Парламентська асамблея Ради Європи та Європейська рада висловили занепокоєння останніми подіями в Грузії, зокрема ухваленням закону «Про прозорість іноземного впливу» та залякуванням і нападами на активістів і журналістів.

Лідери країн-членів Євросоюзу, які є членами Європейської ради, за підсумками засідання 27 червня висловили «серйозне занепокоєння» останніми подіями в Грузії, зокрема ухваленням закону про «іноземний вплив» та залякуванням і нападами на активістів і журналістів.

Лідери ЄС вважають, що прийняття закону про «іноземних агентів» є відступом від кроків, викладених у рекомендації Єврокомісії для отримання статусу кандидата у члени ЄС.

«Європейська рада закликає владу Грузії прояснити свої наміри, змінивши нинішній курс дій, який ставить під загрозу шлях Грузії до ЄС і де-факто призводить до зупинки процесу вступу», — йдеться в документі.

Також Єврорада закликає покласти край актам залякування, погроз і фізичних нападів на представників громадянського суспільства, політичних лідерів, громадських активістів і журналістів у Грузії. Рада нагадує, що «повага до цінностей і принципів, на яких заснований Європейський Союз, є важливою для будь-якої країни, яка прагне стати його членом».

Лідери ЄС також закликають владу Грузії забезпечити, щоб парламентські вибори цієї осені були вільними і чесними, і заохочує партнерів до суттєвого довгострокового й короткострокового спостереження за виборами.

Парламентська асамблея Ради Європи в ухваленій у четвер резолюції називає грузинський закон про прозорість іноземного впливу несумісним з демократичними стандартами та закликає негайно його скасувати. Як ідеться в резолюції, ухвалення цього закону свідчить про відступ країни від демократії.

Асамблея висловила також глибоку стурбованість надмірним і непропорційним застосуванням сили поліцією, насильницькими нападами та кампаніями залякування демонстрантів, активістів громадянського суспільства, журналістів і членів парламенту.

Текст резолюції також висловлює стурбованість нещодавно прийнятими, всупереч рекомендаціям Венеційської комісії, поправками до виборчого законодавства.

«Ухвалення Закону про прозорість іноземного впливу не можна відокремлювати від наступних парламентських виборів у Грузії, які відбудуться 26 жовтня 2024 року. Асамблея занепокоєна тим, що цей закон може перешкодити проведенню виборів і підірвати довіру до їх результатів», — ідеться в резолюції.

Нагадаємо, 14 травня парламент Грузії ухвалив законопроєкт «Про прозорість іноземного впливу» у фінальному читанні. 3 червня голова парламенту Грузії Шалва Папуашвілі підписав закон, він набув чинності відразу після підписання. Спершу на закон наклала вето президентка Грузії Саломе Зурабішвілі. Проте 28 травня парламент Грузії подолав вето.

Закон зобов’язує неурядові компанії та ЗМІ, які отримують понад 20% фінансування з-за кордону, зареєструватися як організації, що проводять інтереси іноземної сили. Ухилення від реєстрації або неподання фінансової декларації у встановлені терміни тягне за собою штраф у розмірі 25 тисяч ларі. Схоже законодавство про «іноземних агентів» діє в Росії. 

Проти ухвалення закону про «іноагентів» з початку квітня у Грузії тривають масові протести громадян. На акціях проти законопроєкту біля будівлі парламенту правоохоронці побили демонстрантів і журналістів. Правоохоронці затримали учасника протестів, блогера Учу Абашидзе, який також висвітлював війну Росії проти України. На знак протесту проти дій влади декілька працівників грузинської провладної телекомпанії «Імеді» подали у відставку.

Громадські неурядові організації Грузії заявили, що не дотримуватимуться закону про «іноагентів» та продовжуватимуть протест попри спроби «залякування спецпризначенцями та побиття». Грузинські неурядові організації також заявили, що планують оскаржувати закон про «іноагентів» у Конституційному суді. Після подолання вето президентка Грузії Саломе Зурабішвілі, звертаючись до народу, закликала  провести референдум за «європейське майбутнє» чи «російське рабство».

Європарламент закликав не починати переговори з Грузією про членство в ЄС, доки діятиме закон «Про прозорість іноземного впливу».

Сполучені Штати Америки ввели візові санкції проти представників урядової партії «Грузинська мрія», відповідальних за запровадження закону «про іноагентів» та насильницький розгін протестів проти нього.

Вперше закон про «іноагентів» влада Грузії ініціювала торік. Тоді це теж викликало масові акції протесту під парламентом, які переросли в сутички з правоохоронцями. Ухвалення законопроєкту засудили США, Євросоюз. Після цього, 9 березня 2023 року, влада Грузії заявила, що відкликала законопроєкт про «іноагентів», а 10 березня парламент країни відхилив його в другому читанні.

Читайте також:

• Російська мрія про грузинських іноагентів: чому тривають протести в Грузії та як це вплине на Україну
• «Я не хочу, щоб моя країна могла допомогти російським злочинам в Україні», — розмова з грузинським журналістом Темуром Кегурадзе

Фото: eurointegration.com.ua