З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну було зафіксовано 511 злочинів, які росіяни скоїли проти українських журналістів та медіа. Лише протягом квітня цього року загинули п’ять медійників, які пішли захищати Україну на фронт. Про це під час круглого столу «Свобода слова в Україні: поточний стан і виклики» розповіла керівниця відділу моніторингу свободи слова Інституту масової інформації (ІМІ) Катерина Дячук.

Дев’ятеро представників медіа за час великого вторгнення були вбиті під час виконання професійних обов’язків. Зафіксовані й такі види злочинів проти медійників, як викрадення. 

233 медіа припинили свою роботу через війну.

«Ми зафіксували понад 230 випадків закриття медіа. Насамперед закривалися ті медіа, які потрапили під окупацію, і там, де були активні бойові дії», — повідомила Катерина Дячук. За її словами, закривалися й медіа, які локалізувались далеко від зони бойових дій, оскільки ринок зупинився і типографії не мали паперу, щоб надрукувати газети.

Також, згідно з даними ІМІ, за час повномасштабного вторгнення росіяни вчинили 50 кіберзлочинів проти медіа. «Вони були досить інтенсивними на початку повномасштабного вторгнення. Тоді ми щодня фіксували по декілька таких випадків. На сайтах українських медіа розміщували пропагандистські картинки, на телеканалах ламали рухомі стрічки, навіть намагалися створити дипфейки», — сказала Дячук.

ІМІ зафіксував 16 обстрілів та захоплень телевеж і 10 захоплень та нападів на редакції медіа. 

На думку правозахисниці Людмили Янкіної, злочини РФ проти представників медіа потребують особливої уваги з боку громадянського суспільства, держави та міжнародних партнерів України. «Тому що кожен злочин, який здійснюється проти людини, що має журналістське посвідчення, — це злочин проти свободі слова в Україні. І він не має залишатися без належної реакції», — переконана представниця Центру прав людини ZMINA, яка є координаторкою робочої групи в ОГП щодо розслідувань злочинів проти журналістів та активістів.

Кількість злочинів проти журналістів, задокументованих ІМІ, вважає Янкіна, свідчить про необхідність запровадити відповідну спеціалізацію прокурорів. Крім того, на її переконання, мають бути розслідувані злочини російських пропагандистів за геноцидну риторику. Оскільки «геноцидна риторика є частиною вбивчого механізму пропаганди».  

Своєю чергою, представник Офісу генерального прокурора, виступаючи на круглому столі, повідомив, що правоохоронні органи докладають усіх зусиль, щоб розслідувати кожний подібний тяжкий злочин. «Всі вони перебувають під особливою увагою прокурорів та слідчих. Водночас правоохоронна система і органи прокуратури розраховують на взаємодію у цьому питанні із медіаспільнотою та організаціями-розслідувачами. Діючи разом, ми будемо набагато більш ефективними в досягненні результатів розслідування злочинів проти медійників», — заявив Олексій Бонюк, начальник Департаменту кримінальної політики та захисту інвестицій Офісу генпрокурора.

За його словами, робоча група щодо розслідування злочинів проти журналістів та активістів, яку представники медіаспільноти і Офіс генпрокурора заснували ще до широкомасштабного вторгнення, зараз відновлює свою діяльність. «Ми її доповнимо додатковим компонентом, який пов’язаний із війною. Але мова йтиме не лише про воєнні злочини. Злочини, спрямовані на перешкоджання професійній діяльності журналістів, хоча вони і не зіставні за ступенем тяжкості з тим, що чинить проти українських медійників Росія, теж залишаються в центрі нашої уваги», — сказав Олексій Бонюк.

На його думку, дуже важливо пролити світло на кожний зі злочинів проти журналістів, щоб зло не залишилося непокараним: «Щоб усі, хто програмував ракети, від яких гинули журналісти, хто натискав на спускові гачки автоматів, вбиваючи медійників, ув’язнював, катував їх, постали перед судом і понесли покарання».   

Фото Геннадія Мінченка, Укрінформ