Член Національної ради з питань телебачення та радіомовлення, медіаюрист Олександр Бурмагін в інтерв’ю «Детектору медіа» розповів про «суттєві зміни» повноважень Нацради після ухвалення закону «Про медіа».

«Повноваження Нацради, якщо порівнювати з попередніми редакціями проєкту, зазнають суттєвих змін. По-перше, велику кількість норм заберуть на підзаконний рівень, який розроблятиме регулятор. Попередні міжнародні експертизи тексту вказували, що проєкт містить забагато часто непотрібної деталізації. Важливо в цій частині те, що на рівні закону лишаються норми-гарантії для медіа та підстави для дій Нацради, а зникає процедурна частина. По-друге, спрощена система санкцій. Всі вони тепер — заходи реагування, від приписів до звернень до суду для анулювання ліцензій. По-третє, більш чітко прописано розподіл регуляторних та наглядових функцій Нацради.

В частині регуляторних, у випадку, наприклад, невідповідності медіа вимогам щодо структури власності виписано окремі від санкційних повноваження. Також оновлено текст у частині фінансування регулятора, статусу і повноважень регіональних представників, повноважень стосовно ворожих медіаресурсів тощо. В цілому як розділ VI законопроєкту, присвячений Нацраді, так і багато норм з інших частин переглянули, оскільки ЄС не просто вимагає перенести в національне законодавство стандарти Директиви, а окремо ще наполягає на двох складових: зменшенні впливу приватного інтересу в медіасфері та підвищенні інституційної спроможності регулятора», – каже Бурмагін.

Коментуючи повноваження, які додаються регулятору під час дії воєнного стану, Бурмагін вказав на наявність в оновленій редакції  важливого механізму — можливість визначення і блокування ОТТ-сервісів агресора.

«Так само можуть блокуватися ворожі онлайн-медіа і прийматись рішення про припинення поширення друкованих видань, які не зареєструвались (у мирний час реєстрація для них добровільна). Якщо виявиться, що іноземне лінійне медіа має стосунок до Росії, його реєстрація скасовується рішенням Нацради. Також Нацраді надали можливість визначати процедурні особливості виконання своїх повноважень під час війни, визначати порядок видачі тимчасових дозволів, встановлювати відмінні від мирного часу квоти національного продукту та відступи від програмних концепцій мовлення тощо. Імплементована із законопроєкту №7345 і спеціальна процедура розгляду справ про порушення законодавства медіа», – каже Бурмагін.

Зокрема, регулятор буде реагувати тільки на грубі порушення без проведення перевірки, але з обов’язковою комунікацією з медіа.

З’явились і новели для медіа, які працюють на окупованих територіях: «Їхні ліцензії та, за заявою, реєстрація призупиняються. Після звільнення, якщо медіа не подасть заяву про відновлення або власнику винесуть вирок за злочин проти основ національної безпеки, регулятор приймає рішення про анулювання ліцензії або скасування реєстрації. Власне, в частині війни у проєкті про медіа зараз системно покращили всі складові регулювання — від чіткості норм і правил до ефективності реагування Нацради на порушення, забезпечення її швидкої й ефективної роботи».

Нагадаємо, 30 серпня Верховна Рада підтримала законопроєкт «Про медіа» у першому повторному читанні, «за» проголосували 233 нардепи. Ще 27 липня 2022 року нардепи внесли доповнення до законопроєкту «Про медіа».

Ухвалення цього закону є однією з вимог для вступу України до ЄС. Законопроєкт пропонує запровадити регуляцію онлайн-ЗМІ, діяльність блогерів та різних вебплатформ (на кшталт Netlix чи Facebook). Передбачено й механізм співрегуляції. Окремий розділ законопроєкту присвячено мовленню громад (community media) — третьому сектору мовлення, що існує в Європі паралельно із суспільним та комерційним.

Законопроєкт «Про медіа» передбачає, зокрема, й залучення Нацради до формування «чорних списків» діячів, що загрожують нацбезпеці. Однак критики відповідної норми заявляли, що це робить процедуру недієздатною і ставить її в залежність від рішення колегіального органу.

Нардеп «Слуги народу» Євгенія Кравчук заявила, що залучення Нацради до формування «чорних списків» діячів, що загрожують нацбезпеці, є цілком доречним.

Фото: Національна рада з питань телебачення та радіомовлення