In English

Креативною директоркою «Настоящего времени» призначили Ксенію Соколянську, колишню ведучу цього каналу, а раніше — ведучу шоу «Вечер с Ксенией Соколянской» на «Москві 24». Про це «Детектору медіа» стало відомо із двох джерел, які побажали залишитися анонімними з кар’єрних та етичних міркувань.

Нагадаємо, що «Настоящее время» — це спільний російськомовний проєкт «Радіо Свободи» та «Голосу Америки», офіс якого розташований у Празі, а мовлення здійснюється на Росію, Україну, Естонію, Грузію та інші держави регіону.

Про підвищення Соколянської колективу «Настоящего времени» повідомили 29 березня — того ж дня, коли начебто анонсували призначення Іллі Клішина, іншого колишнього пропагандиста, що мав очолити інтернет-команду видання. Після того, як українська, білоруська та частина російської редакції виступили проти призначення Клішина і після розголосу на  «Детекторі медіа» воно не відбулося.

На запитання «Детектора медіа» Вікторія Беннер, комунікаційна директорка «Радіо Свободи», заперечила, що призначення очільника інтернет-команди фіналізували. А в іншому коментарі заявила, що «Радіо Свобода» не коментує конкретні кадрові питання і пошук на вакансію, яку нібито мав обіймати Клішин, триває.

«Москва 24», де щонайменше до осені 2017 року працювала Ксенія Соколянська, — це частина Всеросійської державної телевізійної й радіомовної компанії (ВДТРК), російського державного медіахолдингу, до якого також належать пропагандиські «Росія 1» та «Росія 24». В ефірі «Москви 24» Соколянська вела програму з тією ж назвою, що й пізніше на «Настоящем времени» — «Вечер с Ксенией Соколянской».

Ведуча працювала на державному російському каналі у 2014 році, тож була долучена до поширення всіх тогочасних наративів російської пропаганди.

Наприклад, брала участь в інформаційній підготовці до анексії Криму, коли 28 лютого 2014 року розповідала, як «московское правительство будет по-прежнему оказывать помощь Севастополю, несмотря на события, происходящие на Украине». Також у її програмі вийшов сюжет, що легітимізував «референдум» у Криму й показував маніпулятивну картинку одноголосної підтримки анексії. Анонсуючи інший сюжет, Соколянська розповідала про російські плакати щодо Криму: «Своих не бросаем». Аналогічними лозунгами Росія намагалася виправдати повномасштабне вторгнення у 2022 році. Також ведуча розповідала глядачам про цукерки «Крым, а ну-ка отбери». 

У жодному з матеріалів про український півострів колишня пропагандистка не вказувала, що його анексія порушує територіальну цілісність України, не визнається міжнародною спільнотою, а Росія є окупанткою. Ці факти пізніше були визнанні резолюціями ООН. Навпаки, розповідаючи про початок анексії, 11 квітня 2014 року Ксенія Соколянська прямо заперечувала російську причетність: «Я напомню, "вежливыми людьми" в интернете назвали бойцов самообороны полуострова без каких-либо опознавательных знаков на форме». Через шість днів президент Росії Володимир Путін визнав, що «вежливыми людьми» були російські військові.

Це помітно навіть із лексики, яку Ксенія Соколянська вживає в сюжеті 16 червня 2014 року: вона називає українську армію «силовиками», російську — «ополченцами», окуповані Росією території України — ДНР та ЛНР. А потім додає, з посиланням на окупантів і без балансу з боку офіційної української влади, що українська армія обстріляла цивільних. Це не єдиний її матеріал із подібними звинуваченнями.

Сюжет від 24 квітня 2014 року про те, як Україна звільняє місто Слов’янськ від російських окупантів, у «Вечере с Ксенией Соколянской» подається наче агресія України, якій протистоїть місцева «самооборона». Нагадаємо, що російським захопленням міста керував громадянин Росії, а нині блогер Ігор Гіркін.

Історія Ксенії Соколянської — вже не перший подібний випадок для Агентства США з глобальних медіа, до структури якого належить «Голос Америки» та «Радіо Свобода». Колега ведучої Ілля Клішин начебто повинен був бути призначений керівником інтернет-команди «Настоящего времени», попри публікації на кшталт «Как России сохранить Крым после Путина». 

Кадровий скандал із російськими пропагандистами стався також у Російській службі «Голосу Америки». Там взяли на роботу Гаррі Княгницького, пропагандиста НТВ, що знімав сюжети про «ополченцев». Після звернення українських медійників та обурення співробітників самого «Голосу Америки» колишнього пропагандиста відправили в оплачувану відпустку. Рішення щодо його подальшої долі досі не прийняли.