Завтра в Києві відбудеться масштабний форум Кримська платформа – міжнародний консультаційно-координаційний формат, який ініціювала Україна. Платформа має на меті зібрати під своєю егідою тематичні заходи та ініціативи з кримського питання в рамках міжнародних організацій, інших міжнародних урядових та неурядових форумів. Детально про програму форуму можна довідатися тут.

«Детектор медіа» також розпитав Рустема Умєрова, народного депутата з фракції «Голос», співголову міжфракційного об'єднання «Кримська платформа» про участь саме кримчан у події, їхню думку про достатність зусиль України в інформаційному вимірі щодо деокупації та реінтеграції Криму.

— Пане Рустеме, які кримськотатарські організації братимуть участь у «Кримській платформі», скільки їх? Яка участь Меджлісу в цьому заході? Чи будуть на платформі представлені люди, які досі живуть у Криму?

— На саміті «Кримської платформи» будуть присутні делегати Курултаю, члени Меджлісу, представники Всесвітнього конгресу кримських татар, представники кримськотатарської діаспори з Туреччини та Польщі,  держпідприємство «Кримський дім», кримськотатарські громадські організації: Фонд національного добробуту Криму, Кримськотатарський ресурсний центр, Кримський простір і так далі.

— Які очікування у вас від цього заходу? Що би ви назвали головною метою та досягненням «Кримської платформи»?

— Головна мета — це повернути Крим під державний контроль України.

Установчий саміт  23 серпня — це відправна точка діяльності «Кримської платформи».

Але те, що в Києві 23 серпня зберуться на найвищих рівнях представники з понад 40 країн та міжнародних організацій, — це вже велика дипломатична перемога України. Масштабний запуск «Кримської платформи» точно унеможливлює можливості Росії зробити так, щоби світ змирився з окупацією Криму. 

Ми повертаємо питання Криму до міжнародного порядку денного. Більшість країн цивілізованого світу в черговий раз підтвердила, що Крим —  це Україна. Головний меседж, який ми хочемо донести світові, — Україна продовжує правову, дипломатичну, ненасильницьку боротьбу за Крим.

Мета «Кримської платформи» — спільними зусиллями разом із нашими міжнародними партнерами знайти рішення, як деокупувати та реінтегрувати Крим.

—  Чи, на вашу думку, держава робить достатньо, аби питання деокупації Криму залишалося в медійному просторі та звучало на міжнародному рівні?

— Тенденція останніх років державної політики в напрямку деокупації та реінтеграції Криму позитивна. Україна чітко демонструє як усередині країни, так і на міжнародній арені — ми продовжуємо свою боротьбу за Крим саме правовим шляхом.

Україна вперше ухвалила Стратегію деокупації та реінтеграції. Уряд розробляє План реалізації цієї стратегії. Йде активна робота над Стратегією розвитку кримськотатарської мови.

За два роки роботи парламенту цього скликання ми зрушили з місця питання Криму. Нам вдалося зробити з колегами те, чого Україна не могла зробити останні 30 років, — на рівні закону кримських татар, караїмів та кримчаків  визнали корінними народами України. І тут важливо зауважити, що закон про корінні народи був невідкладним від президента, що теж є свідченням того, що Крим — це пріоритетне питання сьогодні для України.

Ми на законодавчому рівні заборонили постачати воду в Крим, скасували вільну економічну зону «Крим». Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила важливу резолюцію щодо порушень прав людей в окупованому Криму. І тут важливо зазначити, що резолюцію підтримали всі країни — учасниці Асамблеї, більше того, всі правки української делегації були також одностайно підтримані.

За ініціативи президента створили «Кримську платформу» — у нас з’явився перший міжнародний формат координації з нашими партнерами питання деокупації та реінтеграції Криму. Більше того, на установчий саміт «Кримської платформи» ми зберемо в Києві безпрецендентну для України кількість топпредставників країн та міжнародних організацій — 44 учасника.

Росія може й далі витрачати мільярди доларів на пропаганду, але правда завжди голосніша за фейки. Завтра на шпальтах усіх світових ЗМІ буде написана фраза «Крим — це Україна». І це інформаційна перемога України.

— Якими є ваші очікування від саміту з огляду на фактичний склад учасників, їхні сильні та слабкі сторони та інтереси? Міжнародна безпека, санкції, права людини, вплив окупації на економіку та екологію, невизнання анексії: чи вдасться приділити достатню увагу усім цим аспектам?

— Станом на зараз свою участь в установчому саміті «Кримської платформи» підтвердили 44 держави та міжнародні організації.

Якщо подивитися географію країн, які приїдуть на саміт «Кримської платформи», висновок, який можна зробити вже зараз — в наступні роки ми будемо активніше комунікувати питання Криму з країнами Африки, Південної Америки та більшістю країн Азії.

Під час саміту ми приділимо увагу й ситуації з порушенням прав людей, і економічним та екологічним проблемам у Криму, які є наслідком агресивної політики держави-окупанта на півострові. На саміті буде чотири тематичні панелі, на яких ми обговоримо питання: 

• політики невизнання тимчасової окупації;
• мілітаризації Азово-Чорноморського регіону;
• порушення прав людей;
• відновлення прав кримськотатарського народу. 

Участь у дискусії братимуть представники корінних народів, українські посадовці та представники іноземних делегацій.

Установчий саміт і не має на меті повноцінно та глибоко охопити всі вказані питання. Це неможливо зробити за один день. Саміт – це стартова точка, що окреслює рамку подальшої співпраці та фіксує позиції учасників.

— У чому важливість Кримської хартії, яку планують підписати на заході, з огляду на те, що більшість держав світу не визнає окупації Криму?

— У Кримській хартії держави-підписанти ще раз підтвердять свою позицію щодо невизнання зміни статусу Криму та відповідальності Російської Федерації, як окупанта, за гуманітарні, культурні, соціальні та політичні права громадян, що залишилися проживати на тимчасово окупованій території півострова.

Попри свій декларативний характер, Кримська хартія також матиме негативні наслідки для Росії. По-перше, в нас на руках будуть не усні заяви, а документ із підписами уповноважених представників держав про невизнання окупації Криму. Ми звіримо свої годинники з міжнародним співтовариством.

По-друге, підписання подібного документа великою кількістю держав — це інформаційний привід міжнародного масштабу. Світові інформаційні агенції вкотре нагадають про злочини Росії й те, що вона не партнер, а агресор. 

По-третє, ми залишаємо цей документ відкритим до підписання для всіх країн, які з тих чи інших причин не змогли приїхати на Саміт у Київ.

— Як буде працювати Офіс «Кримської платформи»? Він стане постійним центром моніторінгу ситуації в Криму? Розкажіть, будь ласка, детальніше про його роботу та цілі.

— Офіс «Кримської платформи» працюватиме на базі Представництва президента України в Криму.

Офіс координуватиме всю роботу в рамках «Кримської платформи», а також займатиметься щоденним моніторингом ситуації в Криму по чотирьох напрямках:

— порушення прав людей у тимчасово окупованому Криму;

— економічна ситуація;

— погіршення екологічної ситуації;

— безпекові питання та мілітаризація півострова.

Фото надані Рустемом Умєровим