Людмила Денісова пояснила, чому використовувала «жорстку лексику» для опису статевих злочинів росіян
Людмила Денісова пояснила, чому використовувала «жорстку лексику» для опису статевих злочинів росіян
Екс-омбудсман Людмила Денісова в інтерв’ю Lb.UA прокоментувала заяву медійниць і громадських організацій, які закликали Уповноважену Верховної Ради України з питань прав людини скоригувати комунікацію про статеві злочини під час війни.
За словами Людмили Денісової, такі заяви мали спонукати світову спільноту захищати цивільне населення України:
«Так, тоді ця лексика була дуже жорстока, ми обговорили це з медійниками. Я сказала, що, дійсно, може, я перебільшила. Але я намагалася цим досягнути мети переконати світ, щоб була надана зброя і тиск на Росію».
Як приклад екс-омбудсман навела рішення італійської партії «П’ять зірок» надати зброю Україні. Спочтаку ця партія, за словами Денісовох, були проти таких дій, але після її виступу політики змінили свою думку.
Також омбудсман підкреслила, що жорстка лексика щодо сексуального насильства є міжнародною практикою у правовому захисті. До того ж, у випадку з Україною ці злочини кояться під час війни.
«Я зустрічалася з Прамілою Паттен, яка є спеціальним представником генерального секретаря ООН щодо сексуального насильства у конфліктах – ми працюємо за протоколами ООН і чітко за резолюціями ПАРЄ, Ради з прав людини ООН, де чітко сказано, що таке сексуальне насильство, – сказала екс-Уповноважена. – Воно сьогодні системно, постійно і в особливій жорстокості застосовується, це - тактика війни РФ. Щоб довести, що це відбувається системно, повсюдно і з жорстокістю, потрібно було наводити такі факти».
Також вона додала: «Я згодна, що іноді лексика була дуже жорстка, але я використовувала її так, як було запропоновано самими потерпілими».
За словами Людмили Денісової, гучні заяви також були потрібні для жертв насильства, які таким чином могли би дізнатися,як можуть захистити свої права. «Спеціальний представник щодо сексуального насильства у конфліктах, з якою я зустрічалася, коли вона приїжджала в Україну і приходила в Офіс, запропонувала [...] провести величезну інформаційну кампанію, щоб довести до людей, які є жертвами такого насильства, що безпечно дати свідчення можна саме в такому Офісі», – каже Людмила Денісова.
Нагадаємо, посаду Уповноваженої Людмила Денісова залишила 1 червня.
31 травня її звільнення підтримала Верховна Рада. За відставку Уповноваженої проголосували 234 народих депутати. Призначення нового омбудсмена Рада не розглядала. Недовіру Людмилі Денісовій висловили відповідно до статті 12 закону про правовий режим воєнного стану.
25 травня низка медійниць і громадських організацій відкрито звернулись до Людмили Денісової із закликом скоригувати комунікацію про статеві злочини під час війни.
Людмилу Денісову призначили Уповноваженою Верховної Ради з прав людини 15 березня 2018 року. Згідно із законодавством, термін її повноважень мав становити 5 років.
Вона має намір рскаржувати рішення про звільнення в суді. Рішення парламенту також викликало хвилю обурення серед правозахисників.
Виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко заявив, що Верховна Рада незаконно звільнила Людмилу Денісову з посади Уповноваженого з прав людини. Гельсінська спілка буде подавати скаргу до ЄСПЛ і доводитиме, «наскільки неправа держава щодо інституту Уповноваженого з прав людини».
Правозахисні організації закликали Верховну Раду припинити політизацію і спроби знищити незалежність інституту Уповноваженого з прав людини. Вони наполягають на створенні умов для проведення відкритого та незалежного конкурсу на цю посаду з дотриманням всіх міжнародних стандартів.
Фото з фейсбук-сторінки Всеукраїнського форуму «Україна 30»