Відновлення, спасіння чи оздоровлення

Відновлення, спасіння чи оздоровлення

20 Березня 2024
1182
20 Березня 2024
09:00

Відновлення, спасіння чи оздоровлення

Олег Джолос
викладач Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка, кандидат наук із соціальних комунікацій
1182
Локальні медіа потребують допомоги, інакше зникнуть.
Відновлення, спасіння чи оздоровлення
Відновлення, спасіння чи оздоровлення

Саме так перекладається з англійської термін «recovery». 15 березня в Києві медіамережа «Вікно відновлення» провела медіаконференцію Recovery Media Conference, на якій представники медіа, влади, громадських організацій говорили про стан і перспективи відновлення України. Звісно, судячи з назви конференції, йшлося про стан медіа, їхню роль у повоєнній відбудові країни та про відновлення чи то спасіння самих медіа.

Проблематику відновлення та роль медіа було представлено в дослідженні Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Центром політичної соціології, яке було проведено незадовго до заходу.

Найважливішою з цього дослідження, як на мене, є інформація про те, що 77% дискурсу щодо відновлення формують цифрові медіа. Попри активність каналів і сторінок у соцмережах, медіа є ключовим драйвером теми відновлення.

Серед сфер, які потребуватимуть першочергового відновлення, респонденти зазначили:

  • розмінування територій, на яких проходили бойові дії — 76,5%;
  • психологічна допомога потерпілим від війни — 51,2%;
  • допомога в інтеграції ветеранів війни у післявоєнне життя — 50,7%;
  • відновлення зруйнованого житла, заводів, фабрик, шляхів сполучення — 72,7%;
  • модернізація енергетичної, комунальної та соціальної інфраструктури — 41,0%;
  • створення робочих місць, перекваліфікація та набуття нових навичок — 50,5%;
  • створення умов для якнайшвидшого повернення українців із-за кордону — 32,2%;
  • поліпшення умов для ведення дрібного бізнесу — 30,8%;
  • модернізація системи освіти та науки — 23,4%;
  • модернізація системи охорони здоров’я — 25,2%;
  • розвиток культури — 12,0%.

Як бачимо, у п’ятірці найпопулярніших аспектів відновлення є теми розмінування, фізичної та ментальної реабілітації, екології, оновлення систем освіти й охорони здоров’я. Культура, де за логікою має бути й медіа, на жаль, на останньому місці… Так не має бути, і річ навіть не в тому, що «заради чого ми тоді воюємо». Медіа, попри те, що самі формують суспільний дискурс щодо відновлення країни, самі потребують допомоги, а в деяких випадках реанімації та навіть нового народження. Перепрошую за медичну термінологію.

Станом на травень минулого року, з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, 233 медіа припинили свою роботу через війну. Про це під час круглого столу на тему «Свобода слова в Україні: поточний стан і виклики» розповіла керівниця відділу моніторингу свободи слова Інституту масової інформації (ІМІ) Катерина Дячук.

«Ми зафіксували понад 230 випадків закриття медіа. Насамперед закривалися ті медіа, які потрапили під окупацію, і там, де були активні бойові дії», — сказала Дячук. За її словами, закривались і медіа, які перебували далеко від зони бойових дій, оскільки ринок зупинився і типографії не мали паперу, щоб надрукувати газети.

Думаю, що зараз кількість медіа України, які призупинили свою роботу через війну, тільки збільшилася. Стежу за ситуацією в рідному для мене прифронтовому Покровську (колишній Красноармійськ), що на заході Донеччини. Там від початку великої війни змінила власника і припинила роботу колишня комунальна газета «Маяк», якій незадовго до того виповнилося 100 років. Фактично місто залишилося без друкованих медіа, а ще донедавна там виходило кілька місцевих періодичних видань.

Фактично єдиним друкованим медіа на території Донецької області, яке продовжує працювати після початку повномасштабного вторгнення, є газета «Рідне місто», редакція якої розташована в сусідньому з Покровськом місті Мирнограді (колишній Димитров).

«Після 24 лютого 2022 року всі друковані видання на території Донецької області — в Покровську, Селидовому, Добропіллі, Краматорську та інших містах — припинили друк через ворожу навалу. Власне кажучи, редактори були вимушені звільнити людей і рятувати власне життя. Такий самий вибір стояв і перед нами. Ми були в таких самих обставинах, але бачили, що наші захисники зі Збройних сил України стійко боронять рубежі. І це дало нам можливість продовжувати працювати тут, на території Донецької області», — розповів головний редактор газети «Рідне місто» Максим Забєля в інтерв’ю онлайн-медіа «Pokrovsk.News».

Це інтерв’ю вийшло на початку лютого, з того часу ворог значно посилив обстріли Мирнограда, і скоріше за все безпекові питання візьмуть гору над бажанням журналістів газети «Рідне місто» служити громаді.

У Покровській громаді, попри небезпеку, продовжують працювати дві телекомпанії. Одна з них — телекомпанія «Орбіта» — на початку цього року з приватної стала фактично комунальним підприємством, перейшовши під крило місцевої влади. Цей неочікуваний крок можна пояснити бажанням місцевої влади врятувати медіа в умовах, коли колишні власники не мають можливості чи бажання утримувати його, а про рекламні гроші на прифронтових територіях і говорити годі. До речі, законодавство передбачає можливість органів місцевого самоврядування фінансувати й навіть бути засновниками місцевих медіа, але ці медіа мають слугувати людям, своїм громадам, а не владі.

Важливо, щоб місцева влада не сприймала комунальну телекомпанію як підприємство, якому можна ставити завдання і вимагати звіти щодо їх виконання, на кшталт житлово-комунальних контор. Відповідно до Закону України «Про медіа», комунальні некомерційні підприємства, засновані органами місцевого самоврядування, є суб’єктами у сфері місцевих публічних аудіовізуальних медіа. Відповідно до статті 30, «органи місцевого самоврядування, які заснували суб’єкти у сфері місцевих публічних аудіовізуальних медіа, не мають права втручатися у їхню редакційну політику…». А гарантувати редакційну незалежність має Наглядова рада. Знову ж таки, процитуємо закон: «Органом, що забезпечує участь представників територіальних громад в управлінні суб’єктом у сфері місцевих публічних аудіовізуальних медіа та гарантує його редакційну незалежність, є наглядова рада». До складу Наглядової ради входять як представники місцевого депутатського корпусу, так і представники громадськості. При цьому кількість членів Наглядової ради від громадських об’єднань має бути на одну особу більшою, ніж кількість членів від органів місцевого самоврядування.

І це тільки окремі приклади, коли медіа на прифронтових територіях змушені або призупиняти роботу, або шукати підтримки в місцевих громадах, які самі потребують допомоги. А що ж держава? За розрахунками Міністерства фінансів, для відновлення України потрібно близько 486 мільярдів доларів. Скільки з цих грошей має піти в медіаіндустрію, невідомо. Але медіа їх точно потребують.

Олег Джолос, викладач Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, кандидат наук із соціальних комунікацій

Ілюстративне фото: Alpha Photo / Flickr

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1182
Читайте також
29.01.2024 09:04
Олег Джолос
для «Детектора медіа»
823
05.01.2024 09:00
Олег Джолос
для «Детектора медіа»
1 423
27.11.2023 10:30
Олег Джолос
для «Детектора медіа»
591
13.11.2023 09:00
Олег Джолос
для «Детектора медіа»
820
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду