Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував парламенту ухвалити в другому читанні та в цілому проєкт Закону №9206 про внесення змін до Закону України «Про рекламу» щодо імплементації норм європейського законодавства в національне законодавство України шляхом імплементації окремих положень acquis ЄС у сфері аудіовізуальної реклами (Європейської конвенції про транскордонне телебачення, Директиви Європейського парламенту та Ради 2010/13/ЄС про аудіовізуальні медіапослуги від 10 березня 2010 року зі змінами, внесеними Директивою (ЄС) 2018/1808 від 14 листопада 2018 року) та до деяких інших законів. Рішення ухвалено на черговому засіданні комітету 22 травня 2023 року.

Під час обговорення поправок до другого читання на засіданні тривали дискусії щодо кількох норм. А саме: чи може в соціальній рекламі рекламуватися ідея; чи варто лібералізувати рекламу пива, вина, сидру та пері без додавання спирту, дозволивши її з 22-ї години до 6-ї ранку на телебаченні та з 20-ї години до 7-ї ранку на радіо (зараз із 23-ї до 6-ї ранку); які програми можна вважати «програмами про поточні події», в яких проєкт пропонує забороняти спонсорство; як найкраще заборонити рекламу на піратських сайтах та ін.

Голова комітету Микита Потураєв закликав колег «зробити крок по обмеженню реклами на піратських сайтах», але виступив за лібералізацію реклами слабоалкогольних напоїв. 

Експертка з питань захисту громадського здоров’я Юлія Солоха попросила народних депутатів не лібералізувати рекламу слабоалкогольних напоїв, розповівши про вплив телереклами на споживання пива юними людьми. «Реклама є дієвим механізмом впливу на дітей. Пиво у нас є найдешевшим алкогольним напоєм в Україні, і тепер ще й лібералізуємо рекламу. Велике прохання не міняти час реклами цих напоїв, бо це може нашкодити громадському здоров’ю», — сказала вона.

Її підтримав громадський активіст Тарас Шамайда, який назвав збільшення коридору реклами для слабоалкогольних напоїв «колосальним відкатом назад».

Микита Потураєв сказав, що не бачить жодної проблеми з рекламою на телебаченні після 22:00. «Коридор збільшується рівно на одну годину. Проблема щодо реклами на радіо. На мою думку, реклама до 9-ї ранку — це контраверсійна пропозиція. Це неприйнятна пропозиція. По радіо можемо поставити в такий самий коридор, що і по телебаченню», — сказав він.

Член комітету Володимир В’ятрович закликав колег не міняти чинні норми, але інші народні депутати наголошували на тому, що через війну медіа потерпають без реклами і на межі виживання.

Після тривалого обговорення члени комітету підтримали пропозицію дозволити рекламу пива, вина, сидру та пері без додавання спирту з 22-ї години до 6-ї ранку на телебаченні та з 20-ї години до 7-ї ранку на радіо.

У законопроєкті про рекламу також прописали, що спонсором може бути товар, а не тільки торгова марка.

Заступник голови комітету Павло Сушко запропонував норми, які мають захистити людей від телефонного та смс-спаму, який він назвав «телефонним тероризмом». Комітет підтримав його пропозиції.

Щодо обмеження реклами на піратських сайтах, то член комітету Микола Княжицький просив колег виписати таку норму закону, щоб «у разі приходу до влади в Україні недемократичної влади, вона не змогла під виглядом боротьби з піратством закрити, приміром, сайт "Українська правда"».

У результаті члени комітету підтримали таку норму: «Розміщення реклами в мережі Інтернет на вебсайті, інтернет-адреса (назва домену, уніфікований локатор ресурсу (URL), адреса інтернет-протоколу) якого відповідно до відомостей Всесвітньої організації інтелектуальної власності включена від України до національного переліку "сайтів, що викликають занепокоєння", забороняється.

До національного переліку "сайтів, що викликають занепокоєння" не можуть включатися вебсайти нелінійних аудіовізуальних медіа та онлайн-медіа, які зареєстровані відповідно до Закону України "Про медіа".

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, встановлює порядок формування та ведення в Україні національного переліку "сайтів, що викликають занепокоєння", а також повідомляє відомості із зазначеного національного переліку Всесвітній організації інтелектуальної власності.

Вебсайт може бути внесений Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, до національного переліку "сайтів, що викликають занепокоєння" за результатами розгляду звернення особи, визначеної пунктом 7 частини 2 статті 56 Закону України "Про авторське право і суміжні права", за умови надання такою особою належних доказів того, що  власник вебсайту протягом останнього календарного року допустив три і більше порушень прав інтелектуальної власності, що не були усунені на дату такого звернення та/або порушень порядку, встановленого статтею 56 Закону України "Про авторське право і суміжні права".

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, виключає вебсайт з національного переліку "сайтів, що викликають занепокоєння" у наступних випадках:

1) за рішенням суду, що набрало законної сили;

2) за заявою власника вебсайту за умови надання належних доказів усунення порушень, які стали причиною для внесення такого вебсайту до національного переліку "сайтів, що викликають занепокоєння";

3) в інших випадках, визначених порядком формування та ведення в Україні національного переліку "сайтів, що викликають занепокоєння"».

Нагадаємо, 3 травня Верховна Рада проголосувала в першому читанні за законопроєкт № 9206, який змінює національне законодавство у сфері реклами відповідно до норм ЄС. Таке рішення підтримали 320 народних депутатів.

Законопроєкт передбачає заборону будь-якої реклами резидентів країни-агресора, а також заборону вміщувати в рекламі дискримінаційні твердження або зображення, які розпалюють ненависть, ворожнечу чи жорстокість.

Також до Закону «Про рекламу» вносять такі зміни:

• запроваджені чіткі критерії для ідентифікації реклами, яка потрапляє під юрисдикцію України;
• уточнені вимоги до наявності необхідних ліцензій та дозволів на рекламовані товари та послуги;
• удосконалено регулювання соціальної реклами, наприклад, допускається показ зброї, посилання на рекламодавця, якщо це державний орган або міжнародна організація;
• спрощені правила переривання рекламою трансляції фільмів, програм новин і програм для дітей;
• збільшені до 20% квоти реклами в аудіовізуальних медіа.

Крім того, законопроєкт передбачає доповнення статті 13 Закону «Про рекламу» положенням, відповідно до якого трансляція (ретрансляція) рекламних роликів і телепродажу, які містяться у програмах аудіальних чи аудіовізуальних медіа, що транслюються (ретранслюються) на територію України, дозволяється лише в разі, якщо за їх трансляцію (ретрансляцію) і телепродаж сплачено юридичній особі України, незалежно від способу здійснення трансляції (ретрансляції).

Законопроєкт № 9206 зареєстрували у Верховній Раді 18 квітня. 20 квітня парламентський комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики одноголосно рекомендував парламенту ухвалити його за основу в першому читанні року.

Авторами проєкту є члени комітету гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв, Євгенія Кравчук та інші, а також народні депутати з інших парламентських фракцій і груп. У грудні 2022 року Микита Потураєв в інтерв’ю «Детектору медіа» повідомив, що перший драфт тексту законопроєкту вже готовий, нардепи працювали над ним паралельно із законом «Про медіа».

Раніше в ІМІ закликали змінити положення законопроєкту про розміщення реклами в медіа.

Архівне фото: Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики / фейсбук