У Росії пов’язані з Михайлом Ходорковським видання «МБХ Медиа», «Открытые медиа» і правозахисний проєкт «Правозащита Открытки» оголосили про припинення роботи після блокування Роскомнаглядом їхніх сайтів.

Видання «Открытые медиа» заявило, що разом з інвестором ухвалило рішення зупинити свою роботу з 5 серпня через наявні ризики для співробітників проєкту. Видання підкреслило, що працювало на кошти п'ятирічного гранту Михайла Ходорковського, але ніколи не співпрацювало зі структурами, оголошеними у РФ «небажаними». Саме зв'язок з такими організаціями, за даними медіа, російська влада закидає заблокованим ресурсам.

«У журналістів проєкту не було відносин з іншими компаніями Ходорковського… На жаль, влада не потрібні медіа-проєкти з критичним поглядом на те, що відбувається в країні, чим більше критики – тим коротше життя проєкту. Але ми хоча б спробували», – говориться у заяві редакції.

Головред «МБХ Медиа» Вероніка Куцилло також оголосила про припинення роботи через блокування сайту на території РФ.

«Я не готова ставити під загрозу свободу і життя інших людей. Михайло Ходорковський – також. Проект «МБХ медіа» закривається. Я дуже вдячна всім, хто працював з нами всі ці роки. Ми робили класні речі. Спасибі вам. Я вдячна всім, хто нас читав, дивився і слухав. Ви ті, для кого ми працювали. Спасибі вам за інтерес і підтримку. І я дуже вдячна Михайлу Ходорковському, який дав мені і кільком десяткам людей, які по-справжньому люблять Росію, можливість займатися улюбленою справою, чесно і захоплено. Спасибі, було круто. Я відпочину і придумаю щось ще», – написала Куцилло у Facebook.

Про припинення роботи правозахисного проєкту «Правозащита Открытки», який також пов’язаний з Ходорковським, повідомила юрист Анастасія Буракова.

4 серпня Роскомнадзор заблокував сайти «МБХ Медиа», «Открытые медиа» і сайт правозахисного проєкту «Правозащита Открытки» без офіційного повідомлення причин. За даними самих видань, вони внесені в особливий список Роскомнагляду як ресурси, що «розповсюджують заклики до масових безладів і екстремістської діяльності».

Закон про «небажані організації» був ухвалений Держдумою РФ у травні 2015 року. Згідно з законом, будь-яка іноземна або міжнародна неурядова організація, визнана «небажаною», не може працювати на території РФ. Дочірні відділення таких організацій повинні бути закриті, а рахунки заморожені. Співробітникам загрожує спочатку адміністративна, а потім кримінальна відповідальність. Керівникам – відразу кримінальна. Рішення про заборону діяльності таких організацій ухвалюються без суду.

Також у Росії діє закон про так званих «іноземних агентів», у 2021 році влада додала до відповідного  реєстру такі ЗМІ як «Медуза» (базується в Латвії), московське «Первое Антикоррупционное СМИ» та VTimes.io, яке зареєстроване у Нідерландах, а також The Insider і п'ятьох журналістів російських видань. Відмова видань від маркування своїх матеріалів позначкою «іноземний агент» несе покарання у вигляді штрафу.

Російське видання VTimes вже оголосило про припинення роботи через політичні і фінансові труднощі, які постали перед редакцією після присвоєння виданню статусу «іноземного агента».

4 червня 2021 року суд відмовив виданню «Медуза» у задоволенні позову про виключення з реєстру ЗМІ-«іноагентів». Щоб уникнути закриття «Медуза» була вимушена запустити донати.

Також в списку «іноземних агентів» опинилась московська редакція Радіо Свобода, яка відмовляється виконувати відповідні приписи держави. 

Через утиски у Росії журналістів та працівників російської служби «Радіо Свобода» перевозять до Києва та Праги. З 18 травня московське бюро «Радіо Свобода» почало випускати програми з київської студії. 

19 травня Радіо Свобода та генеральний директор московського бюро Андрій Шарий подали до ЄСПЛ скаргу щодо використання Росією закону про «іноземних агентів», внаслідок чого з січня на редакцію та самого Шарого були накладені штрафи на мільйони доларів.

Фото: Русская служба Би-би-си