LB.ua: Низка нардепів від «Слуги народу» і колишньої «ОПЗЖ» просять відправити законопроєкт «про заборону УПЦ МП» до Венеційської комісії
LB.ua: Низка нардепів від «Слуги народу» і колишньої «ОПЗЖ» просять відправити законопроєкт «про заборону УПЦ МП» до Венеційської комісії
У Верховній Раді триває збір підписів до спікера Руслана Стефанчука щодо необхідності відправити затверджений в першому читанні законопроєкт «про заборону УПЦ МП» до Венеційської комісії, аби зірвати його подальше просування. Про це повідомили журналісти LB.ua з посиланням на власні джерела та відповідний документ, який опинився в розпорядженні редакції.
Головний акцент у зверненні робиться на нібито порушенні прав людини і переслідуванні громадян за релігійною ознакою.
Після відмови ініціатори процесу почали збір підписів. Станом на минулий четвер, 23 листопада, звернення підписали 46 нардепів. Однак згідно з інформацією співрозмовників LB.ua в парламенті, до них вже долучилися нові підписанти.
Серед тих, хто поставив підпис, — «православний бодібілдер» Артем Дмитрук, диякон УПЦ МП Артем Культенко, «слуги» Максим Бужанский та Євген Брагар, колишні представники ОПЗЖ Григорій Суркіс, Сергій Льовочкін, Юрій Бойко, Олександр Качний тощо.
Окрім цього, в переліку підписантів помітили першого заступника голови фракції «Слуги народу» Андрія Мотовиловця. У жовтні він не підписував звернення щодо включення законопроєкту в порядок денний, мотивуючи це в коментарі журналістам LB.ua тим, що «керівництво не може так однозначно висловлювати свою позицію, щоб не впливати на інших».
І хоча в першому читанні Мотовиловець натиснув кнопку «за», зараз його підпис під проханням направити закон до Венеційської комісії стоїть першим.
Ще один підпис поставив Данило Гетьманцев, очільник Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики, колишній багаторічний помічник ексзаступника секретаря РНБО Володимира Сівковича.
За даними LB.ua, наразі до переліку ввійшли такі прізвища:
- Андрій Мотовиловець
- Артем Культенко
- Ольга Савченко
- Вікторія Гриб
- Артем Дмитрук
- Євген Шевченко
- Сергій Литвиненко
- Максим Павлюк
- Павло Халімон
- Антоніна Славицька
- Євген Брагар
- Валерій Гнатенко
- Сергій Бунін
- Степан Чернявський
- Георгій Мазурашу
- Сергій Кузьміних
- Ганна Скороход
- Максим Перебийніс
- Анатолій Бурмич
- Данило Гетьманцев
- Максим Ткаченко
- Сергій Магера
- Микола Галушко
- Валерій Дубіль
- Олександр Федієнко
- Маргарита Шол
- Павло Фролов
- Максим Бужанський
- Олександр Фельдман
- Сергій Северин
- Олександр Лукашев
- Юрій Бойко
- Олександр Качний
- Сергій Льовочкін
- Олександр Пузанов
- Сергій Ларін
- Віктор Чорний
- Василь Німченко
- Віталій Борт
- Борис Приходько
- Григорій Суркіс
- Михайло Папієв
- Юлій Йоффе
- Микола Скорик
Нижче подаємо повний лист нардепів, який опинився в розпорядженні редакції LB.ua.
Нагадаємо, 19 жовтня Верховна Рада України ухвалила в першому читанні проєкт закону № 8371 «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності в Україні релігійних організацій», який Кабінет Міністрів подав до парламенту ще у січні 2023 року.
Він передбачає заборону діяльності релігійних організацій, керівний центр яких розташований у державі, що здійснює збройну агресію проти України. Також ним вводиться норма, згідно з якою діяльність релігійної організації може бути припинена в судовому порядку за зверненням уповноваженого центрального органу влади.
Крім того, якщо проєкт закону буде ухвалений в цілому, органи державної влади України отримають повноваження для проведення релігієзнавчої експертизи діяльності релігійних організацій щодо їх співпраці з РФ; видання приписів щодо усунення порушень, виявлених за результатами експертизи, у місячний строк; звернення до суду з позовом щодо припинення діяльності релігійної організації в разі невиконання нею приписів щодо усунення порушень, виявлених за результатами проведення релігієзнавчої експертизи, у встановлені строки.
За ухвалення законопроєкту в першому читанні проголосували 175 народних депутатів з фракції «Слуга народу», 26 — з «Європейської солідарності», 17 — з «Батьківщини», 18 — з «Голосу», 12 — з «Довіри», 8 — з депутатської групи «За майбутнє» і один — з «Платформи за життя та мир». Загалом — 267 парламентарів.
Раніше «Детектор медіа» повідомляв про те, що СБУ запропонувала припиняти діяльність релігійних організацій, уповноважені особи яких засуджені за злочини проти національної безпеки України, пропаганду війни й участь у ній на боці агресора, порушення рівноправності громадян, участь у терористичних актах тощо.
2 грудня 2022 року Рада національної безпеки та оборони доручила уряду внести на розгляд парламенту законопроєкт щодо унеможливлення роботи в Україні афілійованих з Росією релігійних організацій. 1 грудня президент Володимир Зеленський підписав указ про введення цього рішення в дію.
9 грудня парламентський комітет підтримав законопроєкт щодо заборони в Україні УПЦ МП. У пояснювальній записці до документа зазначають, що дії російської церкви «мають не релігійний, а політичний характер».
Крім того, 27 грудня 2022 року Конституційний Суд України визнав закон, який зобов'язує Українську православну церкву Московського патріархату вказати у своїй назві її приналежність до Росії, таким, що відповідає Конституції.
Міністерство культури внесло УПЦ МП до переліку релігійних організацій, які підпадають під дію закону «Про свободу совісті та релігійні організації» і яким необхідно змінити свої назви, ще в січні 2019 року.
В УПЦ МП заявили, що не збираються змінювати свою назву після рішення Конституційного суду.
Відзначимо, з листопада минулого року СБУ проводить обшуки на об’єктах УПЦ МП по всій Україні. Правоохоронці виявляли чимало матеріалів антиукраїнського спрямування, а також документи, які підтверджують наявність російського громадянства у представників церкви.
Зокрема, слідчі знайшли в єпархіях російські паспорти, георгіївські стрічки, символіку забороненої партії «ОПЗЖ» і «методички» патріарха РПЦ Кирила щодо поширення ворожої пропаганди через вірян, у Харкові виявили прокремлівську літературу, готівку і російські сухпайки, а на Буковині — директиви з Москви та відзнаки за окупацію Криму.
Фото пресслужби Верховної Ради