У листопаді Рух «Чесно» висунув вимогу зняти нардепа Нестора Шуфрича з посади голови парламентського комітету з питань свободи слова. «Ми, представники громадського сектору та ЗМІ, вимагаємо у Верховної Ради невідкладно розглянути постанову щодо зняття з посади голови комітету з питань свободи слова, фігуранта Реєстру держзрадників Нестора Шуфрича, обраного в 2019 році від забороненої партії "ОПЗЖ". Неприпустимо, щоб у парламенті комітет свободи слова очолював представник забороненої в країні партії, який, як і інші народні депутати "ОПЗЖ", досі мають право доступу до державної таємниці», — йдеться в заяві. Нагадаємо, «Опозиційну платформу — За життя» заборонили 20 червня 2022 року. Народні депутати, обрані від цієї партії, тепер входять до двох новостворених груп — «Відновлення України» і «Платформа за життя і мир». Нестор Шуфрич належить до другої з них. Нагадаємо, він був номінальним власником підсанкційних телеканалів UkrLive і Перший незалежний, які в народі називали «каналами Медведчука». Навесні майно цих каналів конфіскували на потреби оборони.

Раніше ексчленкиня комітету Тетяна Циба казала, що Нестор Шуфрич не має морального права очолювати комітет свободи слова. Вона запевнила: в керівництві парламенту розуміють, що це неправильно, особливо під час російської агресії, але поки що не знайшли правильного рішення. «Якщо не вирішать, хто зможе очолити цей комітет, можуть знов об’єднати його з комітетом із питань гуманітарної та інформаційної політики», — припускала вона.

Водночас її колега по фракції «Слуга народу» Сергій Швець, оцінюючи Нестора Шуфрича виключно як голову комітету, каже, що він на цій посаді досить ефективний, добросовісно виконує свої обов’язки. «Детектор медіа» розпитав у секретаря комітету про роботу під час повномасштабного вторгнення, уточнивши також, чи не збирається Шуфрич у відставку.

— Сергію, чи може ефективно працювати парламентський комітет Верховної Ради, в якому залишилося всього троє народних депутатів?

— Комітет працює. Перехід двох наших колег до інших комітетів призвів до прецеденту, коли Верховна Рада проголосувала зміни до регламенту. Ці зміни передбачали, що комітет повносправний, коли в ньому працює мінімум троє народних депутатів, а не п’ять, як було раніше. Відповідно до чинного законодавства, ми цілком суб’єктний орган.

Ми працюємо в тому ж режимі, що й від початку повномасштабної агресії. Збираємося щоразу, коли відбуваються пленарні засідання Верховної Ради. За час між пленарними засіданнями накопичуються питання, які важливо розглянути саме нашому комітету. Ми розглядаємо законопроєкти, звернення журналістів, і обговорюємо ситуацію в медіапросторі. Відповідно і цього тижня відбуватимуться пленарні засідання парламенту і засідання комітету свободи слова.

— Які саме питання ви розглядаєте?

— Був прецедент, коли позбавили акредитації журналістів, які працювали під час визволення Херсона. Це викликало обурення журналістів і медійних громадських організацій. З іншого боку, і медійні організації, і журналісти мусять розуміти, що існують питання безпеки. Насамперед тих самих журналістів і військовослужбовців. Бо якщо щось, що може зашкодити нашим військовослужбовцям, потрапляє в кадр, це погано. Відповідно назріли деякі пропозиції у колег, будемо розглядати. Крім того, ще буде проєкт звернення Верховної Ради України щодо заборони участі Росії в Організації Об’єднаних Націй, визнання її терористичною державою. Словом, багато актуальних питань. Ми йдемо за актуальністю, бо зараз ситуація міняється дуже швидко, практично щодня.

— А були звернення від журналістів, яких позбавили акредитації?

— До нас не було.

— Чи розглядала Верховна Рада, — можливо, на регламентному комітеті, — звернення громадськості і петиції щодо зняття Нестора Шуфрича як представника забороненої «ОПЗЖ» з посади голови комітету свободи слова?

— Я не можу відповідати за всі комітети, мені не відомо про такі факти. Наш комітет у межах засідань не розглядав цього питання. Але у неформальній обстановці ми, звичайно, це обговорили. Якщо я не помиляюсь, це була заява Руху «Чесно». Рух «Чесно», звичайно, має право на свою думку, має право її висловлювати, це також свобода слова в Україні. Комітет свободи слова лише вітає плюралізм. Якби ви запитали про мою особисту думку, то я би запросив представників Руху «Чесно» на засідання комітету. Під час епідемії коронавірусної хвороби і під час воєнного стану є певні обмеження щодо присутності за засіданнях журналістів. Але раніше представники медіа постійно брали участь у наших засіданнях. У нас були відеотрансляції. Якщо представники Руху «Чесно» були в нас, то точно могли відзначити, що засідання комітету при розгляді різноманітних, інколи складних із політичної точки зору питань завжди проводилися в режимі здорової конкурентної суперечки, дискусії. І незважаючи на те, що наші політичні погляди різні, нам усім за головування Нестора Шуфрича вдавалося знаходити компромісні й результативні рішення.

Я вважаю роботу Нестора Шуфрича на посаді голови комітету свободи слова результативною. Той, хто був на наших засіданнях, міг у цьому переконатися.

Критикам хочу зауважити ще таку річ. Пригадайте, як формувався комітет свободи слова. Ніхто з так званих опозиційних фракцій не делегував своїх кандидатів у члени комітету. Єдина опозиційна на той час фракція «ОПЗЖ» представила кандидатуру Нестора Шуфрича. «Батьківщина» посилала, а потім відкликала свою кандидатуру. А «Європейська солідарність» у принципі не захотіла давати своїх кандидатів. Вони тільки вміють говорити, що захищають свободу слова. А як дійшло до справи, коли треба було працювати в комітеті свободи слова, вони не надали свого кандидата.

— А може, вони не захотіли працювати в комітеті на знак протесту, що його очолив Нестор Шуфрич?

— До чого тут знак протесту? Шуфрич один, а решта членів комітету були від фракції «Слуга народу». Якщо ви претендуєте називатися опозицією, то треба було давати свою кандидатуру. Це ж демократична традиція, коли посаду в комітеті з питань свободи слова віддають опозиції. Подивіться, як це влаштовано в парламентах інших країн, де є подібні структури. Такий комітет завжди є майданчиком для опозиції. Саме тому він і називається комітетом свободи слова. І коли комітет свободи слова очолює опозиція, це вже показник, що в країні існує свобода слова.

— А ви не вважаєте помилкою, що роз'єднали комітет свободи слова та інформаційної політики і левова частка питань перейшла в новостворений комітет із питань гуманітарної та інформаційної політики?

— Я не вважаю це помилкою. Тому що гуманітарна та інформаційна політики — це великий конгломерат питань. Якби там були ще й питання свободи слова,  це  ще більше б гальмувало роботу подібної структури. Саме тому було прийнято рішення розділити. Інша річ, що все ж питання інформаційної політики я розділив би інакше. Словом, у комітету свободи слова мало би бути більше предметів відання.

— А не йшлося на вашому комітеті після того, як вас залишилося троє, про об’єднання з комітетом гуманітарної та інформаційної політики?

— Ні, не говорили про це.

— Чи Нестор Шуфрич якось відреагував на вимогу про його зняття з голови комітету?

— Ми втрьох розмовляли на цю тему. Нестор Шуфрич, як і решта членів комітету, уважно стежить за громадською думкою. Ми з повагою ставимося до думки наших співгромадян, навіть якщо ми не згодні з нею.

— Він не говорив, що сам піде у відставку?

— Ні. Але краще вам поставити це запитання йому особисто.

У згаданій вами вимозі щодо зняття Нестора Шуфрича з посади не міститься жодного конкретного факту його дій із негативним наслідком для медіаспільноти. Я говорю саме про його дії як голови комітету з питань свободи слова. Жодного прикладу! Лишень політичні гасла. Це несерйозно. Друзі, якщо хтось має факти, що певні дії Нестора Шуфрича, чи Сергія Швеця, чи будь-кого іншого з членів комітету завдали шкоди журналістам або свободі слова, то оприлюднюйте їх, і будемо розбиратися. Впевнений, що цього не буде, бо наш комітет максимально відповідально підходить до своєї важливої роботи. Всі наші рішення відкриті та доступні громадськості; будь ласка, знайомтесь, ласкаво просимо.

З огляду на те, які рішення приймав комітет, я не бачу потреби звільняти Нестора Шуфрича з посади голови комітету свободи слова.

До речі, спробуйте запитати будь-якого журналіста, чи він знає прізвища членів комітету свободи слова. Може, пригадає, що очолює Шуфрич. І все. На жаль, я переконався, що журналісти неохоче цікавляться тим, що відбувається в комітеті. Не всі звертаються до комітету зі своїми проблемами. У нас було багато звернень щодо побиття журналістів, про позбавлення акредитації представниками органів місцевого самоврядування і місцевих адміністрацій. Ми залишаємося на постійному контакті з представниками Міністерства внутрішніх справ, у засіданнях брали участь представники Служби безпеки України. Ми захищали журналістів.

— Можливо, журналісти неохоче цікавляться питаннями, які розглядає комітет свободи слова, через те, що перші роки Нестор Шуфрич ініціював питання про перешкоджання «журналістській» роботі проросійських каналів, які потім були заборонені в Україні (медведчуківських каналів або каналу «Наш»)? Можливо, через це було скептичне ставлення до вашої роботи?

— Можливо. Я не буду заперечувати очевидні речі. Але по допомогу до комітету зверталися редакції і окремі журналісти, які мали проблеми. Або, як вони вважали, що це проблеми. І на їхню думку, комітет мав би допомогти їх розв’язати. Мені важко сказати, чому представники багатьох телеканалів, редакцій онлайн-медіа не зверталися. Чому представники медведчуківських каналів зверталися, а решта ні? Їх так само може перевіряти Нацрада, вони так само отримують кийками від правоохоронців. Захищаючи права громадян, висвітлюючи конфліктні ситуації в регіонах, вони так само перебувають під тиском адміністрацій або навіть кримінальних угруповань. Чому вони не звертаються?

— Журналісти скаржаться на ваш сайт, який порівняно із сайтами інших комітетів досить закритий. Ми знаємо, що загалом сайти органів влади стали більш закритими після повномасштабного вторгнення, з них зникла будь-яка персональна інформація. Але ваш сайт занадто закритий. Дехто з колег навіть думав, що у вас не проходили засідання. А насправді вони були, просто у вас на сайті не було про це інформації.

— На найближчому засіданні я підніму це питання. Зверну увагу секретаріату на це, дякую, що підказали.  У нас не було перерви в роботі. Але ніхто не заважає звернутися до нас відповідно до процедури з проханням ознайомитися з протоколами засідань комітету. Можна навіть підійти в секретаріат нашого комітету.

Фото з архіву Сергія Швеця