Якщо донедавна адміністрація Telegram ігнорувала звернення представників української влади, то зараз ситуація змінюється. Про це повідомив голова парламентського Комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин в інтерв’ю «РБК-Україна».  

«Є людина, яка номінально відповідальна за комунікацію в Східній Європі, відповідно і в Україні також. І після активізації нашої дискусії про те, що треба пробувати взаємодіяти з соціальними мережами, позиція змінилася. Якщо раніше взагалі не було ніяких відповідей, то зараз той запит, який був надісланий з боку СБУ про щонайменше 26 телеграм-каналів, розглядається», — розповів Юрчишин.

Відповідаючи на питання, про які саме ТГ-канали йдеться, керівник парламентського комітету сказав, що серед них «Легітимний» і «Резидент», та уточнив: «Насправді СБУ моніторить все, що може трактуватись як виправдовування російської агресії — це і анонімні канали, і персоніфіковані. Але по цих 26 каналах вже є чіткі аргументи».

За словами Ярослава Юрчишина, у таких каналів дуже чітко простежується мережа — боти, які розганяють шкідливі тези по інших синхронізованих каналах. Тому, пояснив народний депутат, представники української влади намагаються налагодити комунікацію з адміністрацією Telegram. 

Юрчишин нагадав, що телеграм — найпопулярніша мережа в Україні. Однак система власності його невідома, як і місце реєстрації, яке спочатку було в Росії, потім «була спроба зареєструватись в США, але це не вдалося і власники наче зареєструвались в ОАЕ».

На переконання Юрчишина, оптимальний варіант взаємодії з будь-якою соціальною мережею — налагодження контакту з адміністрацією і застосування механізмів, які дають можливість впливати на дії, що суперечать Кримінальному кодексу України. «Наприклад, коли Сполучені Штати виявили в телеграмі пабліки, пов'язані з ІДІЛ, спочатку телеграм теж намагався проігнорувати ці факти. Але почався повномасштабний судовий процес, і телеграм без зайвих слів позакривав канали і познімав верифікацію з акаунтів», — зауважив Юрчишин.

На його думку, Україні потрібно переймати подібний досвід взаємодії з адміністраціями соціальних мереж. І діяти так, як відбувається в Євросоюзі, — якщо соціальна мережа не готова показати свою систему власності, то вона верифікується як непрозора з точки зору фінансування і на неї ставляться обмеження. Ці обмеження не стосуються приватних переписок, але людина має розуміти, що для держави це підозріла мережа і стовідсоткової гарантії захисту її приватних даних немає.

Для блокування телеграму, за словами Юрчишина, потрібно мати чітку аргументацію — наприклад, рішення РНБО. А для цього має статись якась серйозна критична ситуація з витоком інформації. «Дуже не хотілося б, щоб це сталось, тому нам треба зробити вибір», — сказав голова комітету.

Крім того, він повідомив, що комітет ВРУ з питань свободи слова звернувся до фіскальної служби щодо того, чи платить Telegram податки і які кроки податкова служба планує зробити для того, щоб він все ж таки платив їх згідно із «законом про Google», який зобов’язав великі технологічні компанії на кшталт Google, Amazon, Meta сплачувати 20% податку на додану вартість.

«Окреме питання, чи фіксується економічна діяльність телеграм-каналів? До них же звертаються рекламодавці. Якщо є реклама, є якась комерційна діяльність, а в якому статусі? Поки що на ці питання від податкової не було відповіді», — повідомив Ярослав Юрчишин.

Нагадаємо, у парламенті зареєстрували законопроєкт про регулювання «платформ загального доступу до інформації», зокрема телеграму.

Читайте також:

• Такий зручний, але небезпечний: неприємна правда про телеграм
•  Анонімність та російські гроші. Хто фінансує українські телеграм-канали?
• В Україні на основі анонімних телеграм-каналів сформована інформаційна «армія» для війни з внутрішніми опонентами чинної влади або її критиками
• «ДМ» та ІМІ заявляють про організовану кампанію фейків і тиску з боку анонімних телеграм-каналів

Фото: Getty Images