27 серпня виповнюється 30 років від дня розпорядження президента Росії Бориса Єльцина про відкриття в Москві бюро «Радіо Свобода».

Президентський указ №93 був підписаний після провалу путчу ДКНС, пише «Эхо Кавказа».

Документ складається з шести абзаців. Бюро радіостанції, згідно з указом, відкривалося, «з огляду на її роль в об'єктивному інформуванні громадян Української РСР і світової громадськості про хід демократичних процесів в Росії, події в країні і світі, діяльності законного керівництва РРФСР в період державного перевороту в СРСР».

Указ зобов'язував міністерство закордонних справ забезпечити співробітникам радіостанції можливість безперешкодної роботи в країні, мера Москви – надати бюро приміщення в місті, а республіканські міністерства друку і зв'язку і космосу – забезпечити бюро каналами зв'язку.

Радянська влада перестала глушити ефір «Радіо Свобода» тільки в 1988 році, на 3 роки пізніше більшості інших західних ЗМІ. Під час серпневого путчу, попри відсутність московської редакції, радіостанція протягом трьох діб вела прямі трансляції з міста, передаючи репортажі в тому числі з Білого дому (тодішнього Будинку Рад РРФСР).

«Радіо Свобода», на відміну від інших західних ЗМІ, які працювали тоді в Москві, не стала повідомляти неперевірену і, як виявилось пізніше, неправдиву інформацію про смерть радянського лідера Михайла Горбачова. 

Кореспонденти «Радіо Свобода»взяли інтерв'ю у Єльцина одразу після провалу путчу. У ньому політик заявив, що РС повинна бути акредитована для роботи з Росією. 

«Я думаю, що станція заслужила це своїми справами і об'єктивністю», – сказав він.

Через 30 років Радіо Свобода продовжує працювати в Росії, попри безпрецедентний тиск з боку влади. 

Нагадаємо, 12 січня 2021 року Роскомнагляд склав перші вісім протоколів за статтею 19.34.1 Кодексу про адміністративні правопорушення щодо ЗМІ, визнаних в Росії «іноземними агентами». Протоколи склали щодо медіакорпорації Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода та її проєктів, серед яких «Крим.Реалії». 27 січня суд Москви оштрафував ТОВ «Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода» (РВЄ / РС) та її генерального директора на 1 мільйон 100 тисяч рублів (понад 410 тис. грн). 

Згодом стало відомо, що «Радіо Свобода» може припинити своє існування в Росії через тиск Кремля. Комітет Палати представників США із закордонних справ закликав Байдена у пріоритетному порядку відреагувати на такі загрози. Комітет захисту журналістів закликав російську владу скасувати закон про «іноземних агентів», щоб забезпечити місцевим та іноземним медіа вільну роботу, а також не штрафувати ЗМІ за нібито порушення цього закону. 

Заступник директора з питань ЗМІ та зв’язків з громадськістю RFE/RL Мартінс Званерс повідомив, що працівники «Радіо Вільна Європа/ Радіо Свобода» не підтримують та відкидають вимогу РФ позначати контент «Крим.Реалії» відповідно до російського закону про «іноземних агентів». Медіакорпорація повідомила, що не підтримає пропозицію будь-якої сторони, яка б визнавала незаконну анексію Криму Росією.

10 березня стало відомо, що в Росії оштрафували місцеве бюро «Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода» і його гендиректора Андрія Шарого на 53,9 млн руб. (732 тис. доларів) у справах про немаркування матеріалів «іноземного агента».

8 квітня президент корпорації «Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода» (RFE/RL) Джеймі Флай засудив спроби російської влади усунути та згорнути діяльність російської служби «Радіо Свобода». Він сказав, що «Радіо Свобода» продовжуватиме чинити опір атакам та боротиметься з цими спробами всіма можливими методами.

Заступник директора з питань ЗМІ та зв’язків з громадськістю RFE/RL Мартінс Званерс повідомив, що «Радіо Вільна Європа/ Радіо Свобода» докладає всіх зусиль для захисту та безпеки своїх журналістів у РФ, а також – продовжує боротися з незаконними зусиллями російською влади, яка прагне контролювати взаємодію медіа з аудиторією.

Компанія також оскаржує дії російської влади в Європейському суді з прав людини і звернулася до цього суду з проханням як запобіжний захід заборонити Росії стягувати ці штрафи.

14 травня банківські рахунки ТОВ «РВЄ/РС», яке представляє російську службу «Радіо Свобода», заблокували. 

Фото: «Радіо Свобода»