У Євросоюзі погодили новий Акт про свободу медіа: про що в ньому йдеться

У Євросоюзі погодили новий Акт про свободу медіа: про що в ньому йдеться

19 Грудня 2023
916
19 Грудня 2023
13:48

У Євросоюзі погодили новий Акт про свободу медіа: про що в ньому йдеться

916
Основні інституції ЄС дійшли попередньої політичної згоди щодо тексту Акта, хоча щодо деяких положень посадовці до останнього моменту мали суперечливі погляди.
У Євросоюзі погодили новий Акт про свободу медіа: про що в ньому йдеться
У Євросоюзі погодили новий Акт про свободу медіа: про що в ньому йдеться

Основні інституції ЄС 15 грудня дійшли політичної згоди щодо Акта про свободу європейських медіа (European Media Freedom Act) — нового закону, що покликаний сприяти свободі й різноманіттю в європейському медіасекторі. Щоправда, повідомляє Euractiv, угода містить кілька спірних нюансів, передає ІМІ.

Представники Єврокомісії, Європейської ради та Європарламенту 15 грудня завершили перемовини, досягнувши попередніх домовленостей. Однак щодо деяких положень посадовці ЄС до останнього моменту мали суперечливі погляди.

Зокрема, це стосується питання захисту журналістів від стеження (у т. ч. за допомогою шпигунських програм) — деякі держави-члени домагалися контраверсійних винятків для національної безпеки.

«Від багатьох я чула, що жодного спільного закону про медіа на європейському рівні бути не може, адже тут немає єдиного медіаринку. Натомість маємо 27 окремих ринків. Але правда в тому, що якщо ЗМІ не впораються зі своєю роллю захисників демократії в одній, двох, трьох країнах, на нас чекатимуть серйозні проблеми на європейському рівні», — сказала віцепрезидентка Єврокомісії Вера Йоурова на пресконференції після укладення угоди.

Закон про медіа містить заходи, покликані захистити журналістів (зокрема, фрилансерів) від стеження лише за виконання своїх професійних обов’язків і нерозголошення своїх джерел. Серед іншого це стосується стеження за допомогою шпигунських програм.

Єдиними винятками, згаданими в угоді, є розслідування деяких заздалегідь визначених видів злочинів, як-от тероризм чи вбивство, або випадки, коли суддя чи незалежний державний орган видає дозвіл на таке стеження. Після завершення стеження журналісти отримають відповідне сповіщення й зможуть оскаржити це рішення в суді.

Найбільш контраверсійною частиною цього розділу були так звані винятки, пов’язані з «національною безпекою» кожної країни. Втім, згадку про нацбезпеку в тесті закону замінили на формулювання, що закон поважає національні зобов’язання країн ЄС, закріплені угодами.

Країни ЄС також муситимуть поважати право отримувачів медіапослуг на доступ до різноманітного медіаконтенту від незалежних редакцій і забезпечувати наявність захисних меж для вільної та демократичної громадської дискусії.

Європарламент прагнув розширити статтю, яка зобов’язує новинні сервіси забезпечити незалежність редакційної політики всіх ЗМІ, але зіткнувся з рішучим опором Європейської ради. Втім, передмова до тексту закону міститиме уточнення, що це зобов’язання поширюється на весь медіаконтент, який потенційно може значно вплинути на громадську думку.

Акт про свободу медіа містить деякі заходи, покликані забезпечити функціональну незалежність комунальних ЗМІ від політичних впливів, зокрема йдеться про відповідні правила наймання і звільнення керівників.

Угода також передбачає зобов’язання держав-членів розробити бази власників національних ЗМІ. Водночас члени Європарламенту мусили відмовитися від статті, за якою особам з важливими громадськими функціями було б заборонено володіти будь-якими виданнями чи мовниками протягом їхньої служби.

Закон про медіа передбачає, що виділення бюджетних коштів на купівлю реклами має відповідати прозорим, об’єктивним, пропорційним і недискримінаційним критеріям, відкритим для широкого загалу.

Європейська рада спершу домагалася винятку для місцевих і регіональних органів влади з населенням до 100 тисяч людей. Члени Європарламенту заперечили, аргументуючи це тим, що подібний виняток може створити серйозну лазівку для порушень принципу прозорості.

Зрештою посадовці дійшли компромісу, постановивши, що такі органи влади будуть зобов’язані публікувати лише деяку інформацію про фінансування, щоб уникнути надмірного адміністративного навантаження.

Національні законодавства держав ЄС мусять містити посутні й процедурні правила, які дозволяють оцінювати концентрацію медіаринку (зокрема, на онлайн-платформах), що можуть вплинути на плюралізм і редакційну незалежність ЗМІ.

Європарламент домігся положення, за яким онлайн-платформи, що входять до категорії «системних» згідно з Актом про цифрові послуги, мусять давати ЗМІ одну добу відтермінування для скасування модераційних рішень, що впливають на їхній редакційний контент.

Щоб скористатися цим захисним правилом, видання мусить бути редакційно незалежним від політичних партій та інших держав. Для надзвичайних ситуацій, які передбачає механізм кризового реагування Акту, передбачено коротший «відповідний» строк.

Цей так званий виняток для ЗМІ не стосуватиметься випадків, коли контент обмежено або видалено для дотримання юридичних вимог ЄС щодо нелегального контенту, протидії систематичним ризикам чи захисту неповнолітніх.

За Актом про свободу медіа, Європейську групу регуляторів аудіовізуальних медіапослуг замінить Європейська рада медіапослуг — новий орган, сформований з національних регуляторів, який стежитиме за систематичним застосуванням закону, зокрема оприлюднюючи впливові відгуки щодо чутливих питань на кшталт концентрацій ринку.

Спірним аспектом, пов’язаним з Радою медіапослуг, було забезпечення її незалежності від Єврокомісії, адже виконавчий орган ЄС стане джерелом персоналу для її секретаріату. Виконуючи завдання, передбачені новим законом, цей секретаріат має діяти лише за розпорядженнями Ради медіапослуг.

Раніше Euractiv повідомляв, що дев’ять європейських держав, зокрема Франція та Німеччина, оприлюднили Меморандум про взаєморозуміння, де виступили за чіткіше визначення адміністративних завдань секретаріату Ради та запровадження інших заходів, покликаних обмежити вплив Єврокомісії на нього.

Нагадаємо, 16 вересня 2022 року Європейська комісія ухвалила пропозиції до нового Європейського акта свободи медіа (European Media Freedom Act). Його мета — захистити плюралізм і незалежність ЗМІ та свободу публічної інформації в країнах ЄС,

3 жовтня 2023 року Європарламент ухвалив резолюцію на підтримку Європейського акта свободи медіа. За словами віцепрезидентки Єврокомісії Вери Йоурової, акт дасть змогу «створити абсолютно нове середовище для європейських медіа, що дозволить їм бути потужною опорою нашої демократії». Крім цього, вона зауважила, що Європейський акт свободи медіа передбачає нові вимоги для країн-членів у поводженні з пресою.

Фото: представники головних інституцій ЄС на пресконференції після досягнення угоди про Європейський акт про свободу медіа / Euractiv

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
916
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду