Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь вважає, що окремі положення урядового законопроєкту про права національних меншин значно погіршують функціонування української мови в деяких сферах суспільного життя. На цьому він наголосив у своїй заяві, присвяченій проєкту закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо врахування експертної оцінки Ради Європи та її органів щодо прав національних меншин (спільнот) в окремих сферах», який Кабмін вніс до парламенту 24 листопада для прискорення євроінтеграційних процесів держави.

«Підтримуючи мету проєкту, яким пропонується прискорити євроінтеграційні процеси держави, зауважу наступне. Окремі його положення значно погіршать функціонування української мови в деяких сферах суспільного життя на території України», — йдеться у заяві мовного омбудсмана.

Зокрема, за його словами, буде знівельовано норми щодо обов'язкової частки книжок державною мовою для видавців і книгорозповсюджувачів. Також суттєво знизиться присутність державної мови на телебаченні та радіо. Все це — через зміни у визначенні україномовної програми та поширення преференцій, передбачених для мов корінних народів, на всі без винятку мови національних меншин.

• Читайте також: Шлях до Євросоюзу: які демократичні реформи втілила Україна для інтеграції

Запропоноване відтермінування дії згаданих положень для російської мови на п’ять років після скасування воєнного стану, на думку омбудсмана, не є адекватним запобіжником від русифікації.

«Вважаю, що в цьому законопроєкті суттєво послаблені гарантії прав представників національних меншин на навчання державною мовою в закладах освіти», — зауважив Кремінь.

Він також наголосив на недоцільності змін до законодавства про медіа, оскільки Україна в координації з ЄС ухвалила прогресивний закон, який підтвердив виконання одного з головних критеріїв на шляху до членства в Євросоюзі.

Тарас Кремінь закликав Верховну Раду України доопрацювати внесений законопроєкт ще до розгляду в першому читанні, врахувати рішення Конституційного Суду України, позицію Уповноваженого із захисту державної мови, а також позитивний європейський досвід, зокрема досвід балтійських країн.

• Читайте також: В Україні готові до компромісу з Угорщиною щодо мови та освіти, але є червона лінія

Раніше «Детектор медіа» повідомляв про те, що низка громадських організацій та рухів заявила про неприйнятність ревізії мовного законодавства під приводом європейської інтеграції. На думку представників громадського сектору, за спробами штучно протиставити захист української мови як державної правам національних меншин стоять сили, які координують свої дії з владою Росії.

Нагадаємо, 8 листопада Європейська комісія рекомендувала державам Євросоюзу почати переговори з Україною про вступ до ЄС.

При цьому для ухвалення переговорної рамки Київ повинен провести ще частину реформ — зокрема, втілити в життя рекомендації Венеційської комісії щодо закону про національні меншини, пов’язані із законами про державну мову, медіа та освіту. Йдеться, серед іншого, про скасування мовних квот у законі «Про медіа».

Як відомо, радник прем’єр-міністра Угорщини Балаж Орбан заявив, що Угорщина блокуватиме початок переговорів щодо вступу України до Європейського Союзу, вимагаючи скасування закону про мову.

В Офісі президента відповіли, що готові змінювати закон про освіту для виконання вимог Євросоюзу, але при цьому Київ не вважає такі дії виконанням «ультиматуму» Угорщини.  

Віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина повідомила, що Україна надала Угорщині детальну «дорожню карту» того, як можна вирішили суперечки щодо питання нацменшин. Вона також висловила впевненість, що Україні вдасться досягти згоди з Угорщиною про рівень виконання вимог ЄС щодо захисту прав національних меншин. Однак, за її словами, «ці зміни точно не будуть стосуватися знання української мови».

У червні 2023-го Венеційська комісія розкритикувала український закон про нацменшини та рекомендувала переглянути низку положень, які стосуються використання мов меншин.

Зокрема, Венеційська комісія закликала:

• поширити право на проведення заходів мовами меншини на всіх людей, вилучити зобов’язання забезпечувати їх український переклад «або принаймні переглянути його у світлі принципу пропорційності»;
• переглянути зобов’язання, пов’язані з виданням книг мовами нацменшин і книгарнями;
• уточнити питання перекладу «написів офіційних назв та інформації для загального ознайомлення мовою меншини»;
• ухвалити методологію стосовно використання мов нацменшин в органах влади (нині закон передбачає, що її має розробити уряд).

Рекомендації стосуються також перегляду права на доступ до ЗМІ мовами меншин шляхом скасування мовних квот у законі «Про медіа».

Окремо Венеційська комісія просила вчергове відкласти переведення системи освіти на українську мову й продовжити перехідний період, переглянувши його у світлі попереднього висновку комісії.

У вересні Верховна Рада в другому читанні ухвалила зміни до Закону «Про національні меншини (спільноти) України». Законопроєкт враховує деякі рекомендації Венеційської комісії. 

• Читайте також: 80% українців — за домінування української в усіх сферах. Більшість уже обирають її для формального спілкування 

Фото: Максим Поліщук / «Детектор медіа»