У російському полоні окупанти цькують службових собак на українського журналіста агентства УНІАН Дмитра Хилюка, ламають йому ребра та відмовляють у наданні медичної допомоги. 

Про це під час заходу «Журналісти мають значення: Заклик до звільнення українських журналістів, утримуваних у полоні Російською Федерацією» у ПАРЄ заявила журналістка й колега Дмитра Наталія Богута. 

«За нашими даними спочатку Дмитра утримували на території Брянської області у СІЗО №2, після чого на початку травня 2023 року Дмитро був перевезений до Володимирської колонії №7, де він перебуває і досі за даними свідків», — каже Богута.

Під час заходу «Журналісти мають значення: Заклик до звільнення українських журналістів, утримуваних у полоні Російською Федерацією» (фото Світлани Остапи, «Детектор медіа»)

За її словами, жодних обвинувачень Дмитру Хилюку не було пред’явлено, натомість лист від міноборони Росії, який був отриманий на початку січня 2024 року, вказує на те, що Росія вважає журналіста військовополоненим і посилається на виконання нібито Женевських конвенцій. 

Щодо міжнародного Червоного Хреста, то його представники один раз контактували з Дмитром Хилюком. Це було також у травні 2023 року. Після чого ніяких контактів уже не було. 

«Важливо згадати, що зустрічі з представниками Червоного Хреста відбуваються у тюрмах Росії за присутності представників в'язниці, російських наглядачів із нагрудними камерами, що унеможливлює реальне спілкування, адже полонені не можуть нічого сказати про нелюдське утримання у російській в'язниці. Вони не можуть розповісти представникам міжнародних організацій, як співробітники тюрми регулярно б’ють полонених, як примушують ходити по камері цілий день без можливості присісти на край ліжка, як принижують, залякують, залишають без обіду та вечері з власної забаганки змушують годинами повзати по підлозі, б’ють по вухах та продавлюють пальцями очі полонених. У тюрмах Росії полоненим не надають ніякої медичної допомоги. Правозахисникам відомі й випадки тяжких хвороб полонених унаслідок голоду та отриманих від рук наглядачів травм, і випадки смертей українських полонених — як військових, так і цивільних», — розповіла журналістка. 

Вона наголосила, що Дмитро Хилюк — цивільний журналіст, що понад 2 роки перебуває в російській в'язниці. 

«Нам відомо, що він переживає і тортури, і побиття, приниження. На нього цькують службових собак, йому ламають ребра і відмовляють у медичній допомозі. Ми, журналісти правозахисники, маємо визнати, що для таких як Дмитро зроблено недостатньо, що міжнародні конвенції, резолюції не мають ніякого впливу на країну-агресора, і тому настав час переглянути все те, що було зроблено для українців у полоні, а також журналістів. Потрібні дії, спрямовані на звільнення журналістів з полону», — закликала Наталія Богута.

Захід «Журналісти мають значення: Заклик до звільнення українських журналістів, утримуваних у полоні Російською Федерацією» відбувся під час сесії Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) у Страсбурзі, Франція. На заході були, зокрема, присутні новообраний генсек Ради Європи Ален Берсе, постійний представник України при Раді Європи Борис Тарасюк, Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, народна депутатка Євгенія Кравчук, голова Наглядової ради Суспільного, заступниця шефредактора «Детектора медіа» Світлана Остапа, керівниця відділу моніторингу свободи слова Інституту масової інформації (ІМІ) Катерина Дячук, дружина Владислава Єсипенка Катерина, колега Дмитра Хилюка Наталія Богута.

Захід організувала група ALDE в ПАРЄ в кооперації із програмою Ради Європи «Захист свободи слова та свободи медіа в Україні».

Нагадаємо, що напередодні представник Уповноваженого з прав людини в системі органів сектору безпеки й оборони Олександр Кононенко на інформаційний запит Укрінформу повідомив, що Росія досі не надала українській владі інформацію щодо місця перебування полоненого українського журналіста Дмитра Хилюка на території РФ.

Журналіст агентства УНІАН зник у березні 2022-го на окупованій Росією Київщині, в його рідному селі Козаровичі.

У серпні 2022 року через Міжнародний комітет Червоного Хреста батьки Дмитра Хилюка отримали від нього лист, датований 14 квітня. На конверті був штамп «Почта России», а сам лист містив одне речення: «Дорогі мої мамо, тату, я живий, здоровий, у мене все добре».

17 травня група «1+1 media» опублікувала звернення до міжнародних професійних та правозахисних спільнот із проханням допомогти визволити з полону Росії Дмитра Хилюка, а також усіх цивільних заручників, яких держава-агресор незаконно утримує від початку свого повномасштабного вторгнення в Україну. 

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що він особисто тримає на контролі питання щодо визволення Дмитра Хилюка з російського полону. Наприкінці травня 2023 року поліція Київської області передала справу щодо викрадення росіянами Дмитра Хилюка до Головного управління СБУ.

У липні 2023-го «Репортери без кордонів» встановили, що Дмитро живий і утримувався в СІЗО №2 у Новозибкові Брянської області РФ, а зараз перебуває в одній з в’язниць Володимирської області.

У лютому 2024 року «Репортери без кордонів» виступили із заявою, в якій вимагали від російської влади надати докази, що український журналіст Дмитро Хилюк живий. Наприкінці травня Дмитро Хилюк передав з полону вітання своїм рідним. Звістку передав один з українських військових, якого в межах обміну полоненими повернули на підконтрольну Україні територію.

Фото: Дмитро Хилюк / фейсбук