Чи здатне медіа витримати баланс між статусом незаангажованого інформаційного майданчика та роллю повноцінного учасника відновлення країни? Як створити дієву спільноту локальних ЗМІ, місцевих активістів, регіональної влади та небайдужих членів громади для ефективної відбудови деокупованих регіонів? Чи можна поєднувати журналістику й активізм?

На ці питання шукали відповіді учасники обговорення «Роль медіа в повоєнній відбудові: журналісти між владою та суспільством», яке у рамках Donbas Media Forum 2023 організував «Детектор медіа». У заході взяли участь:

Павло Кириленко, голова Антимонопольного комітету України (колишній очільник ДонОВА);

Олександр Бурмагін, член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;

Наталя Климова, заступниця директора «ІСАР Єднання»;

Валерія Єгошина, журналістка-розслідувачка проєкту «Схеми» («Радіо Свобода»);

Олександр Остапа, керівник медіа Thebuchacity.

За словами програмного директора ГО «Детектор медіа» Вадима Міського, який модерував обговорення, журналісти під час повоєнної відбудови матимуть надзвичайно багато роботи. Адже, крім звичайної для них ролі watchdogs («сторожові собаки демократії» — американське визначення місії журналістики й деяких медіа — «ДМ»), повинні будуть виконувати функцію посередників між владою та суспільством, іноземними партнерами й волонтерами, антикорупційними органами та громадським сектором.

 Вадим Міський (тут і далі фото Максима Поліщука, «Детектор медіа»)

Яким чином це вдається тим медіа, які вже долучилися до відновлення зруйнованих ворогом регіонів? Про це модератор попросив розповісти Олександра Остапу — голову ГО «Буча найкраще місто» та керівника локального медіа Thebuchacity.

За його словами, Thebuchacity було джерелом комунікації під час окупації Бучі та регіону, включившись у волонтерство та підтримку жителів ще до звільнення міста. І продовжило допомагати їм уже після деокупації, займаючись інформуванням про гуманітарні ініціативи, працюючи з міжнародними медіа й організаціями, беручи участь у пошуку жертв агресії та висвітлюючи історії.

Керівник Thebuchacity розповів: «Через те, що відбулось у Бучі під час окупації, вона стала суперпопулярним містом. Спочатку до нас почали завозити допомогу місцеві українські волонтери та підприємства, потім підтягнулися іноземні благодійники й інвестори. Буча потрапила до обласних і державних програм із відновлення. І перший місяць-два було важко розібратися, що відбувається у цій сфері. Тоді ніхто особливо не думав, звідки беруться гроші та на що їх витрачають».

• Читайте також: В Україні запустили спеціалізоване видання vidbudova.online

Але згодом стався випадок, який послужив поштовхом для того, щоб майже всі бучанські медіа більш глибоко занурились у тему відновлення міста.

«Вулиця Вокзальна, на якій у Бучі розбили ворожу колону, що йшла захоплювати Київ, — одна з найдовших вулиць у місті та ділиться на три частини. Перша — це та, яку ви, скоріш за все, бачили на фото зі зруйнованою технікою. Друга частина — центральна. І третя тягнеться від Варшавської траси до Гостомеля. Першу частину взявся відновлювати Фонд Баффета, на знак подяки якому нашу Привокзальну площу перейменували на площу Баффета. Третя частина, яка йде до Гостомеля, належить обласній раді, і там досі важко проїхати, оскільки за її ремонт ще ніхто не брався. А середню частину через пару місяців після деокупації відновили повністю, хоча вона майже не була пошкоджена. І перші ж фотографії нового асфальту на тлі розбитих будинків викликали великий резонанс у Бучі. Люди не розуміли: як так — там, де був і без того нормальний, нещодавно покладений асфальт, знову зробили ремонт?», — розповів Остапа.

Олександр Остапа

Міська влада, за його словами, намагалася пояснити, що ці гроші були закладені на ремонт ще до повномасштабного вторгнення. Але це було непереконливо та стало приводом для медіа почати стежити за кожним рухом коштів у процесі відновлення, занурюючись у всі тонкощі та вивчаючи всі подробиці. Журналісти вже не задовольнялися лише офіційною інформацією від влади, прискіпливо її вивчаючи та перевіряючи у співпраці з активістами.

«Наше медіа почало співпрацювати з активістами, які займаються процесами відновлення на всіх стадіях: від планування — до фінансування та реалізації проєктів. А також з екоактивістами, які першими створили громадську раду при міській владі, щоб контролювати використання коштів, що надходять на розв’язання екологічних проблем, які виникли внаслідок окупації. І ми зараз працюємо над тим, щоб у нас з’явилася подібна громадська рада з відновлення будівель», — говорить Олександр Остапа.

Найбільшою проблемою місцевої влади він називає погану комунікацію з громадою. Для того, щоб сприяти її розв’язанню, журналісти Thebuchacity почали навчатися: проходити курси, тренінги й вебінари з розслідувальної журналістики.

«І я бачу, що моя команда стає більш підготовленою і професійною, — сказав Остапа. — У кінці листопада в нас має вийти велике розслідування про відновлення п’яти найбільш зруйнованих багатоповерхівок. На цьому етапі ми маємо вже клубочки корупційних схем, які розплутуємо та які підтверджуємо не лише ми, а й Нацполіція».

• Читайте також: Bihus.Info: Сотні мільйонів гривень на роботи з відбудови на Київщині отримали компанії з криміналом та без досвіду

Тож перше, чого потребуватимуть місцеві медіа для того, щоб брати участь у процесах відновлення своїх громад після деокупації, — це навчання, говорить редактор Thebuchacity. Друге — спілкування з жителями цих громад — не з однією-двома людьми, а з жителями різних будинків і вулиць, оскільки з розповіді однієї людини всю картинку не намалюєш. І третє — це бажання та вміння журналістів працювати з базами даних, із реєстрами, тому що це дієвий спосіб виявляти потрібну інформацію.

«Коли регіональні медіа починають формувати коло себе спільноту з активістів, жителів громади та представників влади, доводячи, що налаштовані не на боротьбу проти когось, а на позитивні результати, це дає дуже потужний ефект. Адже наші розслідування покликані не показати, що все погано, а призвести до позитивних зрушень і досягнення успіхів на користь людей, які живуть у громадах. Через таку спільноту медіа впливають на рішення, які ухвалює місцева влада, а відтак — на процеси відновлення та відбудови», — сказав Олександр Остапа.

Наталія Климова, заступниця директора ІСАР «Єднання», розповіла про те, що через обставини, у яких країна живе останні півтора року, роль медіа змінюється. Вони перестають бути лише наглядачами за демократією, інформаторами чи виробниками репортажів, інтерв’ю або розважального контенту.

«Ви переходите у соціальний бізнес. Сьогодні дуже важко стало провести обмежувальну лінію, по один бік якої власне медіа, а по інший — активісти, громадські організації, волонтери та небайдужі жителі громади. Тому ласкаво просимо вас у громадський сектор! Тут є велика інфраструктура підтримки для вас, багато навчання, багато донорів, які можуть посилити важу спроможність. У секторі є чимало гравців, які готові вам допомогти й вас підтримати», — звернулася до медійників Наталя Климова.

Наталія Климова

Вона подякувала всім медіа, які пишуть і розповідають про громадські організації, благодійні фонди та волонтерів, бо без цього їм не вдалося б досягти тієї ефективності, яку вони виявляють. За словами представниці громадського сектору, на активістів необхідно спрямовувати медійну увагу, щоб люди їх підтримували, жертвували гроші, приєднувалися до волонтерського руху, який розвинувся з початком війни в Україні.

• Читайте також: «Чи допоможе моя публікація нашій перемозі?» — журналісти про межі свободи преси під час російської агресії. Опитування

Валерію Єгошину, журналістку проєкту «Схеми», що виходить на «Радіо Свобода», модератор запитав про роль у відновленні України тих медіа, що займаються розслідуваннями. «Не секрет, що донині у центрі уваги “Схем” та інших команд, які спеціалізуються на розслідуваннях, була так звана високопосадова корупція. Але сьогодні гроші, що витрачають на суспільні та державні потреби, сконцентровані не лише у Києві, дуже багато їх витрачають на місцях. Тобто корупція спустилася згори донизу. Як ви як редакція загальнонаціонального медіа, що має довіру і репутацію серед аудиторії, даєте раду з викликом децентралізації високопосадової корупції? І чи не вважаєте ви, що висвітлюючи корупційні схеми, ми відлякуємо від України потенційних інвесторів? Чи є тут якийсь баланс між намаганням викрити зловживання та небезпекою втратити потенційного донора?» — спитав Вадим Міський.

На що журналістка-розслідувачка сказала: «Так, відбувається децентралізація грошових потоків, але у більшості випадків шляхи все одно ведуть до Києва». І у якості прикладу розповіла про випадок з «освоєнням» двох мільярдів гривень, спрямованих на будівництво доріг у Дніпропетровській області: «Ми звернулися до фінансових аналітиків і виявили, що сума, яку було вирішено витратити на відновлення доріг після початку повномасштабного вторгнення, була більшою, ніж та, що була спрямована на дороги в Одеській, Миколаївській, Сумській і Харківській областях — тобто регіонах, які більше постраждали від війни. Це нас зацікавило. І хоча тут ідеться про ймовірну (поки немає рішення суду) локальну корупцію, під час розслідування ми все одно вийшли на Офіс президента та координатора “Великого будівництва” Юрія Голика».

За словами Валерії Єгошиної, в українському суспільстві є чималий запит на журналістські розслідування, особливо щодо корупційних зловживань. І такий же запит є й за кордоном.

• Читайте також: Баланс між свободою слова та інфобезпекою має складатися з правди і мовчання, а не з правди і брехні

«Якщо у першій половині 2023 року під час поїздок у європейські країни я розповідала про розслідування воєнних злочинів Росії, то у другій половині — про корупцію та стан боротьби з нею в Україні. Звісно, говорити про корупцію, відповідати на питання про неї в іншій країні неприємно. Проте у майбутньому це матиме позитивний ефект. Оскільки ми як журналісти показуємо: у нас в Україні на додаток до антикорупційних органів є watchdogs, які контролюють освоєння донорських коштів. І ми запевняємо наших іноземних партнерів: не хвилюйтеся, можете сміливо давати нам гроші на відбудову, ми будемо пильно стежити за тим, як вони витрачатимуться», — пояснила журналістка.

Валерія Єгошина (ліворуч) та Наталія Климова

Вадим Міський на це сказав: «Думаю, важливо пояснювати, що розслідування, зокрема антикорупційні, навіть під час війни не втрачають своєї актуальності, а можливо навіть набувають її. Тому що для багатьох це все ще не самоочевидна річ — як для людей, так і для медіа. Тож хочеться ще раз зосередити увагу на тому, що така потреба існує не лише в Україні, а й у західного світу, який інвестує гроші у відбудову України. Бо для нього це служить доказом того, що країна може дати собі раду з цим. Що це не чорний піар, а гарантія того, що навіть якщо кошти десь по дорозі загубляться, вони будуть знайдені та повернуті суспільству».

• Читайте також: КЖЕ: Воєнний стан не повинен призводити до відмови від журналістських розслідувань

Олександр Бурмагін, член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, розповів про те, що робить для медійної деокупації національний медіарегулятор.

«У деокупованих регіонах, справді, дуже важливо відновити вітчизняний медійний простір. Це засвідчила практика звільнених районів Херсонщини та Харківщини, де після деокупації була зруйнована інфраструктура, не було електрики, але газети заходили туди, скажімо так, на другий день після звільнення. Після того вже заходило радіо, потім відновлювали роботу провайдери інтернету, забезпечуючи мобільний зв’язок і мобільний інтернет, і вже потім — телемовлення», — сказав Бурмагін.

• Читайте також: «Не можна просто сказати — тепер ми прийшли вас рятувати»: як повернути українську журналістику на деокуповані території

Особливо важливим, на його думку, є відновлення у деокупованих регіонах регіональних і локальних медіа. Оскільки попри популярність національних ЗМІ, вони рідко висвітлюють теми, які можуть бути важливими й цікавими для жителів певної громади.

«Тому роль локальних і регіональних медіа в питанні повернення людей в інформаційний український простір є надзвичайно важливою», — сказав представник медіарегулятора, зауваживши, що ці медіа мають бути професійними та відповідальними.

Олександр Бурмагін

Розповів він і про проблеми, пов’язані з реформуванням «Укрпошти», внаслідок чого, за його словами, зникають поштові відділення, з допомогою яких поширювали пресу.

«Поштовий оператор створює мобільні відділення, але таке відділення може приїхати раз на два тижні в якесь містечко чи село, і люди, які там живуть, не можуть повноцінно отримувати друковані ЗМІ, а відтак — й інформацію», — сказав Бурмагін. 

За його словами, виконавча влада має розробити покроковий план, алгоритм, за яким деокуповані території мають повертатися в український інформаційний простір. «Оскільки поки що ми діємо спонтанно і реактивно, а маємо бути проактивними у цьому процесі», — сказав представник Нацради.  

• Читайте також: Donbas Media Forum: Фокус уваги на поверненні людей, які залишаються на окупованих територіях, до українського інформаційного простору

Головне фото: дискусія «Роль медіа в повоєнній відбудові: журналісти між владою та суспільством» (світлина Максима Поліщука/«Детектор медіа»)