Шевченківський райсуд Києва закрив кримінальне провадження щодо чотирьох начальників «Беркуту» та ексначальника управління громадської безпеки МВС у Києві у справах про розгін Євромайдану 30 листопада та 1 грудня 2013 року. Про це повідомляють «Цензор.Нет» та Суспільне.

Відповідне рішення ухвалив суддя Віталій Циктіч. Провадження закрили у зв’язку з закінченням строків давності для притягнення до відповідальності.

Фігурантами справи були заступники командира київського «Беркуту» Андрій Дидюк і Микола Тягнирядно, командири 3-ї та 4-ї рот Євген Антонов та Юрій Шевченко, а також ексначальник управління громадської безпеки ГУ МВС у Києві Олег Мариненко. Їх обвинувачували у перевищенні службових повноважень та перешкоджанні мирним зібранням 30 листопада 2013 року.

Мариненку також інкримінували епізод побиття на Банковій 1 грудня 2013 року із додатковим обвинуваченням у службовій недбалості, що призвела до тяжких наслідків, та перешкоджанні діяльності журналістів.

Справа розглядалась майже 10 років, в ній було близько 170 потерпілих. Частина з них звернулась до суду з клопотанням не закривати справу, зважаючи на те, що обвинувачені та їх адвокати протягом тривалого часу затягували розгляд справи в суді.

Адвокатка потерпілих Вікторія Дейнека повідомила, що розглядає можливість продовжити оскарження через Європейський суд з прав людини. Також, за її словами, для тих, хто подав цивільні позови, тепер постане питання про те, щоб самим доводити вину беркутівців в судах.

Самі «беркутівці» відмовились коментувати рішення суду, а Олег Мариненко на запитання журналістки Суспільного відповів агресивно, кажучи, що «теж може потикати їй телефоном в обличчя».

Нагадаємо, напередодні підозру в державній зраді оголосили колишньому командиру автотранспортного взводу «Беркута» в Севастополі та ще трьом його співробітникам, які в січні-лютому 2014-го взяли участь у придушенні Майдану, а згодом блокували шляхи між Кримом та Херсонщиною, сприяючи окупації півострова.

Раніше Офіс генпрокурора скерував до суду обвинувальний акт щодо колишнього заступника командира підрозділу «Беркут» у Криму. Слідчі встановили, що внаслідок незаконних дій експравоохоронця понад 100 активістів отримали тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості.

У жовтні 2023-го ДБР передало до суду обвинувальний акт щодо шести «беркутівців», які вбили 48 учасників Революції гідності. У січні 2024-го ДБР завершило розслідування щодо ще 20 колишніх міліціонерів, яких підозрюють у вбивстві активістів Майдану. За даними слідства, вказівку застосувати зброю надав тодішній президент України Віктор Янукович, перебуваючи в резиденції «Межигір’я», через урядовий зв’язок тодішньому міністру внутрішніх справ Віталію Захарченку.

У жовтні 2023 року ДБР скерувало до суду обвинувальний акт щодо 10 колишніх високопосадовців — організаторів розстрілів учасників акцій протесту на чолі з Віктором Януковичем. Ексміністра внутрішніх справ Віталія Захарченка та його підлеглих судитимуть заочно. Також ДБР оголосило підозру у «справі Майдану» керівництву Служби безпеки України часів Януковича та двадцятьом співробітникам ФСБ Росії (зокрема колишньому керівнику служби безпеки президента РФ Віктору Золотову).

За даними ДБР, станом на лютий 2024 року за «справами Майдану» було повідомлено 239 підозр, до суду направили 117 обвинувальних актів щодо 211 осіб.

• Читайте також: Знищені докази та нелінійні злочини: в Офісі генпрокурора пояснили, що заважає довести справи Майдану до кінця

Фото: Олег Богачук, «Цензор.Нет»