Автором однієї заяви є голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко. Автором другої заяви, за даними «Детектора медіа», стала очільниця Асоціації медіа-юристів України Тетяна Котюжинська, а заяву підписали понад 70 керівників інтернет-видань, телеведучих, блогерів і представників регіональних ЗМІ. Серед них – Олеся Бацман, Наташа Влащенко, Дмитро Гордон, Соня Кошкіна, Павло Єлізаров, Денис Іванеско, Орест Сохар, Олександр Швець, Віктор Шлінчак, Роман Шрайк на інші. Повний текст заяв опубліковано на сайті НСЖУ.

Автори обох заяв критикують законопроєкт № 2693, зареєстрований групою народних депутатів у грудні 2019 року і відправлений у травні Верховною Радою на доопрацювання у профільний комітет. 1 липня в парламентському Комітеті з питань гуманітарної та інформаційної політики має відбутися розгляд доопрацьованого законопроекту.

Голова НСЖУ Сергій Томіленко наводить такі аргументи проти доопрацьованого законопроєкту:

1. У тексті нового документу не враховано пропозицій НСЖУ.

2. Автори пропонують скасувати низку інших законів, зокрема тих, які гарантують права журналістів чи забезпечують економічні засади діяльності медіа.

3. У законопроекті збережено ідею «встановлення мега-контролю над усіма медіа». Регулятором буде Національна рада з питань телебачення і радіомовлення, де половину складу призначають представники політичних партій Верховної Ради, а іншу половину – президент. «Нацрада часто була тим батогом, який усі попередні влади використовували для тиску на телебачення і радіомовлення. А тепер цей “батіг” хочуть поширити на всі без винятку медіа».

4. Однією з основних новацій законопроекту є впровадження регулювання діяльності інтернет-видань. «І хоча в документі зазначається, що інтернет-видання можуть пройти добровільну реєстрацію, її відсутність не буде перешкодою для накладання санкцій із боку Нацради».

Голова НСЖУ вимагає зняти законопроєкт з розгляду, а також направити його до Венеціанської комісії для аналізу на відповідність європейським стандартам та зобов’язанням України перед Парламентською Асамблеєю Ради Європи.

Автори другої заяви стурбовані передбаченими в законопроєкті вимогами до медіа, які «надають органам державної влади повноваження щодо “встановлення правди”». Їх також непокоїть розширення повноважень Нацради, яка залишається політичним органом.

На думку авторів звернення, законопроєкт передбачає можливість блокування будь-кого в інтернеті, навіть якщо це не засіб масової інформації і тому фактично не підпадає під компетенцію Нацради, а також можливість скасування реєстрації медіа «на підставі дуже широко сформульованих причин, що може призвести до заборони всього змісту ЗМІ протягом невизначеного часу».

Також у законопроєкті вони вбачають «закріплення позицій комунальних ЗМІ, які вже працюють, і заснування нових подібних медіа».

Автори звернення виступають за спрощення реєстраційних процедур, збільшення можливостей для саморегуляції.

Вони вимагають від Верховної Ради відхилити законопроєкт. І пропонують опрацювати досвід країн ЄС із впровадження Директиви № 2018/1808 про аудіовізуальні медіапослуги, оцінити її вплив на різні сфери в Україні та проаналізувати загальний вплив.

Нагадаємо, 1 липня Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики планує розглянути доопрацьовані законопроєкти «Про медіа» №2693 та альтернативний № 2693-2, які 19 травня Верховна Рада направила для підготовки на повторне перше читання.

Голова комітету Микита Потураєв розповів, що найбільше суперечок при доопрацюванні викликали норми про мовні квоти, чорні списки і регулювання онлайн-медіа.

З підготовленим робочою групою драфтом нової редакції законопроєкту «Про медіа» № 2693 можна ознайомитися на сайті «Детектор медіа».

Аналіз законопроєкту від Інституту масової інформації можна прочитати тут: частина 1, частина 2. Аналіз законопроєкту від експертки «Детектора медіа» Галини Петренко читайте тут: переваги й недоліки доопрацьованого законопроєкту «Про медіа».