«Якби вирубити світло трьом каналам – пропаганди поменшало би в рази», – Отар Довженко

«Якби вирубити світло трьом каналам – пропаганди поменшало би в рази», – Отар Довженко

27 Листопада 2020
6292
27 Листопада 2020
16:08

«Якби вирубити світло трьом каналам – пропаганди поменшало би в рази», – Отар Довженко

6292
Проросійська пропаганда в українських медіа чітко локалізована, з нею треба боротися на державному рівні, вважає експерт «Детектора медіа».
«Якби вирубити світло трьом каналам – пропаганди поменшало би в рази», – Отар Довженко
«Якби вирубити світло трьом каналам – пропаганди поменшало би в рази», – Отар Довженко

Проросійська дезінформація зосереджена в українському медіа просторі в десятку медіа та не є тотальною. Про це повідомив керівник Центру моніторингу та аналітики ГО «Детектор медіа» Отар Довженко, презентуючи 27 листопада підсумки моніторингу проросійських дезінформаційних наративів в українських медіа під час місцевих виборів, який проводив «Детектор медіа». Презентацію моніторингів організував Проєкт «ЄС та Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні».

За словами Отара Довженка, проросійська дезінформація на загальнонаціональному рівні сконцентрована в таких медіа: «112 Україна», ZIK, NewsOne (більше половини всіх матеріалів), «Страна», «Вести», «Інтер» і сайт «Подробности», MigNews. На інші медіа припадає лише 2% матеріалів. «Ця пропаганда дуже локалізована та каналізована: якби вирубити світло трьом каналам – пропаганди поменшало би в рази», – наголосив експерт.

Таким чином, головним осередком проросійської пропаганди виступають медіа «Опозиційної платформи – За життя». «70% матеріалів з проросійською дезінформацією виявлено в медіа, які належать представникам ОПЗЖ. 29% – це “умовний Янукович”, тобто медіа, які контролюються або пов’язані з оточенням колишнього президента, – зауважив експерт. – Проросійська пропаганда на загальнонаціональному рівні чітко локалізована. Але вона використовує такі інструменти, які її роблять дуже переконливою».

За даними моніторингу, на регіональному рівні картина менш однорідна. У Донецькій, Луганській, Запорізькій, Дніпропетровській і Миколаївській областях поширення проросійської пропаганди залежало від того, чи доцільно було місцевим політикам мобілізувати виборців за допомогою прокремлівської риторики. В усіх восьми областях, охоплених моніторингом, медіа, які просували кремлівський порядок денний на рівні редакційної політики, були поодинокими винятками.

Роль соціальних мереж і телеграм-каналів у поширенні проросійської пропаганди в різних областях півдня і сходу України різниться, однак ніде прокремлівська пропаганда не була тотальною та масовою.

Найпоширеніші наративи проросійської дезінформації: «Україна – недодержава» (сюди включається також критика влади), «Україна – нацистська держава», «Зовнішнє управління» (Сорос, МВФ), «Громадянська війна», «Україну врятує дружба з Росією» (сюди включаються й матеріали про необхідність постачання в Україну російської вакцини від COVID-19), «Зеленський обманув виборців», «Медведчук – надія України». Приклади кожного з наративів Отар Довженко описав у підсумковому матеріалі моніторингу.

Під час моніторингу експерти виявили три нові наративи, яких не було в початково складеному переліку: «Зрив місцевих виборів», «Переслідування опозиції» (тобто – ОПЗЖ і Партії Шарія), «Посилення антизахідних настроїв» (наприклад, відновлення давнього фейку про «американські біолабораторії в Україні»).

За підсумками моніторингу Отар Довженко сформулював рекомендацію для тих, хто займається інформаційною політикою в державі: припинити трактувати медіаканали, що поширюють проросійську пропаганду, як медіа, а їхніх співробітників – як журналістів.

«Ці медіа – це інструмент політичної боротьби і впливу на громадську думку. Боротися з ними пропагандою журналістських стандартів – це все одно що цілувати дула пістолетів, з яких по вас стріляють. З огляду на те, як чітко локалізована й каналізована проросійська пропаганда, ми мали би бути єдині в констатації того, що це – квазімедіа, інструмент російського деструктивного впливу на Україну», – сказав експерт.

Він наголосив на нагальності боротьби з проросійською дезінформацією на державному рівні. «І тут треба боротися не з безпосередніми виконавцями цих замовлень чи каналами на місцях, які заробляють копійчину, ретранслюючи цю пропаганду, а треба боротися з тими людьми, які вкачують у це мільйони доларів. Звичайно, лишаються ризики, що під виглядом боротьби з дезінформацією держава почне закручувати гайки незалежним журналістам. Але коли зв'язок між проросійськими політиками та медіа очевидний і неприхований – можна було би прописати правила цієї боротьби таким чином, щоб від цього мінімально постраждали невинні», – резюмував Отар Довженко.

Нагадаємо, ГО «Детектор медіа» з 5 вересня по 25 жовтня проводила моніторинг (про)російських дезінформаційних наративів у загальноукраїнському медіапросторі та в медіа восьми східних і південних областей. У дослідженні брали участь 16 експертів моніторингового центру ГО «Детектор медіа» та інформаційна агенція Guildhall.

Під час попередніх презентацій проміжних результатів моніторингу Отар Довженко звертав увагу, що українські медіа поширюють кремлівські наративи про Україну як «недодержаву», «нацистську державу» та «зовнішнє управління» нею, а також – що головним джерелом проросійської пропаганди в українських медіа виступає «Опозиційна платформа – За життя».

Фото: архів ДМ

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
6292
Читайте також
Коментарі
3
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
АМОН
1476 дн. тому
Шановна Ольго діяльність ГО«Детектор медіа», підтримує демократичні цінності в журналістському середовищі, обстоює дотримання професійних стандартів в українських засобах масової інформації та аналізує якість їхнього контенту. «ДМ» — сприяє становленню демократичних, вільних та професійних медіа в Україні і формуванню критичного вдумливого та обізнаного медіаспоживача. «ДМ» — це видання про медіа. Група видань ГО «Детектор медіа» висвітлює події та явища, пов’язані з медіа, а також контекст, необхідний для їх аналізу та розуміння. Три головні складові їхньої місії — покращення якості українських медіа, підвищення медіаграмотності українського суспільства та протидія дезінформації та пропаганді. Також редакція може публікувати матеріали на теми, прямо не пов’язані з медіа, якщо вважає їх важливими для аудиторії. «ДМ» працює в інтересах власної аудиторії та суспільства. Редакційну політику видань «ДМ» визначає керівництво громадської організації. Редактори видань і керівники проєктів «ДМ» приймають рішення у сфері своєї відповідальності, керуючись цими редакційними принципами, а також виходячи з інтересів аудиторії видання зокрема та суспільства загалом. «ДМ» вважає дослідження інтересів, уподобань та поглядів аудиторії й суспільства, зокрема через зворотний зв’язок та соціологічні дослідження, складовою своєї місії. Організації-донори, які фінансують ГО «Детектор медіа», не мають впливу на редакційну політику та редакційні процеси видань «ДМ». Співпраця «ДМ» з організаціями-донорами базується на взаємній довірі, чесному діалозі та спільних цінностях. Ми виконуємо свої зобов’язання перед ними в межах окремих проєктів, однак це не дає жодним стороннім організаціям та особам права втручатись у роботу журналістів, нав’язувати свою думку редакції, накладати цензурні обмеження. «ДМ» не займаємося пропагандою. Команда «ДМ» об’єднана спільними цінностями: повагою до закону і прав людини, підтримкою демократичного розвитку держави та громадянського суспільства, баченням майбутнього України як цивілізованої, незалежної, стабільної та мирної європейської держави. Ці цінності зумовлюють вибір тем та авторів, активну участь у суспільних, ринкових та регуляторних процесах, пов’язаних із демократизацією та розвитком медіапростору. Втім пропаганда не є функцією та завданням видань «ДМ». «ДМ» чітко відокремлюємо журналістику від громадянського активізму й не дозволяє особистим поглядам та вподобанням впливати на неупередженість власної роботи. Матеріали, створені в межах проєктів, покликаних просувати певні цінності чи ідеї (наприклад, європейської інтеграції, демократичних реформ, толерантності тощо), публікуються з додаванням інформації про проєкт та організацію-донора. «ДМ» відкриті до публікації думок, відмінних від позиції редакції, якщо вони грамотно висловлені, аргументовані та не порушують закон. Для «ДМ» свобода слова — понад усе. Але не понад закон. «Детектор медіа» захищає свободу слова, редакційні свободи медіа, обстоює права журналістів. Водночас в умовах збройного конфлікту, окупації частини території, постійної інформаційної війни, яку Росія веде проти України, вважає за неможливе виправдовувати свободою слова будь-які дії, спрямовані на підтримку агресора чи на руйнування української державності. Виступаючи за свободу преси, «ДМ» закликає колег до відповідальності та застерігає від свідомої чи несвідомої участі в маніпуляціях, які грають на руку агресору. «ДМ» проти дискримінації. Рівноправність — важлива цінність ГО «Детектор медіа». Будь-яка дискримінація за ознаками статі, віку, походження, стану здоров’я або за будь-якими іншими в матеріалах видань «ДМ» є неприйнятною. Якщо журналіст бачить у матеріалі, який збирається опублікувати, ознаки дискримінації або мови ворожнечі, він має проконсультуватися з редактором. У складних та неоднозначних ситуаціях редакція консультується з юристами та експертами профільних організацій, що спеціалізуються на недопущенні дискримінації. Журналісти «ДМ» мають проявляти толерантність до кожної людини та ідей, які вона висловлює, крім випадків, коли її ідеї або дії явно суперечать законам України. Якщо «ДМ» визнає подію вартою новини, то висвітлює її якісно. Новини видань «ДМ» подаються безсторонньо, неупереджено та відповідно до професійних стандартів та етичних принципів журналістики. З огляду на те, що видання «ДМ» є тематичними, добираючи інформаційні приводи, то виходить з інтересів цільової аудиторії (топ-менеджменту ЗМІ, редакторів, журналістів, медіаекспертів, політиків, громадських організацій, органів державної влади, донорських організацій, експертів у дотичних темах, медіаспоживачів). У новинах «ДМ» перевіряє факти (завжди мінімум у двох, краще у трьох джерелах), посилається на конкретні джерела, не дозволяє собі неавторизованих оцінок. Точність і достовірність для «ДМ» важливіші за оперативність та ексклюзив. Метою журналістів «ДМ» завжди є отримання ексклюзивної (якщо це можливо) інформації з першоджерела якомога оперативніше. Втім оперативність не виправдовує публікації неперевіреної інформації, а ексклюзивність — замовчування важливих фактів і коментарів, раніше висвітлених іншими виданнями. Оперативність може бути підставою для публікації неповного або незбалансованого матеріалу лише в разі, якщо редактор визнає цю новину особливо важливою для аудиторії, а редакція робить усе можливе для того, щоби з’ясувати та оприлюднити всі інші важливі факти й точки зору, про що ми обов’язково повідомляємо свою аудиторію. Міркуваннями оперативності не може бути виправдана публікація неперевіреної інформації про стихійні лиха, смерть та інші особисті трагедії, а також фактів із приватного життя. «ДМ» висвітлює конфліктні ситуації неупереджено. У новинах та аналітичних матеріалах будь-які конфлікти висвітлені безсторонньо, збалансовано та неупереджено. Якщо журналіст або редактор видання «ДМ» не може гарантувати безсторонності, є прихильником або ненависником однієї зі сторін конфлікту, має конфлікт інтересів, пов’язаний із висвітлюваною темою, він має повідомити про це керівництво. У таких випадках висвітлення цієї теми буде передане іншій людині. Якщо працівник редакції, експерт або постійний автор «ДМ» хоче висловити власну думку про конфліктну ситуацію, він може зробити це у форматі авторської колонки або блогового допису. Такі матеріали завжди публікуються у відповідних рубриках, а думки авторів мають бути аргументовані. Такий матеріал є власною позицією журналіста або редактора, а не думкою редакції. «ДМ» надає слово іншим сторонам конфлікту в рубриках колонок і блогів, якщо їхні позиції викладені у форматі, придатному для публікації. Думка авторів «ДМ» завжди аргументована. Аналітичні матеріали «ДМ», засновані на власних моніторингових дослідженнях організації, створюються відповідно до публічної методології та мають бути максимально аргументованими, оцінні судження в них – авторизованими, факти – відокремленими від коментарів. Оцінні судження в публіцистичних матеріалах видань «ДМ» мають бути аргументованими та виваженими. Ці вимоги поширюються на матеріали штатних і позаштатних авторів, а також опубліковані в розділі «Блоги». Редакція зобов’язана відхиляти матеріали позаштатних авторів, створені з порушенням законів України, стандартів та етичних норм журналістики. Публікація таких матеріалів не може бути виправдана правом на відповідь. «ДМ» поважаємо чужу працю й не краде контент. Плагіат для видань «ДМ» неприйнятний. «ДМ» використовує чужі ідеї лише з дозволу їхніх авторів, зазначаючи авторство, а чужі думки цитує лише з посиланням. Чужі фотографії та відео публікуються з посиланням на джерела та видаляються на першу вимогу власників авторських прав, якщо вони не згодні з публікацією. Винятки можливі в разі особливої суспільної важливості інформації. Посилання, зроблене журналістом на джерело інформації, є для глядача єдиним доказом того, що йому розповідають про речі, які відбуваються насправді, а не про фантазії журналістів. «Детектор медіа» завжди коректно, чітко й недвозначно посилається на конкретні джерела інформації в новинах. «ДМ» не копіюємо дослівно чужих текстів, крім тих, що публікуються в розділі «Дайджест» (із посиланням на джерело). Дописи в соціальних мережах публікуються в розділі «Блоги» лише з дозволу авторів. У соцмережах «ДМ» вільний, але відповідальний. «ДМ» цінує свободу висловлювання своїх працівників та розуміє, що їхній соціальний капітал — складова соціального капіталу бренду «ДМ». Люди, які працюють у виданнях «ДМ» або є постійними авторами або експертами проєктів організації, не обмежені у висловленні своїх думок на будь-які теми в соціальних мережах. Водночас «ДМ» очікує від них відповідальності та усвідомлення негативного впливу, який їхні необачні дії можуть мати на репутацію «ДМ». Забороняється обговорювати в соціальних мережах внутрішні справи організації та оприлюднювати деталі матеріалів, над якими працює редакція, без згоди керівництва. «ДМ» не забороняє, але не рекомендуємо авторам та експертам, які безпосередньо займаються аналізом політичного медійного контенту та дискурсу, публічно висловлювати свої політичні симпатії та антипатії. Особливо під час виборчих кампаній. Все вище перераховане Ви назвали- "...дерьмом", при тому, що це лише капля у морі якісних редакційних принципів ГО«Детектор медіа». Тому відзнчу, що матеріали «ДМ» у значній мірі відповідають даній редакційній політиці - чого точно не можна сказати про матеріали деяких "українських" та проросійських ЗМІ (особливо про тих які згадується у даному матеріалі). Можливо це прозвучить як ліричний відсту та все ж Знецінення фундаментальних засад побудови відкритого суспільства, демократії, свободи слова, міцних інституцій, політичної культури та медіакультури на корись популізму, пропаганді, маніпуляціям, демагогії, клептократії, охлократії, підставної (авторитарної) демократії чи то утопічно-ідеалізованих політиків/керівників держави/чиновників (які б породжували нашу економічну та соціальну залежнісь від держави та самостійно вірішували б проблеми, вирішенням яких насправді має займатися проактивна, ліберальна, компетентна громадськість, яка б представляла сукупнісь різноманітних прошарків населення) - є цілком рівноцінним знеціненню себе, як особистості та індивідуальності на користь осіб/окремих груп суспільства чи то режимів, які ставлять державні, або ж власні пріорітети вище за наші загальні свободи, й права на здорову конкурентнісь, толерантність та самоцінність, а також потреби що до спільного (природнього, конструктивного) вирішення проблем/конфліктів які виникають в суспільстві. Так! Одномоментних позитивних культурно-соціальних/економічних зрушень та міцних інституцій навіть за умов високої професійної компетентностіи та наявності ліберальних поглядів з тяжінням до відкритого суспільства з високим рівнем гуманізну/культури та низьким рівнем корупції нам швидко й легко не вдастся досягти, утім ми їх точно ніколи не досягнемо якщо покладатимемо власні функції по створенню умов співіснування на окремих осіб/режими які монополізуватимуть наші права та свободи.
Ольга
1484 дн. тому
Если бы выключили свет в редакции "Детектора", Украина вздохнула бы полной грудью – перестало бы пахнуть дерьмом
Helga
1484 дн. тому
Угу, про нацистську державу вам зможуть багато що розповісти представники ЛГБТ-рухів й рухів за права жінок, які постійно потерпають від нападів ультраправих неонацистів. А поліції та МВД на це зазвичай начхати. Ось з цього й виникає "недодержавність". Добре, що хоч на медвечуцьких каналах підіймають ці теми. Інші ж мовчать, бо тож "пропаганда на користь кремля", а не обговорення внутрішніх проблем держави (як ось ті самі ультраправі рухи, вуличне насилля й дискримінаційний інтернет-буллінг).
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду