7 березня ввечері парламент Грузії схвалив у першому читанні законопроєкт «Про прозорість іноземного впливу». Ухвалення законопроєкту засудили США, Євросоюз та президентка Грузії. Під парламентом розпочались акції протесту та сутички з правоохоронцями. 

Як повідомляє «Європейська правда», за проєкт проголосували 76 депутатів правлячої партії «Грузинська мрія», проти — 13 парламентарів. 

Два законопроєкти «Про прозорість іноземного впливу» та «Про реєстрацію іноземних агентів» внесла група «Сила народу», яка відкололася від правлячої «Грузинської мрії», але залишається у складі правлячої більшості.

Розгляд проєкту у парламенті 7 березня став несподіванкою, адже спершу планувалося, що його винесуть в залу 9 березня. Обговорення почали за відсутності більшості опозиційних депутатів.

Як зазначає «Кавказский Узел», обидва варіанти передбачають створення реєстру неурядових організацій та засобів масової інформації, які на понад 20% фінансують із-за кордону.

Проєкт «Про прозорість іноземного впливу» стосується громадських організацій та ЗМІ, які отримують грантове фінансування. Проєкт «Про реєстрацію іноземних агентів» стосується фізичних і юридичних осіб з деякими винятками.  

Громадські організації називають обидві ініціативи наступом на свободу слова та наслідуванням Росії. Раніше кілька сотень неурядових організацій та ЗМІ Грузії підписали заяву проти ухвалення в Грузії такого закону. 

6 березня комітет грузинського парламенту з юридичних питань підтримав обидві версії проєктів. Розгляд відбувався протягом кількох годин на тлі бійки між депутатами і протестів під будівлею парламенту.

Перед цим прем’єр-міністр Грузії Іраклій Гарібашвілі виступив на підтримку законопроєктів про «іноагентів», заявивши, що майбутнє країни «не належить агентам іноземних держав».

Після ухвалення у парламенті двох проєктів у першому читанні правляча партія обіцяє відправити обидва варіанти до Венеційської комісії на експертизу.

Посольство США назвало ці події «чорним днем для грузинської демократії». «Подальший розгляд парламентом інспірованих Кремлем законів несумісний із чітким прагненням народу Грузії до європейської інтеграції та демократичного розвитку», — наголошується в заяві посольства.

Високий представник ЄС із зовнішньої політики і політики безпеки Жозеп Боррель у вівторок увечері застеріг владу Грузії від остаточного ухвалення суперечливого закону про «іноагентів», який викликав масові протести.

«Цей закон несумісний з цінностями та стандартами ЄС. Він суперечить проголошеній Грузією меті вступу до Європейського Союзу, яку підтримує переважна більшість грузинських громадян. Його остаточне ухвалення може мати серйозні наслідки для наших відносин», — наголосив він.

Під час розгляду законопроєктів, ввечері 7 березня, у Тбілісі біля парламенту відбулися масові протести. Їх учасники застосували проти правоохоронців коктейлі Молотова.

Як пише SOVA.news, біля грузинського парламенту мобілізовано спецпризначенців та велику кількість правоохоронців. Раніше, попри мирний характер акції, правоохоронці застосували щодо демонстрантів перцевий газ і водомети, є постраждалі.

За даними агенції Interpressnews, було затримано принаймні кількох учасників акції протесту. Під час дій правоохоронців також постраждали працівники ЗМІ.

Як повідомляє «Європейська правда», уночі спецпідрозділи поліції витіснили більшість мітингарів з проспекту Руставелі. Опозиція заявила про численні арешти учасників мітингу та деяких політиків, анонсувала новий протест під парламентом у середу і пообіцяла перейти до щоденних протестів «до перемоги».

У вівторок увечері президентка Грузії Саломе Зурабішвілі в екстреному зверненні із Нью-Йорка, де вона зараз перебуває з візитом, висловила свою підтримку учасникам протестів проти суперечливого законопроєкту про «іноагентів».

«Ви представляєте вільну Грузію. Грузію, яка бачить своє майбутнє в Європі і не дозволить нікому позбавити її цього майбутнього», — звернулась президентка до протестувальників і пообіцяла накласти вето на закон.

«Європейська правда» зауважує утім, що парламент має можливість подолати президентське вето, як це вже було минулого року щодо так званого закону про прослуховування, який критикували Європейський Союз і правозахисники.

Відзначимо, аналогічне законодавство про «іноземних агентів» діє в Росії. Ще в листопаді 2017 року російська Держдума схвалила поправки до закону «Про засоби масової інформації», згідно з якими окремі медіа можуть бути визнані іноземними агентами й які вимагають від медіа, зокрема, розкривати джерела фінансування.

Крім того, у 2019 році Держдума Росії ухвалила законопроєкт, що дозволяє визнавати «іноземними агентами» ще й фізичних осіб, які поширюють матеріали ЗМІ – «іноземних агентів» або беруть участь в їх створенні. 

З того часу міністерство юстиції Росії внесло до списку «іноземних агентів» десятки ЗМІ та сотні фізичних осіб, зокрема «Голос Америки», проекти «Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода», телеканал «Настоящее Время», «Дождь», видання «Медуза», Bellingcat тощо.

Фото: AFP / Getty images