Комісія з журналістської етики розробила для журналістів та ЗМІ рекомендації щодо створення матеріалів з дописів в соціальних мережах. Про це КЖЕ повідомила 23 листопада.

Комісія звернула увагу, що інтернет-видання часто використовують для новин дописи політиків або політологів, які спрямовані на критику або на відбілювання репутації представників держвлади.

«Новини, створені виданнями на підставі таких дописів, не містять бекграунду з описом ситуації, якої стосується допис, та можуть виглядати вирваними з контексту. Видання зазвичай також не проводять перевірки на предмет достовірності відомостей чи звинувачень, викладених у дописі, не надають можливості прокоментувати звинувачення об’єктам критики та не наводять посилань на матеріали, де ті чи інші звинувачення вже були спростовані. Частою є ситуація, коли журналісти не розміщують посилання на цитований допис, а додають скріншоти, які потребують додаткової верифікації зі сторони читача», – розповіли в КЖЕ.

У Комісія додали, що ці новини сприймаються як редакційні матеріали; можуть свідчити про низький рівень професійності журналістів; такі матеріали також можуть свідчити про замовність, адже переважно не маркуються як реклама або оплатний контент та розміщуються у розділах «Новини». У КЖЕ нагадали, що це є порушенням стандартів та Кодексу етики українського журналіста.

 Комісія з журналістської етики рекомендує журналістам і медіа у подібних ситуаціях:

• перед використанням заяви експерта чи політика докласти зусиль для того, аби впевнитися чи насправді цю заяву зробив сам експерт чи політик, чи належить йому сторінка у соціальній мережі та чи не було таку сторінку зламано;
• з обережністю використовувати заяви експертів та політиків, оприлюднені на їхніх сторінках у соціальних мережах, та перевіряти їх на предмет достовірності;
• утриматися від публікацій цілком або переважно побудованих на цитуванні одного допису людини в соціальній мережі, та надавати слово стороні, що критикується у дописі, та незалежним експертам для коментування ситуації;
• надавати перевагу наданню прямих посилань на дописи у соціальних мережах, які цитуються, оскільки використання скріншотів часто може бути використане з маніпулятивною метою;
• належно відділяти редакційні матеріали від матеріалів, отриманих від зовнішніх дописувачів, задля чіткості встановлення редакційної відповідальності за розміщення матеріалу та для того, аби не вводити в оману споживачів інформації;
• відмовлятися від розміщення на будь-яких умовах матеріалів, які є політичною джинсою.

Нагадаємо, голова правління громадянської мережі «Опора» Ольга Айвазовська під час онлайн-обговорення «Саморегулювання медіа під час місцевих виборів 2020» сказала, що під час виборчого процесу медіа не вистачає саморегуляції та сучасних законодавчих норм. Виборче законодавство в частині інформування та агітації потрібно оновлювати й гармонізувати з медійним законодавством, зокрема врегулювати питання політичної агітації та реклами в соціальних медіа. А саморегуляцію варто почати застосовувати в політичних токшоу.

27 жовтня учасники дискусії «Роль медіа під час місцевих виборчих перегонів» розповіли, що в Україні на місцевих виборах 2020 року зменшилася роль медіа, натомість зріс вплив соціальних мережах на суспільну думку. Попри цю тенденцію, діяльність соцмереж досі не регулюється.