«Повернеться лайтова російська кінопропаганда». Законопроєкт «Про медіа» містить послаблення для російськомовної індустрії – «Відсіч»

«Повернеться лайтова російська кінопропаганда». Законопроєкт «Про медіа» містить послаблення для російськомовної індустрії – «Відсіч»

29 Серпня 2022
3611
29 Серпня 2022
12:07

«Повернеться лайтова російська кінопропаганда». Законопроєкт «Про медіа» містить послаблення для російськомовної індустрії – «Відсіч»

3611
Громадянський рух «Відсіч» закликав депутатів «не допустити ухвалення антиукраїнських норм у законопроєкті "Про медіа"».
«Повернеться лайтова російська кінопропаганда». Законопроєкт «Про медіа» містить послаблення для російськомовної індустрії – «Відсіч»
«Повернеться лайтова російська кінопропаганда». Законопроєкт «Про медіа» містить послаблення для російськомовної індустрії – «Відсіч»

Громадянський рух «Відсіч» опублікував заяву з критикою окремих положень законопроєкту «Про медіа», які за його даними, містять чимало послаблень для російськомовної медіаіндустрії.

«Уже 30 серпня депутати планують ухвалити в першому читанні законопроєкт "Про медіа" (№2693-д). У цей важливий і потрібний для євроінтеграції України законопроєкт олігархічні медіалобісти заховали надзвичайно шкідливі зміни до законодавства, які за багатьма параметрами відкинуть Україну на 7 років назад» говориться в заяві.

Як заявляє громадянський рух «Відсіч», ці зміни передбачають:

  • фактичне зменшення української пісенної квоти на радіо на 10%;
  • повернення «артистів-рашистів» на екрани шляхом нівелювання Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці;
  • скасування заборони на популяризацію органів російської влади та її окремих представників у телепередачах і фільмах;
  • скасування заборони на приниження та зневажання української мови у фільмах;
  • дозвіл телеканалам і далі безкарно порушувати закон про мову, транслюючи фільми російською;
  • скасування нещодавно ухваленої заборони пісень російських виконавців тощо.

«У законопроєкті "Про медіа" порушення української пісенної квоти на радіо на 10% переводиться у розряд незначних порушень, за які не передбачено штрафів. 10% – це додаткова година російських пісень щодоби замість українських! Лише за п’ять "незначних" порушень протягом року Нацрада з питань телебачення і радіомовлення зможе призначити радіостанції штраф,  якщо помітить ці порушення – адже законопроєкт не зобов’язує Нацраду перевіряти радіостанцію п’ять разів на рік. Громадянам, які захочуть самотужки домогтися покарання порушників, доведеться моніторити їх п’ять разів на рік та вимагати від Нацради, щоб вона провела відповідні перевірки, підтвердила порушення і призначила штраф. Авжеж, у Нацради, як завжди, може "не вистачити" на це часу та ресурсів», – говориться в заяві.

Як заявляє громадянський рух «Відсіч», «чорний список» осіб, які створюють загрозу національній безпеці, законопроєкт переформатовує і віддає у порядкування Нацраді.

«За сім років існування Переліку Нацрада практично не брала участі в його наповненні, хоч і має такі повноваження. Ба більше – члени Нацради неодноразово зривали засідання, щоб урятувати телеканали від покарання за показ фільмів з артистами-рашистами, внесеними в Перелік. Чинне законодавство зобов’язує Міністерство культури та інформаційної політики автоматично вносити в Перелік артистів-рашистів за поданням СБУ, Нацради та РНБО. Але в законопроєкті передбачено, що Перелік буде затверджувати Нацрада. Якщо у Нацраді, яка є колегіальним органом, не вистачить голосів для внесення котрогось рашиста в Перелік, за це ніхто не відповідатиме», – говориться в заяві.

Громадянський рух «Відсіч» заявляє, що в законопроєкті передбачені надзвичайно вузькі критерії для внесення до переліку артистів з Росії, які становлять загрозу нацбезпеці України.

«Рашиста можна буде внести в Перелік, тільки якщо проти нього запроваджені санкції РНБО, або порушена кримінальна справа і вручена підозра СБУ чи поліцією, або здійснюється спеціальне досудове розслідування, або винесено обвинувальний вирок за порушення дуже вузького переліку статей КК, або якщо Нацрада помітить у його висловлюваннях порушення деяких статей закону "Про медіа". Нині Перелік налічує 209 рашистів, але санкції запроваджені або кримінальні справи порушені лише проти незначної частки осіб з Переліку. А Нацрада, як уже зазначалося, сім років практично ігнорувала його наповнення», – стверджує «Відсіч».

«Відсіч» вважає, що у разі ухвалення законопроєкту «Про медіа» разом зі такими нормами, перелік буде скорочено до мінімуму, а його наповнення значно ускладниться: «Таким чином, олігархічні телеканали знову зможуть зомбувати глядачів "старими добрими" фільмами з "улюбленими" акторами, які підтримали окупацію України, війну і вбивство українців».

Громадянський рух заявляє, зо законопроєктом «Про медіа» скасовуються важливі норми закону «Про кінематографію», які забороняють популяризацію і пропаганду російських органів та створення позитивного образу їх працівників (зокрема колишніх і позаштатних).

«Натомість запроваджується лише заборона пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму – згідно з законом "Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну. Звучить патріотично, але на практиці це звужує заборону лише до жорсткої пропаганди путінської Росії та російського воєнного вторгнення. Таких фільмів – менш як 1%. А от лайтова російська кінопропаганда, якої – понад 99%, під заборону не потрапить. Зокрема, повернуться на екрани фільми з добрими російськими й радянськими ментами та вояками, якщо вони не діють проти України, кінопропаганда про Російську імперію, про милих російських дємбєлєй і відставничків та інший треш про життя російських дєрєвєнь», – говориться в заяві.

Чинний закон «Про кінематографію» містить важливу норму про заборону приниження чи зневажання української мови у фільмах. Однак, за даними «Відсічі» законопроєкт «Про медіа» цю норму скасовує.

«Також, законопроєкт "Про медіа" всупереч закону про мову дозволяє телеканалам демонструвати фільми власного виробництва російською та виводить мову фільмів з-під контролю Нацради. Це потрібно олігархічним медіахолдингам, щоб і далі крутити російськомовні фільми й серіали та не платити великі штрафи за нахабне порушення закону про мову. А Нацраді це потрібно, щоб скинути з себе будь-яку відповідальність. Законопроєктом "Про медіа" фактично знищуються принципово важливі норми нещодавно ухваленого конституційною більшістю Верховної Ради закону про заборону пісень російських виконавців (№2310-ІХ)».

Крім того, як стверджує «Відсіч», проєкт містить чимало інших послаблень і погіршень, вигідних російськомовній медіаіндустрії та абсолютно невигідних і невідповідних національним інтересам України та настроям суспільства.  

«Ми закликаємо усіх депутатів незалежно від партійної приналежності не допустити ухвалення антиукраїнських норм у законопроєкті "Про медіа" і домогтися їх усунення до голосування! Адже якщо вони пройдуть перше читання, виправити проєкт буде майже неможливо. Голосувати за такий проєкт навіть у першому читанні – це відверта зрада національних інтересів! Щоб не допустити катастрофи, необхідно зняти проєкт з пленарного засідання і доручити профільному комітету усунути антиукраїнські норми. А якщо ні – ні в якому разі не голосувати за цей проєкт і відправити його на повторне перше читання. Не дозволяйте використовувати себе в інтересах проросійської медіаіндустрії на шкоду національним інтересам України!», – говориться в заяві.

Нагадаємо, 23 серпня комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики більшістю голосів підтримав за основу законопроєкт «Про медіа», доопрацьований в комітеті. 

Законопроєкт «Про медіа» зареєстрували у Верховній Раді 27 грудня 2019 року. Він має стати комплексним документом, що замінить кілька медійних законів.

19 травня 2020 року парламент відправив цей проєкт на повторне перше читання.

Законопроєкт пропонує запровадити регуляцію онлайн-ЗМІ, діяльність блогерів та різних вебплатформ (на кшталт Netlix чи Facebook). Передбачено й механізм співрегуляції. Окремий розділ законопроєкту присвячено мовленню громад (community media) — третьому сектору мовлення, що існує в Європі паралельно із суспільним та комерційним.

Також документ передбачає розширення повноважень регулятора — Нацради з питань телебачення та радіомовлення. Ухвалення цього закону є однією з вимог для вступу України до ЄС.

На думку голови Верховної Ради Руслана Стефанчука, закон про медіа стане однією з найбільш дискусійних євроінтеграційних ініціатив, які планує ухвалити український парламент.

Відкрито обговорити, доопрацювати й ухвалити нове законодавство про медіа владу закликала група громадських організацій, що працюють у сфері ЗМІ.

Верховна Рада планує ухвалити закон «Про медіа» у двох читаннях восени.

Фото: «Радіо Свобода»

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3611
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду