Росія за три місяці скоїла 280 злочинів проти журналістів та медіа в Україні – ІМІ

Росія за три місяці скоїла 280 злочинів проти журналістів та медіа в Україні – ІМІ

24 Травня 2022
1333

Росія за три місяці скоїла 280 злочинів проти журналістів та медіа в Україні – ІМІ

1333
Окупанти вбивають, викрадають та беруть у полон журналістів, знищують українське мовлення та блокують доступ до сайтів українських ЗМІ на тимчасово захоплених територіях.
Росія за три місяці скоїла 280 злочинів проти журналістів та медіа в Україні – ІМІ
Росія за три місяці скоїла 280 злочинів проти журналістів та медіа в Україні – ІМІ

Росія за три місяці повномасштабної війни скоїла 280 злочинів проти журналістів та медіа в Україні. Такими є дані моніторингу Інституту масової інформації.

Станом на 24 травня росіяни вбили 29 журналістів, з них семеро журналістів було вбито під час виконання професійних обов'язків. Дев'ятеро журналістів були поранені і щонайменше 15 журналістів зникли безвісти. Зокрема, журналіст Дмитро Хилюк зник на Київщині під час російської окупації. Хоча ця територія з березня вже звільнена, ІМІ досі не вдалося його знайти.

Вбито семеро журналістів (3 українських та 4 іноземних; 2 жінки та 5 чоловіків) під час того, як вони виконували свої професійні обов’язки. 

  • Євген Сакун, оператор телеканалу LIVE (загинув 1 березня під час російського ракетного обстрілу телевежі в Києві);
  • Брент Рено, колишній кореспондент The New York Times (росіяни розстріляли його 13 березня в Ірпені на блокпосту);
  • П'єр Закжевскі, оператор телеканалу Fox News, громадянин Ірландії (загинув 14 березня під час артилерійського обстрілу з боку російських військ у селі Горенка Київської області);
  • Олександра Кувшинова, українська фіксерка, журналістка (загинула 14 березня разом з П'єром Закжевскі під час артилерійського обстрілу з боку російських військ у селі Горенка Київської області);
  • Оксана Бауліна, журналістка російського The Insider, Фонду боротьби з корупцією Олексія Навального (загинула 23 березня під російським обстрілом у Києві під час виконання редакційного завдання);
  • Максим Левін, фоторепортер, воєнний кореспондент, працював із багатьма міжнародними агенціями та українськими виданнями. Він зник 13 березня, 1 квітня знайдений вбитим;
  • Мантас Кведаравічюс, литовський режисер та документаліст, вбитий у Маріуполі.

22 медійників загинули як учасники бойових дій або внаслідок російських обстрілів, не під час виконання своїх журналістських обов’язків:

  • Олександр Литкін, журналіст «КNК Медіа», загинув 13 лютого в с. Романівка внаслідок обстрілу з боку військовослужбовців збройних сил РФ;
  • Ділєрбек Шакіров, цивільний журналіст інформаційного тижневика «Навколо тебе» (був розстріляний 26 лютого в передмісті Херсона з автоматичної зброї); 
  • Сергій Пущенко, графік і живописець, культуролог, заслужений діяч мистецтв України, член Національної спілки журналістів України, лауреат журналістських премій, волонтер і ветеран АТО. Він загинув 2 березня у Василькові разом із побратимами з тероборони;
  • Віктор Дудар, військовий журналіст (загинув 6 березня під час боїв з російськими загарбниками під Миколаєвом);
  • Павло Лі, актор, ведучий телеканалу «Дом», вступив на початку війни до лав територіальної оборони. Загинув 6 березня під Ірпенем під час того, як брав участь у евакуації людей;
  • Віктор Дєдов, оператор телеканалу «Сігма» (загинув 11 березня в Маріуполі внаслідок обстрілу житлового будинку);
  • Олег Якунін, редактор запорізького сайту misto.zp.ua (загинув 18 березня, захищаючи Україну від російських окупантів);
  • Лілія Гумянова, викладачка журналістики та завідувачка художнього відділу Лівобережного районного будинку дитячої та юнацької творчості. Загинула 19 березня унаслідок російських обстрілів Маріуполя;
  • Юрій Олійник, оператор 24 каналу (загинув 23 березня у боях біля Попасної Луганської області).
  • Сергій Заїковський, публіцист, історик, перекладач, загинув 24 березня у бою з російськими окупантами під Києвом;
  • Денис Котенко, співробітник пресслужби Міністерства ветеранів, загинув 24 березня у бою з російськими окупантами під Києвом;
  • Євген Баль, журналіст, письменник, волонтер. 2 квітня помер унаслідок катувань російських військових у Маріуполі;
  • Роман Нежиборець, відеоінженер чернігівського каналу «Дитинець». Російські військові блили його в селі Ягідне біля Чернігова у квітні;
  • Зореслав Замойський. Його тіло з ознаками насильницької смерті знайшли 13 квітня в Бучі;
  • Віра Гирич, журналістка «Радіо Свобода» загинула внаслідок російського обстрілу Києва 28 квітня;
  • Олександр Махов, журналіст каналів «Україна», «Україна 24», «Дом». Був ветераном війни на Донбасі, з початком повномасштабної російської агресії 2022 року знову пішов на фронт. Загинув 4 травня через обстріли;
  • Наталя Харакоз, журналістка, письменниця, членкиня НСЖУ та Національної спілки письменників України, керівниця літературного клубу «Азов'є». Загинула у Маріуполі, який заблокувала російська армія;
  • Євген Старинець, ексменеджер філії Суспільне Черкаси, військовослужбовець. Загинув 30 квітня у боях за Попасну (Луганщина);
  • Максим Мединський, комунікаційник, військовослужбовець. Трагічно загинув під час оборони країни;
  • Оксана Гайдар (псевдонім Руда Пані). Загинула під час обстрілу російською артилерією села Шевченкове Броварського району на Київщині між 11 і 12 березня;
  • Костянтин Кіц, оператор луцького каналу «Аверс», загинув захищаючи на фронті Україну;
  • Ігор Гуденко, фотограф, відеоблогер. Був знайдений 27 лютого у Харкові. Відповідно до висновків лікарів, його смерть не була насильницькою. 

Інфографіка: ІМІ

Окупанти продовжують викрадати та брати у полон представників медіа, зафіксовано дев’ять таких випадків. Останній випадок стався в тимчасово окупованому Херсоні у травні – російські військові викрали з дому інженера «Суспільне Херсон» Олексія Воронцова, а через шість днів його відпустили. Він живий і перебуває вдома, в тимчасово окупованому Херсоні.

Крім того, російські окупанти продовжують знищувати українське мовлення на тимчасово захоплених територіях. Так, у Маріуполі окупанти поширюють пропаганду, використовуючи назву та логотип газети «Приазовский рабочий». Ця газета через окупацію припинила свою діяльність.

Також серед злочинів росіян – обстріли журналістів, телевеж, офісів медіа, блокування доступу до сайтів українських медіа в РФ та окупованому Криму тощо.  

ЗМІ продовжують закриватися внаслідок російської агресії на території України. Так, щонайменше 113 регіональних медіа змушені були припинити роботу через погрози з боку російських окупантів, захоплення редакцій, неможливість працювати в умовах тимчасової окупації та друкувати газети тощо. Медіа припинили виходити на Донеччині, Закарпатті, Луганщині, Львівщині, Миколаївщині, Одещині, Полтавщині, Херсонщині, Харківщині, Хмельниччині, Чернігівщині, у Чернівцях, Запорізькій області, Кропивницькому.

Також зростає кількість погроз та кібератак, вчинених проти журналістів та медіа.  За три місяці повномасштабної війни ІМІ зафіксував 50 випадків погроз та переслідувань журналістів і медіа. 

Фото: Роман Балук/Львівська міська рада

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1333
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду