
Понад 40% опитаних медійників назвали високу вартість перешкодою для звернення до психолога, — дослідження ІМІ
Понад 40% опитаних медійників назвали високу вартість перешкодою для звернення до психолога, — дослідження ІМІ


44,3% опитаних українських медійників назвали високу вартість психологічної допомоги перешкодою для звернення до психологів.
Про це йдеться в дослідженні ІМІ «Стійкість журналістів перед зимою 2026–2027», яке проводилося з 21 вересня до 7 жовтня й охопило 265 медійників із 23 областей України та Києва. Причини, які перешкоджають зверненню по психологічну допомогу, назвали 244 респонденти.
При цьому ті, хто казав про високу вартість психологічної допомоги, більш ніж учетверо частіше готові спрямувати на неї додаткові кошти (44,7% з них).
Серед інших причин респонденти найчастіше називали:
- труднощі з пошуком фахівця, якому можна довіряти (27,5%);
- брак часу (19,7%);
- використання інших способів самодопомоги (18,4%);
- небажання обговорювати свої переживання з іншою людиною (18,4%);
- відсутність відчутної потреби в психологічній допомозі (17,2%);
- достатність підтримки близьких (15,2%).
При цьому серед альтернатив зверненню до психолога 12,3% тих, хто відповів на запитання про перешкоди, назвали ChatGPT або інші інструменти штучного інтелекту.
Зокрема, серед 244 респондентів, які назвали перешкоди, високу вартість психологічної допомоги згадали 50,6% жінок проти 27,3% чоловіків. В онлайн-медіа — 64,2% проти 27,3%.
Чоловіки у 2,4 раза частіше казали, що не відчувають потреби звертатися до психолога: 30,3% проти 12,4% жінок.
ІМІ також простежив відмінності залежно від типу медіа.
Вартість психологічної допомоги серед бар'єрів назвали лише 6,5% представників друкованої преси проти 49,8% в інших медіа.Натомість вони частіше покладаються на підтримку близьких: цей варіант обрали 38,7% опитаних із цього сегмента проти 11,7% серед інших респондентів.
В анонімному адресному опитуванні з 21 вересня до 7 жовтня взяли участь 265 медійників із 23 областей України й Києва. Для всієї вибірки максимальна похибка становить ±5,6 відсоткового пункту.
Нагадаємо, згідно з результатами дослідження психологічного стану журналістів у межах програми Mental Support for Media від травня 2026 року, 9 із 10 опитаних медійників (90%) мають симптоми депресії. У 56% — помірна або важча форма. У 8 з 10 медійників зафіксували симптоми тривожного розладу.
64% журналістів пережили травматичну подію, а 44% мають нав’язливі, небажані спогади про цю подію, що є ознакою ризику ПТСР.
Фото: ІМІ












