Соціальні мережі залишаються головним каналом отримання новин для українців, тоді як кожен п’ятий опитаний звертається до штучного інтелекту як до платформи для споживання новин.

Про це свідчать результати національного дослідження «Українські медіа: споживання новин і довіра у 2026 році», проведеного компанією InMind на замовлення ГО «Інтерньюз-Україна».

Участь у презентації взяли голова правління ГО «Інтерньюз-Україна» Костянтин Квурт, провідний експерт з розвитку медіа ГО «Інтерньюз-Україна» Дмитро Зінчук та радниця з розвитку медіа ГО «Інтерньюз-Україна» Вікторія Марченко.

У липні — серпні 2026 року представники InMind опитали 2520 респондентів у містах України з населенням 50 тис.+. Похибка вибірки з імовірністю 0,95 не перевищує 1,95%. Окрім опитування провели сім фокус-групових дискусій з жителями Києва, Львова, Одеси, Дніпра, Харкова, Полтави, Хмельницького та Вінниці.

Дослідження виконано за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції, а також за підтримки International Media Support (IMS).

Костянтин Квурт

Під час презентації голова правління ГО «Інтерньюз-Україна» Костянтин Квурт сказав, що деякі тренди залишаються сталими протягом років: «Медіаспоживання в соцмережах домінує. Значно виросли ютуб і тікток теж. У цьому році ми запиталися і наше припущення підтвердилося, що люди споживають новини в тредсі та використовують інструменти штучного інтелекту для того, щоби шукати для себе новини.

Українці довіряють тому, що споживають. Тут є хороший бік, який полягає в тому, що ситуація для українських медіа не є безнадійною. А поганий бік є в тому, що інші впливи обов’язково, якщо вони будуть довший час триматися в інформаційному просторі, теж можуть сприйматися українцями. Чому так відбувається? Тому що українці переоцінюють власну медіаграмотність. Вони вважають, що можуть відрізняти неправдиву інформацію від правдивої. Насправді тести проходять гірше».

За онлайн-медіа спостерігають 60% респондентів — найчастіше через сторінки в соцмережах (29%) та ютуб (26%). Телевізійний контент дивляться 39% опитаних (переважно через ефірне телебачення та ютуб); радіо та аудіосервіси використовують 29%. До штучного інтелекту як до платформи для споживання новин звертається кожен п’ятий опитаний (22%) — стільки ж, скільки заходить на сайти новин та онлайн-медіа з цією метою.

Дмитро Зінчук представив дані про пристрої та платформи, які українці використовують для отримання новин.

«Вже роки підряд смартфон у нас на першому місці. 91% користуються ним для того, щоб знаходити новини. Телевізор, Smart TV на другому місці — 25%, ноутбук — 20%, комп'ютер — 12%. От 87% споживають новини з соціальних мереж. І тут важливо сказати, що для 54% це єдиний канал отримання новин. Тобто вони більш ніде не дивляться — ні телеканали, ні сайти», — розповів він.

За словами експерта, традиційні канали отримання новин демонструють найнижчі показники за десять років проведення дослідження. Телебачення та сайти новин використовують по 22% опитаних, радіо — 9%, друковані видання — 3%. Для порівняння, у 2016 році 82% респондентів дивилися новини на телебаченні.

Серед цифрових платформ лідирують Telegram, яким для споживання медіаконтенту користуються 82% опитаних, і YouTube — 55%. Facebook посідає наступне місце з показником 40%. Крім того, 22% респондентів зазначили, що використовують штучний інтелект для отримання інформації.

Традиційне телебачення втрачає аудиторію, адже глядачі поєднують телебачення й інтернет, зокрема для отримання новин — 17% опитаних (проти 28 % у 2025-му). Натомість сім із десяти опитуваних (73 %) кажуть, що споживають новини виключно з онлайн-джерел і взагалі не використовують телебачення.

Серед аудиторії новинних сайтів і телебачення переважають споживачі загальнонаціональних медіа — 86% та 82% відповідно. Натомість серед читачів преси найпоширеніші регіональні видання (72%). Частка користувачів іноземних джерел у соцмережах за рік знизилася з 20% до 11%, тоді як серед аудиторії новинних сайтів вона залишилася на рівні 25%.

Називаючи три основні джерела новин для себе, респонденти найчастіше згадували мережу регіональних Telegram-каналів «Труха» (19 % споживачів новин). Далі йдуть «1+1» (9 %), Сергій Стерненко (7 %), Telegram-канали «[місто] Інфо», а також «Суспільне» (по 6 %). Довіра до джерел, якими люди користуються, загалом висока — в середньому 86 %. Найвищі показники — 100 % — у Telegram-каналу TLk News (хоча за новинами там слідкує лише 2 % опитаних), у Віталія Портникова (98 % довіри при 3 % споживання), Сергія Стерненка (97 % довіри), «Суспільного» (95 % довіри), «Української правди» та Telegram-каналів «[місто] Life» (по 92 % довіри).

Вікторія Марченко представила результати дослідження щодо сприйняття дезінформації та здатності аудиторії розпізнавати неправдиві матеріали. За її словами, хоча більшість опитаних упевнені у власній медіаграмотності, результати практичного тестування свідчать про інше.

«85% опитаних знають про існування неправдивих матеріалів і з них 74% вважають, що вони можуть відрізнити неправдиві матеріали, але це самооцінка. Для 38% опитаних дезінформація є актуальною проблемою. Єдине, що відсоток тих, для кого дезінформація є проблемою, зменшився з 46% до 38%, що є добрим трендом», — каже Вікторія Марченко.

Костянтин Квурт, Дмитро Зінчук та Вікторія Марченко

Під час дослідження респондентам запропонували оцінити три новини: одну неправдиву та дві правдиві. 74% змогли правильно визначити щонайменше одну з них, однак усі три правильно оцінили лише 10% учасників опитування. Неправдиву новину розпізнали 73% респондентів, тоді як правдиві — 37% і 26% відповідно.

Серед поширених маніпулятивних наративів у 2026 році дослідники виокремили твердження про нібито підготовку до зниження мобілізаційного віку та бажання влади продовжувати війну. Близько 60% опитаних стикалися з такими повідомленнями, а половина з них вважала їх правдивими. Також дослідження зафіксувало, що 10% респондентів особисто користуються російськими медіа, а 15% зазначили, що це робить їхнє оточення.

Нагадаємо, за даними ІМІ, 171 із 200 телеграм-каналів (85,5%) мають низький або критично низький рівень прозорості.

Фото та презентація надані ГО «Інтерньюз-Україна»