Організатори заходу — «Слідство.Інфо» та Інститут масової інформації — наголошують на тому, що дії росіян щодо журналістів мають системний підхід.

«У росіян були списки, і за цими списками вони переслідували, катували та убивали українських журналістів», — зазначила директорка ІМІ Оксана Романюк.

Про системність переслідувань представників  засобів масової інформації говорять і статистичні дані, які навела керівниця відділу моніторингу свободи слова ІМІ Катерина Дячук.

«З початку повномасштабної агресії наша журналістика переживає такі виклики, які не переживала за усі часи. 518 порушень свободи слова зафіксовано з 24 лютого 2022 року, які вчинила Росія проти журналістів та медіа. Ми зафіксували фізичну агресію, кібератаки, обмеження доступу до інформації, поширення пропаганди, закриття медіа, вбивства та поранення журналістів. Станом на сьогодні зафіксовано 61 випадок загибелі журналістів, з них 10 під час виконання професійної діяльності», — розповіла Катерина Дячук.

Також вона підкреслила, що цілеспрямовані дії проти ЗМІ були націлені на те, щоб створити інформаційний вакуум.

Уже в травні 2023 року в Мелітополі зафіксовано викрадення колишньої журналістки Ірини Левченко, яка вже кілька років перебувала на пенсії.

«Ірина з чоловіком Олександром вже два роки на пенсії, вони вважали, що їм нічого не загрожує. 6 травня я в останній раз написала їй повідомлення, яке вона прочитала. За тиждень нам повідомили, що їх затримали. Зв’язку з нею немає, де її тримають, невідомо. Чоловік Ірини Олександр зумів передати записку, де повідомив, що його тримають у жахливих умовах», — розповіла сестра Ірини Левченко Олена Руденко.

На пресконференції були присутні і журналісти, які пройшли через переслідування та викрадення російськими окупантами. Це журналістка з Мелітополя Світлана Залізецька, а також Олег Батурін та Олександр Гунько з Херсонщини.

Світлана Залізецька, яка очолювала РІА Мелітополь, витримала тиск окупантів та виїхала з міста. Росіяни ж для того, щоб схилити її до співпраці, викрали її майже 80-літнього батька. Коли зрозуміли, що Світлана на співпрацю не піде, то, вдаючись до шантажу, змусили її відмовитись від сайту.

«Я повинна була відректись від сайту "РІА Мелітополь" і повідомити про це усьому світу через свою фейсбук-сторінку. Коли з’явилось це повідомлення, від "гауляйтерки" Галини Данильченко я отримала смс: "Дякую за співпрацю", — і після цього батька відпустили», — розповіла Світлана Залізецька.

Журналіст-розслідувач з Нової Каховки Херсонської області Олег Батурін пережив викрадення окупантами, після чого йому вдалося виїхати. «Вони знали, за ким приходити, вони знали і про моїх колег, яких теж викрадали. У цій системі репресій були задіяні місцеві колаборанти. На сьогодні вже відомі імена цих людей. І на сьогодні цей механізм репресій не припиняється на Херсонщині», — розповів Олег Батурін.

Як зазначила Оксана Романюк, підсумовуючи захід, ці історії варті максимального поширення, бо світ має знати про інформаційний та культурний геноцид, який передує фізичному знищенню.

Фото: Максим Поліщук