Журналіст Олексій Бобровников випустив книгу «Серая зона. Начало», в якій розповідає, як контрабанда через «сірі зони» під час війни на сході України пов’язана з поширенням російського впливу і, зокрема, підготовкою до повномасштабного вторгнення.

Книга написана російською мовою і вийшла друком у видавництві «Фоліо».

«Це перша книга з двосерійного циклу про те, як кремлівська кліка готувала плацдарм для атаки, що сталася 24 лютого. Це історія про те, до чого призводить редакційне завдання, в процесі якого редактор просить перевірити чутку про гілки наркотрафіку, які пролягають через територію бойових дій, а ти погоджуєшся зняти матеріал, ще не розуміючи, куди це може завести», — йдеться в анотації до книги.

У коментарі «Детектору медіа» Олексій Бобровников розповів, як побудував сюжет книги і яка тема у ній визначальна. За його словами, питання контрабанди і поширення російського впливу та підготовки плацдарму для вторгнення тісно пов’язані між собою.

«Ця історія — це суміш геополітики, роботи в полі та розслідування впливу ФСБ. Точка входу в цю історію – це вбивство Андрія Галущенка, який займався боротьбою з контрабандою. Це центральна, наскрізна тема книги, яка супроводжує всю розповідь.

Можна сказати, що це як вушко від голки — через особисту історію ти заходиш в контрабанду і через неї починаєш розуміти тактику Кремля. Як Росія намагається поширити свій вплив, корумпувати військових та еліти і захопити владу. Як Росія діє через своїх службістів і військових — від Криму і Донбасу, до Абхазії та Осетії і до Марокко, Алжиру, Лівану, Мексики», — розповів Олексій.

Він повідомив, що друга частина книги має вийти влітку, і в ній буде більше міжнародних історій, ніж у першій книзі.

«Мені було цікаво зробити документальний роман від А до Я, який переростав би від інтимної історії до кримінального розслідування, але в якому б не було жодної нотки фікшну. У цій книзі нема жодної деталі чи розмови, яка була б вигаданою. Ця історія – це чистий документ від початку і до кінця.

Єдиний шлях драматизації, який потрібен кожному роману — це монтаж (як в документалістиці). Ця історія інтимна, жива, але документальна», — сказав Бобровников.

В описі книги також йдеться, що перш ніж написати її, автор змінив три країни, об'їздив вздовж і впоперек три «сірі зони», втратив майно на батьківщині, вкрадений спецслужбами весь свій архів і бібліотеку, частково відновив досьє вбитого інформатора, тричі був затриманий силовими структурами і один раз ледь не опинився в полоні у росіян.

Як писав ДМ, колишній журналіст програми «ТСН.Тиждень» каналу «1+1» Олексій Бобровников у 2017 році заявив, що виїхав з України через погрози, пов’язані з його журналістським розслідуванням. Він виїхав до Німеччини, де 2020 року отримав політичний притулок.

Ще перебуваючи в Україні, Бобровников працював над циклом журналістських розслідувань, присвячених контрабанді та нелегальній і напівлегальній торгівлі в так званій «сірій зоні» Донбасу.

За його словами, крім нього, публічно й ефективно займалися розслідуванням питань контрабанди через ОРЛО кореспондентка російської «Новой газеты» Юлія Полухіна, волонтер Андрій Галущенко та молодший сержант поліцейського батальйону Київ-2 Дмитро Цвєтков, який був свідком контрабанди і вбивств у «сірій зоні» Донбасу і виїхав з України.

Волонтера Андрія Галущенка вбили 2 вересня 2015 року на контрольованій українським урядом частині Луганської області після погроз на його адресу з боку українських військових. Після цього Бобровников почав розслідувати обставини вбивства волонтера та загибель кількох інших осіб. За даними Олексія Бобровникова, до організації вбивства Андрія Галущенка причетні українські військові.

В інтерв’ю «Детектору медіа» він заявив, що низка українських і не тільки ЗМІ відмовились публікуватим матеріали розслідування у справі про вбивство Андрія Галущенка. 

Згодом його журналістський архів вилучили на кордоні люди, які представилися працівниками спецслужб, але відмовилися надати документи, на підставі яких були вилучені особисті речі.

За цикл репортажів «Сіра зона» Олексій Бобровников переміг в конкурсі «Честь професії 2016» в номінації «Найкраще подання складної теми». 

• Читайта також: Олексій Бобровников: «Є час, коли треба писати, а є час, коли треба вбивати»