У Грузії 121 неурядова та медіаорганізації подають позов до Конституційного суду з вимогою призупинити норми закону про «іноземних агентів». Про це пише «Ехо Кавказу» з посиланням на повідомлення представників громадського сектору 17 липня на спільній пресконференції.

«Ми продовжуємо правову боротьбу з російським законодавством, для чого звернемося з позовом до Конституційного суду. Поряд із позовом, як тимчасовий захід, до прийняття судом остаточного рішення, ми вимагаємо призупинення дії неконституційних норм закону», — заявив представник «Інституту розвитку свободи інформації» (IDFI) Георгій Давітурі.

Він зауважив, що закон про «іноагентів» порушує право кожної людини «об'єднуватися з однодумцями, щоб робити добро і допомагати іншим людям». Давітурі також додав, що з ухваленням «російського закону» уряд Грузії «створив вороже середовище, яке принижує гідність».

Грузинські організації привітали рішення президентки та парламентаріїв також оскаржити закон у Конституційному суді.

Окрім цього, неурядовий сектор країни планує подати скаргу до Європейського суду з прав людини.

Нагадаємо, 14 травня парламент Грузії ухвалив законопроєкт «Про прозорість іноземного впливу» у фінальному читанні. 3 червня голова парламенту Грузії Шалва Папуашвілі підписав закон, він набув чинності відразу після підписання. Спершу на закон наклала вето президентка Грузії Саломе Зурабішвілі. Проте 28 травня парламент Грузії подолав вето.

Закон зобов’язує неурядові компанії та ЗМІ, які отримують понад 20% фінансування з-за кордону, зареєструватися як організації, що проводять інтереси іноземної сили. Ухилення від реєстрації або неподання фінансової декларації у встановлені терміни тягне за собою штраф у розмірі 25 тисяч ларі. Схоже законодавство про «іноземних агентів» діє в Росії. 

Проти ухвалення закону про «іноагентів» з початку квітня у Грузії тривають масові протести громадян. На акціях проти законопроєкту біля будівлі парламенту правоохоронці побили демонстрантів і журналістів. Правоохоронці затримали учасника протестів, блогера Учу Абашидзе, який також висвітлював війну Росії проти України. На знак протесту проти дій влади декілька працівників грузинської провладної телекомпанії «Імеді» подали у відставку.

Громадські неурядові організації Грузії заявили, що не дотримуватимуться закону про «іноагентів» та продовжуватимуть протест попри спроби «залякування спецпризначенцями та побиття». Після подолання вето президентка Грузії Саломе Зурабішвілі, звертаючись до народу, закликала  провести референдум за «європейське майбутнє» чи «російське рабство».

Європарламент закликав не починати переговори з Грузією про членство в ЄС, доки діятиме закон «Про прозорість іноземного впливу».

Сполучені Штати Америки ввели візові санкції проти представників урядової партії «Грузинська мрія», відповідальних за запровадження закону «про іноагентів» та насильницький розгін протестів проти нього.

Парламентська асамблея Ради Європи та Європейська рада також висловили занепокоєння подіями в Грузії, зокрема ухваленням закону «Про прозорість іноземного впливу» та залякуванням і нападами на активістів і журналістів.

У липні лідери країн Євросоюзу погодилися призупинити вступ Грузії. За словами посла ЄС у Грузії Павела Герчинського, таке рішення ухвалили, зокрема, через ухвалення в країні закону про «іноагентів». Він також зауважив, що антиєвропейська риторика є несумісною з декларованою метою вступу до ЄС.

Вперше закон про «іноагентів» влада Грузії ініціювала торік. Тоді це теж викликало масові акції протесту під парламентом, які переросли в сутички з правоохоронцями. Ухвалення законопроєкту засудили США, Євросоюз. Після цього, 9 березня 2023 року, влада Грузії заявила, що відкликала законопроєкт про «іноагентів», а 10 березня парламент країни відхилив його в другому читанні.

Читайте також:

• Російська мрія про грузинських іноагентів: чому тривають протести в Грузії та як це вплине на Україну
• «Я не хочу, щоб моя країна могла допомогти російським злочинам в Україні», — розмова з грузинським журналістом Темуром Кегурадзе

Фото: «Радіо Свобода»