Робоча група Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими дала рекомендації щодо спілкування з медівниками. Поради стосуються звільнених з полону, родичів полонених, зниклих безвісти за особливих обставин, а також самих журналістів.

Не варто повідомляти ЗМІ персональні дані та іншу інформацію про захисників України Наприклад, полонений сказав, що він парамедик чи водій, а його звільнений побратим в інтерв’ю подає іншу інформацію. Також, радять у Координаційному штабі, не варто прагнути надмірної медійності полонених, які не були широко відомими до потрапляння в полон. Це може ускладнити процес їхнього повернення.

Як потрібно діяти у випадку з полоненими:

•  Звертатися до міжнародних організацій (ПАРЄ, ОБСЄ, Генасамблея ООН, Комісія ООН з прав людини), урядів держав з вимогами виконання росією Женевських конвенцій.
•  Звертатися до Міжнародного комітету Червоного Хреста, Робочої групи ООН з питань насильницьких та недобровільних зникнень.
•  Підтримувати регулярний контакт з Координаційним штабом.
•  Повідомляти нову інформацію про полонених в Національне інформаційне бюро та додавати до матеріалів кримінального провадження (через слідчого).
•  У випадках, коли хтось намагається особисто чи через онлайн-інструменти (форми, чат-боти тощо) з неофіційних ресурсів дізнаватися будь-які дані про військовослужбовців (номер частини, місце розташування, персональні дані тощо) або ж вимагати гроші чи інші цінності як платню за нібито повернення, обмін, включення до списків на обмін тощо, негайно повідомляти Координаційний штаб та правоохоронні органи.

Звільненим з полону захисникам та захисницям та їхнім рідним варто уникати:

•  Повідомлень на кшталт «він швидко відновиться і повернеться на фронт». Це може негативно вплинути на подальші процеси переговорів.
•  Розкриття у ЗМІ персональних даних та інформації про побратимів та посестер, які ще перебувають у полоні.
•  Надмірної конкретики під час публічних висловлювань про порушення прав (тортури, умови утримання), використовувати загальні наративи про подібні випадки. Через детальну публічно поширену інформацію можуть постраждати побратими, які ще залишаються в полоні ворога. Також ворог може оцінювати ефективність впливу тортур, базуючись на спогадах звільнених з полону.
•  Поширення фото- чи відеоматеріалів, на яких зображені побратими та посестри, які ще не звільнені. З них ворог може отримати додаткову інформацію про те, чим займався полонений чи полонена.

Як потрібно інформувати про звільнених полонених:

•  У розмовах зі ЗМІ наголошувати на необхідності дотримання Росією норм Женевських конвенцій.
•  Підтримувати родичів тих, хто залишився в полоні, над їхнім звільненням Україна працює постійно.
•  Допомагати родичам полонених напряму подавати дані до Національного інформбюро.
•  Усвідомлювати, що кожне сказане слово може вплинути на умови перебування тих, хто залишився в полоні. (У тому числі і в «правовому» полі РФ: може бути змінена класифікація дій оборонців).

• Читайте також: КЖЕ підготувала рекомендації щодо висвітлення тем, пов’язаних із українськими полоненими

За даними предидента Володимира Зеленського, починаючи з березня, Українікраїнській стороні вдалося повернути з російського полону 1031 людину. Новий обмін полоненими між Україною і РФ був 29 жовтня. Його разу вдалося звільнити 50 українських військових та двох цивільних.

Ілюстративне фото: сайт Офісу президента