Демарш соцмереж: проти Трампа чи проти Першої поправки?

Демарш соцмереж: проти Трампа чи проти Першої поправки?

7 Січня 2021
6762
7 Січня 2021
18:43

Демарш соцмереж: проти Трампа чи проти Першої поправки?

Олексій Панич
доктор філософських наук, професор, медіаексперт
6762
У подіях, які вчора сколихнули Сполучені Штати, найважливіша, цілком можливо, сталася не в центрі американської столиці, а у віртуальному просторі.
Демарш соцмереж: проти Трампа чи проти Першої поправки?
Демарш соцмереж: проти Трампа чи проти Першої поправки?

В соцмереж, які вже тривалий час закидали Трампу «неодноразове і серйозне» порушення їхніх правил через поширення дезінформації, після штурму Капітолію, урвався терпець. Без жодного рішення суду (!), діючи суто на власний розсуд, відповідальні керівники найбільших світових соцмереж не лише висунули Трампу вимогу видалити деякі його пости (включно з відео, де Трамп звертається зі словами підтримки до вашингтонських протестувальників), а й заблокували його акаунти: Twitter на 12 годин, а Facebook та Instagram на 24 години. Згодом те саме зробила мережа Snapchat. Компанія Google, своєю чергою, видалила вже згадане відео, розміщене на відповідному каналі YouTube.

Отже, всі найбільші гравці світу соцмереж виступили проти чинного президента США єдиним фронтом.

Чи виступили вони також і проти американської Конституції?

Славетна «Перша поправка» до цього історичного документа, щоправда, лише гарантує, що «Конгрес США не буде… видавати закони, які будь-яким чином обмежують свободу слова», а також «видавати закони, які будь-яким чином обмежують свободу преси».

Відповідно, в США «немає такого закону», який заборонив би громадянину Трампу вільно висловлювати на публіці свої погляди – хай би скільки в них було неправди. Щоправда, і «немає такого закону», який заборонив би пресі – або її далеким нащадкам, соціальним мережам – вільно вирішувати на власний розсуд, як їм реагувати на поширення тої чи іншої інформації контрольованими ними каналами.

Такими, максимально схематично, є правові контури цієї ситуації, яка рано чи пізно, вочевидь, стане предметом розгляду Верховного Суду США – інстанції, яка має вже чималий досвід розгляду суперечок щодо застосовності Першої поправки (зокрема й в цій її частині).

Але правовий аспект – не єдиний важливий аспект у цій ситуації.

Я би, наприклад, ще відзначив, що перехід соцмереж, в їхніх реакціях на публічні висловлювання Трампа, від попереджень до бану стався безпосередньо після переходу адресатів цих висловлювань Трампа від виразів невдоволення до штурму державної інституції.

І це здається цілком логічним: якщо одна сторона перейшла від слів до дій, те саме має право зробити інша.

Але як бути в ситуації, коли поширення брехні з вуст офіційних осіб у тих же соціальних мережах вже спричинило перехід до насильницьких дій, але не в центрі Вашингтону, а десь в іншій частині світу – наприклад, в Криму чи на Донбасі? На погляд американських керівників всесвітніх соцмереж, чи є тут підстави для аналогічного бану? Або ж такі підстави з’являться лише коли під ударом опиниться не той «Білий дім», що в Донецьку (місцеві так називали будівлю облдержадміністрації, раніше обкому КПРС), а виключно той, що в Вашингтоні?

Ще одне цікаве питання – наскільки національний регулятор (наприклад, та ж таки Нацрада з питань ТБ і РМ, коли йдеться про українські ефірні медіа) може без рішення суду вчиняти в національному інформаційному просторі дії, аналогічні вчорашнім діям керівників всесвітніх – і «за сумісництвом» також американських – соцмереж? Де тут оптимальна межа, що відокремлює право нації та національної держави на інформаційний самозахист від права нації на захист від інформаційного свавілля з боку власної держави? І чи однаковою є (і об’єктивно може та має бути) ця межа в різних суспільствах, які перебувають на різних стадіях і в плані зрілості демократії, і в плані властивої їхнім членам культури сприйняття та обробки інформації?

Гадаю, на ці непрості питання нам доведеться шукати відповіді ще дуже довго після того, як «штурм Капітолію 06 січня 2021 року» вже стане фактом історії.

P.S. Поки цей текст готувався до публікації, стало відомо, що Facebook та Instagram заблокували акаунти Трампа на невизначений термін – але не менше, ніж на найближчі два тижні, тобто до очікуваного дня мирної передачі ним влади. «Curiouser and curiouser!» - як сказала б в такій ситуації героїня Льюїса Керрола.

Фото: itc.ua

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
6762
Читайте також
15.01.2021 09:30
Вячеслав Грабский, «Петр и Мазепа»
3 727
12.01.2021 10:30
Дмитро Золотухін
для «Детектора медіа»
2 951
10.01.2021 11:09
Артем Біденко
для «Детектора медіа»
4 311
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду