Організація «Репортери без кордонів» (RSF) оприлюднила Індекс свободи слова у 2023 році, згідно з яким склала рейтинг 180 країн світу. Україна в ньому опинилася на 79-ій сходинці. Торік була 106-ю, позаторік — 97-ю.

«Розв'язаний Росією 24 лютого 2022 року збройний конфлікт ставить під загрозу виживання українського медіапростору. У цій інформаційній війні країна перебуває на передовій протидії експансії кремлівської пропагандистської системи», — ідеться на сторінці України в Індексі-2023.

• Читайте також: 3 травня відзначають Всесвітній день свободи преси

У рейтингу перші п’ять місць — за Норвегією, Ірландією, Данією, Швецією, Фінляндією, далі йдуть Нідерланди, а також Литва з Естонією. Канада й Латвія — на 15-ій і 16-ій сходинках, Німеччина і Франція — 21-ша та 24-та відповідно, 26-те місце — у Великої Британії, 28-ме місце відвели Молдові. США — 45-ті, Вірменія — 49-та, Польща — 57-ма, Угорщина посідає 72-ге місце, Грузія — 77-ме. Нижче України розташувалися Сербія (91), Ізраїль (97), Греція (107, найнижче місце з-поміж країн ЄС). Білорусь — у «червоній» зоні та на 157-му місці, Росія — 164-та, Туреччина — 165-та. Замикають рейтинг В’єтнам, Китай і Північна Корея.

У «Репортерах без кордонів» відзначають, що розраховують рейтинг країн на основі кількісних і якісних досліджень. Зокрема, оцінюють свободу преси «з погляду політичного контексту, правової бази, економічного контексту, соціокультурного контексту та безпеки. Показники оцінюють на основі кількісного дослідження зловживань, допущених щодо журналістів та ЗМІ, а також якісного дослідження, заснованого на відповідях сотень відібраних RSF експертів зі свободи преси (журналістів, науковців, правозахисників) на близько сотні питань».

Так, за законодавчим показником Україна опинилася на 26-му місці, а за безпековим — на 179-му.

«Український медіаландшафт різноманітний, але частково залишається під контролем олігархів, які володіють більшістю національних телеканалів. Російське вторгнення мало великий вплив на ЗМІ, порушивши їхню роботу та навіть поставивши під загрозу їхнє економічне виживання. На територіях під контролем Росії — у Криму, анексованому у 2014 році, Донбасі та районах, окупованих російською армією у 2022 році — українські ЗМІ замовчують та часто замінюють кремлівською пропагандою», — пояснено на сторінці про Україну.

Також дослідники відзначили навмисні атаки на представників медіа з боку російської армії, гендерну нерівність у представленні експертів, ослабленість локальних медіа.

«Російське вторгнення послабило українську економіку і, як наслідок, ЗМІ втратили багатьох передплатників і рекламодавців. У поєднанні з іншими наслідками війни, такими як матеріальні руйнування, порушення ланцюгів постачання та вимушене вигнання працівників, ця ситуація загрожує виживанню багатьох українських ЗМІ. Кілька сотень ЗМІ були змушені закритися, а інші скоротили свою діяльність і тимчасово відсторонили своїх співробітників без збереження заробітної плати. Місцеві ЗМІ найбільше постраждали від цих викликів», — ідеться в описі економічного аспекту роботи медіа в Україні.

Загалом автори описової частини Індексу зазначили, що ситуація є «дуже поганою» у 31 країні, «складною» — у 42 та «проблематичною» — у 55 (у цій категорії — Україна), тоді як «хорошою» чи «доволі хорошою» вона залишається у 52 країнах.

«Інакше кажучи, умови для журналістики погані в 7 з 10 країн і задовільні — лише у 3 із 10», — роблять висновок автори дослідження.

Вдруге дані щорічного Всесвітнього індексу свободи преси збирають та обробляють із використанням нової методології, розробленої у 2021 році комітетом експертів з академічного та медійного світу.

Ця робота дала можливість визначити свободу преси як «ефективну можливість для журналістів, як окремих осіб, так і колективно, вибирати, виробляти та розповсюджувати інформацію, необхідну суспільству, без політичного, економічного, юридичного та соціального втручання та без загрози їх фізичної та психічної безпеки».

У результаті з’явилися п’ять нових показників, які структурують Індекс і дають уявлення про свободу преси у всій її складності: з погляду політичного контексту, правової бази, економічного контексту, соціокультурного контексту та безпеки.

У 180 країнах і територіях, включених до індексу RSF, ці показники оцінюють на основі кількісного дослідження зловживань, допущених щодо журналістів та ЗМІ, а також якісного дослідження, заснованого на відповідях сотень відібраних RSF експертів зі свободи преси (журналістів, науковців, правозахисників) на близько сотні питань.

У зв’язку з цією методологічною зміною, до порівняння місця в індексі та числа балів за даними, що оброблялися до та після 2021 року, слід ставитися з обережністю, — застерігають автори Індексу.

«Світовий індекс демонструє дуже високу волатильність ситуацій, що складаються, зі значними підйомами та спадами, безпрецедентними змінами, наприклад, підйом на 18 місць Бразилії та падіння на 31 місце Сенегалу. Ця нестабільність є наслідком підвищеної в багатьох країнах агресивності влади та зростання кількості проявів ворожості до журналістів як у соціальних мережах, так і в реальному житті. Нестабільність також є наслідком зростання індустрії виробництва симулякрів, яка формує та поширює дезінформацію, а також надає інструменти її виробництва», — цитує RSF Крістофа Делуара, генерального секретаря організації.

Під симулякрами мається на увазі поширення пропаганди, конкуренція з боку соціальних мереж і поява технологій штучного інтелекту, які роблять фейки ще більш схожими на реальність.

Повністю звіт можна прочитати на нашому сайті.