Інститут масової інформації у травні зафіксував в Україні 49 злочинів проти журналістів, 45 з них вчинила Росія.

Серед цих злочинів – убивства, поранення та викрадення журналістів, обстріли знімальних груп і телевеж, погрози, кібератаки на сайти українських медіа, вимкнення українського мовлення, припинення роботи медіа через російські обстріли, неможливість працювати та друкувати газети через знищення інфраструктури тощо.

Так, 30 травня на Луганщині внаслідок російського обстрілу загинув журналіст французького телеканалу BFMTV Фредерік Леклерк-Імхофф. Інші двоє його колег теж постраждали внаслідок обстрілу: Максім Брандстетер отримав осколкове ураження лівого стегна та контузію, Оксана Леута – контузію. Журналісти готували сюжет про евакуацію з Лисичанська, під час обстрілу вони перебували в евакуаційному броньованому авто.

Ще двоє журналістів постраждали, потрапивши під російський обстріл 28 травня біля мосту на Сєвєродонецьк (Луганська область). Журналіста з Великої Британії Алекса Чан Юка контузило, а український фіксер Микола Пастух отримав осколкове поранення правої руки. У травні російські окупанти викрали у тимчасово окупованому Херсоні з помешкання інженера каналу «Суспільне Херсон» Олексія Воронцова.

Інфографіка: Інститут масової інформації

Наразі приміщення каналу «Суспільне Херсон» контролює окупаційна влада РФ. З боку окупантів неодноразово були спроби пошуку справ працівників філії з метою вербування, допитів та отримання інформації. 21 травня стало відомо, що військові окупаційних сил РФ відпустили Олексія Воронцова. Він живий і перебуває вдома, в тимчасово окупованому Херсоні.

Під російські обстріли на Донбасі та Харківщині потрапили журналісти Громадського ТБ, естонського каналу ERR, естонського Postimees, німецької газети Welt, Заборони, AFP, ТСН, «Радіо Свобода», ICTV.

Також ІМІ зафіксував випадки погроз, які журналісти отримували з Росії. Переважно це були листи, які надходили на електронні редакційні адреси. У листах росіяни погрожували судами, ув'язненням, відповідальністю за «русофобські фейки», радили готувати теплі речі до Сибіру. Новинкою у травні стали погрози застосуванням ядерної зброї.

Крім того, росіяни продовжують вчиняти кібератаки на сайти українських медіа, хоча інтенсивність дещо знизилася. Зокрема, у травні зафіксовано DDoS-атаку на сайти видання «Одеса. Онлайн» та НікВести, які декілька днів працювали з перебоями. Російські злочини проти журналістів та медіа зафіксовано у восьми регіонах України. Найчастіше журналісти ризикували своїм життям в Донецькій та Луганській областях, де цього місяця один журналіст був убитий, четверо отримали поранення, а також потрапили під обстріли. 

Водночас ІМІ зафіксував чотири випадки порушення свободи слова, за які відповідальна Україна. 

Це випадки застосування фізичної агресії проти журналістів – по два випадки перешкоджань та погроз. Журналістам погрожували, зокрема, прихильник московського патріархату та невідомі особи.

Так, журналістка «Четвертої влади» Алла Максимчук отримала погрозу «люстрацією» від прихильника московського патріархату. Інцидент стався під час підготовки сюжету про боротьбу громади за можливість відвідувати храм, підконтрольний ПЦУ, а не московській церкві. Чернівецький журналіст, керівник порталу «БукІнфо» Сергій Зарайський заявив, що невідомий погрожував йому вбивством та знищенням житла.

За словами журналіста, погрози надійшли йому на телефон після виходу матеріалу під назвою «Головою Чернівецької ОВА Осачуком має впритул зайнятись НАБУ за фальшування документів військових частин і прикриття контрабандних схем на кордоні».

Перешкоджали журналістам у Кропивницькому та Запоріжжі. Так, у Запоріжжі правоохоронці заборонили журналістам кількох медіа (061.ua, власним кореспондентам «1+1» і 5 каналу) проводити зйомку зруйнованих унаслідок російських бомбардувань цивільних об'єктів. Журналісти прибули на місце події через кілька годин після бомбардувань. Проте поліцейські не дозволили їм знімати попри дотримання необхідної часової паузи.

Нагадаємо, що представники влади та журналістської спільноти Медіарух дійшли згоди, що журналісти можуть публікувати фото та відео військових об’єктів через 12 годин після завершення бойових дій, через три години – для цивільних об’єктів.

Порушення зафіксовано в чотирьох регіонах: на Рівненщині, у Кропивницькому, Чернівцях та Запоріжжі.

Фото: Роман Балук/Львівська міська рада