Read in English.

З початку виборчої кампанії «Детектор медіа» щодня моніторить загальноукраїнські та регіональні телеканали, інтернет-ЗМІ та соціальні мережі на предмет розповсюдження в них (про)російської дезінформації. У регіонах ми прицільно фокусуємося на вісьмох областях сходу та півдня нашої країни як таких, що традиційно показують вищі відсотки проросійської налаштованості громадян стосовно різних питань – від українізації до військових дій на Донбасі.

Що відбувається в загальноукраїнських медіа, ви, мабуть, знаєте. Україна – нацистська недодержава, в якій триває громадянська війна та яка перебуває під зовнішнім управлінням – ось наративи, які роками розповсюджує Кремль через медіа в своїй країні та через медіа своїх посіпак у нас. Змінюються хіба акценти, підлаштовуючись до поточних подій. Наприклад, із наближенням місцевих виборів в загальноукраїнських медіа збільшувалася кількість матеріалів, пов’язаних із Кримом та обставинами його втрати; почастішали згадки про «нацистську державу»; а одним із ключових наративів стало «посилення антизахідних настроїв». Також частішають приклади поширення наративу «зрив місцевих виборів», покликаного делегітимізувати чи поставити під сумнів результати виборів у тих громадах, де проросійські сили не здобудуть бажаної перемоги. Найбільше прикладів поширення (про)російських наративів, як і раніше, ми фіксуємо у виданнях «Страна.uа», «Вести», MigNews, «Подробности», на каналах «112», NewsOne, ZIK та «Інтер», а також на різних платформах, які поширюють (часто без змін і доповнень) заяви «Опозиційної платформи — За життя» («ОПЗЖ»).

У регіональних медіа все трохи інакше: класичні (про)російські наративи у них зустрічаються помітно рідше. Лідером антирейтингу нині є Херсонська область: за тиждень тут можна зустріти 50 випадків розповсюдження таких наративів, сконцентрованих у 29 матеріалах. Найпоширеніший тут наратив — «зовнішнє управління»: західні господарі, лялькарі з Вашингтона, секретні й небезпечні американські біолабораторії, зокрема в Херсоні. Інший повторюваний наратив — «Україна — нацистська держава»: йдеться про «зухвалі напади радикалів», «пресинг» російськомовних тощо. Дещо менше матеріалів підживлюють наратив «Зеленський обманув виборців», де президент боїться вулиці й радикалів, підкоряється Заходу й олігархам. Найчастіше меседжі проросійської пропаганди пов’язані з партією «ОПЗЖ»: їхні представники стають спікерами або сумнівні експерти вихваляють Віктора Медведчука та політсилу в публікаціях. Більшість (про)російських наративів з’являлися у місцевому інтернет-виданні Kherson.life. Дещо менше на сайті «Новости Херсонщины», де стрічка — це «автоматична підбірка» текстів різних сайтів. Устиг відзначитися і місцевий телеканал «ВТВ плюс» та програма «Це важливо», гостем якої став Юрій Бойко, лідер «ОПЗЖ». Протягом двадцяти хвилин ефіру Бойко встигнув озвучити щонайменше три пропагандистські кремлівські тези.

У решті областей усе скромніше: у Одеській області, за яку багато хто боїться, згадок (про)російських наративів ми нараховуємо 13 за тиждень, у Харківській – узагалі п’ять. Але навіщо тоді усі ці запуски Kyiv.Live і Odesa.Live? (До речі, що чути про їхню популярність, крім того, що вони запускаються без дозволу Нацради?) Навіщо всі ці спроби регіональних телеканалів ретранслювати ефір «112 Україна» та страшні історії про скупку «ОПЗЖ» пачками регіональних друкованих видань?

Голос проросійських сил у регіонах нині дійсно сильний, але він апелює до значно приземленіших питань, критикуючи владу за тарифи, пенсії, медицину, освіту тощо – тобто має зовнішні ознаки звичайного демократичного процесу, хоча й переслідує цілком ворожі цілі зміни політичного курсу країни після бажаного ними збільшення представленості у владі. Тому й інструментарій боротьби з ними має бути відповідним: від покарань за порушення рекламного законодавства до саморегуляції в частині порушення питань професійної етики (не смійтеся з етики: до Міністерства культури та інформаційної політики вже пішли гонці із пропозицією включити до правил надання державної фінансової підтримки Українським культурним фондом вимогу дотримання медіа кодексу Комісії журналістської етики та проходження експертизи з боку Незалежної медійної ради).

Але зима близько. Попри незвично теплий жовтень, за результатами місцевих виборів Україну може чекати неприємно холодний політичний дощ.

Фото: РБК-Україна