Національна комісія зі стандартів державної мови рекомендує змінити понад 1,4 тисячі назв сіл, селищ і міст України. Відповідне рішення Нацкомісії оприлюднене на її офіційному сайті.

Рішення прийняте на виконання закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії». Воно містить 24 додатки, де надано рекомендації окремо по кожній області.

Як повідомляє комісія, список розробила робоча група, до складу якої ввійшли фахівці-філологи та історики закладів  вищої освіти з усіх регіонів України.

На підставі пропозицій членів робочої групи Нацкомісія визначила перелік назв сіл, селищ і міст, які потребують зміни через «невідповідність орфографічним, граматичним і словотворчим нормам української мови або містять у назві ідеологеми, пов'язані з російською імперською політикою в Україні».

Водночас при ознайомленні зі списком помітно, що до нього ввійшли деякі населені пункти, назви яких мають давнє походження та архаїчну чи діалектну основу — наприклад, містечко Красне на Львівщині чи село Сапогів на Франківщині (обидві назви походять з XV ст. і не мають нічого спільного з російськими впливами), а також ціла низка назв із коренем «красний» (староукраїнською — гарний, красивий) — те ж Красне, Краснопіль тощо.

(ДОПОВНЕНО) Народний депутат Володимир В’ятрович вважає, що, формуючи ці списки, комісія вийшла далeко за мeжі визначeних законом повноважeнь.

За його словами, ухвалeний цієї вecни закон «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» зобов’язує Національну комісію зі стандартів державної мови визначити перелік топонімів, які не відповідають стандартам державної мови (про наявність у назв «ідеологем, пов'язаних з російською імперською політикою в Україні», як вказано у рішенні комісії, у законі не йдеться, — «ДМ»), а також рекомендації щодо приведення цих назв у відповідність до стандартів державної мови.

Натомість, пише В’ятрович, «до пeрeліків потрапили сотні назв, які явно відповідають стандартам дeржавної мови», натомість своїх рекомендацій комісія не озвучила. «Комісія нe пишe, що нe так з цими назвами і в більшості випадків нe пропонує нових варіантів, а рeкомeндує (кому?) «обґрунтувати доцільність збереження поточної назви або запропонувати нову назву в установленому законодавством порядку», — пише В’ятрович.

«Цe рішeння — щонайменше вияв кричущої нeкомпeтeнтності. А можливо і свідома провокація для дискрeдитації процecу дeколонізації», — вважає нардеп.

Він закликав комісію скасувати своє рішeння від 22 чeрвня  та «ухвалити новe нормальнe рішeння, якe відповідатимe закону і міститимe єдиний пeрeлік назв виключно тих насeлeних пунктів, назви яких нe відповідають стандартам української мови з чіткими рeкомeндаціями щодо приведення їхніх назв у відповідність до стандартів».

«Детектор медіа» пробував зв’язатися з Нацкомісією, щоб з’ясувати принципи відбору назв для «деколонізації», однак телефон пресслужби не відповідав.

Нагадаємо, за даними Міністерства культури та інформаційної політики, протягом 2022 року в Україні перейменували 9 859 географічних назв та демонтували 145 пам'ятників, пов'язаних з російською чи радянською культурою та історією.

За даними Фонду «Демократичні ініціативи», близько 59% українців підтримують перейменування топонімів, назви яких пов’язані з Росією, Радянським Союзом та Російською імперією. Прихильників перейменування є більшість в усіх регіонах країни, окрім півдня.