях зафіксовано найбільше зростання оплати за теплопостачання. Все це дозволяє нам, якщо називати речі своїми іменами, зробити висновки про ефективність місцевої влади, чи тих чи інших місцевих керівників. Абсолютно нормально, з огляду на це, виглядає мер Львова Андрій Садовий. Тим більше, що працювати йому доводиться у відверто політизованому місті.

Поступ, 8 лютого 2007 року: «Близько ста представників громадських організацій та партій пікетували Львівську міську раду з вимогою скасувати двоставковий тариф на теплопостачання. Андрій Садовий намагався порозумітися з мітенгувальниками. Садовий сказав, що тарифи підвищили не через міського голову, а через те, що держава продає дорогий газ».

В’ячеслав Піховшек: Абсолютно погано виглядає мер Ужгорода Сергій Ратушняк. У нього найвищі тарифи на теплопостачання. Неординарна особистість, Ратушняк завжди відрізнявся оригінальними пропозиціями. До того ж мас-медіа нагадують йому нереалізовані передвиборчі обіцянки.

«Экономические известия», 28 лютого 2007 року: «Міський голова Ужгорода Сергій Ратушняк повідомив у інтерв’ю кільком представникам мас-медіа Закарпатської області, що він запропонував лідеру БЮТ Юлії Тимошенко очолити комунальне господарство міста у відповідний її заклик повернути тарифи на житлово-комунальні послуги в межі собівартості».

«Коментарі», 14 березня 2007 року: «До кінця 2006 року Ратушняк обіцяв зробити збір на переборку сміття, а також паркування в місті прибутковими галузями комунального господарства. На одній із перших сесій міськради вирішили створити сміттєве КП «Уж», а тарифи на збирання та переробку відходів для населення були підвищені до 5 гривень з кожного жителя. За словами міського очільника, рентабельність муніципального сміттєвого бізнесу мала становити 2-3%. Тобто, Ратушняк таки стримав обіцянку, і на збирання відходів уже не потрібні дотації з міського бюджету. Але чи стало чистіше в Ужгороді? На це запитання однозначної відповіді немає».

В’ячеслав Піховшек: Абсолютно нормально виглядає мер Харкова Михайло Добкін. Я вище навів вам цифри, що в нього менші тарифи на теплопостачання, ніж у Донецьку, Луганську та Чернівцях. І менші тарифи на водопостачання, ніж у Луганську, Полтаві, Кіровограді і тих же Чернівцях.

Михайло Добкін, міський голова Харкова, офіційний сайт Харківської міськради: «Місто Харків є одним із небагатьох міст в Україні, до якого немає претензій з приводу того, як були сформовані тарифи ні у Генпрокуратури, ні в Антимонопольного комітету, ані в державної інспекції контролю за цінами. Сьогодні всі спекуляції на тему, що тарифи мають бути менше на 10 або 20 відсотків, мають винятково політичний характер. А ті, хто робить такі заяви, думають не про жителів міста Харкова, а передусім про себе, про те, як вони на цій проблемі зможуть виграти».

В’ячеслав Піховшек: Погано виглядає міський голова Севастополя Валерій Саратов. У нього найвище зростання тарифу на водопостачання. Судячи по публікаціям, Саратова більше цікавить політика, ніж економіка, але і про тарифи він не забуває.

Інтернет-видання «Новий регіон», 25 січня 2007 року: «Ми мусимо в будь-якому разі забезпечити корінному населенню Севастополя можливість говорити російською мовою. Але я при цьому проводжу і проводив політику, що наші діти мають знати і другу мову – українську, а на додаток краще і третю – англійську».

В’ячеслав Піховшек: І це при тому, що місцева тарифна політика і раніше ставала заручником політичного протистояння на центральному і на регіональному рівні. В тому ж Харкові була і така історія. Губернатор Аваков, виявляється, свого часу закликав харьківчан просто не платити за новими тарифами.

Інтернет-видання «Статус-кво», 5 лютого, 2007 року: «Радикальність Авакова набула нових форм. Закликати харків’ян не платити за новими тарифами – хід, м’яко кажучи, здивував. У заяві міськради у відповідь сказано про безвідповідальність і правовий нігілізм. Виникає логічне запитання: а що далі? Уявімо, озлоблений підвищенням тарифів житель міста перестане платити за рахунками, відчуваючи себе борцем за справедливість. А завтра папірці попередження про судові позови перетворяться в судові слухання. До чого апелюватиме житель міста? До заклику губернатора?».

В’ячеслав Піховшек: Політичний рівень – це постійні зміни ціни на газ, по-перше, це мало регульоване. А, по-друге, у політиці також відбуваються зміни щодо мінімальної зарплати. Адже від неї обраховуються тарифи. І, нарешті, третє, як кажуть мої співрозмовники у різних регіонах, кожен раз, коли Київ виступає з непрорахованими політичними ініціативами, ситуація в регіонах погіршується. Наприклад, коли черги у відділеннях «Ощадбанку» за виплатами компенсацій, падають платежі за житлово-комунальні витрати. І навіть коли лунають заяви про ідею погашення боргів за житлово-комунальні витрати за рахунок компенсацій «Ощадбанку», платежі також падають. Що ж до ідеї нинішніх перевиборів, то побачимо, як будуть розвиватися події. Політичне рішення про перевибори Верховної Ради, рішення про перевибори в Києві залишається оформити юридично. Перекладу це вам нормальною, людською мовою. Тепер будемо стежити, хто виграє суди щодо цих перевиборів. Така, от, маленька деталь. «Бютівець» Анатолій Семинога сьогодні заявив, що постанову про перевибори Спікер Яценюк підпише буквально сьогодні-завтра. Зрозуміло, що Яценюк її не підписує, її не підписує просто так, мабуть, є чим. Що стосується Харкова, то ситуація ще простіша. Звичайно, побачимо, що таке буде це слідство, чим воно закінчиться, почуємо логіку сторін на прес-конференціях. Завтра Михайло Добкін зустрічається з Президентом Ющенком. Ну, але я вже неодноразово за час своєї журналістської діяльності спостерігав, чим закінчуються подібні історії. Коли в політику заходили силовики, як правило, це закінчиться і не дуже добре для них, і створенням нових національних героїв. Депутат «регіонал» Дмитро Святош, який сьогодні знаходився у Харківській міськраді, якого вдарили автомобілем, вже заявив, що ініціює створення тимчасової слідчої комісії Парламентом подіям СБУ. Це реально, це всього 150 голосів депутатів, скільки у Партії Регіонів є. Так що правоохоронці роблять із харківських керівників – Добкіна і Кернеса – національних героїв «біло-блакитного» руху. І в «біло-блакитній» Україні люблять і співчувають постраждалому. А на загал країною продовжує лихоманити. Поки все. До побачення.

 

Стенограма підготовлена компанією Sourcer.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
36190
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду