«Репортери без кордонів»: Згубний вплив Кремля в медіаполітиці поширюється і на ЄС
«Репортери без кордонів»: Згубний вплив Кремля в медіаполітиці поширюється і на ЄС
Ситуація зі свободою слова у Східній Європі та Центральній Азії у 2024 році погіршилася: свобода преси там не гарантована, а засоби масової інформації все частіше використовуються як канали для поширення дезінформації. Про це йдеться у звіті організації «Репортери без кордонів» (RSF) щодо Індексу свободи преси за 2024 рік.
«Згубний політичний вплив Кремля в медіаполітиці розповсюджується аж до Європейського Союзу», — пишуть «Репортери без кордонів».
Як пише RSF, Росія (162-ге місце за Індексом свободи преси) «продовжує свій хрестовий похід проти незалежної журналістики». У загальному рейтингу Росія піднялась на дві позиції, однак це спричинено погіршенням ситуації в інших країнах. Натомість загальний бал Росії впав: надалі зростає перелік журналістів та ЗМІ, які уряд назвав «іноземними агентами» чи «небажаними», журналісти продовжують зазнавати необґрунтованих арештів, а понад 1500 журналістів покинули Росію після її вторгнення в Україну.
Єдиними конкурентами Росії в регіоні є Білорусь (167-ме місце), чий режим переслідує журналістів під приводом боротьби з «екстремізмом», і Туркменістан (175-те місце), де президент, що володіє необмеженими повноваженнями, забороняє будь-яку незалежну інформацію.
Дуже помітне зниження продемонструвала Грузія (103-тє місце), яка опустилася на 26 позицій: «правляча партія зберігає поляризацію суспільства, культивує зближення з Москвою і проводить політику, все більш ворожу до свободи преси». В Азербайджані (164-те місце) також спостерігається падіння всіх показників, особливо політичних, у зв'язку з хвилею репресій проти медіа напередодні президентських виборів.
Як відзначає RSF, деякі політики в ЄС також намагаються скоротити простір для незалежної журналістики. Цю небезпечну динаміку уособлюють, зокрема, прокремлівські прем'єр-міністри Угорщини (67-ме місце) Віктор Орбан та Словаччини (29-те місце) Роберт Фіцо. Свобода преси також піддається серйозному випробуванню через дії правлячої більшості в Мальті (73-тє місце) та Греції (88-ме місце).
Політичні інтереси сковують журналістику також у кількох країнах — кандидатах на вступ до ЄС: Боснії та Герцеговини (81-ше місце), Сербії (98-ме місце) та Албанії (99-те місце). Туреччина (158-ме місце) продовжує відправляти журналістів за ґрати та заважати роботі ЗМІ через цензуру в інтернеті та судові переслідування.
Покращився політичний контекст для журналістики в Польщі (47-ме місце, зростання на 10 позицій) та Болгарії (59-те місце, зростання на 12 позицій), де нові уряди виявляють більше турботи про право на інформацію. Покращила свій політичний показник Німеччина (10-те місце) завдяки певному зниженню кількості нападів на журналістів з боку крайніх правих груп.
RSF також відзначає арешт французької журналістки Аріан Лаврільє за позовом Міністерства оборони Франції і продовження ув'язнення Джуліана Ассанжа у Великій Британії. Крім того, Британія не надає достатньо ефективного захисту журналістам у вигнанні, особливо іранцям, які отримують погрози з країни їхнього походження, вважають «Репортери».
- Читайте також: 15% журналістів Всесвітньої служби BBC працюють у вигнанні
Нагадаємо, організація «Репортери без кордонів» (RSF) оприлюднила Індекс свободи слова у 2024 році, до якого ввійшли 180 країн світу.
Перші місця в рейтингу посіли Норвегія, Данія, Швеція, Нідерланди, Фінляндія, Естонія, Португалія та Ірландія. Це єдині країни світу, які продемонстрували цього року «добрі» показники свободи слова. Останні місця в рейтингу посідають Іран, КНДР, Афганістан, Сирія та Еритрея.
Україна опинилася на 61-ій сходинці, піднявшись за рік на 18 позицій. При цьому Україна, попри повномасштабну війну, покращила свій показник у політичній площині та коефіцієнт безпеки і зберегла на рівні решту показників. RFS відзначає, що, незважаючи на війну, політичне втручання в діяльність медіа на неокупованій частині України зменшилося, а динамізм українського суспільства в засудженні тиску на медіа обмежує його та змушує владу реагувати.
В Індексі свободи слова за 2023 рік Україна опинилася на 79-ій сходинці. У 2022 році Україна була 106-ю, перед повномасштабною війною у 2021-му — 97-ю.