Рівність, відмінності й свобода вибору: дослідники виокремили 10 гендерних наративів в Україні

Рівність, відмінності й свобода вибору: дослідники виокремили 10 гендерних наративів в Україні

17 Листопада 2026
0
1239
17 Листопада 2026
17:33

Рівність, відмінності й свобода вибору: дослідники виокремили 10 гендерних наративів в Україні

0
1239
Дослідники провели 51 глибинне інтерв’ю та проаналізували 1717 повідомлень у шести онлайн-дискусіях.
Рівність, відмінності й свобода вибору: дослідники виокремили 10 гендерних наративів в Україні
Рівність, відмінності й свобода вибору: дослідники виокремили 10 гендерних наративів в Україні

Уявлення про гендерну рівність в Україні не поділяються на дві чіткі групи — прихильників «традиційних» і «прогресивних» поглядів. Люди можуть підтримувати рівність, але по-різному розуміти її: як однакові можливості, свободу особистого вибору або рівність, сумісну з відмінними жіночими й чоловічими ролями. Водночас війна посилює суперечності навколо того, якими мають бути ролі жінок і чоловіків у родині та суспільстві.

Про це свідчать результати дослідження «Українські гендерні наративи», яке провели ГО «Експертний ресурс Гендер в деталях» та ГО CAT-UA.

У якісній частині дослідники провели 51 глибинне інтерв’ю — з 26 жінками та 25 чоловіками — і реконструювали десять гендерних наративів: по п’ять у висловлюваннях кожної групи.

Серед жіночих наративів виокремили феміністичний, традиційний, «Перемогу рівності», «Підкреслення різниці» та «Відстоювання вибору». Серед чоловічих — профеміністичний, традиційний, «Перемогу рівності», «Підкреслення різниці» та «Захист чоловіків».

Чотири наративи утворюють тематично близькі пари, але жіночі й чоловічі версії відрізняються. Феміністичний і профеміністичний наративи об’єднує критика патріархального розподілу ролей. Однак жінки більше наголошують на свободі від суспільних очікувань, тоді як чоловіки — на обмеженнях, які гендерні норми створюють для обох статей.

Традиційні наративи ґрунтуються на уявленні про природну відмінність жіночих і чоловічих ролей. Водночас у жіночій версії більше простору для розширення жіночої свободи й участі в суспільному житті, а в чоловічій виразніше простежується ієрархія та право чоловіка ухвалювати ключові рішення.

Наративи «Перемога рівності» виходять із переконання, що рівність уже значною мірою досягнута. Проте жінки звертають увагу на стійкість повсякденних стереотипів і нерівномірний розподіл обов’язків, а чоловіки — на те, що війна знову робить ролі асиметричними: чоловіків пов’язують із захистом, жінок — із відповідальністю за родину й тил.

У наративах «Підкреслення різниці» рівність не означає однаковості: природні відмінності між жінками й чоловіками не повинні обмежувати їхніх прав. Однак у жіночій версії більше уваги приділено можливості поєднати відмінності зі свободою вибору, а в чоловічій — втраті звичних чоловічих функцій і невизначеності ролі чоловіка.

Ще два наративи не мають прямих відповідників. Жіноче «Відстоювання вибору» наголошує на праві обирати різні життєві стратегії — від кар’єри до «традиційної» ролі в родині — без суспільного тиску чи знецінення. Чоловічий «Захист чоловіків» зосереджується на сприйнятті чоловіків як групи, до якої суспільство висуває надмірні вимоги та яку несправедливо колективно звинувачує в насильстві.

«Порівняння десяти реконструйованих наративів показує, що уявлення про гендерний порядок не утворюють простої шкали від "традиційних" до "прогресивних". Навіть за спільної підтримки рівности респондент_ки по-різному розуміють, що саме означає рівність, у чому полягає гендерна несправедливість, наскільки значущими є відмінності між жінками й чоловіками та яким має бути бажаний розподіл ролей.

Тому виявлені позиції доцільніше розглядати як різні способи поєднання уявлень про рівність, відмінність, свободу вибору, відповідальність і справедливість, а не як послідовні точки однієї ідеологічної шкали. Саме багатовимірність гендерних позицій є одним із ключових результатів якісної частини дослідження», — зазначили автори.

На кількісному етапі дослідники проаналізували 1717 повідомлень у шести публічних онлайн-дискусіях. Вони стосувалися проєкту нового Цивільного кодексу, зокрема дискусії навколо можливості укладання шлюбу з 14 років, бездітності за власним вибором (чайлдфрі), руху «Батько має право» та конфліктів навколо батьківства, опіки, прав чоловіків і жінок, військової служби жінок, скандальної реклами «Укрпошти» та дискусії про сексуалізацію дівчат і дітей, а також заручин співака Mеловіна з чоловіком.

Однією з найбільших відмінностей між жіночими й чоловічими коментарями стала реакція на чайлдфрі. Його засуджували 87% чоловічих коментарів і 32% жіночих. Водночас серед жінок 47% коментарів були нейтральними, а 21% підтримували такий вибір. У чоловічих коментарях ці частки становили відповідно 9% і 4%. Дослідники пов’язують різницю з тим, що жінки частіше говорили про особистий вибір і готовність до батьківства, тоді як у чоловічих коментарях виразніше звучало сприйняття материнства як суспільного обов’язку. Мову ворожнечі в цій дискусії зафіксували у 9% повідомлень.

Інший значний гендерний розрив виявили в обговоренні руху «Батько має право»: його діяльність засуджували 67% жіночих коментарів і 5% чоловічих, а підтримували — відповідно 2% і 44%. Загалом 23% повідомлень підтримували діяльність руху, 41% були нейтральними, а 36% — критичними.

У дискусії навколо реклами «Укрпошти» 89% жіночих коментарів засуджували рекламу, серед чоловічих таких було 48%. Водночас мову ворожнечі зафіксували лише у 15% повідомлень.

Найбільш конфліктною за цим показником стала дискусія про можливу військову службу жінок: мову ворожнечі містили 54% повідомлень. Саму ідею засуджували 86% коментарів загалом — 93% жіночих і 82% чоловічих.

У дискусії про проєкт Цивільного кодексу 75% коментарів засуджували його, 16% підтримували. Частка повідомлень із мовою ворожнечі становила 38%. Серед жінок засудження сягало 82%, серед чоловіків — 63%.

В обговоренні заручин Меловіна з чоловіком 60% коментарів засуджували заручини та/або ЛГБТ-контекст, 21% підтримували, а 20% були нейтральними. Мову ворожнечі зафіксували у 32% повідомлень.

За висновками дослідників, публічні суперечки відображають конкуренцію різних уявлень про справедливість: хто має право самостійно ухвалювати рішення, хто повинен виконувати певні обов’язки та чия вразливість заслуговує на суспільний захист.

Однакові позиції можуть ґрунтуватися на різних аргументах. Наприклад, заперечення мобілізації жінок може пояснюватися традиційним уявленням про чоловіка-захисника або переконанням, що жінки й без того мають надмірне навантаження. А критику сексуалізованої реклами можуть обґрунтовувати як феміністичною критикою об’єктивації, так і вимогами жіночої скромності.

«Війна не формує єдиної моделі гендерного порядку. Навпаки, вона використовується для обґрунтування протилежних позицій: як аргумент на користь жіночої участи у військовій службі та проти неї; як підстава вимагати народження дітей і як причина відкладати батьківство; як підтвердження традиційної ролі чоловіка-захисника та як аргумент на користь рівного розподілу ризиків між жінками й чоловіками. Таким чином, війна стає спільною рамкою, всередині якої конкурують різні уявлення про справедливість», — зазначили в дослідженні. 

Дослідники наголошують, що результати аналізу онлайн-дискусій не є репрезентативними для всього населення України. Вони відображають структуру реакцій у шести конкретних публічних обговореннях, а не погляди всіх українців.

Дослідження «Українські гендерні наративи» провели ГО «Експертний ресурс Гендер в деталях» спільно з ГО CAT-UA. Керівниця проєкту — Тамара Злобіна.

Детальніше ознайомитися з результатами дослідження можна тут.

Ілюстрація: ГО «Експертний ресурс Гендер в деталях» та ГО CAT-UA

LIKED THE ARTICLE?
СПОДОБАЛАСЯ СТАТТЯ?
Help us do more for you!
Допоможіть нам зробити для вас більше!
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
0
1239
Читайте також
31.08.2026 14:07
Діана Горон
«Детектор медіа»
2 442
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду