Мін’юст Росії вніс у реєстрі ЗМІ-«іноагентів» агенцію «Росбалт» та юридичну особу видання Republic, пише «Ъ».

«Росбалт» у 2001 році заснувала Наталія Черкесова, дружина Віктора Черкесова, який з 1975 року працював у КДБ. Коли у 1998 році Путін став директором ФСБ, то він зробив Черкесова своїм замісником. 

Також він був генералом поліції, обіймав високі посади у відомствах, які займаються контролем за наркотиками, депутат Держдуми від комуністичної партії у 2011-2016 роках. Ще у 2016 році Московський суд намагався анулювати ліцензію «Росбалта» через публікацію ними відеоролика PussyRiot.

«Росбалт» пов’язують з силовиками, часто у цьому виданні публікуються їхні «зливи». Черкесова вважають соратником Путіна. В 2007 році він опублікував колонку, в якій написав, що після розвалу СРСР, «падаючи у безодню, пострадянське суспільство зачепилось за "чекістський" крюк». Він вважає, що тільки цей крюк і врятував Росію від розвалу. 

Російське видання Readovka припустило, що «Росбалт» визнали «іноагентом», оскільки акціонерна фінансова корпорація «Система», яка ним володіє на 2,25%, належить компанії з Віргінських островів.

Головний редактор видання Republic журналіст Дмитро Колєзєв заявив, що у їхнього видання немає іноземного фінансування, вони існують виключно на кошти підписників та підписниць. 

Обидва видання будуть оскаржувати свій новий статус. 

Нагадаємо, що 8 жовтня російський Мін'юст вніс у список ЗМІ-«іноагентів» розслідувальний проєкт Bellingcat. Це, до речі, перше справді іноземне (не російське) медіа у цьому списку.

Крім того, у реєстрі опинилось кілька колишніх співробітників/ць російського розслідувального проєкту «Проект».

Журналістка Єлизавета Сурчонова розповіла, які обмеження накладає присвоєння цього статусу: доводиться маркувати будь-яке своє повідомлення, навіть у батьківському чаті, припискою, а також вести фінансову звітність, вказуючи навіть переказ від друга за обід. 

21 листопада 2019 року Державна дума Росії ухвалила в третьому й остаточному читанні законопроєкт, що дозволяє визнавати «іноземними агентами» фізичних осіб, які поширюють матеріали ЗМІ – «іноземних агентів» або беруть участь в їх створенні. 

28 грудня 2020 року Міністерство юстиції Росії зарахувало перших п'ятьох фізосіб до реєстру «іноземних засобів масової інформації, що виконують функції іноземного агента»: правозахисника Лева Пономарьова, громадянську активістку Дар’ю Апахончич, журналістів Людмилу Савицьку й Сергія Маркелова, які співпрацюють із «Радио Свобода», а також автора «Радио Свобода» і головного редактора сайту «Псковская губерния» Дениса Камалягіна.

Віцепрезидентка та головна редакторка RFE/RL Дейзі Сінделар засудила це рішення влади Росії, яким, на її думку, Мін'юст дав зрозуміти, що «чесне повідомлення про факти є для нього злочином».

Нагадаємо, 15 листопада 2017 року російська Держдума схвалила поправки до закону «Про засоби масової інформації», згідно з якими окремі медіа можуть бути визнані іноземними агентами й які вимагають від медіа, зокрема, розкривати джерела фінансування. 25 листопада президент Росії Володимир Путін підписав цей закон. Того ж місяця до парламенту Росії внесли законопроєкт про штрафи для ЗМІ – «іноземних агентів».

Міністерство юстиції Росії внесло до списку «іноземних агентів» «Голос Америки», проекти «Радіо Свободна Європа / Радіо Свобода», телеканал «Настоящее Время»  та «Фактограф». Ці ЗМІ будуть зобов'язані звітувати перед Мін'юстом Росії про свою діяльність, а також вказувати в своїй продукції, що вони є іноземними агентами.

Росія розробила та ухвалила законопроєкт про визнання медіа «іноземними агентами» після того, як Міністерство юстиції США змусило зареєструватися російський державний телеканал RT у статусі з такою ж назвою та компанію, яка ретранслює російське державне радіо Sputnik у США.

Держдепартамент США застеріг Москву від застосування нового закону як інструменту обмеження свободи слова.

Фото: ТАСС